Рішення № 78996339, 03.01.2019, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1381/18

провадження 2/694/58/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

03.01.2019 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Дудніченка В.М.,

секретаря - Літвін Н.М.,

з участю позивача ОСОБА_1

адвоката Бабенка Р.В.,

відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м.Звенигородка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Звенигородський міськрайонний відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з належного йому рухомого та нерухомого майна, накладений відділом державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції у Черкаській області в межах виконання виконавчого листа №2/187/10 від 07.07.2010 р.

Свій позов мотивує тим, що у період з 18.02.2013 року по 01.03.2013 року перебувало у провадженні ВДВС Звенигородського РУЮ на виконанні виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №2-187/10, виданого 07.07.2010 року Звенигородським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 в сумі 259029,95 грн., АСВП № 36606806. Дане виконавче провадження завершено 01.03.2013 року. В ході здійснення виконавчого провадження було накладено арешт на все майно боржника. Станом на 06.09.2018р. матеріали даного виконавчого провадження знищені в зв'язку із закінченням терміну зберігання архівних виконавчих проваджень, тому зняти арешт, накладений у межах вказаного виконавчого провадження не представляється можливим. В період з 07.12.2016 року по 22.08.2018 року було повторно пред'явлено вищевказаний виконавчий лист № 2-187/10, виданий 07.07.2010 року Звенигородським районним судом про _ ; нення з ОСОБА_1 в сумі 259029.95 грн. та на виконанні перебувало виконавче провадження АСВП № 53070154. Виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (повне фактичне виконання). Разом з вказаним, арешт майна ОСОБА_1 продовжується, та не може бути припиненим у зв'язку з тим, що у ВДВС Звенигородського РУЮ відсутнє саме виконавче про вадження, і виконавець позбавлений можливості провести будь-які дії у виконавчому провадженні, оскільки, воно закінчене. Обтяження, яке рахується в Державному реєстрі речових прав обмежує права ОСОБА_1 розпорядження своїм майном.

Позивач ОСОБА_1 та адвокат Бабенко Р.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала, підтвердила, що виконавчі провадження про стягнення з позивача на користь фізичних чи юридичних осіб відсутні.

Вислухавши сторони по справі, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у Звенигородському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у період з 18.02.2013 року по 01.03.2013 року перебувало на виконанні виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-187/10 виданого 07.07.2010 року Звенигородським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 в сумі 259029,95 грн. АСВП № 36606806. Дане виконавче провадження завершено 01.03.2013 року. В ході здійснення виконавчого провадження було накладено арешт на все майно боржника. Станом на 06.09.2018р. матеріали даного виконавчого провадження знищені в зв'язку із закінченням терміну зберігання архівних виконавчих проваджень, тому зняти арешт, накладений у межах вказаного виконавчого провадження не представляється можливим.

В період з 07.12.2016 року по 22.08.2018 року було повторно пред'явлено вищевказаний виконавчий лист № 2-187/10 виданий 07.07.2010 року Звенигородським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 в сумі 259029,95 грн. та на виконанні перебувало виконавче провадження АСВП № 53070154. Результат: закінчено п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (повне фактичне виконання).

Згідно інформаційної довідки № 135257924, постановою про арешт майна боржника на оголошення заборони на його відчудження від 18.02.2013 року, винесеною відділом державної виконавчої служби Звенигородського РУЮ на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт. Запис про вилучення обтяжень відсутній.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст.391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на все майно порушується право приватної власності заявника, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному об'ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Право на звернення до суду з позовом про скасування арешту майна передбачено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Наведе свідчить про те, що безпідставне обтяження майна позивача, яке належить позивачеві на праві власності, перешкоджає йому, як власнику, у реалізації права власності, зокрема прав володіння, користування та розпорядження власністю.

Крім того, суд враховує реальну відсутність відповідних виконавчих проваджень в Звенигородському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у ході яких було накладено арешт на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 81, 265, 268 ЦПК України, Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Закону України Про виконавче провадження , суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1, накладеного відділом державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції в межах виконання виконавчого листа №2-187/10 від 07.07.2010 року.

Повний текст рішення складено 03.01.2019 року.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15 .5 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя