Рішення № 79007449, 20.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9627/18

Провадження № 2/520/5540/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Коваленко О.Б.

За участю – секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2» про стягнення компенсації за затримку невиплаченої заробітної плати під час звільнення,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2», просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію за затримку невиплаченої заробітної плати під час звільнення за період з 01 травня 2017 року по 30 травня 2018 року, в сумі 20000 гривень, та моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що 18.11.2014 р. його прийняли на роботу до громадської організації „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі-2" на посаду технічного робітника. Працював п'ять днів на тиждень, з двома вихідними днями. Наказом по організації №7 від 30.04. 2017 р. позивач був звільнений з займаної посади за власним бажанням, хоча продовжував працювати весь травень та червень 2017 р., так як керівник організації ОСОБА_2 обіцяв розрахуватися з ним за усі ці місяці, але не розрахувався. Про звільнення згідно поданій позивачем заяви без дати стало відомо на початку липня 2017 р., коли ОСОБА_2 видав трудову книжку. З позовом про поновлення на роботі, незважаючи на порушення трудового законодавства з боку керівництва ГО „Комбі-2", позивач не звертався, через те, що не бажав більше працювати з ОСОБА_2, який на протязі травня - червня 2017 р. користувався працею позивача, допускав до роботи, а звільнив «заднім числом», 30 квітня 2017 р. Розрахунок при звільненні відповідно вимогам ст. 116 КЗпП з позивачем призведений не був, заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку не отримав, зі слів керівника ОСОБА_2, в зв'язку з відсутністю грошей. 13.04.2017 року позивач отримав судовий наказ, який йому видав Київський районний суд м.Одеси про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 4347 грн. У подальшому було відкрите виконавче провадження (постанова Головного державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, ВП №56419932). Лише 30.05.2018 року позивач отримав розрахунок при звільненні, тобто з ГО „Товариство по спільній охороні транспортних засобів „Комбі-2" було стягнуто за виконавчим листом 4347 грн., що є датою розрахунку при звільненні та підтверджується випискою з рахунку в АБ „Пивдений", яка сформована 12.06.2018 р. В зв'язку з затримкою розрахунку, що є порушенням законних прав, позивач зазнав значних моральних страждань та повинен був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, втратив нормальні життєві зв'язки, не міг вести звичайний образ життя, сплатити комунальні платежі за квартиру, придбати необхідні речі та ліки, не міг користуватися автомобілем, так як не було грошей на заправку автомобіля; усе це викликало моральні страждання. Спричинену моральну шкоду позивач оцінив у 5 000 грн.

08. 12. 2017 р. ОСОБА_1 працевлаштувався (що підтверджується записом у трудовій книжці) до КУ „Одеській міський центр реїнтегрованих осіб без визначеного місця проживання" на посаду завідуючого господарства.

У судовому засіданні позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Згодом ОСОБА_1 зменшив розмір позовних вимог щодо стягнення компенсації за затримку невиплаченої заробітної плати під час звільненнядо 20 000 гривень; відповідач погодився з даною сумою.

Вислухавши позивача і представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

У судовому засіданні встановлено, що 30.04.2017 року наказом по організації №7 від позивач був звільнений з займаної посади за власним бажанням.

13.04.2018 року судовим наказом Київського районного суду м.Одеси стягнуто з Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 4347,00 гривень.

Згідно виписки з рахунку АБ «Південний» позивачу були перераховані кошти з ГО «ТСОТЗ «Комбі-2» у розмірі 4347,0 гривень лише 30.05.2018 року.

Відповідно до 116 КЗпП України розрахунок із звільненим працівником призводиться в день звільнення.

Відповідальність за несвоєчасний розрахунок встановлена ст. 117 КЗпП. Відповідно до вимог ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 названого Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство має виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе стягнути з Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2», на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку невиплаченої заробітної плати під час звільнення за період з 01 травня 2017 року по 30 травня 2018 року, в сумі 20000 гривень. Також, суд надає розстрочення виконання рішення, починаючи з січня 2019 року, з виплатою 4000 (чотирьох) тисяч щомісячно; з правом дострокового погашення повної суми заборгованості.

У відповідності до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивачем не надано доказів, що підтверджували б його моральні страждання, тож в цій частині суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2» про стягнення компенсації за затримку невиплаченої заробітної плати під час звільнення – задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2», (Код ЄДРПОУ 25815772, Одеської області, Лиманського району, с. Ліски, вул. Вишнева, 52) , на користь ОСОБА_1, РНОКПП 25815772, компенсацію за затримку невиплаченої заробітної плати під час звільнення за період з 01 травня 2017 року по 30 травня 2018 року, в сумі 20000 гривень, із наданням розстрочення виконання рішення, починаючи з січня 2019 року, з виплатою 4000 (чотирьох) тисяч щомісячно; з правом дострокового погашення повної суми заборгованості.

В частині позовних вимог про стягнення з Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2», на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000 гривень-відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом 30 днів з дати його проголошення.

Суддя Коваленко О. Б.