Ухвала суду № 78995435, 27.12.2018, Зачепилівський районний суд Харківської області

У Х В А Л А Справа № 620/1143/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2018 року Слідчий суддя Зачепилівського районного суду Харківської області, - - ОСОБА_1.,

за участю секретаря - С.В. Оданець.,

прокурора - М.С. Дальока.,

представника потерпілого - П.В., ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3, звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в якому вказав наступне:

До Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області надійшла письмова заява виконавчого директора СТОВ « Універсал – Агро» ОСОБА_4, про те, що 23.10.2017 року невідома особа на полі № 28, яке розташоване за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Леб»яже, проводить роботи за відсутності відповідного дозволу.

За даним фактом слідчим СВ Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017220290000192 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239-1 КК України.

24.12.2018 року до Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від ОСОБА_2, про те, що невідома особа на полі № 25 яке розташоване за адресою : Харківська область, Зачепилівський район, с. Леб»яже проводить земельні роботи за відсутності необхідних дозвільних документів.

В цей же день під час огляду місця події, слідчим СВ Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області виявлено та вилучено металеві труби у кількості 15 штук та екскаватор марки « JCB» жовтого кольору без номерних знаків.

Земельні роботи проводились без будь-яких дозвільних документів на проведення робіт.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучені труби та екскаватор марки « JCB» жовтого кольору без номерних знаків являються предметом вчинення кримінального правопорушення та являються речовини доказами тому просить суд накласти арешт на вказане майно.

В судовому засіданні заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3, підтримав клопотання та просив його задовольнити, так як вказані труби є предметом що були набутті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а екскаватор являється його знаряддям.

В судовому засіданні представник потерпілого СТОВ « Універсал –Агро» ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності вказав, що на земельних ділянках що знаходиться в користуванні СТОВ « Універсал –Агро» з початку 2017 року невідомі особи під керівництвом ОСОБА_5, викопують з землі металеві труби не маючи спеціального дозволу на знесення верхнього родючого шару грунту, інших дозволів та згоди власників земельних ділянок.

24.12.2018 року на полі № 25 було затримано ОСОБА_6, який з використанням екскаватора марки « JCB» жовтого кольору без номерних знаків проводив демонтаж металевої труби в кількості 12 штук різної довжини, тому він як представник потерпілого вважає клопотання арешту на майно є обґрунтованим.

В судовому засіданні ОСОБА_6, показав, що власником труби яка знаходиться на землях Леб»язької сільської ради є ПП « Ланнівський цукровий завод» який надав йому дозвіл на її демонтаж який він проводить з 2017 року.

24.12.2018 року на полі № 25 він проводив демонтаж труби в кількості 12 штук різної довжини за допомогою екскаватора марки « JCB» жовтого кольору без номерних знаків, та в подальшому був затриманий працівниками поліції.

В судовому засіданні він надає відповідні документи щодо власників труби та ухвалу Зачепилівського районного суду Харківської області від 19.12.2018 року про відмову про накладення арешту на майно по аналогічному клопотанню.

Суд розглянувши матеріали справи :

-кримінальне провадження № 12017220290000192.,

- лист Зачепилівської РДА від 20.11.2017 року № 0129/411.,

- лист Леб»язького сільського голови від 15.11.2017 року № 06-32/479.,

- лист фонду Державного майна від 08.12.2017 року № 10-104-4733., та інвентарізаціона опис основних засобів « Ланнівського цукрового заводу»,,

- лист ПП « Ланнівський цукровий завод» від 29.11.2017 року № 936.,

- лист Державної екологічної інспекції у Харківській області від 08.12.2017 року № 5086/01-25/02-18.,

- лист ПП « Ланнівський цукровий завод» від 13.03.2017 року № 159.,

- лист ПП « Ланнівський цукровий завод» від 08.09.2017 року № 670.

- ухвалу Зачепилівського районного суду Харківської області від 19.12.2018 року про відмову про накладення арешту на майно.

вважає що клопотання не підлягає задоволення виходячи із наступного :

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

8. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову … повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

3. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Відповідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, з метою збереження речових доказів арешт може бути накладено на майно будь – якої юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначених в ст. 98 КПК України.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За умови арешту майна юридичної особи з метою збереження речових доказів необхідна наявність процесуальних документів щодо визначення відповідного майна речовими доказами. За відсутності таких процесуальних документів зокрема постанови слідчого про визначення певного матеріального об’єкта речовими доказами, інші підстав для відмови в арешті майна.

В матеріалах подання до суду вказані вище процесуальні документи відсутні.

Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненій судовій практиці щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року правильною є практика слідчих суддів які при розгляді клопотання про накладення арешту на майно відмовляють в їх задоволенні, якщо на момент їх розгляду особам про майно яких йдеться у клопотанні, не повідомлено про підозру.

В суді не наведені підстави у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна правова кваліфікація, що передбачає можливість застосування спеціальної конфіскації або призначення покарання у вигляді конфіскації майна докази факту, завданої шкоди та розміру цієї шкоди.

Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна яке належить арешту з метою забезпечення цивільного позову, має бути спів мірною з розміром шкоди зазначеного кримінального провадження.

Якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, вчинення якої підозрюється особа.

В наданих матеріалах до клопотання відсутні розмір шкоди зазначеного кримінального провадження, а також не доведена кваліфікація що передбачає можливість застосування спеціальної конфіскації або призначення покарання у вигляді конфіскації майна або стягнення розміру заподіяної шкоди.

Крім того в клопотанні про накладення арешту на майно та в додатках що обґрунтовують клопотання не вказаний власник екскаватора марки « JCB» жовтого кольору без номерних знаків, а також його технічні характеристики, не встановлено також метраж та вагу металевих труб, та їх вартість.

По справі також відсутні необхідні експертизи по яким можливо встановити матеріальну шкоду заподіяну при проведенні демонтажу металевих труб.

Вказані недоліки є невжиття органами досудового розслідування всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування.

За таких обставин, клопотання заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3, є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України суд ,

П О С ТА НО В И В :

В клопотанні заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3, про арешт майна, а саме :

-металеві труби у кількості 15 одиниць, екскаватора марки « JCB» жовтого кольору без номерних знаків - відмовити.

Вказані предмети які тимчасово зберігаються в Зачепилівському ВП Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області : металові труби у кількості 15 одиниць, та екскаватор марки « JCB» жовтого кольору без номерних знаків який тимчасово переданий на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_7, під розписку повернути - ОСОБА_6.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Г.В. Бойко