
Єд. унік. № 243/9220/17
Провадження № 2 -др/243/21/18
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2018 року м. Слов’янськ
Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Старовецького В.І.
за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2018 року по справі № 243/9220/17 (провадження № 2/243/205/2018) у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки було відмовлено.
Як видно із рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 05 листопада 2018 року, воно не містить вирішення питання щодо вимоги про зобов'язання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» скасувати наказ про звільнення позивача з займаної посади від 17 березня 2017 року та зобов'язання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» видати новий наказ про звільнення з урахуванням дати фактичної видачі позивачу трудової книжки.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, до судового засідання не з'явились, причини своєї неявки не повідомили.
Позивачем були заявлені позовні вимоги – про зобов'язання відповідача скасувати наказ про звільнення позивача з займаної посади від 17 березня 2017 року та зобов'язання відповідача видати новий наказ про звільнення з урахуванням дати фактичної видачі йому трудової книжки.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частині, посилається на абз. 7 п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства
соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, та зазначає, що в разі затримки видачі трудової книжки днем звільнення вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.
Однак норма, закріплена в абзаці сьомому пункті 4.1 випливає з норми, закріпленої в абзаці шостому пункту 4.1 зазначеної Інструкції, в зв'язку з чим задля її правильного витлумачення необхідно виходити і з абзацу шостого, і з абзацу сьомого в їх сукупності.
Так, в абзаці шостому пункту 4.1. даної Інструкції закріплено, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. В абзаці сьомому пункту 4.1 - закріплено, що днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.
Тобто обов'язковою умовою застосування норми права, закріпленої в абзаці сьомому пункту 4.1. вищезазначеної Інструкції щодо зазначення у трудовій книжці працівника дня звільнення, який відповідає дню видачі працівнику трудової книжки, та визнання недійсним раніше внесеного запису про день звільнення працівника, є наявність вини роботодавця у затримці видачі працівнику трудової книжки. Натомість в рішенні від 05 листопада 2018 року судом було встановлено, що у затримці видачі позивачу його трудової книжки вина відповідача відсутня.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи те, що в рішенні від 05 листопада 2018 року суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частинах стягнення з відповідача заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки, то позовна вимога в частині зобов'язання відповідача скасувати наказ про звільнення позивача з займаної посади від 17 березня 2017 року та зобов'язання відповідача видати новий наказ про звільнення з урахуванням дати фактичної видачі йому трудової книжки також задоволенню не підлягає, оскільки не знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
Таким чином, можливість ухвалення у справі додаткового рішення виникає зокрема, з метою усунення такого недоліку як неповнота судового рішення, тобто невирішеність питань, які необхідно було вирішити у рішенні.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка брала участь у справі або не вирішено питання про судові витрати по справі, воно не може змінити суті основного рішення, або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, чи вирішувати вимоги не досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для винесення додаткового рішення в якому вирішити питання стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача скасувати наказ про звільнення позивача з займаної посади від 17 березня 2017 року та зобов'язання відповідача видати новий наказ про звільнення з урахуванням дати фактичної видачі йому трудової книжки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 265, 268, 270 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки.
В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про зобов'язання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади від 17 березня 2017 року та зобов'язання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» видати новий наказ про звільнення з урахуванням дати фактичної видачі ОСОБА_1 трудової книжки – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя
Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_2
Судове рішення № 78997613, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 28.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 243/9220/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: