Рішення № 78990881, 17.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 грудня 2018 року справа №826/14687/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: ОСОБА_2;

третьої особи 1: не з'явились;

третьої особи 2: ОСОБА_1;

третьої особи 2: ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1)до треті особиМіністерства освіти і науки України (далі по тексту - відповідач) 1. ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 1, ОСОБА_3) 2. ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа 2, ОСОБА_4) 3. ОСОБА_5 (далі по тексту - третя особа 3, ОСОБА_5)прозобов'язання відповідача створити комісію щодо перевірки відповідності діяльності ректора ОСОБА_3 посаді, враховуючи свідоме нанесення шкоди сумлінним громадянам з використанням службового становища посадової особи, у тому числі, знищенням заяви про надання академічної відпустки ОСОБА_4 від 18 червня 2018 року та надання завідомо недостовірної інформаціїНа підставі частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Міністерства освіти і науки України, в якому просить: 1) зобов'язати відповідача 2 створити комісію щодо перевірки відповідності діяльності ректора ОСОБА_3 посаді, враховуючи свідоме нанесення шкоди сумлінним громадянам з використанням службового становища посадової особи, у тому числі, знищенням заяви про надання академічної відпустки ОСОБА_4 від 18 червня 2018 року та надання завідомо недостовірної інформації; 2) визнати неправомірними дії Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо не розгляду по суті численних письмових заяв ОСОБА_1, у тому числі, і поданих за довіреністю від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 протягом 2016-2018 років, враховуючи фальшування відповідей та надання завідомо недостовірної інформації Київським національним університетом імені Тараса Шевченка; 3) зобов'язати Київський національний університет імені Тараса Шевченка перевірити факти, викладені у численних письмових заявах ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 протягом 2016-2018 років, враховуючи фальшування відповідей та надання завідомо недостовірної інформації та надати письмові відповіді протягом 12 днів після вступу рішення в законну силу; 4) зобов'язати Київський національний університет імені Тараса Шевченка протягом 3 днів з дня вступу рішення законної сили видати ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_4

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про зобов'язання перевірити факти, викладені у численних письмових заявах ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 протягом 2016-2018 років, враховуючи фальшування відповідей та надання завідомо недостовірної інформації та надати письмові відповіді протягом 12 днів після вступу рішення в законну силу, та зобов'язання протягом 3 днів з дня вступу рішення законної сили видати ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_4

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14687/18 в порядку спрощеного позовного провадження в частині позовних вимог про: 1) зобов'язання Міністерства освіти і науки України створити комісію щодо перевірки відповідності діяльності ректора ОСОБА_3 посаді, враховуючи свідоме нанесення шкоди сумлінним громадянам з використанням службового становища посадової особи, у тому числі, знищенням заяви про надання академічної відпустки ОСОБА_4 від 18 червня 2018 року та надання завідомо недостовірної інформації; 2) визнання неправомірними дій Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо не розгляду по суті численних письмових заяв ОСОБА_1, у тому числі, і поданих за довіреністю від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 протягом 2016-2018 років, враховуючи фальшування відповідей та надання завідомо недостовірної інформації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання неправомірними дій щодо не розгляду по суті численних письмових заяв ОСОБА_1, у тому числі, і поданих за довіреністю від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 протягом 2016-2018 років, враховуючи фальшування відповідей та надання завідомо недостовірної інформації.

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги про зобов'язання відповідача створити комісію щодо перевірки відповідності діяльності ректора ОСОБА_3 посаді, враховуючи свідоме нанесення шкоди сумлінним громадянам з використанням службового становища посадової особи, у тому числі, знищенням заяви про надання академічної відпустки ОСОБА_4 від 18 червня 2018 року та надання завідомо недостовірної інформації.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивує тим, що Київський національний університет імені Тараса Шевченка безпідставно не надав доньці позивача - ОСОБА_4 академічну відпустку та незаконно відрахував її з числа студентів, а відповідь Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2018 року №1/11-8809 на звернення позивача містить завідомо недостовірну інформацію про ненадання ОСОБА_4 документів, які обґрунтовують підстави для надання академічної відпустки.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав на безпідставність позовних вимог у зв'язку із тим, що у позовній заяві ОСОБА_1 не зазначає про можливі неправомірні дії чи бездіяльність Міністерства освіти і науки України, які могли б порушити її права чи інтереси, а обставини щодо протиправних дій керівництва Університету, викладені у зверненні позивача, не знайшли свого підтвердження.

