Рішення № 79005129, 05.10.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/5188/18

Номер провадження 2/676/2281/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 жовтня 2018 року Кам’янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Швець О. Д.

з участю секретаря Ксьондз Р.М.

розглянувши в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янець-Подільському цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ОКСІ БАНК» звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОКСІ БАНК» було укладено кредитний договір № 22/024-11 на суму 150 000 грн. з кінцевою датою погашення 15 березня 2017 року і сплатою 23% річних. Позивач виконав свої зобов’язання за кредит ним договором. Відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 20 липня 2018 року виникла заборгованість в розмірі 318 992,76 грн., яка складається із суми непогашеної простроченої заборгованості по кредиту в сумі 121 289,49 грн., суми прострочених відсотків - 138 052,96 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 59 641,31 грн. ОСОБА_2 поручилась за належне виконання позичальником своїх зобов’язань по кредитному договору усім своїм майном та коштами згідно договору поруки № 22/024-11-П, укладеному між сторонами 16.03.2011 року. Оскільки зобов’язання має виконуватись належним чином, а позичальник від виконання зобов’язань за договором ухиляється, просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «ОКСІ БАНК» заборгованість за кредитним договором в розмірі 318 992,76 грн.

Ухвалою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 23 серпня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

В зв’язку з тим, що відповідачі не подали у визначений судом строк відзвив на позов, розгляд справи був вкладений на 05.10.2018 р. на 11 год.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляд справи повідомлений своєчасно належним чином у відповідності до ст. 128 ЦПК , відзив та/або заперечення на позов не надав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов не визнає, заперечує проти його задоволення, мотивуючи скрутним матеріальним становищем, яке склалось через хворобу дитини. Просить зменшити розмір заборгованість за рішенням суду.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 279 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 16 березня 2011 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22/024-11 за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 150 000 грн. на споживчі потреби на строк до 15 березня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в сумі 23% річних.

Позивач виконав свої зобов’язання по кредитному договору, надавши позичальнику кредит в сумі 150 000 грн. та відкрив позичальнику позичковий рахунок № 2624.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх боргових зобов’язань банк в день укладення кредитного договору уклав договір поруки з ОСОБА_2.

Позичальник зобов'язався щомісячно до 10-го числа, згідно графіку, повертати частини кредитних коштів шляхом внесення готівкових коштів через касу або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій сумі чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат, встановлених в графіку, не пізніше визначеного п.1.3 договору терміну повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, сплатити кошти, передбачені п.2.3 договору, а також на вимогу банку сплачувати можливу неустойку (п.3.3.3 договору).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно п.2.5.4 договору погашення простроченої суми кредиту та прострочених процентів за його користування, прострочених плат за його користування, а також можливих штрафних санкцій та інших платежів здійснюється відповідно до п.2.5.6 договору шляхом договірного списання банком коштів з транзитного рахунку позичальника в черговості, передбаченій п.2.5.5 договору.

Здійснюючи на підставі цього договору договірне списання коштів з рахунку позичальника, банк оформлює відповідний меморіальний ордер/платіжне доручення по якому отримувачем є банк.

Відповідно до п.3.3.2 позичальник зобов’язаний протягом дії договору поповнювати свій транзитний рахунок в порядку та на умовах, передбачених п.2.5.1 договору.

Згідно п.3.2.12 договору банк має право стягувати з позичальника неустойку за невиконання чи неналежне виконання умов кредитного договору.

Згідно п.4.5 договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, та за несвоєчасну повну чи часткову сплату плати за обслуговування кредиту, згідно до умов цього договору за кожен такий випадок, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період існування простроченого платежу, від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення.

Відповідач свої зобов'язання, передбачені договором щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків не виконує, в результаті чого станом на 20 липня 2018 року виникла заборгованість в розмірі 318 992,76 грн, яка складається із суми непогашеної простроченої заборгованості по кредиту в сумі 121 289,49 грн, суми прострочених відсотків - 138 052,96 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 59 641,31 грн. що підтверджується розрахунком заборгованості , долученого до матеріалів справи.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, вимоги про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Строком дії договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору(частина перша статті 631 ЦК України).

Сторони строк договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов’язання.

За умовами п. 1.3 кредитного договору сторони погодили, що кредитні кошти надаються на строк по 15 березня 2017 року, які позичальник зобов’язався повернути зі сплатою відсотків у розмірі 23% річних.

Повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві до 10-го числа кожного місяця кошти у сумі 3 850 грн. упродовж строку кредитування. Тобто сторони погодили порядок і строки виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов’язання простроченого боржка за договором припиняється.

Отже, у межах строку кредитування по 15 березня 2017 року відповідач мав повертати кредит і сплачувати відсотки періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з 16 березня 2017 року у позичальника виник обовязок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

В подальшому, права та інтереси банку підлягають захисту згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобовязання.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові (частина друга статті 267 ЦК України).

Згідно розрахунку заборгованості останні платіж на погашення кредитної заборгованості відповідач сплатив 18.07.2013 року.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки – тривалістю в один рік (п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України і пов’язується з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або особу, яка їх порушила.

Таким чином, починаючи з 11.08.2013 року банку стало відомо про порушення його прав позичальником ОСОБА_3, який перестав платити заборгованість.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором у банка виникло право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилась і нарахованих і не сплачених процентів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Станом на 11.07.2015 р. заборгованість по тілу кредиту становила 63 132,40 грн. Відсотки за користування кредитом за період з 11.07.2015 р по 15.03.2017 р. становили (63132,40 х 23%: 365 х 614 (днів) = 24 426,19 грн.

Оскільки банком заявлений позов 06.08.2018 р. термін позовної давності до неустойки сплатив.

За таких обставин суд вважає, що з позичальника ОСОБА_1 слід стягнути на користь банку заборгованість, яка виникла станом на 15.03.2017 року в розмірі 87 558,59 грн. в тому числі заборгованості по тілу кредиту в сумі 63132,40 грн., проценти за користування кредитом 24 426, 19 грн.

З метою забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору з ОСОБА_2 16.03.2011 р був укладений договір поруки. За умовами договору поручитель зобов’язалась в разів невиконання та/або порушення боржником своїх зобов’язань перед кредитором погасити протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов'язань.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Якщо банк пред’явить вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

З урахуванням наведних приписів ЦК України суд вважає, що в задоволенні позову до ОСОБА_2 слід відмовити.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених позовних вимог (27,45%) 1313,38 грн.

Керуючись ст.ст. 247, 141, 263-265, 280,141 ЦПК України, ст.261, 526, 549, 550, 554,610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Оксі Банк» заборгованість за кредитним договором № 22/024-11 від 16 березня 2011 року в сумі 87 558,59 грн. в тому числі заборгованості по тілу кредиту в сумі 63132,40 грн., проценти за користування кредитом 24 426,19 грн та судовий збір в сумі 1313,38 грн.

В задоволенні позову до ОСОБА_2 - відмовити.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Оксі Банк» ( код в ЄДРПОУ 09306278 адреса місцезнаходження м.Львів вул..Газова, 17) 09315357).

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НА № 039783, виданий Кам’янець-Подільським МВ УМВСУ в Хмельницькій області, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.