Рішення № 78998163, 12.12.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10241/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 грудня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Струтинська Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 Данієли Василівни до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення подвійної суми забезпечувального платежу за попереднім договором від 08.09.2015 року у розмірі - 184000,00 грн., 3% річних в розмірі - 13945,74 та 49864,00 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивує тим, що 08.09.2015 року між ОСОБА_2 Данієлою Василівною та ОСОБА_4 було укладено попередній договір про купівлю продаж нерухомого майна, а саме однокімнатної квартири, загальною площею 21,35 кв.м, шо знаходиться в АДРЕСА_1. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2255.

Проте, на визначену у попередньому договорі дату підписання основного договору продавець до нотаріуса не з’явився та повідомив, що у нього виникли проблеми з документами і він продати квартиру не може. Зазначає, що позивач та відповідач постійно перебувають на зв’язку, однак останній постійно вказує на наявність у нього обґрунтованих підстав щодо неможливості повернення коштів.

У зв’язку із невиконанням відповідачем взятого на себе обов’язку з укладення основного договору, позивач просить стягнути передбачену пунктом 5.3 попереднього договору подвійну суму забезпечувального платежу у розмірі 184000,00 грн., а також 3% річних в розмірі та інфляційні втрати.

Позивач не скористалася правом на участь у судовому засіданні та в матеріалах справи міститься заява її представника, згідно з якиою вона просить розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідача не скористався правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відзиву чи заперечень на позовну заяву подано не було.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує позивач.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.09.2015 року між ОСОБА_2 Данієлою Василівною та ОСОБА_4 було укладено попередній договір про купівлю продаж нерухомого майна, а саме однокімнатної квартири, загальною площею 21,35 кв.м, шо знаходиться в АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2255.

Пунктом 5.1 попереднього договору від 08.09.2015 року визначено, що до підписання цього Договору, в рахунок належних за Основним договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу квартири та своєї платіжної спроможності, Покупець передала, а Продавець отримав суму забезпечувального платежу у розмірі 92000,00 гри. (дев’яносто дві тисячі грн.). Також п. 6.1 вказаного договору визначено, що за домовленістю сторін укладання Основного договору здійснюватиметься 15.02.2016 року о 17 годині у приміщені офісу приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за адресою: місто Ужгород, вул. Толстого, буд. 6.

За приписами ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобовязання, зміна умов зобовязання, сплата неустойки, відшкодування та моральної шкоди.

В ході судового розгляду судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів укладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна та не містять доказів на підтвердження неможливості укладення основного договору у погоджений сторонами строк, а також повідомлень відповідача щодо існування обставин, які унеможливлюють підписання договору, тощо.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 13.02.2013 року у справі № 6-176цс12, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання. Якщо договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Разом з тим, як передбачено нормами Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_3 за період з 19.02.2016 року по 01.08.2018 року донараховано інфляційні втрати у розмірі 49864,00 грн. та 3 % річних у сумі 13945,74 грн.

Отже, як зазначено, зокрема, у рішенні ВСУ від 28 березня 2012 року у справі 6-36736, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а тому суд вважає за необхідне застосувати норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, яке визначене у гривні.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень про неукладення основного договору, укладення якого було передбачено попереднім договором від 08.09.2015 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625, 635 ЦК України, ст.ст. 76-81,89,141,263-265,273,279, 280-282, 354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 Данієли Василівни до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 Данієли Василівни подвійну суму забезпечувального платежу за попереднім договором від 08.09.2015 року у розмірі 184000,00 /сто вісімдесят чотири тисячі/ гривень, 13945,74 /тринадцять тисяч дев’ятсот сорок п’ять грн. сімдесят чотири коп./ 3% річних та 49864,00 /сорок дев’ять тисяч вісімсот шістдесят чотири/ грн. інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2478,10 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім грн. десять копійок) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Реквізити сторін:

Позивач – ОСОБА_2 Данієль Василівна, місце реєстрації: м. Ужгород, вул. Загорська, 1; рнокпп НОМЕР_1; НОМЕР_2, виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 19.05.2006 року;

Відповідач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: м. Ужгород, вул. Челюскінців, 1, рнокпп НОМЕР_3.

Суддя Т.Р. Деметрадзе