Ухвала суду № 78992240, 12.11.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/12272/18

Провадження № 2/219/3425/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року м. Бахмут

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Бахмутського відділення Приватбанку України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Бахмутського відділення Приватбанку України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутського відділення Приватбанку України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Копію даної ухвали позивач отримав 02 листопада 2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

09 листопада 2018 року позивач надав суду лист про усунення недоліків, проте цей лист не можливо враховувати таким, що виконав ухвалу суду від 29 жовтня 2018 року, оскільки позивач жодним чином в ній не усунув необхідні та зазначені у вказаній ухвалі вище усі недоліки.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Як передбачено вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що заявник за спливом тривалого проміжку часу не цікавиться рухом своєї справи та не реалізував своїх процесуальних обов'язків належним чином, в той час як суд здійснив всі можливі спроби для його повідомлення про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку, що заявником у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 29 жовтня 2018 року.

В свою чергу, як передбачено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України в новій редакції, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаються неподаною і повертається заявникові.

За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутського відділення Приватбанку України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід повернути позивачу, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Конвенції захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутського відділення Приватбанку України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення за порядком передбаченим ст. 355 ЦПК України та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н. М.Медінцева