Рішення № 78994122, 27.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Одеса

Справа № 521/20937/16-ц

Провадження № 2/521/50/18

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_2

Представник – ОСОБА_1

Відповідач – ОСОБА_3

Представник – ОСОБА_4

Відповідачі – ОСОБА_5, ОСОБА_6

Треті особи без самостійних вимог – ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Інфокс»

в особі філії «Інфоксводоканал»

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про зобов’язання привести каналізацію у відповідність до вимог ДБН, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», в якому просила зобов’язати відповідачів привести мережу водовідведення квартири № 9, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. вул. Чернишевського, буд 3 до діючих Будівельних норм і правил та здійснювати водовідведення з зазначеної квартири після усунення недоліків, які прямо заборонені законом, посилаючись на таке.

ОСОБА_2, разом з донькою, ОСОБА_2 Крістіною Ігорівною, і братом, ОСОБА_8, на праві спільної часткової власності належить квартира, загальною площею 26,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Квартира розташована у двоповерховому будинку післявоєнної перебудови. Поряд з квартирою тривалий час знаходилась водяна дворова колонка загального користування. Вода з колонки і дощова вола стікали під квартиру позивача і під квартиру № 5, що належить ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про право власності на житло, яке було видане 27 січня 2005 року Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради, згідно з розпорядженням (наказом) від 27 січня 2005 року № 187648. Стічні води створили під підлогою квартир болото, завдяки якому дошки полу і дерев'яна самонесуча перегородка, яка роз'єднувала їх квартири, згнили та зруйнувались. Вони убрали болото, зробивши бетону підлогу. Також частково відновили перегородку між квартирами. Щоб не порушувати законодавство України і не зменшувати житлову площу квартир, вони зробили спільні зручності на дві квартири, що призвело до їх фактичного об'єднання їх квартир. На другому поверсі над їх об'єднаною квартирою, розташована об'єднана квартира № 9 - 11, що належить ОСОБА_3 та її дітям ОСОБА_5 і ОСОБА_6.

Під час розгляду Малиновським районним судом м. Одеси цивільної справи № 2/1519/6739/11 за клопотанням ОСОБА_3 суд неодноразово призначав судову будівельно-технічну експертизу. Не зважаючи на розбіжності у висновкам, щодо поставлених судом запитань, усі експерти зафіксували існування у квартирі відповідачів нових трубопроводів водопостачання і каналізації. Згідно висновку № 9802/23 судової будівельно-технічної експертизи від 19 березня 2013 року, який був зроблений судовим експертом відділу БТ и ЕТД ЛІТВД ОСОБА_10 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, «Во время проведення обследования установлена прокладка в помещении дополнительных инженерных сетей: водоснабжения и канализации. При этом канализационная сеть, выполнена в виде лежака, проложенного в деревянном межэтажном перекритии над жилой комнатой ниже расположенной квартири и стояка, проложенного по стене заднего фасада, ограждающей жилую комнату, что не соответствует п. 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Жилые здания. Основные положения»: «Не допускается крепление приборов и трубопроводов непосредственно к межквартирним стенам и перегородкам, ограждающим жилые комнаты» и п. 12.1.2 ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкция, ремонт, реставрация обектов строительства. Жилые дома. Реконструция и капитальный ремонт», тобто не допускається розташування внутрішніх інженерних комунікацій, обладнання, приладів обліку, регулювання і контролю в місцях, недоступних для технічного обслуговування і ремонту

Вищезазначене розміщення каналізації є порушенням вимог: - п. 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Жилые здания. Основное положение»: «Не допускается крепление приборов и трубопроводов непосредственно к межквартирным стенам и перегородкам, ограждающим жилые комнаты»; - п. 12.1.2 ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкция, ремонт, реставрация обьектов строительства. Жилые дома. Реконструция и капитальный ремонт»: «не допускаєтся розташування внутрішніх інженерних комунікацій, обладнання, приладів обліку, регулювання і контролю в місцях, недоступних для технічного обслуговування і ремонту»; - п 17.10 до СНиП 2.04.01-85 «Внутрішній водопровід і каналізація будинків» згідно до якого «Прокладка внутренних канализационых сетей не допускается: под потолком, в стенах и полу жилых комнат, а также под потолком (открыто или скрыто) кухонь».

Будівельні норми і правила розробляються саме для того, щоб максимально забезпечити безпеку життя і здоров'я людей, які мешкають у будинках. Відповідачі не тільки без будь-яких дозволів і всупереч встановленої законом заборони встановили сантехнічне обладнання над житловими приміщеннями позивача, але ніяким чином не забезпечили захист від можливого потрапляння вологи від цього обладнання до її приміщень. Каналізаційна труба проведена на полу над їх житловою кімнатою. Труба повністю прихована. До неї немає ніякого доступу для огляду, обслуговування і ремонту, в тому числі і в місцях з'єднання і підключення. Покращуючи свої умови життя і влаштовуючи у своїх квартирах зручності відповідачі знехтувала правами родини позивача. Фактично покращили свої умови життя на рахунок погіршення умов позивача.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, повністю підтримали позицію ОСОБА_3, та просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2.

ОСОБА_3 надала до суду заперечення на позов, в якому просила у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, зазначивши, що в своєму позові ОСОБА_2 вказує, що вона та ОСОБА_7, ОСОБА_8 є власниками квартири АДРЕСА_2, що з її слів підтверджується свідоцтвом про право власності. Але серед додатків - документів, які були долучені до позовної заяви, доказів наявності на праві власності квартири за зазначеною адресою суду не надано. Також ОСОБА_2 вказує, що квартиру №4 вона з'єднала з квартирою №5, яка належить ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва. Але також зазначеному факту - належності квартири №5 ОСОБА_9 ніяких доказів суду не надано. Крім цього, позивачка вказує, що квартири №4 та №5 були реконструйовані та об'єднані у одну квартиру, але позивачка не зазначає, хто є власником реконструйованої квартири, та яким документом підтверджується право власності реконструйованої квартири. З цим фактом необхідно визначитися для того, щоби в подальшому суд міг встановити факт чи було порушення прав чи інтересів власника реконструйованої квартири, якщо так, то кого саме. Будь-який факт не потребує доказуванню, якщо інша сторона по справі його визнає, або якщо він є загальновідомим. Але ці факти не є загальновідомими, та ОСОБА_3 не відомо, хто саме на теперішній час є власником вказаної квартири.

В своєму позові ОСОБА_2 вказує, що відповідачі без будь-яких дозволів встановили сантехнічне обладнання над житловими приміщеннями позивача, та ніяким чином не забезпечили захист від можливого потрапляння вологи від цього обладнання до її приміщень, каналізаційна труба, яка проведена у її квартирі повністю прихована, до неї немає ніякого доступу для огляду, обслуговуванню і ремонту у тому числі в місцях з'єднання і підключення. Але кожному з цих висловлювань позивачем не надано жодного доказу на підтвердження тих обставин, які зазначені позивачем, та все це є домислами позивача, які не відповідають дійсності.

У будинку, в якому розташовані їх квартири, при будівництві не передбачалося наявність водопроводу та каналізації. У 2003 році для покращення житлових умов як ветерану праці Малиновською районною адміністрацією було приєднано до кв. 9 квартиру 11, а також по дільниці номер 2 КП ДЗЗ «Юго - Западний», та ТОВ «Інфокс» було проведено водопровід з каналізацією. Для прокладки каналізації було два способи - перший: шляхом обладнання стояка через квартиру №4 з першого на другий поверх, або другий - прокладка каналізації під підлогою на другому поверсі та виведення її за межи будинку. У зв'язку з тим, що власниця квартири №4 не надавала згоду через її квартиру встановлювати стояк каналізації, то було прийнято рішення вивести каналізацію за межи будинку на 2 поверсі, та на зовнішній стороні будинку спустити донизу та підключитися до домової каналізації, що вони і зробили.

Позивачу невідомо, що собою представляє їх каналізація. Каналізаційна труба в їх квартирі безшовна довжиною 6 метрів, тобто стиків труби немає, та вона ніяким чином не може протікати та не може бути джерелом потрапляння вологи до квартири, яка розташована нижче поверхом, та яка невідомо кому належить. Крім того, труба не кріпиться до міжквартирних стін чи перегородок, вона лежить на двох капітальних стінах будинку (лежак), трубу крім цього ізольовано для того, щоби на неї не збирався конденсат. Також ними було зроблено два люки для проведення ревізії в ході експлуатації труби, що дає можливість контролювати каналізаційну трубу на непередбачені випадки. Про наявність зазначеної труби позивачка знала ще тоді, коли вони її прокладали та виводили за межи будинку - з 2003 року, та з того часу вона постійно скаржилася на ОСОБА_3 до різних установ - до ЖКС «Черемушки» до ТОВ «Інфоксводоканал».

До 2008 року ОСОБА_3 користувалася водопроводом та водовідведенням без укладання договору, сплачувала всі необхідні платежі. З 01 січня 2008 року нею з ТОВ «Інфокс» укладено договір №24507 про надання їй послуг по водопостачанню та водовідведенню. У зв'язку з цим, так як їх будинок стоїть на балансі в ЖКС «Черемушки», в 2011 році вона отримала у балансоутримувача будинку довідку, що ЖКС «Черемушки» не заперечує проти підключення кв. №9 к внутрішньо-будинковій мережі водопроводу та водовідведення. У 2016 році співробітниками Міськканалізації було встановлено при обстеженні, що квартиру №9 підключено до центрального водовідведення, про що було складено відповідного листа. А тому, встановлення каналізаційної труби в її квартирі для водовідведення не порушує ніяких вимог закону чи ДБН, позивачем не надано доказів порушення таких вимог, та порушення саме її прав та інтересів, тому позовні вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню. Майже, якщо би взяти до уваги, що позивачка дізналася про наявність каналізаційної труби не в 2003 році, а тільки коли була проведена експертиза у березні 2013 року, то строк позовної давності минув у березні 2016 року, у той час, коли позовна заява була подана до суду у листопаді 2016 року - тобто з пропуском строку позовної давності, та позивач протягом всього часу не скористалася своїм правом для захисту своїх нібито порушених прав та інтересів. За цих підстав, у зв'язку з пропуском строків позовної давності у задоволенні позову має бути також відмовлено.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 надав до суду заяву про застосування строків давності з підстав, викладених у запереченні на позов.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_11 ОСОБА_12 надав до суду заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, в яких просив відмовити у задоволенні цієї заяви, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не претендує ані на каналізаційну трубу ОСОБА_3, ані на міжповерховий простір між її квартирою і квартирами відповідачів. Каналізаційна труба влаштована з порушенням будівельних норм і правил, у засіб прямо заборонений ними. Створює загрозу небезпеки здоров’я родини позивача, що є порушенням приписів статті 50 Конституції України. Тобто вимога ОСОБА_2 випливає ізпорушення особистих немайнових прав, на яку відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 268ЦК України позовна давність не поширюється.

ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що як вбачається з матеріалів справи позивач та відповідач мешкають у будинку №3 по вул. Чернишевського. Предметом спору є належність використання внутрішньобудинкової мережи водовідведення відповідачем. Зазначений будинок експлуатується КП ЖКС «Черьомушки». За змістом п. 1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 від 27 червня 2008 року виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

За змістом п. 1.5. Правил водопровідні вводи державного житлового фонду, житлово-будівельних кооперативів, а також об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, усі магістральні й розподільчі внутрішньо квартирні мережі централізованого водопостачання, а також вуличні водорозбірні колонки, призначені для колективного водокористування, окремо розташовані підвищувальні насосні станції холодного водопостачання, артезіанські свердловини передаються за згодою власника згідно з відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування на баланс виробника для подальшої експлуатації. Внутрішньобудинкові мережі водопостачання та водовідведення на баланс ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» ніколи не передавалися та не перебувають. Зазначені мережі перебувають на балансі та експлуатуються КП ЖКС «Черьомушки» про що свідчить, зокрема, договір, укладений між Філією та КП ЖКС на обслуговування внутрішньо-будинкових мереж водопостачання та водовідведення в житлових будинках комунальної власності №7 від 01 січня 2007 року.

Відповідно до п. 1.3 даного договору межою відповідальності Філії є водопровідні вводи до зовнішнього зрізу будівлі житлового фонду. Межою вуличної каналізаційної мережи є контрольний колодязь за нею включно, а межою дворової каналізації - перший від будівлі колодязь включно. За змістом п. 1.6. Правил за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньо-будинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі. Рішенням Одеської міської ради №1173-V від 05 квітня 2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Одеса» Філію було визначено виконавцем послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Одеси з постачання холодної води та водовідведення. На виконання даного рішення з мешканцями будинку №3 по вул. Чернишевського були укладені індивідуальні договору, для укладення яких надавався стандартний пакет документів: копії паспорту, коду, правовстановлюючих документів на квартиру, довідка про склад сім'ї. Крім того зазначимо, що мешканці зазначеного будинку-споживачі Філії приєднані до мереж централізованого водопостачання та водовідведення не напряму, а через внутрішньо-будинкові мережи КП ЖКС «Черьомушки», що, фактично, і йдеться у листі №-104 від 17 березня 2016 року. На підставі вищенаведеного, підкреслюємо, що Філія не має жодного відношення до утримання та експлуатації внутрішньо-будинкових мереж будинку №3 по вул. Чернишевського, а отже і до предмету спору.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 надав до суду письмову неодноразово доповнену промову, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, у зв’язку з спливом строку позовної давності та зазначивши, що представник позивача зазначає, що діями відповідачки порушено особисте немайнове право позивачки, передбачене ст. 50 Конституції України. Якщо звернутися до змісту зазначеної статі (кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена), то цілком очевидно, що ті дії ОСОБА_3, які оскаржує позивачка, ніяким чином до порушення приписів ст. 50 Конституції не мають. Та дії ОСОБА_3 щодо встановлення каналізаційної труби ніяким чином не порушили особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи позивачки (та членів її родини). Та дії ОСОБА_3 щодо встановлення каналізаційної труби ніяким чином не порушили особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи позивачки (та членів її родини). Тому ОСОБА_3 при встановленні у 2003 році каналізаційної труби в міжповерховому просторі жодним чином не порушила жодного особистого немайнового права позивачки, що в свою чергу свідчить про те, що на позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання привести мережу водовідведення до діючих будівельних норм і правила розповсюджується правила застосування строків позовної давності.

Представник ОСОБА_7 ОСОБА_11 ОСОБА_12 надав до суду письмову неодноразово доповнену промову, в якій просив задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_2. Зобов'язати відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 привести мережу водовідведення квартири № 9, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чернишевського, буд 3 до діючих Будівельних норм і правил та здійснювати водовідведення з зазначеної квартири після усунення недоліків, які прямо заборонені законом, вказуючи на те, що ОСОБА_2 вважає що має право на безпечні умови життя у її власній квартирі, не повинні залежить від якості каналізаційної мережі, яка проведена з порушенням діючих будівельних норм і правил. Право на безпечні умови проживання не мають економічного змісту.

Спосіб, яким ОСОБА_2 намагається захистити своє особисто право і право своєї сім'ї на безпечні умови проживання та захисту від можливого потрапляння до їжі або до їх організму фекальних вод з каналізації відповідачів, повністю відповідає вимогам статті 275 ЦК України, оскільки вона просить тільки усунути порушення закону при проведенні каналізації. Висловлювання адвоката ОСОБА_4 що «... дії ОСОБА_3 щодо встановлення каналізаційної труби ніяким чином не порушують особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи позивачки (та членів її родини)» є неоднозначним і образливим. Зазначене висловлювання можна зрозуміти, що природним для людей є вживати разом з їжею або з повітрям фекалії і інші нечистоти інших людей. Саме для запобігання цього, щоб випадково (внаслідок аварії або протікання) фекальні (каналізаційні води) не потрапили до організму людини, санітарними і будівельними нормами заборонено розташування внутрибудинкових каналізаційних мереж над житловими кімнатами і кухнями, особливо у прихованому (закритому вигляді: міжповерховому просторі). Протікання каналізації у будь-якому нежитловому приміщенні майже не спричиняє загрози життю, а тільки матеріальну шкоду, яку завжди можна виправлена (відшкодувати).

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами письмових доказів.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, зареєстровано і записано у реєстрову книгу за №3-22143, яке було видане 03 лютого 2005 року Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради, згідно з розпорядженням (наказом) від 03 лютого 2005 року № 187670, вбачається, що ОСОБА_2, разом з донькою - ОСОБА_2 Крістіною Ігорівною, і братом - ОСОБА_8, на праві спільної часткової власності належить квартира, загальною площею 26,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Квартира розташована у двоповерховому будинку післявоєнної перебудови. В квартирі зроблені спільні зручності на дві квартири, що призвело до їх фактичного об'єднання їх квартир.

На другому поверсі над їх об'єднаною квартирою, розташована об'єднана квартира № 9 - 11, що належить ОСОБА_3 та її дітям ОСОБА_5 і ОСОБА_6.

У 2003 році ОСОБА_3 для покращення житлових умов як ветерану праці Малиновською районною адміністрацією було приєднано до кв. 9 квартиру 11, а також за рекомендацією дільниці № 2 КП ДЭЗ «Юго - Западний» та ТОВ «Інфокс» було проведено водопровід з каналізацією.

За твердженням відповідачки для прокладки каналізації було два способи: перший, шляхом обладнання стояка через квартиру №4 з першого на другий поверх, або другий, прокладка каналізації під підлогою на другому поверсі та виведення її за межи будинку.

У зв'язку з тим, що власниця квартири №4 не надавала згоду через її квартиру встановлювати стояк каналізації, то було прийнято рішення вивести каналізацію за межи будинку на 2 поверсі, та на зовнішній стороні будинку спустити донизу та підключитися до домової каналізації, що вони і зробили.

Каналізаційна труба в їх квартирі безшовна довжиною 6 метрів, тобто стиків труби немає, та вона ніяким чином не може протікати та не може бути джерелом потрапляння вологи до квартири, яка розташована нижче поверхом. Труба не кріпиться до міжквартирних стін чи перегородок, вона лежить на двох капітальних стінах будинку (лежак), трубу ізольовано для того, щоби на неї не збирався конденсат. Також ними було зроблено два люки для проведення ревізії в ході експлуатації труби, що дає можливість контролювати каналізаційну трубу на непередбачені випадки.

До 2008 року ОСОБА_3 користувалася водопроводом та водовідведенням без укладання договору, сплачувала всі необхідні платежі. З 01 січня 2008 року нею з ТОВ «Інфокс» укладено договір №24507 про надання їй послуг по водопостачанню та водовідведенню.

У зв'язку з цим, так як їх будинок стоїть на балансі в ЖКС «Черемушки», в 2011 році вона отримала у балансоутримувача будинку довідку, що ЖКС «Черемушки» не заперечує проти підключення кв. №9 к внутрішньо-будинковій мережі водопроводу та водовідведення. У 2016 році співробітниками Міськканалізації було встановлено при обстеженні, що квартиру №9 підключено до центрального водовідведення, про що було складено відповідного листа.

Згідно висновку № 9802/23 судової будівельно-технічної експертизи від 19 березня 2013 року, який був виготовлений судовим експертом відділу БТ и ЕТД ЛІТВД ОСОБА_10 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в рамках цивільної справи за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_2 Кристіни Ігорівни, за участю третьої особи ОСОБА_3, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов'язання осіб привести самовільно реконструйовані квартири до попереднього стану, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_13, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, стягнення моральної шкоди: «Во время проведення обследования установлена прокладка в помещении дополнительных инженерных сетей: водоснабжения и канализации. При этом канализационная сеть, выполнена в виде лежака, проложенного в деревянном межэтажном перекритии над жилой комнатой ниже расположенной квартири и стояка, проложенного по стене заднего фасада, ограждающей жилую комнату, что не соответствует п. 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Жилые здания. Основные положения»: «Не допускается крепление приборов и трубопроводов непосредственно к межквартирным стенам и перегородкам, ограждающим жилые комнаты» и п. 12.1.2 ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкция, ремонт, реставрация объектов строительства. Жилые дома. Реконструция и капитальный ремонт»: «не допускається розташування внутрішніх інженерних комунікацій, обладнання, приладів обліку, регулювання і контролю в місцях, недоступних для технічного обслуговування і ремонту».

Вищезазначене розміщення каналізації є порушенням вимог: п. 17.10 до СНиП 2.04.01-85 «Внутрішній водопровід і каналізація будинків», відповідно до якого «Прокладка внутренних канализационых сетей не допускаєтся: под потолком, в стенах и полу жилых комнат, а также под потолком (открыто или скрыто) кухонь».

На підтвердження своєї позиції щодо відсутності порушення прав позивачки відповідачка надала «Акт испытания внутренней канализации и водостоков» від 18.01.2017 року, складений посадовими особами Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Черьомушки», за яким, на час перевірки 18.01.2017 року система каналізації і водостоків не була пошкоджена та не мала протікань.

Вказаний акт був поставлений під сумнів позивачкою, а тому допитаний в якості свідка ОСОБА_14, який є начальником ПУ № 7, пояснив суду, що вказаний Акт від 18.01.2017 року був складений на вимогу відповідача ОСОБА_3 саме з приводу можливого протікання каналізації її квартири. До приміщень квартири в будинку № 3 по вул. Чернишевського в місті Одесі, які розташовані на першому поверсі під каналізаційною трубою, комісія не заходила та не досліджувала стелю цих приміщень на предмет слідів протікання каналізації. Також свідок зазначив, що не пам'ятає усіх деталей розташування каналізації у квартирі над № 9 будинку № 3 по вул. Чернишевського в місті Одесі, оскільки КП «ЖКС «Черьомушки» є організацією, яка обслуговує будинки, серед яких і будинок № 3 по вул. Чернишевського в м. Одесі. Каналізаційні труби не відносяться до мережі внутрішньо-домової системи і за їх справність КП «ЖКС Черьомушки» не несе відповідальності, а відповідальність несуть власники квартири. До обов'язків підприємства не входить установка і прийом до експлуатації внутрішньо-квартирних мереж водопостачання і водовідведення та сантехнічного обладнання.

Свідок ОСОБА_15 підтвердила позицію відповідачки ОСОБА_3 щодо спроб мешканців провести каналізацію та відмову позивачки від запропонованих робіт.

При розгляді справи суд виходить із вимог, заявлених позивачем.

Сторонами спору до суду не надано жодного доказу стосовно того, чи має взагалі існувати з урахуванням специфіки будинку та розташування квартир труба водовідведення в квартирі відповідачки, чи вона підляже безумовному демонтажу. З урахуванням висновків експертизи: яким чином можливо привести розташування труби водовідведення в квартирі відповідачки до вимог ДБН і які роботи безпосередньо має відповідачка здійснити для приведення прокладки труби в своїй квартирі до вказаних вимог.

Відповідних клопотань щодо призначення судових експертиз від сторін спору не поступало, будь-яких інших експертних висновків щодо визначення шляхів приведення труби водовідведення до вимог ДБН, комплексу необхідних робіт до суду не надавалося.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стороною позивач не було визначено, які саме права порушені, невизнані або оспорються відповідачкою ОСОБА_3

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Згідно п. 3. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Висновок № 9802/23 судової будівельно-технічної експертизи був складений судовим експертом відділу БТ и ЕТД ЛІТВД ОСОБА_10 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 19 березня 2013 року в рамках цивільної справи № 521/6739/11 позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_2 Кристіни Ігорівни, за участю третьої особи ОСОБА_3, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зобов'язання осіб привести самовільно реконструйовані квартири до попереднього стану, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_13, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, стягнення моральної шкоди.

По справі ухвалено рішення 17 жовтня 2017 року. Справа перебуває в апеляційній інстанції.

Експертиза була виконана 19 березня 2013 року, позовна заява була подана до суду 09 грудня 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Посилання представника позивачки на те, що до заявлених вимог не застосовуються строки позовної давності, не можуть бути прийняті судом, оскільки особисті немайнові права забезпечують природне існування фізичної особи і забезпечують соціальне буття фізичної особи.

Враховуючи вищезазначене, суду вважає за необхідне у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про зобов’язання привести каналізацію у відповідність до вимог ДБН відмовити.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 257, 267 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 13, 81, 263, 265, 267, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України ЦПК України, СУД –

В И Р І Ш И В

У задоволенні позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, реєстр. № НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, реєстр. № НОМЕР_2), ОСОБА_5 (АДРЕСА_4, реєстр. № та паспортні дані відсутні), ОСОБА_6 (АДРЕСА_4, реєстр. № та паспортні дані відсутні), треті особи: ОСОБА_7 (АДРЕСА_3, реєстр. № та паспортні дані відсутні), ОСОБА_8 АДРЕСА_3, реєстр. № та паспортні дані відсутні), ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (код 26472133) про зобов’язання привести каналізацію у відповідність до вимог ДБН – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 27 грудня 2018 року.

СУДДЯ Гуревський В.К.