Рішення № 78998994, 06.11.2018, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1568/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокаль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Сокальська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири та земельну ділянку, стягнення судових витрат -,,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з позовом та заявою про збільшення позовних вимог, в яких просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири №12 в будинку №2 про вул.Українська в м,Сокаль Львівської області та на земельну ділянку, площею 2,42га, розташовану на території Переспівської сільської ради.

Свої вимоги мотивує наступним.

Позивачці належить право власності на 1/2 частину спірної квартири. Інша половина належить ОСОБА_3, яка померла 13.10.2003р. та до дня смерті була зареєстрована та проживала в цій квартирі.

За життя ОСОБА_3 уклала заповіт, згідно якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_2 Однак, Остання у визначений законом строк не звернулася до нотаріуса. Рішенням суду від 25.10.2014р. ОСОБА_2 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яким вона також не скористалася та повторно звернулася до суду з аналогічною заявою. Рішенням суду від 28.12.2015р. відповідачці повторно визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, однак надалі, після скасування даного рішення, заяву залишено без розгляду.

В свою чергу ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_3 понад п’ять років до дня її смерті, а тому є спадкоємцем четвертої черги після смерті останньої та таким, що прийняв спадщину. Позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4

У зв’язку з цим вона звернулася із заявою до нотаріуса з метою успадкувати половину квартири, яка належала ОСОБА_3 Однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з огляду на наявність заповіту на ім’я ОСОБА_2

Оскільки ОСОБА_2 не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вона вважається такою, що не прийняла її.

Тому, позивач, як спадкоємець першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, має право на спадкування частки спірної квартири та земельної ділянки після смерті ОСОБА_3, в порядку спадкової трансмісії.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_5 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач вдруге звернулася з тим самим позовом до суду.

Також, в позивачки відсутнє судове рішення про встановлення факту проживання однією сім’єю її чоловіка ОСОБА_4 із спадкодавцем ОСОБА_3

ОСОБА_4 був засуджений до позбавлення волі та відбував покарання з 1993 року по серпень 2001 року, коли і був зареєстрований в спірній квартирі. ОСОБА_3 з листопада 2001 року по 13.10.2003 року проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Тому, вони не проживали однією сім’єю на протязі п’яти років.

Вважає, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до спадкового майна ОСОБА_3, оскільки не є її родичкою. Право на спадкування мають син покійної ОСОБА_6 та онука ОСОБА_7, яка на час відкриття спадщини була неповнолітньою.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_8 подав відповідь на відзив, в якому вказав, що ОСОБА_1В, вдруге звернулася з позовом про визнання права власності на спірну квартиру з інших підстав.

Вважає безпідставними покликання представника відповідача на те, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є її син та онука, оскільки такі не зверталися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, а тому, вважаються такими, що не прийняли її.

Також, не відповідають дійсним обставинам покликання представника відповідача на те, що ОСОБА_4 зареєстрований в спірній квартирі лише 23.01.2001р., оскільки він проживає там з 18.05.1988р. та 13.08.2002р. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 в рівних частках видано свідоцтво про право власності на квартиру.

ОСОБА_1 почала проживати з ОСОБА_4 в спірній квартирі з 2001 року та продовжує проживати в ній на даний час.

Позивач в судове засідання не прибула. Подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Навів суду доводи, аналогічні тим, що вкладені в позовній заяві.

Представник відповідача позову не визнав. надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи Сокальської державної нотаріальної контори в судове засідання не прибув. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо вирішення справи покликається на росуд суду.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Із свідоцтва про шлюб встановлено, що 07.02.1981р. ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9

18.05.1988р. ОСОБА_10 видно ордер №31 на право заняття спірної квартири разом з чоловіком ОСОБА_11 та матір’ю ОСОБА_3

ОСОБА_10 померла 25.11.2001р., що стверджується свідоцтвом про смерть.

Із свідоцтва про право власності від 13.08.2002р. та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що спірна квартира №12 по в будинку №2 вул.Українська в м.Сокаль Львівської області належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках по 1/2 кожному.

Згідно витягу з квартирної картки, довідок №4231 від 20.09.2010р. та №5217 від 19.11.2015р., ОСОБА_3 з 27.05.1988р. до дня смерті була зареєстрована та проживала разом з ОСОБА_4 по вул.Українська,2/12 в м.Сокаль Львівської області.

Із свідоцтва про шлюб вбачається, що 28.11.2006р. ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1

ОСОБА_4 помер 13.06.2014р., що вбачається з свідоцтва про смерть.

18.06.2015р. ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Згідно свідоцтва від 10.07.2015р., ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_4 належну йому 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Постановою від 21.10.2015р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину – 1/2 частину спірної квартири, яка належала ОСОБА_3

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16.06.2015р. відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 23.12.2014р. про відмову в задоволенні її позову про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1. Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 має право на спадкування даної квартири після смерті чоловіка ОСОБА_4 в порядку спадкової трансмісії в позасудовому порядку, оскільки нотаріус їй не відмовляв у видачі свідоцтва про право на спадщину з цих підстав.

Разом з тим, постановою від 30.05.2018р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв’язку з існуванням заповіту від імені покійної на користь ОСОБА_2

Також, судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 11.04.2016р. скасовано рішення Сокальського районного суду від 28.12.2015р. про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та відмовлено в задоволенні даного позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого України від 22.11.2017р. Скасовано рішення Сокальського районного суду від 28.12.2015р. та рішення Апеляційного суду Львівської від 11.04.2016р. та справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Сокальського районного суду від 15.03.2018р. позов ОСОБА_2 залишено без розгляду за заявою позивача.

Також, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Сокальського районного суду від 25.10.2004р. ОСОБА_2 вже було визначено додатковий строк терміном 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 Згідно даного рішення.

Суд також приймає до уваги, що враховуючи наявність рішення від 25.10.2004р., ОСОБА_2 вводила суд в оману, повторно звертаючись в 2015 році з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який мотивувала тим, що незнала про існування заповіту на її користь.

Таким чином, ОСОБА_12 не прийняла спадщини після смерті бабці ОСОБА_3

Згідно державного акта від 25.10.1999р. за ОСОБА_3 також зареєстровано право власності на земельні ділянки загальною площею 2,42га, розташовані на території Переспівської сільської ради Сокальського району та призначені для сільськогосподарського використання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4С, був зареєстрований та постійно проживав разом з ОСОБА_3 у спірній квартирі до дня її смерті, а тому, в силу ст.1264 ЦК України, є спадкоємцем четвертої черги.

Також, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, він вважається таким, що прийняв спадщину, ОСОБА_3, оскільки протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не заявив відмови від неї.

В свою чергу, позивач ОСОБА_1В, відповідно до ст.1261 ЦК України, є спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 і також постійно проживала з ним на час відкриття спадщини, однак не має змоги прийняти спадщину у зв’язку з наявністю заповіту від імені ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_2

Як встановлено судом, ОСОБА_2 у встановлений судом строк після смерті ОСОБА_3 не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідач також не вчинила дій щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у визначений рішенням суду від 25.10.2004р. трьохмісячний строк.

З огляду на зазначене, ОСОБА_2 вважається такою, що не прийняла спадщину, відповідно до положень ч.1 ст.1272 ЦК України.

Що стосується покликання представника відповідача на ту обставину, що ОСОБА_4 був засуджений, а тому не вважається таким, що постійно протягом п’яти років до відкриття спадщини проживав з ОСОБА_3, то суд виходить з наступного.

З відповіді №2/3/1-1970/25-16 від 18.04.2016р. вбачається, що ОСОБА_4 дійсно відбував покарання у виді позбавлення волі в Полицькій виправній колонії ДПтС України в Рівненській області з 08.09.1993р. по 07.08.2001р.

Однак, судом встановлено, що останній з 27.05.1988р. був зареєстрований в спірній квартирі.

Так, місцем проживання фізичної особи, згідно з ч.1 ст.29 ЦК України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

З огляду на зазначене, покликання представника відповідача з цього приводу не можуть слугувати підставою відмови у позові.

Твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 повторно звернулася до суду з тим самим позовом, між тими самими сторонами та з тих самих підстав також спростовано в судовому засіданні, оскільки рішенням Сокальського районного суду від 23.12.2014р. позов ОСОБА_1 відхилено з тих підстав, що нотаріусом їй не відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В той же час, поточний позов ОСОБА_1 подала після того, як в передбаченому законом порядку звернулася до нотаріуса, який постановою від 30.05.2018р. відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкової трансмісії.

Тому, судження представника відповідача з цього приводу є хибним.

Статтею ст.1276 ЦК України регламентовано: якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців.

Таким чином, до ОСОБА_1 від ОСОБА_13 перейшло право на спадкування 1/2 частини квартири та земельної ділянки, належних ОСОБА_3

Враховуючи те, що ОСОБА_2, будучи спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, не скористалася наданим їй законом правом та не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ні у шестимісячний строк після відкриття спадщини, ні після визначення судом додаткового строку для подання такої заяви, в суді не довела інших підстав набуття нею права на спірне спадкове майно, позов ОСОБА_1 підлягає задоволеню.

Керуючись ст.ст. ст.ст.5, 10, 12,13,76,81,141,259,263,264, 265 ЦПК , суд,

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ін. НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , яка вцілому складаєтьсч із двох житлових кімнат , житловою площею 28,3 кв.м. , кухні , ванної кімнати , туалету , коридору, двоїх кладових, лоджії. Загальна площа квартири становить 50,8 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 ( ін. НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку в розмірі 2,42 га в межах згідно з планом ( визначений в Державному акті на право власності на землю від 25.10.1999 року серії ЛВ 8639 ) , яка розсташована на території Переспівської сільської ради із цільовим призначенням для сільськогосподарського використання.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі по сплаті судового збору в сумі 780 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського Апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: О. А. Веремчук