Ухвала суду № 79010972, 27.12.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/3388/18

Провадження №2/140/1350/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

27.12.2018 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради, Немирівського району про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

В Немирівський районний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради, Немирівського району про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності.

У своїй заяві позивач просить суд просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті його матері ОСОБА_3 за заповітом на земельні ділянки, що перебували у колективній власності КСП « Надія», с. Коржівка, Немирівського району та визнати за ним право власності на вищезазначенні земельній ділянки.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Справа позовного провадження характеризується наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.

Отже, передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, здійснення, яких є неможливим без судового втручання.

Відповідачем в позові зазначено Райгородську сільську ради Немирівського району, а не Райгородську територіальна громаду, Немирівського району, Вінницької області, однак зі змісту позову вбачається, що доказів на підтвердження зазначених обставин в порушення п.5 ст.177 ЦПК України позивачем не надано, а саме: відсутні посилання на докази, які підтверджують наявність спору саме між сторонами в частині встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно.

Позивач ОСОБА_1 у своєму позові зазначає, що нотаріусом відмовлено йому у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом про що наявна відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно п. 23Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року- свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка повинна бути у вигляді саме постанови - Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України) особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Про це указано і в інформаційному листі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо деяких спірних питань застосування норм цивільного процесуального права від 10.07.2012 року.

Оскільки, законодавством України передбачений порядок отримання нерухомого майна у власність в порядку спадкування за законом чи заповітом, тому у позивача існують усі умови для реалізації цього права, вважаю, що позивач повинен (зобов'язаний відповідно до ст.1297 ЦК України) письмово звернутися до нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухомість (заявою про прийняття спадщини).

Враховуючи викладене, вважаю, що відсутність у матеріалах позову письмового звернення позивача до нотаріуса про прийняття спадщини (заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину), позбавляє суд дійти до висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення про порушення або невизнання спадкових прав позивача.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Разом з тим позивачем не вказано, чи всі докази ним подано до суду.

Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

При цьому, згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч зазначеному не всі копії письмових доказів які додано до заяви завірені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

У постанові № 6-1121цс16 від 30.11.2016 року Верховний Суд України зазначив, що таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру та майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI зі змінами та доповненнями ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 704,80 грн.

Відповідно п.п. 2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8810 грн.).

Так із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено чотири позовних вимого, дві з яких немайнового характеру та дві майнового характеру і при подачі заяви до суду сплачено 2819,20 гривень судового збору, а саме за кожну вимогу 704,80 гривень судового збору.

Ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358 .

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності»

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

З огляду на те, що позовна заява не містить ціни позову, відсутні докази на підтвердження її розміру (звіт про оцінку майна), а відтак відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про визнання права власності на нерухоме майно.

Таким чином, позивачу необхідно, на підтвердження своїх позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право), надати письмове звернення до нотаріуса (заяву про прийняття спадщини) та обгрунтувати свої позовні вимоги в частині виниклого спору між ним та відповідачем, звіт про оцінку нерухомого майна,перерахувати судовий збір відповідно до вимог майнового характеру, а також завірити надані на огляд суду документи у відповідності до вимог ЦПК України..

Відповідно до ст. 185 ЦПК України заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175,177, 185, 260 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради, Немирівського району про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності, залишити без руху, запропонувавши усунути недоліки у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, надавши належно оформлену заяву.

Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.П. Царапора