Постанова № 7900920, 09.06.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.06.09Справа №2а-4866/09/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Усковій О.І.,

за участю представника позивача Сейтумерова Р. А., представника відповідача Бори І. Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування рішення

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання нечинним рішення ДПІ у м. Сімферополі про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010722303 від 23.09.2008 року на суму 3820,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту перевірки від 05.09.2008 року № 002292 відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00010722303 від 23.09.2008 року відповідно до якого ТОВ "Мастер Інвест" нараховані штрафні санкції за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 3820,00 грн. Посилаючись на те, що товариство не допускало порушень законодавства, а викладені в акті перевірки висновки не відповідають дійсності, позивач просить визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, у заперечення на позов посилається на те, що штрафні санкції до позивача застосовані у зв’язку з порушенням ним Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тому рішення про застосування штрафних санкцій є правомірним. У задоволені позову просить відмовити.

У судовому засіданні 09.06.09 року представник відповідача підтримав надані заперечення.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2008 року ДПА у Кіровській області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в залі гральних автоматів, розташованому по вул. Жадова, 24 б у м. Кіровоград, що належить ТОВ «Мастер Інвест». За результатами перевірки складено акт від 05.09.2008 року № 002292/1294/01/09/23/34058535.

Згідно з висновками акту встановлені перевіркою обставини були оцінені як порушення позивачем вимог пункту 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23.03.1996 р.( із змінами та доповненнями), постанови КМУ “Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” № 121 від 07.02.2001 р. (із змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки від 05.09.2008 р. № 002292/1294/01/09/23/34058535 відповідач прийняв рішення № 0010722303 від 23.09.2008 року про застосування до позивача згідно з п. п. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фінансових санкцій у розмірі 3820,00 грн. за порушення п. п. 1, 2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Перевіряючи законність та обгрунтованність застосування до позивача фінансових санкцій, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” 265/95-ВР.

Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Стаття 2 Закону №265/95-ВР визначає, зокрема, такі терміни:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

місце проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, розрахункова операція –це, приймання від покупця готівкових коштів , платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) , розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту ( касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний , що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Стаття 17 Закону України №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовує фінансові санкції у таких розмірах:

2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Матеріали справи свідчать про те, що Державною податковою адміністрацією у Кіровській області було здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій Datecs МР 5000 і (заводський номер ДЮ 09001653, фіскальний № 1123007520, версія програмного забезпечення 01.11), що належить ТОВ “Мастер Інвест”.

Наявність в залі гральних автоматів відповідача, розташованого по вул. Жадова, 24 б у м. Кіровоград, реєстратора Datecs МР 5000 і, зареєстрованого в установленому законодавством порядку, опломбованого та приведеного у фіскальний режим підтверджується також актом перевірки від 05.09.2008 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розрахункові операції в залі гральних автоматів ТОВ “Мастер Інвест” проводились належним чином через РРО Datecs МР 5000 і.

Вивчивши вказані документи, суд встановив, що все гральне обладнання, яке використовує позивач, має можливість здійснити приймання ставки за допомогою електронного ключа шляхом внесення у поле кредиту розміру ставки у вигляді віртуальних очок. Жодний гральний автомат не має приймача купюр або монет.

За таких обставин суд приходить до висновку, що розміщені в залі ігрові автомати не використовуються для здійснення розрахунків із особами, які роблять ставки, та для зберігання отриманих за надані послуги готівкових коштів, отримання послуг у зв’язку з їх використанням за кошти не відбувається, тобто їх не можна віднести до реєстраторів розрахункових операцій в розумінні Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, вони згідно з положеннями зазначеного закону не мають бути обладнанні пристроєм (програмно-технічний комплекс), в якому реалізовані функції щодо забезпечення одноразового занесення та довготермінового зберігання та багаторазове зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операції під час проведення ігри.

Перевіряючи доводи представника відповідача в частини, що позивачем не виконані вимоги законодавства, щодо обладнання всіх гральних автоматів купюроприймачами, суд зазначає наступне.

Відповідно до Постанови КМУ “Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій”№ 121 від 07.02.2001 р. ( далі Постанова № 121) встановлені строки переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО.

Так, у п.6 Додатку до Постанови № 121 визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності , які використовують гральні автомати, у термін до 31.12.2006 р. мали перевести розрахунки із застосуванням РРО.

При цьому, п. 2 Постанови № 121 передбачено, що Міністерство економіки повинно було забезпечити до 01.07.2001 р. розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 01.02.2003 р. організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом ДПА України № 581 від 10.09.2008 р. був затверджений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції, в який був внесений Фіскал з версією внутрішнього програмного забезпечення 2160.04.02***, який мав застосовуватись у казино, залах гральних автоматів, для фіскалізації гральних автоматів, для торгівлі та послуг гральних автоматів.

Але жодним нормативним актом не було передбачений обов’язок суб’єктів господарювання обладнати гральні автомати купюроприймачами з метою подальшої їх фіскалізації, як про це зазначає представник відповідача.

Крім того, суду не надано жодних доказів відповідачем щодо можливості застосування системи Фіскал для гральних автоматів, які не обладнані купюроприймачами та своїм призначенням не здійснюють приймання та облік грошових коштів, в який виграш визначається за сумою отриманих очков та розрахунок здійснюється касиром на місці проведення розрахунків.

За таких умов суд приходить до висновку, що під час проведення перевірки працівниками податкового органу позивач з незалежних від нього причин не в змозі був виконати вимоги Постанови № 121 щодо проведення розрахунків через фіскалізовані гральні автомат.

Нерозроблення відповідними державними органами запам’ятовуючих пристроїв для оснащення гральних автоматів, що вже діють, не може позбавити можливості позивача використовувати такі гральні автомати, в господарській діяльності.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до частини третьої статті 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Відповідно до діючого законодавства на позивача покладається обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Судом встановлено, що позивач має в залі гральних автоматів належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій Datecs МР 5000 і, через який і здійснюються розрахунки із споживачами послуг, що забезпечує виконання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Щодо правомірності застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1100,00 гривень за не проведення розрахункової операції через РРО та не видачу розрахункового документа встановленого зразка на суму 220,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України № 265 суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

За порушення вимог цієї норми Закону відповідач застосував до позивача на підставі п. 1 ст. 17 Закону України № 265 фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі ( 220,00 грн. х 5).

Отже, суд зазначає, що відповідачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 1100,00 грн.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб’єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб’єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Державної податкової інспекції м. Сімферополя № 0010722303 від 23.09.2008 року у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер Інвест” фінансових санкцій у розмірі 2720,00 грн. не може бути визнане таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині застосування до ТОВ «Мастер Інвест» фінансових санкцій у розмірі 1100,00 гривень за порушення п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, то в цій частині рішення є таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд лише визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010722303 від 23.09.2009 року, без вимоги про його скасування.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАС України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акту незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що лише нормативно-правовий акт може бути визнаний судом нечинним, а оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010722303 від 23.09.2009 р. є актом індивідуальної дії.

Оскільки акти індивідуальної дії відповідно нормам КАС України підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а не визнаються нечинними, суд вважає за необхідне прийняти постанову про захист прав позивача саме таким способом.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним, відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0010722303 від 23.09.2008 року у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер Інвест” штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2720,00 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.06.09 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 15.06.09 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0010722303 від 23.09.2008 року у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер Інвест” штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2720,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Латинін Ю.А.

Суддя                                                   Латинін Ю.А.