Ухвала суду № 79001968, 27.12.2018, Теплодарський міський суд Одеської області

УКРАЇНА

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

Справа № 516/461/18

Провадження № 2-о/516/30/18

УХВАЛА

27.12.2018 р. м. Теплодар

Суддя Теплодарського міського суду Одеської області Мислива Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Біляївський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про встановлення факту народження,

ВСТАНОВИЛА:

Заявник ОСОБА_1, звернулася до суду з вищевказаною заявою, в якій просить суд встановити факт народження ОСОБА_2 у м. Ровеньки Луганської області 12 листопада 1937р. Свої вимоги заявник мотивує тим, що ОСОБА_2 є її батьком, який помер в 2004р. в м. Миколаєві. На даний час, з особистих мотивів, заявнику необхідно отримати дублікат свідоцтва про народження її батька, оскільки оригінал даного документу не зберігся. Зі вказаним проханням ОСОБА_1 звернулась до місцевих органів ДРАЦС Біляївського району, однак отримала відмову з посиланням на те, що місце народження її батька в теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території України, та звертатись до органів ДРАЦС у Луганській області не має сенсу, оскільки надані ними документи не матимуть юридичної сили. Таким чином, зазначає, що не існує іншої можливості отримати документ, що посвідчує факт народження ОСОБА_2 іншим способом, ніж за рішенням суду, в порядку окремого провадження. В своїй заяві заявник також посилається на п. 1 ст. 317 ЦПК України, та на п. 21 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначаючи те, що вона звільнена також від сплати судового збору при зверненні із вказаною заявою до суду.

У відповідності до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

За ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Як визначено у ст. 1, ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014р., тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року. ОСОБА_3 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Із заяви ОСОБА_1 вбачається те, що остання просить суд встановити факт народження її батька - ОСОБА_2 у м. Ровеньки Луганської області 12 листопада 1937р. Однак, враховуючи дату народження ОСОБА_2 – 12.11.1937р., вказана особа була народжена не на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, оскільки датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014р., і за такою судовою процедурою розглядаються заяви щодо встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України з 20.02.2014р. В зв’язку з цим суд не може прийняти до уваги посилання заявниці на подачу її заяви до Теплодарського міського суду Одеської області в порядку ст. 317 ЦПК України.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (ч. 1 ст. 316 ЦПК України). Як визначено у ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. №1382-IV місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Стаття 318 ЦПК України визначає, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

У даній заяві заявник вказує, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, однак в даному випадку, нею не додано жодного підтверджуючого її місце проживання саме за цією адресою документу (зокрема: свідоцтво про право власності на житло, договір оренди, довідка про реєстрацію місця проживання; акт про місце проживання особи, тощо).

В заяві також зазначено про те, що ОСОБА_1 зверталася до місцевих органів ДРАЦС Біляївського району з проханням видачі їй дублікату свідоцтва про народження її батька ОСОБА_4, оскільки оригінал даного документу не зберігся, та отримала відмову з посиланням на те, що місце народження її батька в теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території України, однак, заявником, на вимогу ст. 318 ЦПК України, не додано до заяви відповідної відмови вказаної установи у наданні їй запитуваних документів, та доказів, підтверджуючих факт її звернення за отриманням документу.

Крім того, на вимогу ст. 318 ЦПК України, заявником також не зазначено у заяві, з якою саме метою їй необхідно встановити факт народження її батька, а лише вказано про її особисті мотиви, з яких не вбачається мети необхідності встановлення вказаного юридичного факту.

За ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Згідно ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, до вказаної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, що справляється за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, та в даному випадку становить 352 грн. 40 коп. Платіжні реквізити для зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету: отримувач: ВК у м.Теплодарі/м.Теплодар/22030101 . Код ЄДРПОУ: 37722242. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). МФО: 899998. Рахунок отримувача: №31219206015020 . Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Клопотання та заяви заявника про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору до заяви не додано.

Крім того, посилання заявника на той факт, що вона у відповідності до п.21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має пільги щодо сплати судового збору за подання вказаної заяви, суд не може прийняти до уваги, оскільки в даному випадку вона звертається до суду із заявою про встановлення факту народження її батька ОСОБА_2 у м. Ровеньки Луганської області 12 листопада 1937р., а не як заявник у справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, поданої у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Також, згідно ч.1, ч.5 ст. 177 ЦПК України, до заяви не додана її копія та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За ч.2 та ч.4 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Враховуючи зазначені положення ст.ст. 95, 177 ЦПК України, заявниці необхідно надати докази, зазначені нею у додатку до заяви, в оригіналах або в засвідчених належним чином їх копіях у відповідній кількості до учасників справи.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 95, 175, 177, 315, 318 ЦПК України.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, ст.ст. 95, 315, 318 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 294, 315, 318, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Біляївський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про встановлення факту народження, залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху. Роз»яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду може бути оскаржена лише щодо визначення розміру судових витрат.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області через Теплодарський міський суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя