Рішення № 79005654, 27.12.2018, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5059/16-ц

Провадження № 2/740/46/18

РІШЕННЯ

іменем України

27 грудня 2018 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Шадура І.Ю.,

представників позивача-Нечеса О.В., ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, представника відповідача-адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

встановив:

ТОВ "НіжинТеплоМережі" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 6731 грн. 25 коп заборгованості за комунальні послуги за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2015 року. Позов обгрунтований тим, що відповідач, як власник АДРЕСА_1, є споживачем послуг по забезпеченню тепловою енергією за даною адресою. Вказані послуги надаються позивачем. Відповідач не проводить оплату отриманих послуг. 30 грудня 2015 року позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу по вищезазначених вимогах, ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 12 лютого 2016 року судовий наказ від 21 січня 2016 року скасований.

В поясненнях від 25 квітня 2018 року представник позивача ОСОБА_4 просить стягнути 5558 грн. 97 коп заборгованості за комунальні послуги за період з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року.

ТОВ "НіжинТеплоМережі" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3251 грн. 94 коп заборгованості за комунальні послуги за період з 01 травня 2014 року по 31 жовтня 2015 року. Позов обгрунтований тим, що відповідач, як власник АДРЕСА_1, є споживачем послуг по забезпеченню тепловою енергією за даною адресою. Вказані послуги надаються позивачем. Відповідач не проводить оплату отриманих послуг. 30 грудня 2015 року позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу по вищезазначених вимогах, ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 11 лютого 2016 року судовий наказ від 22 січня 2016 року скасований.

В поясненнях від 25 квітня 2018 року представник позивача ОСОБА_4 просить стягнути 2623 грн. 96 коп заборгованості за комунальні послуги за період з 01 травня 2014 року по 31 жовтня 2015 року.

Ухвалою суду від 20 серпня 2018 року вищезазначені позовні вимоги об»єднані в одне провадження.

В поясненнях від 26 грудня 2018 року т.в.о. директора ТОВ «НіжинТеплоМережі» ОСОБА_5 зазначає те, що кв.кв.73, 80 буд.48 по вул.Космонавтів м.Ніжина знаходяться у під»їзді №3, даний під»їзд обладнаний лічильником теплової енергії, який введений в експлуатацію з 22 жовтня 2015 року, у зв»язку з чим нарахування оплати вартості послуг до вказаної дати проводилось згідно норм споживання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позови підтримала, пояснивши, що заборгованість по спожитій тепловій енергії відповідачем не сплачена, просила стягнути 5558 грн. 97 коп заборгованості за теплопостачання за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2015 року по кв.73, та 2623 грн. 96 коп заборгованості за теплопостачання за період з 01 травня 2014 року по 30 жовтня 2015 року по кв.80.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позови не визнала, пояснивши, що є співвласником з 1991 року 1 / 3 частки кв.73 та з 1997 року власником кв.80, розташованих у під»їзді №3 буд.48 по вул.Космонавтів м.Ніжина, лічильники у квартирах відсутні, отримує послуги по опаленню та гарячому водопостачанню, послуги неякісні, у під»їзді 30 квартир, загальна площа яких не врахована позивачем при розрахунку вартості послуг. Дана позиція підтримана в судовому засіданні представником відповідача адвокатом ОСОБА_3, яка пояснила, що позивачем не надані докази щодо своєї реєстрації, як юридичної особи, та ліцензії, типовий договір позивачем не наданий, позовна давність по вимогах щодо кв.73 пропущена, позов по даній квартирі поданий до ОСОБА_2, яка є її співвласником в 1 / 3 частці.

Клопотання сторін про призначення експертиз чи залучення спеціаліста відсутні.

Із врахуванням наданих сторонами доказів суд приходить до слідуючих висновків.

Відповідач ОСОБА_2 є співвласником кв.73 та власником кв.80, які розташовані у під»їзді №3 буд.48 по вул.Космонавтів м.Ніжина, про що заперечення сторін в судовому засіданні відсутні, що підтверджується також довідкою КП «Керуюча компанія «Північна» від 15 серпня 2017 року, згідно якої АДРЕСА_1 приватизована на трьох осіб, з 2010 року у квартирі зареєстровані особи відсутні, фактично проживає ОСОБА_2.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Статтями 7, 8 даного Закону визначені права та обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів та відповідний обов»язок щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а обов’язком виконавця – забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Позивач ТОВ «НіжинТеплоМережі» здійснює теплопостачання до вказаних квартир.

За змістом ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.319 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, як співвласник кв.73 та власник кв.80, які розташовані у багатоквартирному житловому будинку, і які під»єднані до єдиної централізованої системи теплопостачання, від користування якою відповідач не відмовилась у встановленому порядку, зобов»язана утримувати майно, що їй належить, у тому числі оплачувати зазначені послуги теплопостачання.

В судовому засіданні встановлено, що договір між сторонами стосовно надання послуг теплопостачання відсутній, при цьому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно зі ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Нарахування заборгованості за спожиті послуги згідно з показниками лічильника, якщо такий лічильник не повірений у визначеному порядку є неможливим в силу вимог закону.

Згідно копії Акту від 22 жовтня 2015 року прийнято в комерційну експлуатацію приладу обліку теплової енергії у під»їзді №3 буд.48 по вул.Космонавтів м.Ніжина, державна повірка-16 вересня 2015 року, дата наступної державної повірки-3 квартал 2019 року, «...904,3...».

Відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованість ОСОБА_2, особовий рахунок №14206, по АДРЕСА_1, за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2015 року становить 5558 грн. 97 коп, остання оплата у розмірі 432 грн. 96 коп здійснена у лютому 2014 року, опалювальна площа-40,1 кв.м., теплолічильник з 01 жовтня 2015 року, водолічильник відсутній, зареєстрованих осіб-1; заборгованість ОСОБА_2, особовий рахунок №14213, по АДРЕСА_2, за період з 01 травня 2014 року по 30 жовтня 2015 року становить 2623 грн. 96 коп, опалювальна площа-23 кв.м., теплолічильник з 01 жовтня 2015 року, водолічильник відсутній, зареєстрованих осіб-1. Дані розрахунки відповідачем не спростовані, також останньою не надані докази щодо їх оплати, звернення до позивача щодо неналежності якісних чи кількісних параметрів отриманих житлово-комунальних послуг чи із заявами про відключення від централізованого опалення.

За таких обставин відповідач ОСОБА_2, як споживач, зобов»язана оплатити житлово-комунальні послуги, які надані позивачем.

В судовому засіданні встановлено, що розрахунок заборгованості послуг, які отримуються відповідачем у АДРЕСА_1, здійснений із врахуванням загальної площі квартир у під»їзді №3-904,3 кв.м. Теплолічильник у даному під»їзді прийнятий до експлуатації з 22 жовтня 2015 року, тобто обрахування вартості отриманих послуг у листопаді 2015 року повинно було здійснитись за показниками даного приладу та із врахуванням площі, зокрема, кв.73.

Відповідно до довідки КП «Ніжинське МБТІ» від 20 серпня 2018 року станом на 24 грудня 2015 року загальна площа житлових 29-ти квартир під»їзду №3 буд.48 по вул.Космонавтів м.Ніжина-945,2 кв.м.

За таких обставин при розрахунку повинна враховуватись розрахункова величина-945, 2 кв.м., а не 904, 3 кв.м., яка не підтверджена належними та допустимими доказами.

904,3/945,2*100=95,67*538,99 (платіж за листопад 2015 року)=515,65; 538,99-515,65=23,34.

Із врахуванням викладеного за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2015 року підлягає стягненню 5535 грн. 63 коп заборгованості за комунальні послуги (5558,97-23,34=5535,63).

Під час судового розгляду представником відповідача адвокатом ОСОБА_3 заявлено про застосування позовної давності до вимог у розмірі 5558 грн. 97 коп заборгованості за комунальні послуги за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2015 року.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно заяви ТОВ «НіжинТеплоМережі» від 06 січня 2016 року Ніжинським міськрайонним судом 21 січня 2016 року виданий судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 6731 грн. 25 коп заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2015 року, який ухвалою даного суду від 12 лютого 2016 року скасований.

Судовий захист права на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення.

Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 2 ст.264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Пред»явлення ТОВ «НіжинТеплоМережі» 06 січня 2016 року до суду заяви про видачу судового наказу перериває перебіг строку позовної давності.

Відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За таких обставин до вимог про стягнення 5558 грн. 97 коп заборгованості за надання послуг з теплопостачання за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2015 року позовна давність не пропущена.

За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню із відповідача 5535 грн. 63 коп заборгованості за комунальні послуги за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2015 року, 2623 грн. 96 коп заборгованості за комунальні послуги заперіод з 01 травня 2014 року по 31 жовтня 2015 року, всього 8159 грн. 59 коп.

Щодо посилання відповідача на перебування кв.73 у її власності та інших осіб, як підставу для відмови у позові, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч.4 ст.544 ЦК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування.

За таких обставин відповідач, як співвласник квартири, відповідно до закону зобов'язана оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням задоволення позову частково та сплати позивачем 1378 грн., 1378 грн. судового збору, судовий збір у розмірі 2750 грн. 21 коп підлягає стягненню із відповідача на користь позивача (5535,63/5558,97*100=99,58*1378=1372,21; 1372,21+1378=2750,21).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 188, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позови задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі", місцезнаходження – м.Ніжин Чернігівської області, вул.Глібова,1, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-32750668,

5535 грн. 63 коп заборгованості за комунальні послуги за період з 01 листопада 2013 року по 30 листопада 2015 року;

2623 грн. 96 коп заборгованості за комунальні послуги заперіод з 01 травня 2014 року по 31 жовтня 2015 року;-

а всього стягнути 8159 (вісім тисяч сто п»ятдесят дев»ять) грн. 59 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" 2750 (дві тисячі сімсот п»ятдесят) грн. 21 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя В.Олійник

Повне рішення суду складене 03 січня 2019 року