В судовому засіданні 17 грудня 2018 року позивач та представник третіх осіб 2,3 позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив, третя особа 1 свого представника до суду не направила.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача і третіх осіб 2, 3, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630, Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 13 Закону України "Про вищу освіту" центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки встановлює порядок атестації педагогічних працівників закладів вищої освіти для присвоєння їм кваліфікаційних категорій і педагогічних звань у порядку, встановленому законодавством.

Наявні у справі докази підтверджують, що у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо зловживання службовим становищем керівництвом Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідач у листі від 16 серпня 2018 року №1/11-8809 повідомив, що за поясненням керівництва Університету донька позивач не надала жодної довідки, що є підставою для надання академічної відпустки, і про відрахування ОСОБА_4 у зв'язку із академічною заборгованістю. У вказаному листі відповідач також зазначив, що академічна довідка ОСОБА_4 підписана уповноваженою особою, та, що за повідомленням керівництва Університету позивачу надано копії документів з особовою справи його доньки.

Виходячи зі змісту наданої відповіді, позивач вважає, що Міністерство освіти і науки України має створити комісію щодо перевірки відповідності діяльності ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_3 посаді, враховуючи свідоме нанесення шкоди сумлінним громадянам з використанням службового становища посадової особи, у тому числі, знищенням заяви про надання академічної відпустки ОСОБА_4 від 18 червня 2018 року та надання завідомо недостовірної інформації.

Таким чином, на думку позивача, підставою для перевірки відповідності діяльності ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_3 займаній посаді є нанесення ним шкоди громадянам з використанням службового становища.

Разом з тим, звертаючись до суду, позивач не обґрунтовує висунуті позовні вимоги будь-яким нормативно-правовим актом та не зазначає правової норми, які б зобов'язувала Міністерство освіти і науки України створити комісію щодо перевірки відповідності діяльності ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_3 посаді та визначала перелік обставин, що є підставою для створення відповідної комісії та проведення перевірки.

При цьому посилання позивача на те, що відповідач надав відповідь на підставі завідомо недостовірної інформації Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відхиляються судом як такі, що не стосуються предмету спору, оскільки поведінка Міністерство освіти і науки України з приводу надання відповіді на звернення ОСОБА_1 не оскаржуються.

Крім того, суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин у позивач відсутнє порушене право, як необхідна умова для задоволення позову.

Так, завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Під порушенням прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин слід розуміти негативні наслідки, які були спричинені рішенням органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, у справі відсутні докази, які б підтверджували, що Міністерством освіти і науки України вчинялись дії чи приймались будь-які рішення у відношенні до ОСОБА_1, що можуть порушувати права та законні інтереси позивача або перешкоджати їх реалізації.

Суд також звертає увагу, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у своїх зверненнях до Міністерством освіти і науки України ставила питання про перевірку відповідності діяльності ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_3 займаній посаді та, що відповідач протиправно не вчинив таких дій.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача створити комісію щодо перевірки відповідності діяльності ректора ОСОБА_3 посаді, враховуючи свідоме нанесення шкоди сумлінним громадянам з використанням службового становища посадової особи, у тому числі, знищенням заяви про надання академічної відпустки ОСОБА_4 від 18 червня 2018 року та надання завідомо недостовірної інформації, нормативно та документально не підтверджуються.

Водночас суд роз'яснює позивачу, що він має право оскаржити неправомірні, на його думку, дії ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_3 у встановленому законом порядку.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем доведена правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 (02232, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 10; ідентифікаційний код 38621185);

ОСОБА_3 (01033, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий);

ОСОБА_4 (02232, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий);

ОСОБА_5 (02232, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий).

Дата складення повного рішення суду - 26 грудня 2018 року.

Суддя В.А. Кузьменко