Рішення № 79007415, 19.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/10191/17

Провадження № 2/520/2363/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2018 року Київський районний суд у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

при секретарі - Бусленко О.О.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила витребувати у відповідача документальне підтвердження отримання у періоді з травня по вересень 2015 року сплаченої нею суми у розмірі 6500 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії “Інфоксводоканал” та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії “Інфоксводоканал” 812,50 грн. на користь ОСОБА_1.

13.03.2018 року позивачка надала до суду зміни до позовних вимог, відповідно до яких просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії “Інфоксводоканал” 514,42 грн боргу за період з січня 2008 року по вересень 2014 року включно, на користь ОСОБА_1, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії “Інфоксводоканал” 252,65 грн боргу за період з жовтня 2014 року по травень 2015 року включно, на користь ОСОБА_1.

27.09.2018 року позивачка надала до суду зміни та уточнення до позовних вимог, відповідно до яких просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії “Інфоксводоканал” 465,15 грн. борг за період з вересня 2008 року по вересень 2014 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії “Інфоксводоканал” 252,65 грн. борг за період з жовтня 2014 року по травень 2015 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії “Інфоксводоканал” 394,19 грн. борг за період з січня до 2008 року по серпень 2008 року.

В обґрунтування зазначених вимог позивачка зазначає, що вона сплатила відповідачу борг за період з січня 2008 року по вересень 2014 року та з жовтня 2014 року по травень 2015 року включно у сумі 6136,51 грн. Сплата зазначеної суми була здійснена без врахування пільги дитина війни у розмірі 25 %. Оскільки, кількість зареєстрованих осіб за місцем проживання позивача - дві особи, одна особа не має право на пільгу, позивачка вважає, що сума знижки становить у період з січня 2008 року по вересень 2014 року 514,42 грн., з жовтня 2014 року по травень 2015 року 252,65 грн. Також зазначає, що на вимогу відповідача сплатила кошти за водопостачання та водовідведення у сумі 394,19 грн. за період з 01.01.2008 року по 31.08.2008 року. Оскільки, ОСОБА_1 вважає зазначені кошти зайво та безпідставно сплаченими, вона звернулась до суду з позовом.

Позивачка та її представник до судового засідання не з'явились, ОСОБА_1 надала до суду заяву у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, справу просить розглядати за її відсутністю. Також позивач надав до суду заяву в якій просив поновити строки позовної давності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про проведення засідання за її відсутності, у задоволенні позову просила відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.Також просила застосувати строки позовної давності до заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з п.п. 9 п. 1Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішенням Одеської міської ради № 1173-У від 05.04.2007 року “Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг” ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” було визначено виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення у житловому фонді комунальної власності.

Як вбачається з листа ТОВ “Інфокс” в особі філії “Інфоксводоканал” абонентський відділ Киїського району м. Одеси № Ч-47вих від 07.09.2017 року до ОСОБА_1 згідно з вищезазначним рішенням КП ЖКС “Вузівський” 01.09.2008 року передав особовий рахунок №6115343117 — споживач ОСОБА_1, без зазначення пільг.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015р. № 389 “Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї”, нарахування по особовому рахунку №6115343117 проводилися без врахування пільги, оскільки ОСОБА_1 не було надано з Управління соціального захисту населення документів, що підтверджують право на дану пільгу.

Документи, що підтверджують право на пільгу в розмірі 25% “Діти війни”, були надані ОСОБА_1 тільки в лютому 2016 року електронною поштою.

Згідно довідки з ЄДАРПу нарахування за послуги водокористування були проведені з урахуванням пільги 25% на одну особу - ОСОБА_1 з 01.02.2016 року по 30.06.2016 року. З 01.07.2016 року на особовий рахунок споживача ОСОБА_1 була надана субсидія. По закінченню опалювального періоду нарахування субсидії скасовано на користь пільги 25% “Діти війни”, але з 01.07.2017 року пільгу було знято, так як середньомісячний дохід сімї пільговика (пенсія 2797 грн.) в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на соціальну пільгу згідно з п. 12 Постанови КМУ № 389 від 04.06.2015 р. “Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї-”.

При таких обставинах та враховуючи, що позивачкою оплати послуг водокористування в розмірі 2000,00 грн. та 4516,07 грн. були здійснені відповідно 21 серпня та 27 серпня 2015 року та зараховані в рахунок погашення боргу, що виник з 2008 року по 31.08.2015 року, тобто в зазначеному періоді, коли пільга в розмірі 25% “Діти війни” позивачці не нараховувалася з підстав ненадання нею відповідних підтверджуючих документів, суд вважає, що підстав для стягнення з відповідача суми у розмірі 465,15 грн за період з січня 2008 року по вересень 2014 року, суми у розмірі 252,65 грн. за період з жовтня 2014 року по травень 2015 року, а також суми 394,19 грн. за період з січня 2008 року по серпень 2008 року не має.

Окрім того, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який неодноразово уточнювала, та просить стягнути з відповідача борг, при цьому не зазначає норму закону та обставини на яких грунтує свої вимоги. Ухвалою суду від 11.06.2018 року явка позивачки була визнана обов'язковою для надання особистих пояснень, про що остання була належним чином сповіщена, однак, ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При таких обставинах та враховуючи, що пільги нараховуються за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Положення закону про правові наслідки спливу позовної давності судом не застосовуються, оскільки позивачем не доведено існування самого суб’єктивного цивільного права і факту його порушення.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» про стягнення коштів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Огренич І. В.