Ухвала суду № 79007480, 21.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/15404/16-а

Провадження № 2-а/520/140/18

УХВАЛА

21.12.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Кирикової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву представника третьої особи Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» - ОСОБА_1 про закриття провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до державного реєстратора Комунальне підприємство «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» ОСОБА_4, Юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», Одеська міська рада, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 Ігорівна, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, Мосінян Лізавета, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 05 грудня 2016 року звернулись до Київського районного суду міста ОСОБА_49 з адміністративним позовом до Юридичного департаменту Одеської міської ради, за участю третіх осіб: Одеської міської ради, Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про визнання протиправною та скасування державної реєстрації, в якому просять суд: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», код ЄДРПОУ 40416998, дата та номер запису в ЄДРЮО 11.04.2016 р., 15561020000057918.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу на підставі ст. 15-1 КАС України адміністративну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 08.12.2016 року на підставі вищевказаного адміністративного позову було відкрито провадження по справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду міста ОСОБА_49 від 07 вересня 2017 року прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного реєстратора КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» ОСОБА_4, Юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», Одеська міська рада, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, в якому позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», код ЄДРПОУ 40416998, дата та номер запису в ЄДРЮО 11.04.2016 року, 15561020000057918.

У підготовчому судовому засіданні 01.12.2017 року судом задоволено клопотання представника позивачів та залучено до участі по справі в якості третіх осіб: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, Мосінян Лізавету, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48.

30 квітня 2017 року судом було ухвалено закрити підготовче судове засідання по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

10 жовтня 2018 року до суду надійшло клопотання від представника третьої особи ОСББ» Успенська 17» про закриття провадження по справі, з посиланням на те, що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги позивачів в порушення ч.2 ст.19 КАС, в редакції, яка діяла на час звернення до суду з цим позовом, не стосуються порушення процедури проведеної державної реєстрації Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», як то зазначено у позові, а стосуються порушень під час проведених установчих зборів.

В судовому засіданні 21.12.2018 року представники позивачів – ОСОБА_49. та ОСОБА_50 заперечували проти задоволення вказаного клопотання, вважали його необґрунтованим та безпідставним.

Також під час розгляду справи, представники позивача надали до суду письмові заперечення проти закриття провадження по справі, в яких зазначили, що їх вимоги стосуються порушень державного реєстратора при проведеної державної реєстрації ОСББ «Успенська 17», а тому даний спір виник з приводу оскарження дій суб’єкта владних повноважень та підлягає в порядку адміністративного судочинства.

Представник третьої особи ОСОБА_5 – ОСОБА_51 в судовому засіданні 21.12.2018 року заперечував проти задоволення вказаного клопотання, просив суд в його задоволенні відмовити.

Інші учасники процесу у судове засідання не з’явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Крім того, судом враховувалось, що відповідно до ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа ОСОБА_52 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуюче вищевикладене, з урахуванням того, що провадження в цій справі відкрито 08.12.2016 року, з метою недопущення порушення строків розгляду справи з причин, які створюються учасниками процесу, судом було ухвалено провести розгляд клопотання представника третьої особи про закриття провадження по справі за наявною явкою сторін по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі зокрема якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що провадження в цій справі відкрито 08.12.2016 року.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Пунктом 10, 12 частини 1 Розділу VІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції 15 грудня 2017 року зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі викладеного, оскільки судом питання щодо відкриття провадження в цій справі вирішувалось до прийняття змін до КАС України на підставі Закону України №6232, судом надається оцінка щодо належності цієї справи до юрисдикції адміністративних спорів за нормами КАС, які діяли на час відкриття провадження по справі.

Щодо доводів представника третьої особи, що вказаний спір не належить до адміністративною юрисдикції, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Аналіз наведених норм вказує, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

А тому, при визначенні судової юрисдикції справи суду необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, а також предмета спірних правовідносин.

Так, суб'єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних відносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, та, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Згідно ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України).

Таким чином, компетенція адміністративних судів поширюється на спір, який виникає із правовідносин публічного характеру, а однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень у зв'язку із виконанням владних управлінських функцій. У справі адміністративної юрисдикції вимога адміністративного позову повинна ґрунтуватися на публічно правових відносинах позивача із відповідачем, які виникають у зв’язку із здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з позовних вимог, позивачами оскаржується рішення про державну реєстрацію Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», яке в свою чергу прийнято на підставі проведених власниками будинку установчих зборів 09 квітня 2016 року.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч.5 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріус.

Відповідно до п.1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.9 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено система органів та суб'єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.

Так, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав:

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

- акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Згідно положень ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є:

- громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;

- нотаріус;

- державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Крім того, статтею 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.

Тобто, державні реєстратори підконтрольні у своїй діяльності центральному органу виконавчої влади, вчиняють дії та приймають рішення на виконання делегованих повноважень державного органу.

Крім того, відповідно до Порядку державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. №1521, державна реєстрація об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) проводиться виконавчим органом міської районної у місті ради, районною, районною у м. Києві і Севастополі державною адміністрацією (далі - органи державної реєстрації) за місцем знаходження багатоквартирного будинку. Органи державної реєстрації ведуть реєстри об'єднань співвласників багатоквартирного будинку в установленому ними порядку. Реєстрація об'єднань, найменування яких тотожні найменуванням інших об'єднань, внесених до відповідного реєстру об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - реєстр), не допускається. Орган державної реєстрації дає змогу провести перевірку заявленого найменування об’єднання на тотожність найменуванням об'єднань, внесених до реєстру. Об'єднання розташовується за місцем знаходження багатоквартирного будинку.

Тобто, в даному випадку державний реєстратор здійснюючи державну реєстрацію Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17», виконував владні управлінські функції відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно положень п. 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою розгляду зазначеної справи - є скасування рішення про державну реєстрацію ОСББ. При цьому доводи позивача ґрунтуються саме на протиправності та не відповідності нормам законодавства дій державного реєстратора КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» ОСОБА_4, як під час винесення рішення про державну реєстрацію, здійснення державної реєстрації, так і під час прийняття і перевірки документів для постановлення оскаржуваного рішення.

Відтак, суд приходить до висновку, що у контексті наведених позовних вимог до Державного реєстратора, дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діяв як суб'єкт владних повноважень, тому і підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом вирішуючи клопотання представника третьої особи, враховується, що у постанові від 17 лютого 2015 року у справі №21-551а14 Верховний Суд України висловив правову позицію, яка полягає у тому, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки особи та такі права підтверджуються чи оформленні відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 24 лютого 2015 (справа №21-34а15), від 16 грудня 2014 року (справа №21-544а14) від 09 грудня 2014 року (справа №21-308а14), від 11 листопада 2014 року (справа №21-493а14).

Наведеної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 29.03.2016 року (справа № 701/720/15-а).

Однак, як вже було встановлено судом, в цій справі оспорюється правомірність проведеної державної реєстрації третьої особи - ОСББ «Успенська 17», а саме дії державного реєстратора, а від так цей спір має всі ознаки адміністративного, оскільки ні відповідачами, ні третіми особами по справі до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що спір між сторонами по справі виник з приводу інших правовідносин.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає заяву представника третьої особи Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» - ОСОБА_1 про закриття провадження по адміністративній справі №520/15404/16-а, необґрунтованою, а відтак підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 238, 248, 256, 293, 294 України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника третьої особи Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» - ОСОБА_1 про закриття провадження по адміністративній справі №520/15404/16-а – залишити без задоволення.

Ухвала суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий Калініченко Л. В.