Рішення № 79011008, 03.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 січня 2019 р. Справа № 120/4324/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алла Юріївна, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

27.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці в якому просить:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця, щодо перерахунку ОСОБА_1 призначеної пенсії з урахуванням коефіцієнту 1% за кожний рік стажу роботи;

- зобов'язати відповідача здійснити повторний розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року з урахуванням коефіцієнту стажу в розмірі 1,35 % за кожний відпрацьований рік.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниця, як пенсіонерка, якій з 2011 року призначена пенсія. При цьому, при розрахунку пенсії до 01.10.2017 року величина оцінки одного року страхового стажу становила 1,35 %. Однак, з 01.10.2017 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" № 2148 від 03.10.2017 року проведено перерахунок пенсії у зв’язку з осучасненням заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2016 рік зі зменшенням величини оцінки страхового стажу до 1%. Крім того, 15.05.2018 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Відповідач листом щодо перерахунку пенсії від 21.05.2018 року №974/11-32-3/04 надав ОСОБА_1 відповідь, що законних підстав для перерахунку пенсії - немає. Вважаючи вище зазначені дії відповідача незаконними та такими що вчинені з порушенням норм матеріального права, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 03.12.2018 року відкрито провадження у даній справі та зазначено, що її розгляд здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку визначеному статтею 263 КАС України.

Разом з тим, запропоновано відповідачу надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву.

20.12.2018 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому вказує, що відповідно до ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачка у своїй заяві пропуск строку звернення до суду не обґрунтовує та заявляє позовні вимоги з 01.10.2017 року, проте вони виходять за межі строку позовної давності, тому відповідач вважає, що позовні вимоги, які виходять за межі позовної давності – підлягають залишенню без розгляду. ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 2011 року та отримує пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058). Загальний страховий стаж позивачки складає 44 роки 3 місяці 18 днів, що відповідає коефіцієнту стажу 0,44250. Також, з 1 жовтня 2017 року позивачці проведений перерахунок пенсії автоматизованим способом за допомогою затвердженого програмного забезпечення, а саме осучаснення заробітної плати із використанням єдиного показника середньої заробітної плати по Україні, який використовується для призначення та перерахунку пенсії в 2017 році на рівні 3764,40 грн. та зменшенням величини оцінки страхового стажу з 1,35 % до 1%. На рахунок застосування оцінки страхового стажу 1%, відповідач зазначає, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148 від 03.10.2017, внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: "4-3 Пенсії призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Дана норма є діючою та не визнана неконституційною.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці з 2011 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом із тим, з 01.10.2017 позивачці проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу - 1%.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка зверталася до УПФУ в м. Вінниці із заявою, у якій просила провести повторний розрахунок пенсії з урахуванням оцінки одного року страхового стажу на рівні 1 рік = 1,35%.

Крім того, листом від 21.05.2018 за №974/11-32-3/04 Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці повідомило позивача про те, що з 01.10.2017 здійснено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за останні 3 роки (2014, 2015, 2016) у розмірі 3764,40 грн. та змінено з 1,35% на 1% величину оцінки одного року страхового стажу. Також у листі зазначено складові нарахованої з 01.10.2017 позивачці пенсії, загальний розмір якої склав 1936,95 грн.

Не погоджуючись із такими діями відповідача та наголошуючи на конституційних гарантіях, передбачених ст.ст. 22,24 Конституції України, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У частині першій статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-ІV від 09 березня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням змін, внесених Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи або перерахунку пенсії може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

В силу частини 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Так, судом встановлено, що пенсія призначена позивачці відповідно до Закону №1058-ІV до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій". Відтак, остання підлягає перерахунку з 1 жовтня 2017 року з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При цьому, суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

Щодо посилань позивачки на перерахунок пенсії за віком з урахуванням пільгового обчислення стажу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

На підставі ч. 5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок), пунктом 4.1 Розділу IV якого передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Саме подання заяви для здійснення перерахунку пенсії відповідно до затвердженого цим Порядком Додатку 2 і є законною підставою для прийняття органом Пенсійного фонду будь-яких процесуальних рішень.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 1-й АДРЕСА_1, 21000)

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (Код ЄДРПОУ: 37979905, адреса: вул. Хмельницьке, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

Копію рішення у повному обсязі виготовлено: 03.01.2019

Суддя Чернюк Алла Юріївна