Рішення № 78995946, 03.01.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/1662/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15 » листопада 2018 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Карімова І.В.,

за участю секретаря - Селеверстової Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Чугуївська міська рада Харківської області, про встановлення факту спільного проживання,

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку вимог ст. 315 ЦПК України з позовом до Чугуївської міської ради Харківської області про встановлення факту її спільного проживання з сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 до часу його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_4

Зазначала в обґрунтування доводів своєї заяви, що вона проживала разом із сином та були обоє зареєстровані за вищевказаною адресою. Однак незадовго до своєї смерті син знявся з реєстраційного обліку. Син ОСОБА_2 померІНФОРМАЦІЯ_4. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді заробітної плати, що за життя була нарахована але не виплачена підприємством -ДП «Завод ім. Малишева», де працював син, і яку вона не може отримати, оскільки постановою державного нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області від 19.02.2018 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину як спадкоємцю першої черги за законом.

Посилаючись на те, що проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заяву нотаріусу у шестимісячний термін не подавала, про відмову від спадщини не заявляла, ОСОБА_1 просить задовольнити заяву. Також надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Представник Чугуївської міської ради Харківської області просив розглянути справу за його відсутності відповідно до вимог чинного законодавства, відзив та заперечень на позов не надав.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Оскільки окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав(ч.1 ст. 293 ЦПК України), суд вважає, що звернення ОСОБА_1 до суду у формі позовного провадження не є підставою для відмови їй в задоволенні заяви при відсутності спору про право цивільне (ч.6 ст. 293 ЦПК України).

Будь-яких даних про те, що після смерті ОСОБА_2 є спадкоємці у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), які би оспорювали право заявниці на прийняття спадщини, до суду не надано.

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_1 НОМЕР_1, виданого Ніжинським МВ УМВС України в Чернігівській області 22.04.1998 року, вона з 29.09.2005 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Також на аркуші 7 паспорту ОСОБА_1 міститься запис про те, що вона має сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2, 5-6,11).

Як вбачається з відповіді за № 3784/19 від 14.08.2018 за підписом А.В. Заворотнього - заступника генерального директора з адміністративно-правових питань Державного підприємства «Завод імені Малишева» - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 працював на ДП «Завод імені Малишева» слюсарем з механоскладальних робіт (наказ ВК№21 від 01.02.2012 року) з 01.02.2012 року та був виключений зі списку працівників підприємства 18.06.2017 року у зв'язку зі смертю( наказ ВК №120 від 29.06.2017 року) - а.с. 38.

Згідно наданої Державним підприємством «Завод імені Малишева» копії паспорта НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Ніжинським МРВ УМВС України в Чернігівській області 15.03.2002 року, він з 20.05.2006 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Будь-яких записів щодо реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та наявності у нього дітей, паспортні дані не містять (а.с.39).

Відповідно до довідки №10 від 11.03.2018 року за підписом голови вуличного комітету №1 Чугуївської міської ради Харківської області кривченко ОСОБА_5 із сином ОСОБА_2, померлим у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживали за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 19 червня 2017 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, про що 19 червня 2017 року складений відповідний актовий запис №8063 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді неотриманої останнім заробітної плати, яку ОСОБА_1 не має можливості отримати без наявності відповідних документів, що підтверджують наявність права на спадкування, про що зазначено у відповіді ДП «Завод імені Малишева» від 01.09.2017 року за № 17-2048/р на запит ОСОБА_1 (а.с.10).

Оскільки постійне проживання ОСОБА_1 з сином ОСОБА_2 на час відкриття спадщини не було підтверджено відповідними документами,постановою державного нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області від 19.02.2018 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину як спадкоємцю першої черги за законом (а.с.8).

Згідно з ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Судом встановлено, що у паспорті спадкодавця ОСОБА_2 до його смерті немає іншої відмітки про місце реєстрації крім місця реєстрації проживання ОСОБА_1 за адресою:АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

У зв'язку з вищезазначеними нормами права та встановленими обставинами суд вважає, що відсутність реєстрації за останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець ОСОБА_1 не проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки обставини, зазначені в ч. З ст. 1268 ЦК України, підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 223, 263-265, 268, 273, 315,319, 354 ЦПК України, ст.. 1227, ч.3 ст. 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1, разом із спадкодавцем - сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлим ІНФОРМАЦІЯ_4

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з наступного дня після отримання його копії.

Суддя: