Постанова № 79002796, 11.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1898/18

Номер справи місцевого суду: 522/11173/16-ц

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

при секретарі Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни (третя особа- орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради) про визнання протиправним та скасування рішення, та за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-колект», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про визнання незаконними рішень та скасування записів в реєстр, -

встановила:

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Кей-Колект» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., у якому, з урахуванням уточнень, поставила питання про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 березня 2016 року про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект»; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 13852886 про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» право власності на спірну квартиру (т. 1, а. с. 3-6, 161-172).

В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 посилалася на те, що 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір № 11232779000 на суму 110 000 доларів США, строком до 11 жовтня 2014 року зі сплатою 13,90 % річних за користування кредитними коштами.

Крім того, 26 вересня 2008 року між ОСОБА_4 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір № 11398631000 на суму 60 000 доларів США, строком до 26 вересня 2011 року зі сплатою 16,00 % річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами, між ОСОБА_5 та АКІБ «УкрСиббанк» були укладені договори іпотеки, предметом яких є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

ПАТ «Укрсиббанк», на підставі договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги заборгованості за вказаними кредитними договорами.

ОСОБА_2 вважала, що своїми діями її чоловік - ОСОБА_4, порушив її права, у зв'язку із чим звернулась до суду із відповідним позовом.

09 серпня 2016 року ОСОБА_4, звернувся до суду із позовом до ТОВ «Кей-колект», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про визнання незаконними рішень та скасування записів в реєстрі (т. 1, а.с. 54-67).

В обгрунтування свого позову посилався на те, що за час перебування у шлюбі між ним та ОСОБА_2, ними було придбано нерухоме майно - квартира під АДРЕСА_4. ОСОБА_4 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що ТОВ «Кей-Колект» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. із заявою про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо права власності на спірну квартиру. Вважає, що реєстрація права власності за ТОВ «Кей-Колект» відбулась із порушенням встановлених правил та процедур, у зв'язку із чим звернувся до суду із позовом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2017 року позов ОСОБА_2 було задоволено, позов ОСОБА_4 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 березня 2016 року. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 13852886 про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. 18 березня 2016 року. Стягнуто з рахунку приватного нотаріуса судові витрати у розмірі 1 102,40 гривень на користь ОСОБА_2 У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено (т. 1, а. с. 240-251).

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» просить рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 2 а. с. 9-16).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, після його смерті спадкоємцем і правонаступником ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 листопада 2017 року залучено ОСОБА_6.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було підписано кредитний договір № 11232779000 на суму 110 000 доларів США строком погашення до 11 жовтня 2014 року зі сплатою 13.90% річних за користування кредитними коштами.

Також 26 вересня 2008 року між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було підписано кредитний договір № 11398631000 на суму 60 000 доларів США строком погашення до 26 вересня 2011 року зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами, між ОСОБА_5 та АКІБ «УкрСиббанк» були укладені договори іпотеки, предметом яких є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

У подальшому, ПАТ «Укрсиббанк» на підставі договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги заборгованості за вище вказаними кредитними договорами.

Крім того, 12 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений нотаріально посвідчений Договір відступлення права вимоги за Договором іпотеки від 05 жовтня 2005 року, за Договором іпотеки від 11 жовтня 2007 року та за Договором іпотеки від 28 вересня 2008 року.

Відтак, внаслідок укладення вказаної угоди, ТОВ «Кей-Колект» набуло статусу Іпотекодержателя квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Кей-Колект» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни із заявою про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для виникнення права власності за ТОВ «Кей-Колект» є вищевказані Договори іпотеки, укладені між ОСОБА_2, її чоловіком ОСОБА_4 та ПАТ «Укрсиббанк».

Дійшовши вірного висновку щодо задоволення позову ОСОБА_2, та часткового задоволення позову ОСОБА_4 шляхом визнання протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 березня 2016 року, суд першої інстанції припустився помилки в частині правового обгрунтування підстав задоволення позовних вимог позивачів.

Апеляційним судом встановлено, що, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, Приморським районним судом м. Одеси розглядається цивільна справа №522/1676/16-ц за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, визнання кредитних договорів, договорів іпотеки та договорів поруки недійсними

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2016 року заяву позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову було задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3. Копію даної ухвали, для виконання, направлено в Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції.

Крім того, в межах розгляду цивільної справи №522/11173/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни (третя особа- орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради) про визнання протиправним та скасування рішення, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 червня 2016 року заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1

Обидва судові рішення по вказаним справам не були оскаржені у встановленому законом порядку, та набрали законної сили.

Згідно ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно п.6 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень має бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Отже, наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону щодо майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій щодо цього майна до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Кей-Колект», було проведено приватним нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. без урахування наявної заборони відчуження майна, що унеможливлює проведення реєстрації права власності до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Одночасно, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги ТОВ «Кей-Колект», що нотаріус мав передбачене законом право звернути стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений іпотекодержателем, а саме - шляхом здійснення на Договорі іпотеки виконавчого напису нотаріуса та подальшого направлення боржнику Повідомлення про перехід права власності.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати:

-передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

-право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Відповідно до п. 5.3.1. Договору іпотеки від 05 жовтня 2005 року сторони погодили, що у випадку невиконання або часткового невиконання Боржником своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором та/або Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Іпотекодержателем за цим іпотечним договором, предмет іпотеки переходить у власність іпотеко держателя. Зазначена згода сторін є угодою про перехід права власності, що набуває чинності з моменту зазначеного в п. 5.3.3.

Перехід прав власності не потребує додаткового оформлення і сторони погоджуються про те, що «Застереження про добровільну передачу» відображає усі питання по переходу права власності від Іпотекодавця до Іпотекодержателя, щодо яких сторони мали намір домовитися.

Згідно з п. 5.3.2. Договору іпотеки від 05 жовтня 2005 року сторони погоджуються, що сума заборгованості за кредитним договором, зазначеним у п. 1.3 зараховується врахунок сплати з передачу предмету іпотеки у власність згідно до ст. 600 ЦК України. Зазначена ініціатива вказується у повідомленні, зазначеному у п. 5.3.3. цього договору.

Відповідно до п. 5.3.3. Договору іпотеки від 05 жовтня 2005 року, у випадку невиконання або часткового невиконання Боржником своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором та/або Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Іпотекодержателем за цим договором іпотеки, іпотекодержатель здійснює виконавчий напис нотаріуса на цьому договорі і направляє Повідомлення про перехід права власності та застосування застереження про добровільну передачу предмету Іпотеки Іпотекодавцям та Боржнику. З моменту відправлення Повідомлення та здійснення виконавчого напису Іпотекодержатель набуває права власності на предмет іпотеки, а предмет іпотеки вважається переданим Іпотекодержателю.

Крім того, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги ТОВ «Кей-Колект» про те, що помилковим є посилання суду, що договір про відступлення права вимоги по договорам іпотеки № 1 від 12 грудня 2011 року укладений в письмовій формі, та про те, що нотаріус не міг здійснювати функції реєстратора без вчинення нотаріальної дії, оскільки у матеріалах справи міститься нотаріально посвідчений Договір факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, а нотаріуси, на підставі підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з 01 січня 2016 року наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, встановивши невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції частково задовольняє апеляційну скаргу, а оскаржуване судове рішення змінює в частині обгрунтування підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Керуючись ст. 374, ч.1 ст. 376, ст.ст. 381-384, ст.390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2017 року - змінити в частині обгрунтування підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 26 грудня 2018 року.

Головуючий суддя: С.О. Погорєлова

Судді: О.М. Таварткіладзе

А.П. Заїкін