Ухвала суду № 78995215, 03.01.2019, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/1023/18

провадження: 1-кс/614/7/19

категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.01.2019 року Борівський районний суд Харківської області в складі :

слідчого судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Євтіхієвої С.В.

прокурора Дудника В.В.

ст. слідчого Бондаренка О.М.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Борова клопотання ст. слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 08.06.2011 р. Ізюмським міським судом Харківської обл. за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 03.04.2012 р. Ізюмським районним судом Харківської обл. за ч.3 ст.185, ч.1 ст.296, ч.2 ст.296,70,72 КК України до 4-х років позбавлення волі; 31.07.2014 Слов’янським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України, до 4 років 4 місяців позбавлення волі, 03.07.2015 звільнений з місць позбавлення волі, умовно-достроково з не відбутим строком 8 місяців та 05.12.2016 Святошинським районним судом м. Київ за ст. 198 КК України, до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, до 1 року іспитового строку,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

З клопотання вбачається, що у провадженні слідчого відділення Борівського відділення поліції Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220230000303 від 18.10.2018, за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбаченими ч.3 ст.185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі за злочини проти власності, останній раз 31.07.2014 Слов’янським міськрайонним судом Донецької області, за ч.3 ст.185 КК України, до 4 років 4 місяців позбавлення волі, після звільнення 03.07.2015 з місць позбавлення волі по відбуттю покарання на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та знову, повторно, скоїв аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2, за попередньою змовою та спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, 18.10.2018, приблизно о 02.20 годині, з метою вчинення крадіжки майна, шляхом зламу замка задніх вхідних дверей, проникли до магазину «Софія» ФОП «Тіхонов», розташованого по вул. Миру б.38 в смт. Борова Борівського району Харківської області, де, здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно, з приміщення магазину, таємно викрали товарно-матеріальні цінності, а саме предмети одягу, нижню білизну, постільну білизну, рушники та інше.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Крім того, ОСОБА_2, за попередньою змовою та спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, 07.11.2018, приблизно о 03.00 годині, з метою вчинення крадіжки майна, на автомобілі НОМЕР_1, приїхали до магазину ФОП «Куриленко», розташованого по пров. Шкільному б.4 в с. Богуславка Борівського району Харківської області, де, шляхом зламу вхідних дверей, проникли до приміщення вказаного магазину, після чого, здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно, з приміщення магазину, таємно викрали гроші з каси в сумі 2534 грн., продукти харчування, та інше майно.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Крім того, ОСОБА_2, за попередньою змовою та спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, 07.11.2018, приблизно о 04.00 годині, з метою вчинення крадіжки майна, на автомобілі НОМЕР_1, приїхали до магазину ФОП «Біль», розташованого по вул. Центральній б.43 в с. Богуславка Борівського району Харківської області, де, шляхом зламу вхідних дверей, проникли до приміщення магазину, після чого, здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи умисно та повторно, з приміщення вказаного магазину, таємно викрали кавову машину «Амбасадор» інв. №1093, спиртні напої (коньяки та горілку), продукти харчування, одяг та інше майно.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Відомості про дані події були внесені до ЄРДР, за ознаками кримінальних правопорушень – злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та об’єднані в одне провадження з присвоєнням об’єднаному кримінальному провадженню №12018220230000303.

Черговою зміною СРПП Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, 07.11.2018, приблизно о 04.30 годині, на вул. Миру в смт Борова Борівського району Харківської області, був зупинений автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у салоні якого візуально були помічені товарно-матеріальні цінності, походження яких водій пояснити не зміг. Також з ОСОБА_2 їхав пасажир, а саме невідомий молодий чоловік років 20-30 невисокого зросту, який також вийшов з автомобіля при зупинці, та при перевірці документів з місця події втік.

В ході обшуку 07.11.2018 зупиненого автомобіля НОМЕР_2, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Борівського районного суду, в салоні автомобіля та багажному відсіку були виявлені товарно-матеріальні цінності, під час чого потерпілий ОСОБА_3 опізнав серед вилученого майна, частину речей які були викрадені 07.11.2018 з його магазину, розташованого по вул. Центральній 43 в с. Богуславка Борівського району Харківської області.

ОСОБА_2 07.11.2018 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

ОСОБА_2 08.11.2018 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 відповідно до ухвали слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 09.11.2018, та на даний час він тримається в Харківському слідчому ізоляторі.

Старший слідчий в судовому засіданні долучив до матеріалів кримінального провадження постанову про продовження строку досудового слідства від 02.01.2019, згідно якої продовжено строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження до 08.02.2019; також старший слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали вимоги клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, мотивуючи це тим, що на даний час у кримінальному провадженні №12018220230000303 від 18.10.2018 необхідно провести додаткові слідчі дії спрямовані на встановлення причетності ОСОБА_2 до скоєння інших кримінальних правопорушень – злочинів, оскільки під час обшуку в його автомобілі вилучена частина речових доказів з крадіжок, вчинених на території Куп’янського району Харківської області; 29.11.2018 і 03.12.2018 призначено товарознавчі експертизи, які до теперішнього часу не виконані; 03.12.2018 призначено судово-трасологічну експертизу з метою встановлення відповідності сліду взуття, який був зафіксований гіпсовим зліпком на ділянці місцевості поряд з входом в магазин ФОП «Гурієнко», під час огляду місця події, взуттю що було вилучено у ОСОБА_2, яка також до теперішнього часу не виконана, крім того в провадженні СВ Борівського відділення поліції Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінальних проваджень, за фактами крадіжок майна в смт. Борова Харківської області а саме: крадіжка грошей і майна з приміщення ПП «Борівська перукарня», крадіжка грошей з приміщення кафе «По домашньому», крадіжка майна з приміщення магазину ФОП «Гурієнко» в скоєнні яких також обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2 Крім того, необхідно дослідити та перевірити всі без виключення обставини вчиненого кримінального правопорушення, за можливості додатково допитати свідків, а також потерпілих, та відповідно до ст.290 КПК України відкрити матеріали кримінального провадження, яке складає тільки на даний момент 2 томи, та надати доступ до них підозрюваному, його захиснику та всім потерпілим.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти продовження строку його тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки він не має намірів переховуватися від слідства та впливати на свідків і потерпілих, має міцні соціальні зв’язки, проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 на зйомній квартирі, працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 у квартирі бабусі.

Заслухавши ст. слідчого, прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання ст. слідчого про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство. Заяв в порядку ст. 206 КПК України від сторони захисту в ході розгляду клопотання не надійшло.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується копіями витягів з єдиного реєстру досудових розслідувань; копіями протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується); копіями протоколу допиту потерпілих; копією рапорту о/у СКП Борівського ВП; копією рапорту поліцейського СРПП №3 Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл.; копією рапорту начальника СРПП №35 Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл.; копією рапорту інспектора СРПП №3 Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл.; копією рапорту інспектора СРПП Борівського ВП Ізюмськогот ВП ГУНП в Харківській обл.; копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; копією протоколу допиту підозрюваного.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aьн; 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні про продовження строку тримання під вартою обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

Згідно ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, відповідно до вимого п.2 ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя при постановленні даної ухвали визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожитокового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 115 260 грн. грн., є достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов’язків.

Враховуючи, що 05 січня 2019 року закінчується строк дії ухвали Борівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2018 року, якою застосовано строк тримання під вартою підозрюваному на шістдесят днів та приймаючи до уваги, що підозрюваний може ухилятися від органів досудового слідства та суду з метою уникнення відповідальності та продовження скоєння кримінальних правопорушень, та у зв'язку з проведенням додаткових слідчих дій спрямованих на встановлення причетності ОСОБА_2 до скоєння інших кримінальних правопорушень – злочинів, суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою строком на 34 дні до 04 лютого 2019 року, в межах строку досудового розслідування.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.177, 197-199 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ст. слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 08.06.2011 р. Ізюмським міським судом Харківської обл. за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 03.04.2012 р. Ізюмським районним судом Харківської обл. за ч.3 ст.185, ч.1 ст.296, ч.2 ст.296,70,72 КК України до 4-х років позбавлення волі; 31.07.2014 Слов’янським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України, до 4 років 4 місяців позбавлення волі, 03.07.2015 звільнений з місць позбавлення волі, умовно-достроково з не відбутим строком 8 місяців та 05.12.2016 Святошинським районним судом м. Київ за ст. 198 КК України, до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, до 1 року іспитового строку, в Харківському слідчому ізоляторі на 34 дні, до 04 лютого 2019 року.

Визначити розмір застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 115 260 грн. При внесенні визначеної суми застави з-під варти звільнити.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов’язки відповідно до ст.194 КПК України – прибувати до органів слідства, суду, прокуратури з встановленою періодичністю, не відлучатися від населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Повний тексту ухвали проголошено о 10 годині 00 хвилин 03.01.2019 р.

Слідчий суддя Гуляєва Г. М.