Вирок № 79002018, 28.12.2018, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/13527/18

пр. № 1-кп/759/1125/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ясельського А.М.,

за участю секретаря Никитюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018100080006114 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 31.07.2018 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня-спеціальна,

перебуває у цивільному шлюбі, не працює, РНОКПП фізичної особи

не відомий, має на утриманні двох дітей віком 16 років та 9 років,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимий, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Дзісь Б.О., Живко М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Зері К.Ф.,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4, ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 27.07.2018, приблизно о 22 год. 56 хв., керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 (Литовська реєстрація), договору доручення (довіреності) № 02/02/01 від 02.02.2018 та посвідчення водія серії НОМЕР_2, виданого ДАІ МВС-УВС МРЕО Боярка від 20.11.1996, технічно справним автомобілем «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_3, рухався по вул. Трублаїні зі сторони вул. Теплична в напрямку Великої Кільцевої дороги зі швидкістю приблизно 50-70 км/год та наближався до нерегульованого перехрестя з вул. Я.Качури, на якому розташований нерегульований пішохідний перехід.

В цей час проїзну частину вул. Трублаїні зі сторони вул. Симиренка в напрямку вул. Я.Качури в м. Києві по нерегульованому пішохідному переході, з права на ліво по ходу руху водія ОСОБА_1, в темпі звичайної ходи, перетинала дорогу пішохід ОСОБА_3.

Перетинаючи нерегульований пішохідний перехід, водій ОСОБА_1, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом і не надав пішоходу пріоритет, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_3, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме, не виконав вимоги Правил дорожнього руху України, які діють з 01.01.2002 (зі змінами):

- п. 1,5, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 (б), який зобов'язує водія транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розташування та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.3 (д), який зобов'язує водія не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п. 18.1, згідно якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:

а) закрита травма живота: переломи обох лонних та сідничних кісток (зі зміщенням уламків); перелом правої ацетабулярної западини, через перелом лонної кістки; перелом крила правої клубової кістки; розрив правого крижово-клубового суглобу;

б) рана (визначена клінічними лікарями як забійна) скроневої ділянки зліва, які в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.

Порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху та заподіяння пішоходу ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, перебувають між собою у прямому причинному зв'язку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України за наведених вище обставин визнав частково та пояснив, що стаж керування автомобілем в нього складає 25 років. 27.07.2018 керував технічно справним автомобілем «Audi A4» . Відвіз цивільну дружину на пр-т. Корольова в м. Києві і повертався назад. Даним автомобілем він користується з лютого 2018 року. Того вечора накрапав дощ і видимість була поганою, він приблизно о 23 годині рухався із ввімкненим ближнім світлом фар по вул. Трублаїні зі сторони вул. Тепличної в м. Києві та наближався до нерегульованого перехрестя з вул. Я.Качури, на якому розташований нерегульований пішохідний перехід. Даний пішохідний перехід він добре знає, оскільки часто через нього їздить, у зв'язку з тим, що поруч від нього ще знаходиться паркан, який дещо обмежує видимість він перед пішохідним переходом знизив швидкість приблизно до 50 км/год, саме в той момент у світлі фар автомобіля він помітив дві тіні, які перебували на середині пішохідного переходу та швидко рухалися, у зв'язку з чим він застосував екстрене гальмування та повернув кермо праворуч. Він побачив, що дані дві постаті, які трималися за руки розділилися, одна з них побігла вперед, а потерпіла повернулась назад, і він вдарив її крайньою правою стороною керованого ним автомобіля, оскільки відстань до потерпілої була невеликою, то екстрене гальмування не допомогло. Коли він наближався до пішохідного переходу він жодних постатей на ньому не бачив. Він одразу прийняв вправо і зупинився від місця зіткнення на відстані приблизно двох-трьох метрів, підійшов до потерпілої, яка лежала з правої сторони автомобіля щоб надати допомогу та сказав щоб остання не рухалась, що зараз він викличе швидку допомогу. Потім чоловік потерпілої підбіг до його автомобіля вдарив по ньому ногою та одразу після цього наніс йому сильний удар ногою, від удару він відключився. Хто викликав швидку медичну допомогу для потерпілої не пам'ятає. В подальшому події пам'ятає погано, оскільки чоловік потерпілої пошкодив йому щелепу та зламав ніс, від чого він перебував у шоковому стані. Потім на місце події приїхала його цивільна дружина, яка викликала йому швидку допомогу, до тями він прийшов вже в машині патрульної поліції, яка приїхала на місце пригоди. Після ДТП на його автомобіля були механічні пошкодження у вигляді вм'ятини на крилі та капоті передньої правої частини автомобіля. Після ДТП він відшкодував потерпілій кошти за комп'ютерну томограму та проїзд на її обстеження, а також відшкодував кошти витрачені потерпілою на той момент на лікування на загальну суму 2300 гривень, однак потерпіла не писала розписку про відшкодування ним зазначених матеріальних витрат. Обвинувачений пояснив, що вину визнає частково, оскільки дійсно скоїв наїзд на потерпілу на пішохідному переході, однак це сталося за поганих погодних умов і за миттєвих обставин, однак він намагався зробив усе можливе щоб уникнути даної ДТП.Цивільний позов заявлений потерпілою на суму 20 931 гривня матеріальної шкоди та 100 000 гривень моральної шкоди не визнає, оскільки його автомобіль був застрахований на момент ДТП, то він звернувся із заявою у страхову компанію та надав потерпілій усі дані страхової компанії, однак остання не зверталась до страхової компанії щодо відшкодування їй понесених витрат.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у висунутому обвинуваченні визнав частково, однак вина останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України повністю підтверджується показаннями потерпілої та свідків, а також зібраними в ході досудового розслідування та ретельно перевіреними і дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка під час судового слідства дала суду показання про те, що 27.07.2018, приблизно о 23 годині, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_9 поверталися з прогулянки та переходили проїзну частину вул. Трублаїні зі сторони вул. Симиренка в напрямку вул. Я.Качури в м. Києві по нерегульованому пішохідному переходу в темпі звичайної ходи, який був позначений розміткою та дорожнім знаком, також пішохідний перехід освітлювався ліхтарем, світло від якого падало на пішохідний перехід. Коли вона переходила проїзну частину дороги, то тільки розпочався невеликий дощ. Перед тим , як вийти на пішохідний перехід, вона зі своїм чоловіком переконались у відсутності автомобілів на проїзній частині. Вийшовши на пішохідний перехід разом зі своїм чоловіком, який йшов в метрі попереду неї, побачила ліворуч від себе світло фар автомобіля. Злякалась та почала бігти назад, а її чоловік встиг перебігти через пішохідний перехід. В момент , коли вона вже подолала приблизно три метра проїзжої частини дороги, водій автомобіля скоїв на неї наїзд в праву частину тіла, при цьому навіть не намагався пригальмувати та поїхав далі. Коли її чоловік став кричати водію, щоб той зупинився, лише після цього водій даного автомобіля зупинився та почав здавати назад. Удар був такої сили, що жіноча сумка, яка була у неї на плечі застрягла у фарі автомобіля останнього. Після даної ДТП вона перебувала у свідомості, але в неї був больовий шок і вона отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому обох лонних та сідничних кісток тазу та розрив правого крижово-клубового суглобу. Нерегульований пішохідний перехід вона переходила по Правилам дорожнього руху, і тому їй не зрозуміло як водій даного автомобіля міг її не помітити. В подальшому лікарі швидкої допомоги доставили її до лікарні, а обвинувачений через декілька днів після даної події оплатив їй ліки та оплатив комп'ютерну томограму на суму 2300 гривень. Після цього будь-якої матеріальної допомоги від обвинуваченого вона більше не отримувала та останній не цікавився станом її здоров'я. В лікарні на лікуванні вона перебувала п'ять днів, потім її виписали з лікарні та призначили постільний режим. Потім вона лікувалась вдома протягом півтора місяця. Після лікарні її життя погіршилось, оскільки вона не могла доглядати за маленькою дитиною, останню віддали тимчасово доглядати бабусі, оскільки чоловік увесь час доглядав за нею після травми. Крім того до моменту ДТП вона працювала неофіційно на гарній роботі та мала спокійне життя. Зараз їй важко ходити та доглядати за дитиною, у зв'язку з чим її чоловік на даний момент не працює, а доглядає за нею і дитиною. Цивільний позов заявлений нею на суму 20 931 гривню матеріальної шкоди, з яких необхідно буде витратити на санаторне лікування 14 760 гривень і з яких 5 556 гривень вже витрачено на лікування та обстеження, що підтверджується наданими чеками та 100 000 гривень моральної шкоди підтримала в повному обсязі;

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка під час судового слідства дала суду показання про те, що потерпіла ОСОБА_3 є її невісткою. Безпосередньо очевидцем дорожньо-транспортної пригоди вона не була. ДТП відбулася 27.07.2018 приблизно о 23 годині. Про те що її невістку збила машина їй стало відомо від її сина, який прибіг додому і їй розповів, бо вона перебувала вдома із маленькою дитиною сина. Одразу після ДТП їй на мобільний зателефонував син, але оскільки вона клала дитину спати, то відключила звук у телефоні і не чула дзвінка від сина, тому він і прибіг додому щоб їй повідомити про ДТП, оскільки живуть вони поруч із місцем ДТП. На місце ДТП вона прибігла через 5 хвилин після його скоєння. Там вона побачила, що її невістка лежала з розбитою головою посередині дороги попереду автомобіля обвинуваченого на відстані приблизно 10 метрів від автомобіля, нога лежала на нозі, на одній нозі не було кросівка. Невістку від удару відкинуло за розмітку пішохідного переходу, автомобіль обвинуваченого стояв біля пішохідного переходу, пішохідний перехід добре освічувався ліхтарями. На автомобілі обвинуваченого були пошкодження і від удару у сумки невістки відірвалися ручки у вона застрягла у правій фарі автомобіля. В подальшому її син витягнув сумку невістки із фари автомобіля обвинуваченого. Вона підійшла до невістки та прикрила її парасолькою, оскільки йшов сильний дощ, а її син зняв із себе футболку, і вона поклала її під голову невістки та тримала голову останній та чекали на прибуття швидкої допомоги. В цей момент до невістки підійшов обвинувачений та смикнув її за ногу, щоб перевірити в якому вона стані, від чого невістка стала сильно кричати. В подальшому обвинувачений увесь час знаходився біля потерпілої, тілесних ушкоджень на останньому не було. Взагалі ОСОБА_3 перебувала у жахливому стані. Хто саме викликав на місце ДТП швидку допомогу та поліцію вона не пам'ятає. На місці ДТП вона не спілкувалась із обвинуваченим з приводу обставин події. Потім через деякий час приїхала карета швидкої допомоги, яка забрала невістку до лікарні. Через декілька днів після ДТП у лікарню до потерпілої приїхала мати і дружина обвинуваченого, які заплати кошти за проведення комп'ютерної томограми та повернули гроші витрачені нею на той момент на ліки для потерпілої, загальна сума добровільно відшкодованих коштів зі сторони родичів обвинуваченого склала приблизно 2000 гривень;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який під час судового слідства дав суду показання про те, що 27.07.2018 приблизно о 22 годині 40 хвилин разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 поверталися із магазину та переходили проїзну частину вул. Трублаїні зі сторони вул. Симиренка в напрямку вул. Я.Качури в м. Києві по нерегульованому пішохідному переходу. В той момент була суха погода, дощ ще не розпочався. Пішохідний перехід був позначений розміткою, дорожніми знаками та освічувався двома вуличними ліхтарями. Перед ти як вийти на пішохідний перехід, вони з дружиною подивилися по сторонам. З лівої сторони приблизно за 100 метрів до пішохідного переходу наближався автомобіль, вони почали переходити. Зазначений автомобіль рухався зі швидкістю приблизно 70-80 км/год. Коли вони переходили зазначений пішохідний перехід, то він йшов попереду, а дружина йшла позаду приблизно в метрі від нього. Самого моменту як даний автомобіль збив на переході його дружину майже не пам'ятає. ДТП відбулося по середині пішохідного переходу, даний автомобіль також зачепив його дзеркалом. Коли від повернувся, то побачив як його дружину від удару відкинуло приблизно на 10 метрів. Після ДТП даний автомобіль загальмував, здав заднім ходом назад та зупинився, із нього вийшов обвинувачений, який кудись зателефонував. Його дружину збив на пішохідному переході автомобіль «Audi A4» сірого кольору. Одразу після ДТП він викликав швидку допомогу та працівників поліції. Він не пам'ятає як себе поводив обвинувачений після ДТП, однак останній увесь час залишався ні місці пригоди. Після ДТП обвинувачений йому пояснив, що він не хотів щоб сталася дана ДТП, що все вийшло випадково;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.07.2018, а саме, перехрестя вул. Трублаїні та вул. Я.Качури в м. Києві, на якому водій автомобіля «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_3 скоїв наїзд на пішохода (а.с. 135-136);

- схемою дорожньо-транспортної пригоди від 28.07.2018 (а.с. 137);

- ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди перехрестя вул. Трублаїні та вул. Я.Качури в м. Києві від 27.07.2018 (а.с. 138-143);

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_3 серії НОМЕР_1 (а.с. 146);

- копією договору доручення (довіреності) № 02/02/01 від 02.02.2018 щодо права розпоряджатися ОСОБА_1 транспортним засобом «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 147-148);

- протоколом додаткового огляду місця події від 09.08.2018, а саме, нерегульованого пішохідного переходу, що розташований біля будинку № 11 по вул. Трублаїні в м. Києві (а.с. 159-160);

- ілюстративною таблицею до протоколу додаткового огляду місця події а саме, нерегульованого пішохідного переходу, що розташований біля будинку № 11 по вул. Трублаїні в м. Києві (а.с. 161-167);

- постановою про визнання та прилучення до кримінального провадження речових доказів від 31.07.2018, а саме, автомобіля «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_3(а.с. 168);

- висновком експерта № 1377/е від 20.08.2018, відповідно до якого у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота: переломи обох лонних та сідничних кісток (зі зміщенням уламків); перелом правої ацетабулярної западини, через перелом лонної кістки; перелом крила правої клубової кістки; розрив правого крижово-клубового суглобу; забійна рана скроневої ділянки зліва. Характер та відома морфологія виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказані тілесні ушкодження утворилися за рахунок ударної дії тупих твердих предметів у строк 27.07.2018, можливо внаслідок автомобільної травми - зіткнення автомобіля, який рухався з пішоходом, який у момент первинного контакту перебував у вертикальному або наближеному до нього положенні. Вищезазначені тілесні ушкодження відносяться відповідно до середнього степеню тяжкості та до легкого тілесного ушкодження (а.с. 169-173);

- відповіддю на запит Центра екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва № 2021/Б від 23.08.2018, відповідно до якого 27.07.2018 з приводу дорожньо-транспортної пригоди за адресою: м. Київ, перехрестя вулиць Трублаїні та Я.Качури були зареєстровані 2 виклики екстреної (швидкої) допомоги. За адресою викликів був здійснений виїзд бригади екстреної (швидкої) допомоги до ОСОБА_3 (а.с. 175);

- копією карти виїзду швидкої медичної допомоги від 27.07.2018 за № 1873 до ОСОБА_3, відповідно до якої останню було доставлено до КМКЛ № 17 з попереднім діагнозом: ЗЧМТ, забійна рана лівої надбрівної дуги, перелом кісток тазу, вивих правого стегна (а.с. 176);

- відповіддю на запит Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б.Срезневського № 17-06/1682 від 17.08.2018, відповідно до якої 27.07.2018 за період з 21 години по 00 годину за даними об'єднаної гідрометеорологічної станції Київ, що знаходиться найближче до місця події температура повітря складала відповідно 24,4 С та 19,6 в даний проміжок часу йшов дощ та була гроза (а.с. 177);

- постановою про уточнення місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди від 13.08.2018 (а.с. 178);

- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.07.2018 (а.с. 179).

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.1 ст. 286 КК України вірна, оскільки він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання та за місцем колишньої роботи характеризується позитивно (а.с. 182-183), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 144), не працює, не судимий, має на утриманні двох дітей 2001 р.н. та 2009 р.н. (а.с. 184-185), його відношення до скоєного. Згідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати міру покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. Поряд з цим суд вважає за можливе перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілої ОСОБА_3, який був заявлений представником потерпілої під час судового провадження суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Пунктом 10 ч.1 ст. 56 КПК України передбачено, що протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. ст. 1187, 1195 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортом; фізична або юридична особа, що заподіяла шкоду здоров'ю фізичній особі, зобов'язані відшкодувати потерпілому витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Отже цивільний позов заявлений потерпілої ОСОБА_3 та підтриманий представником потерпілої під час судового провадження на суму 20 931 гривня 00 копійок матеріальної шкоди підлягає задоволенню тільки частково на суму 5356 гривень, оскільки зазначена сума підтверджується квитанцієми та чеками. В той же час в частині витрат в сумі 200 гривень на поїздку на таксі , суд вважає за необхідне відмовити, оскільки зазначена сума не підтверджується документально. Крім того суд вважає за необхідне відмовити і в частині стягнення 14760 гривень, оскільки зазначені кошти не були сплачені позивачкою, а тільки плануються бути витраченими.

Цивільний позов, заявлений та підтриманий під час судового розгляду потерпілою ОСОБА_3 на суму 100000 гривень моральної шкоди суд вважає задовольнити з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості, тільки частково на суму 60000 гривень,яку як і матеріальну шкоду необхідно стягнути з ОСОБА_1.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави вартість проведення судово-медичної експертизи № 1377/е від 16.08.2018, що становить 1 796 гривень 90 копійок.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1195 ЦК України, ст.ст. 56, 100, 124, 127, 368, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 вартість проведення судово-медичної експертизи, що становить 1 796 (одна тисяча сімсот дев'яносто шість) гривень 90 (дев'яносто) копійок на користь Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (р/р 31557205148145 в ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код ЄДРПОУ 23698049).

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково та стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 5356 гривень 00 копійок матеріальної шкоди та 60000 гривень моральної шкоди , а всього 65356 гривень на користь останньої.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили: автомобіль «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_3, який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - залишити останньому

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: А.М. Ясельський