Рішення № 79001168, 06.12.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29847/18-ц

Категорія 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Остапчук Т.В,

при секретарі Медведєва М.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1.,

представника відповідача Кобзар Ю.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2018 року позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача на його користь кошти у розмірі вкладу з нарахованими відсотками за місяць 35 231 грн.61 коп., пеню за прострочення виконання зобов»язання з повернення коштів з 5.05.2018р. до дня подання позову за період 44 дні , що складає 45448грн.42 коп. , моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., В обгрунтування позову посилається , що 04.04.2018 року з ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено договір № SAMDNWFD0071904261600 про розміщення коштів на депозитному вкладі "Стандартний" строком на 1 місяць на суму 35000,00 грн. 5.05.2018р. було відмовлено в видачі коштів з відсотками , одночасно запропоновано розписатися у планшеті для виплати коштів та сфотографуватись , однак по 16.06.2018р. відмовлено в поверненні вкладу. 31.10.2018р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог , вказував на те що 19.06.2018р. повернуті кошти в розмірі 35 472 грн.46 коп., тому просив стягнути пеню в розмірі 3% за 44 дні в розмірі 45207грн.57 коп., моральну шкоду розмірі 10 000 грн. ,витрати на правничу допомогу

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала відзив. Вказувала на те , що 02.05.2018 року позивач звернувся до Банку з заявою про відкликання згоди на обробку персональних даних та до цієї ж заяви додав ще одну заяву про відмову від пролонгації договору повідомив про те, що вимоги фотографування його співробітником банку при отриманні власних коштів за договором, вважає таким, що грубо порушують його права та відмовився від фотографування. На вищевказані заяви Банком була надана письмова відповідь позивачу від 07.05.2018 року № 20.1.0.0.0/7-180502/521, якою повідомлено ОСОБА_1, що фотографування - один із способів хисту прав клієнтів від шахрайських дій з боку третіх осіб та один із способів проведення ідентифікації клієнтів. На вимогу позивача 19.06.2018 року було закрито договір, вимоги позивача виконані. Депозитний договір № SAMDNWFD0071904261600 від 04.04.2018 року розірваний. Грошові кошти у розмірі 35472,46 грн. виплачені позивачу.

2.07.2018 року ухвалою суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив:

4.04.2018 року між позивачем та ПАТ КБ "Приватбанк" був укладений договір № SAMDNWFD0071904261600 про розміщення коштів на депозитному вкладі "Стандартний" строком на 1 місяць на суму 35000,00 грн.

Згідно ст. 1059 ЦК України Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Встановлено , що згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018р № 519 було змінено тип банку з ПУБЛІЧНОГО на ПРИВАТНЕ акціонерне товариство та, відповідно, змінено найменування банку на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

Таким чином, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та обов"язків ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

02.05.2018 року позивач звернувся до Банку з заявою про відкликання згоди на обробку персональних даних та до цієї ж заяви додав ще одну заяву про відмову від пролонгації договору .

На вищевказані заяви Банком була надана письмова відповідь позивачу від 07.05.2018 року № 20.1.0.0.0/7-180502/521, якою повідомлено , що фотографування - один із способів захисту прав клієнтів від шахрайських дій з боку третіх осіб та один із способів проведення ідентифікації клієнтів. Відповідно до ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на банки покладено обов'язок щодо проведення ідентифікації клієнтів, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Згідно положень зазначеної статті фінансові операції здійснюються лише після проведення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Процедура фотографування є одним із способів проведення ідентифікації клієнтів, оскільки право визначення достатності заходів, необхідних для проведення ідентифікації фізичної особи, надано законодавством України банкам та вичерпним переліком таких заходів не обмежується.

Фотографування здійснюється без подання Клієнтом окремої письмової згоди на це, оскільки, користуючись банківськими послугами, Клієнт погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг , які розміщені на офіційному сайті Банку

Відповідно до п. 1.1.7.37 Умов, Клієнт погоджується з тим, що Банк вправі здійснювати фотозйомку в своїх приміщеннях та на своїх пристроях з метою забезпечення безпеки та належного обслуговування Клієнта. Згідно з п. 2.5.1.5 Умов при виконанні видаткової операції в касах банку, передбачена процедура фотографування клієнта, що є обов'язковою умовою завершення операції на будь-яку суму.

Позивач звернувся до Банку з листом 08.06.2018 року, повідомив про отримання листа від 07.05.2018 року за № 20.1.0.0.0/7-180502/521 та вимагав повернення коштів у розмірі 35231,61 грн. з усіма нарахованими відсотками до дня фактичного повернення.

На вимогу позивача 19.06.2018 року було закрито договір, вимоги позивача виконані.

Депозитний договір № SAMDNWFD0071904261600 від 04.04.2018 року розірваний. Грошові кошти у розмірі 35472,46 грн. виплачені позивачу.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів"

З урахуванням правової позиції Верховного Суду від 21.02.2018р, визначаючи пеню в розмірі 3 % вартості фінансової послуги з 05.05.2018р. по 18.06.2018р. суд виходить з наступного розрахунку за період - з 05.05.2018р. по 18.06.2018р. (44 днів)

Позивачем не наданий повний текст Договору та з поданої копії неможливо встановити відсоткову ставку, (вартість фінансової послуги за 1 рік) - для розрахунку судом взято 9,0 % річних, виходячи із даних, які містяться на офіційному сайті АТ КБ "ПриватБанк" https://privatbank.ua/ru/depozit щодо розміру відсоткових ставок по вкладу "Стандарт" на 1 міс.

Вартість фінансової послуги за 1 день - 9,0 : 365 дн. = 0.02465753 %

Таким чином, 3 % вартості фінансової послуги за період з 05.05.2018р. по 18.06.2018р.

складає:0,02465753 % х 35000,00 гри х 3% х 365 дн = 94.49 грн.

При таких обставинах суд приходить до висновку , що сума пені, відповідно до ч.5 ст.10 "ЗУ Про захист прав споживачів" за період з 05.05.2018р. по 18.06.2018р складає - 94.49 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Оскільки між сторонами склалися договірні правовідносини, які регулюютьс

зобов'язальним правом, вони не передбачають стягнення моральної шкоди.

Позивачем на підтвердження страждань та причинного зв'язку між діями Банка і переживаннями не надано суду належних та допустимих доказів. Відсутні підтвердження факту спричинення позивачеві моральних чи фізичних страждань, за яких обставин чи якими діями вони спричинені, відсутні докази погіршення стану здоров'я та підтвердження морального страждання , з чого виходить при визначенні розміру моральної шкоди - 10000.00 грн.

При таких обставинах вимоги Позивача щодо стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди є безпідставними і необгрунтованими.

Щодо витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Позивачем не надано Договір на професійну правничу допомогу, крім того, до суду не надано детального розрахунку послуг, які були надані адвокатом Позивачу та кількість затраченого часу по наданим послугам.

За таких обставин, відсутність належних документів унеможливлює вирішення питання про відшкодування витрат на надання послуг з правничої допомоги на користь позивача.

Тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених за надання правової допомоги у розмірі 7000,00 грн. є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір не сплачений позивачем при подачі позову в розмірі 704 грн. на користь держави.

Керуючись ст.1060,1066, 625 ЦК України, ст.ст.12,13,77,79, 81,263,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь ОСОБА_1 пеню в розмір 94 грн.49 коп.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь держави судовий збір в сумі 704 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1: 69118, АДРЕСА_1

Відповідач: Акціонерне товариство "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ: 14360570.

Дата складання повного тексту рішення 26.12.2018р.

Суддя Остапчук Т.В.