
Справа №333/3195/18
Провадження №2/333/1910/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
21 грудня 2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого – судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Некрашевич Є.В.,
представника позивача – адвоката ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
До суду 20.06.2018 року звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу. Мотивує свої вимоги наступним. 03.07.2012 року між ним та відповідачем був укладений договір позики грошових коштів №2. Відповідно до п.1 договору позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти у сумі 64400 грн., що на момент укладення цього договору згідно курсу Національного Банку України є еквівалентом 8057,55 доларів США. Позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів, визначених цим договором. відповідно до п. 2 Договору позичальник отримав від позикодавця грошові кошти до підписання цього договору. Факт підписання договору позичальником буде свідчити про отримання ним всієї вказаної у договорі грошової суми та про відсутність будь-яких претензій, які б стосувалися цього питання. 03.07.2012 року відповідачем була надана розписка про отримання грошових коштів за договором. Відповідно до п.4 договору – в разі девальвації протягом строку дії цього договору національної грошової одиниці України позичальник зобов’язується повернути суму грошей у гривнях еквівалентну 8057,55 доларів США за офіційним курсом НБУ. Відповідно до п. 5 договору позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику у строк до 30 червня 2015 року включно. Також п. 6 договору було передбачено графік повернення грошових коштів. Станом на 19.06.2018 р. відповідач коштів не повернув, тому керуючись ст..ст. 509, 626, 629 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 210382,63 грн.
В судовому засіданні представник позивача за договором – адвокат ОСОБА_1 позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце був сповіщений належним чином, повістки направлялись за зареєстрованим місцем проживання, проте повертались не врученими з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач, який належним чином сповіщений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в заочному судовому засіданні на підставі наявних у ній доказів, проти чого не заперечує позивач.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.
03.07.2012 року між ОСОБА_2 – позикодавцем та ОСОБА_3 - позичальником був укладений договір позики грошових коштів №2. Відповідно до п.1 договору позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошові кошти у сумі 64400 грн., що на момент укладення цього договору згідно курсу Національного Банку України є еквівалентом 8057,55 доларів США. Позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів, визначених цим договором. відповідно до п. 2 Договору позичальник отримав від позикодавця грошові кошти до підписання цього договору. Факт підписання договору позичальником буде свідчити про отримання ним всієї вказаної у договорі грошової суми та про відсутність будь-яких претензій, які б стосувалися цього питання.
03.07.2012 року відповідачем була надана розписка про отримання грошових коштів за договором. Відповідно до п.4 договору – в разі девальвації протягом строку дії цього договору національної грошової одиниці України позичальник зобов’язується повернути суму грошей у гривнях еквівалентну 8057,55 доларів США за офіційним курсом НБУ. Відповідно до п. 5 договору позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику у строк до 30 червня 2015 року включно. Також п. 6 договору було передбачено графік повернення грошових коштів.
Станом на 19.06.2018 р. відповідач коштів не повернув.
У відповідності до ст.ст. 1046, 1047, 1050 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші предмети, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої є якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.
Суд вважає, що в судовому засіданні найшло своє підтвердження, що між сторонами виникли правовідносини відповідно до договору позики, що підтверджується змістом розписки від 05.10.2016 року.
Згідно положенням ст. 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки відповідачем до суду не надано доказів, що ставлять під сумнів справжність представленої позивачем письмової розписки від 03.07.2012 року про позику, суд вважає її безспірним доказом наявності угоди, бо вона повністю відповідає вимогам ст. ст. 77, 78 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.
Факт наявності боргу по позиці в сумі 64400 грн., що на момент укладення цього договору згідно курсу НБУ є еквівалентом 8057,55 доларів США та виникнення зобов'язання по поверненню коштів також найшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Станом на 20 червня 2018 року курс долара США за інформацією Національного Банку України складає 2644,6439 грн. за 100 доларів США, у зв'язку з чим, борг відповідача становить 213093,19 грн. (8057,55 х 2644,6439 : 100 = 213093,19 грн.). Позивач просить стягнути суму в меншому розмірі, тому суд не може вийти за межі позовних вимог і стягнути суму більше ніж просить позивач.
Приймаючи до уваги те, що відповідач у визначений строк не виконав взятого на себе зобов'язання, та не повернув грошові кошти, отримані в борг, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 210382 (двісті десять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 63 коп. в рахунок погашення заборгованості за договором позики підлягають задоволенню.
Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, тому судовий збір в сумі 2103,83 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь на позивача.
Керуючись ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 9 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики №2 від 03.07.2012 р. в сумі 210382 (двісті десять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 2103,83 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5300 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 02.01.2019 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська
Судове рішення № 78998495, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 21.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 333/3195/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: