Ухвала суду № 79000056, 27.12.2018, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 495/7161/18

Провадження № 1-кп/523/1092/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2018 року Суворовський районний суд міста ОСОБА_1 у складі головуючого судді Позняка В.С., при секретарі Ситник І.П., за участю прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, представника Затоківської селищної ради ОСОБА_3, представника потерпілого ТОВ «Укрбудінвест» ОСОБА_4, у присутності обвинуваченого ОСОБА_5, розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні за №12016160480002054 від 27.05.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України, -

Встановив:

30.10.2018 року з Апеляційного суду Одеської області до Суворовського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України.

Розглядаючи у підготовчому судовому засіданні надані до суду матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає, що дане кримінальне провадження після визначення підсудності підсудне Суворовському районному суду м. Одеси.

Підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не вбачається.

Під час підготовчого судового засідання клопотань про здійснення виклику певних осіб, які братимуть участь у судовому розгляді та будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, передбачених ч.2 ст.315 КПК України не надійшло.

Необхідності для виклику перекладача обвинувачений не потребує, оскільки достатньо розуміє державну мову, якою ведеться судочинство. Питання про залучення захисника для здійснення захисту у суді вирішене під час досудового розслідування.

Вислухавши думку сторін, приймаючих участь у підготовчому судовому засіданні - прокурора, який вважав за можливе призначати судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів; представників потерпілих, захисника, обвинуваченого, які не заперечували проти призначення судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали, суд прийшов до висновку, що є достатньо підстав для призначення судового розгляду у судовому засіданні.

З`ясувавши питання про визначення порядку судового розгляду, склад осіб, які братимуть участь у судовому засіданні, суд вважає за необхідне судовий розгляд проводити у відкритому судовому засіданні одноособово за обов’язковою участю прокурора, представників потерпілих, захисника, обвинуваченого.

Разом з цим, відповідно до положень ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду; досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчинені злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п’яти років позбавлення волі.

Частиною четвертою ст.314-1 КПК України передбачені випадки, коли досудова доповідь не складається. У судовому засіданні не встановлено підстав для не складання досудової доповіді, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_5

Крім цього, у ході підготовчого судового засідання прокурор надав письмове клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що обвинувачений скоїв тяжке кримінальне правопорушення, за змістом обвинувачення інкримінується організація вчинення злочину, судовий розгляд тільки призначений, на сьогоднішній день ризики, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України продовжують існувати, а саме ризик переховування доведений, оскільки ОСОБА_5 був оголошений у розшук, так як не з’являвся за викликом, понад два роки переховувався від правоохоронних органів, тому є певні підстави вважати, що обвинувачений може продовжити переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі, приймаючи до уваги, що не допитані свідки сторони обвинувачення, тому на думку прокурора, враховуючи поведінку ОСОБА_5, слід обрати найсуворіший запобіжний захід, вважаючи, що саме такий запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого. Водночас зазначив, що матеріальні збитки підтверджуються висновками експертних досліджень, також просив визначити розмір застави у розмірі 10 млн. гривень, посилаючись на те, що статки обвинуваченого є суттєвими, його родина володіє декілька готелями, розташованих саме в Затоці, низкою транспортних засобів, домоволодінням.

Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особу ОСОБА_5, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 та покарання, що загрожує у разі визнання особи винною; вислухавши думку учасників процесу – представника Затоківської селищної ради ОСОБА_3, представника ТОВ «Укрбудінвест» ОСОБА_4, які поклали вирішення питання на розсуд суду;

- захисника ОСОБА_1, який вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, мотивуючи тим, що ризики, на які посилається прокурор відсутні, будь-яких додаткових обґрунтувань на теперішній час не надано, при врученні клопотання про обрання запобіжного заходу підзахисний не зник, не зважаючи на те, що відносно нього на той період часу не діяв з жодних запобіжних заходів, навпаки повністю виконував покладені на нього обов’язки, також вказуючи, що ОСОБА_6 був секретарем селищної ради, від його рішення нічого не залежало, оскільки рішення приймається безпосередньо на сесії, відписується головою, тому залишається не зрозумілим, яким чином ОСОБА_5 вчинив дії, що майно вибуло з володіння громади; стверджувати, що були завдані збитки передчасно, оскільки цивільні позови у кримінальному провадженні не пред’явлені; посилання прокурора на великі доходи обвинуваченого є безпідставними, припущеннями сторони обвинувачення, так як майно не добуте злочинним шляхом, перебуває у володінні сім’ї підзахисного, сам він є пенсіонером, хворіє на цукровий діабет, що передбачає його відлучення до лікарні, тому можливо вирішити питання щодо обрання запобіжного заходу шляхом застосування домашнього арешту у певний період доби, що буде достатнім для забезпечення належної поведінки підзахисного, який зацікавлений в найшвидшому розгляді кримінального провадження, також запевнив, що його підзахисний не має наміру переховуватися від суду;

- обвинуваченого ОСОБА_5, який підтримав думку захисника, просив застосувати відносно нього більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, так як йому необхідно працювати, продовжувати справу сина, який помер; оцінюючи у сукупності викладені учасниками процесу доводи, суд дійшов до висновку що клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає за наступними підставами.

Дійсно, питання щодо обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу обраного відносно підозрюваного під час досудового розслідування вирішується у підготовчому судовому засіданні відповідно до ст.315 ч.3 КПК України.

За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов’язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Статтею 194 ч.5 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Разом з цим, рішенням Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Смирнов проти Росії», п.п.61,62 питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватись абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних обставин.

Під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання, при цьому слід зазначити, що у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Приймаючи до уваги доводи сторони захисту про можливість належного виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов’язків в межах більш м’якого запобіжного заходу на час проведення судового провадження, ніж тримання під вартою, враховуючи викладені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення, дослідивши надані до суду матеріали, які містять дані про особу обвинуваченого, те що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі визнання особи винною, передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, дотримання умов попереднього застосованого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, те, що він має постійне місце мешкання та реєстрації, проживає з родиною, що свідчить про міцність соціальних зв’язків, поведінку обвинуваченого під час розгляду клопотання, його вік, стан здоров’я, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає, що при розгляді клопотання прокурор не довів п.3 ст.194 КПК України, а саме неможливість застосування щодо обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків, у зв’язку з чим за можливе застосувати відносно ОСОБА_5 іншу міру запобіжного заходу - у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст.194 ч.5 КПК України, заборонивши обвинуваченому залишати місце свого мешкання у певний період доби, що на думку суду буде достатнім для тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків і забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 314-1, 314-315, 369-372, 392 КПК України, суд, -

Постановив:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відповідного кримінального провадження на 15.01.2019 року 15:30 годин у відкритому судовому засіданні в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси, зала судових засідань № 11

У судове засідання викликати учасників процесу.

В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 – відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто 27.02.2019р.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов’язки:

1) Зобов’язати ОСОБА_5 не залишати місце свого мешкання за адресою: Одеська область, Білгород- Дністровський район, смт. Затока, вул. Зарипова, буд.43 у період часу з 18:00 години до 9:00 години ранку наступної доби;

2) не відлучатися за межі м. Одеси та Одеської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від можливого спілкування з представниками потерпілих та свідками в рамках даного кримінального провадження;

5) прибувати по першому виклику до Суворовського районного суду м. Одеси в призначений час;

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання вищевказаних зобов’язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Направити копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого, а саме Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області.

Відповідно до положень ч.4 ст.181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Разом з цим організацію виконання ухвали суду покласти на прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 – процесуального керівника у кримінальному провадженні за №12016160480002054 від 27.05.2016 року.

Строк дії ухвали суду складає 2 місяці з дня її проголошення та припиняє свою дію 27.02.2019 року.

Доручити Суворовському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України скласти досудову доповідь стосовно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 Приморського краю, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого.

Роз'яснити обвинуваченому, що він повинен приймати участь у підготовці досудової доповіді, яка полягає у наданні персоналу органу пробації інформації необхідної для підготовки такої доповіді.

Досудову доповідь подати до Суворовського районного суду м. Одеси в найкоротший термін.

Копію ухвали надіслати до Суворовського районного сектору пробації для організації виконання ухвали суду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст. 392 КПК України.

Суддя : В.С. Позняк