Рішення № 79011651, 04.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2019 р. Справа№200/10197/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання розглянути питання щодо призначення пенсії за віком з урахуванням заробітної плати з 13 березня 1990 року по 31 березня 1995 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання розглянути питання щодо призначення пенсії за віком з урахуванням заробітної плати з 13 березня 1990 року по 31 березня 1995 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року зобов'язано відповідача при призначенні пенсії ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу період роботи з 13 березня 1990 року по 31 грудня 1999 року, починаючи з 25 лютого 2017 року. Проте, відповідач при перерахунку пенсії, з урахуванням цього стажу, не врахував заробітну плату, яку отримував позивач у період з 13 березня 1990 року по 31 березня 1995 року посилаючись на те, що на підтвердження розміру заробітної плати за цей період позивачем надана довідка про заробітну плату, яка не може бути прийнята на розгляд, оскільки архівна установа, що видала цю довідку, знаходиться на території не підконтрольній українській владі. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у врахуванні при призначенні пенсії заробітної плати за спірний період , тому звернувся до суду з даним позовом з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 заробітної плати за період з 13 березня 1990 року по 31 березня 1995 року;

- зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням його заробітної плати за період з 13 березня 1990 року по 31 березня 1995 року на підставі архівної довідки № 400 від 11 жовтня 2017 року;

- стягнути з Відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/10197/18-а в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 1 листопада 2018 року.

1 листопада 2018 року відкладено підготовче засідання на 4 грудня 2018 року.

4 грудня 2018 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого було визначено суддю Череповського Є.В. для розгляду адміністративної справи № 200/10197/18-а.

Ухвалою Донецького адміністративного суду від 5 грудня 2018 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання розглянути питання щодо призначення пенсії за віком з урахуванням заробітної плати з 13 березня 1990 року по 31 березня 1995 року, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 4 січня 2019 року.

Відповідач позов не визнав, 15 листопада 2018 року засобами поштового зв'язку надав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, до заяви Позивачем, крім іншого, була надана архівна довідка від 11 жовтня 2017 року № 400 яка видана органом, який знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою. Відповідач посилається на те, що відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованої території України" від 15 квітня 2014 року визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного закону будь - які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважається незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку не передбаченому законом, а будь - який акт (рішення, документ) є недійсним і не створює правових наслідків. Оскільки провести перевірку обґрунтованості та достовірності архівної довідки про заробітну плату від 11 жовтня 2017 року № 400 " не має можливості, при призначенні пенсії ОСОБА_1 зазначена довідка не була прийнята до розгляду Управлінням. В задоволені позовних вимог просив відмовити.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належними чином. 1 листопада 2018 року Позивачем надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на те, що позивач та представники відповідачів у судове засідання не з'явились, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_1, згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки (а.с. 8).

Відповідач - Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Положенням про Пенсійний фонд України", затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

9 березня 2017 року Позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №158 від 17 березня 2017 року не зараховано до страхового стажу період роботи з 13 березня 1990 року по 31 грудня 1999 року, оскільки дата наказу про прийняття на роботу не відповідає даті прийому на роботу.

Не погодившись із зазначеним Рішенням, Позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року, яка набрала законної сили 21 листопада 2017 року, вирішено задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій; визнати протиправним та скасувати рішення начальника Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 березня 2017 року №158 в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 13 березня 1990 року до 31 грудня 1999 року включно при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов'язати Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 період роботи з 13 березня 1990 року до 31 грудня 1999 року включно, починаючи з 25 лютого 2017 року.

Згідно Розпорядження 879513 від 18 грудня 2017 року, ОСОБА_1 призначена пенсія за віком у загальному розмірі 3709,68 грн.

20 лютого 2018 року Позивач звернувся до Управління із заявою про призначення/перерахунок, до якої були долучені, зокрема, архівна довідка про заробітну плату № 400 від 11 жовтня 2017 року.

З довідки пенсійного органу, про заробітну плату ОСОБА_1 вбачається, що заробітна плата за період з 01 січня 1990 року по 01 липня 2000 року не врахована при обчисленні розміру пенсії.

Згідно листа Бахмутського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №300/С-01-01-04 від 17 квітня 2018 року, при призначенні пенсії ОСОБА_1, довідка про заробітну плату за період з березня 1990 року по грудень 1995 року не може бути прийнята до розгляду, оскільки архівна установа, яка видає довідку, знаходиться на території не підконтрольній українській владі, у зв'язку з чим не можливо провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження заробітної плати. Крім того зазначено, що постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2017 року зобов'язано зарахувати до страхового стажу період роботи з 13 березня 1990 року по 31 грудня 1999 року, проте не зобов'язано зарахувати при призначенні пенсії довідки про заробітну плату за період з березня 1990 року по грудень 1999 року.

Не погодившись з діями відповідача стосовно не врахування при призначенні пенсії за віком довідки про заробітну плату № 400 від 11 жовтня 2017 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп - Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Приписами частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацами 5, 6 частини 1 статті 40 Закону № 1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Судом встановлено, що 20 лютого 2018 року Позивач звернувся до Управління із заявою про призначення/перерахунок, до якої були долучені, зокрема, архівна довідка про заробітну плату № 400 від 11 жовтня 2017 року.

Листом №300/С-01-01-04 від 17.04.2018 Бахмутське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено позивача, що при призначенні пенсії ОСОБА_1, довідка про заробітну плату за період з березня 1990 року по грудень 1995 року не може бути прийнята до розгляду, оскільки архівна установа, яка видає довідку, знаходиться на території не підконтрольній українській владі, у зв'язку з чим не можливо провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження заробітної плати.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Приписами частини 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Згідно архівної довідки № 400, яка видана 11 жовтня 2017 року на тимчасово не підконтрольній території України (а.с.19), ОСОБА_1 дійсно працював на посаді голови кооперативу в товаристві з обмеженою відповідальністю «Сумир» та, зокрема, з березня 1990 року отримував заробітну плату.

Крім того, матеріали справи містять копії відомостей про заробітну плату ТОВ кооператив «Сумир» за 1990-1995 роки, якими підтверджено дані, зазначені у довідці від 11 жовтня 2017 року.

Оцінюючи зазначену довідку, як отриманий в ході розгляду справи доказ, суд визнає його належним і допустимим для використання в процесі доказування, оскільки вона містить інформацію щодо предмета доказування, підтверджує обставини, що підлягають доказуванню, перебуває в об'єктивному взаємозв'язку з іншими доказами. Інформація, вказана у довідці, має важливе значення для позивача з метою реалізацією ним права на отримання пенсії у належному розмірі з врахуванням усього періоду трудового стажу.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами".

Отже, державні органи повинні приймати документи, видані окупаційною владою, у тих випадках, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

З огляду на викладене, відповідач зобов'язаний прийняти довідку про заробітну плату № 400 від 11 жовтня 2017 року.

Однак, законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області не приймаючи довідку про заробітну плату №400, яка видана 11 жовтня 2017 року порушив гарантовані Конституцією України права і свободи.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими в цій частині вимоги позивача. Проте суд наголошує,що відповідачем вчинено не бездіяльність, а дії, котрі й мають бути визнані протиправними.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням його заробітної плати за період з 13.03.1990 по 31.03.1995 на підставі архівної довідки № 400 від 11.10.2017.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання розглянути питання щодо призначення пенсії за віком з урахуванням заробітної плати з 13 березня 1990 року по 31 березня 1995 року.

Стосовно встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки Позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки Позивачем при поданні адміністративного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судового збору у розмірі 704,80 грн. на користь Позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання розглянути питання щодо призначення пенсії за віком з урахуванням заробітної плати з 13.03.1990 року по 31.03.1995 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітної плати за період з 13.03.1990 по 31.03.1995.

Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 35) повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місце реєстрації: АДРЕСА_1) пенсії за віком з урахуванням його заробітної плати за період з 13.03.1990 по 31.03.1995 на підставі архівної довідки № 400 від 11.10.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 35) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місце реєстрації: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення складене в повному обсязі 4 січня 2019 року

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Череповський Є.В.