Ухвала суду № 78989955, 26.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 496/14919/13-ц

Провадження № 6/521/564/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» грудня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді – Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання – Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, НФСК "Добробут" про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 до ОСОБА_1, НФСК "Добробут" про відшкодування майнової шкоди, визнано подію, що мала місце 13 травня 2012 року страховим випадком, відповідно до полісу №АВ/0994514 та Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 26 534,59 грн. (Двадцять шість тисяч п’ятсот тридцять чотири гривні 59 коп.). Рішення набрало чинності та надано до примусового виконання.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, видачу нового виконавчого листа, посилаючись на те, що станом на 06.12.2018 року з заробітної платні ОСОБА_1 Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеси ГТУ юстиції в Одеській області продовжується незаконне утримання грошових коштів, попри наявність Постанови Апеляційного суду Одеської області від 02.11.2018 р. по справі за № 521/14919/13-ц провадження № 22-ц/785/7372/18, згідно якої було скасовано ухвалу від 03.01.2017 р. про виправлення описки в резолютивній частині Заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/14919/13-ц провадження 2/521/2470/14, згідно якої фактично було змінено резолютивну частину рішення та додатково зобов’язано, в тому числі ОСОБА_1 в солідарному порядку з НФСК «Добробут відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 26534,59 грн. на користь ОСОБА_2. Вказана ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 03.01.2017 р. слугувала підставою для відкриття виконавчого провадження № 56785397 від 20.07.2018 р.

До судового засідання учасники справи не зявились. Від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява, згідно якої він просить суд розглянути заяву без їх участи та без фіксації судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, дослідивши представлені матеріали, вважає, що вказана заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 вересня 2016 року судом ухвалено заочне рішення та задоволено позовну заяву ОСОБА_2 шляхом стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та НФСК «Добробут» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 26 534,59 грн. (Двадцять шість тисяч п’ятсот тридцять чотири гривні 59 коп.).

Судом встановлено, що станом на 06.12.2018 року з заробітної платні ОСОБА_1 Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеси ГТУ юстиції в Одеській області продовжується незаконне утримання грошових коштів, попри наявність Постанови Апеляційного суду Одеської області від 02.11.2018 р. по справі за № 521/14919/13-ц провадження № 22-ц/785/7372/18, згідно якої було скасовано ухвалу від 03.01.2017 р. про виправлення описки в резолютивній частині Заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/14919/13-ц провадження 2/521/2470/14, згідно якої фактично було змінено резолютивну частину рішення та додатково зобов’язано, в тому числі ОСОБА_1 в солідарному порядку з НФСК «Добробут відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 26534,59 грн. на користь ОСОБА_2. Вказана ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 03.01.2017 р. слугувала підставою для відкриття виконавчого провадження № 56785397 від 20.07.2018 р.

Згідно п.п. 22.1, ст. 22, Розділу ІІІ Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Порядок здійснення відшкодування на території України»: «У разі настання страхового випадку у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи».

Відповідно до Поліса АВ/09944514 обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність ОСОБА_1 була застрахована на період з 13.11.2011 р. по 12.12.2012 р., з лімітом відповідальності в 100000.00 грн. за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю та 50000,00 грн. за шкоду, заподіяну майну. Дорожньо-транспортна подія за участю сторін у справі сталася 13.05.2012 р., тобто в період дії Полісу АВ/0994514 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 Розмір матеріального збитку, згідно Звіту № 281-06-12 автотоварознавчого дослідження, складає 26284,59 грн., таким чином матеріальний збиток повністю забезпечується (покривається) Полісом АВ/0994514 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно Розділу ІV, п.п. 39.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків У МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

З цих підстав, заявник вважає, що з його заробітної платні неправомірно стягнуто суму грошових коштів в розмірі 5701 (п’ять тисяч сімсот одна) гривня 18 копійок в період за вересень, жовтень, листопад та грудень 2018 року, яку він просить йому повернути, як неправомірно стягнуту.

Відповідно ч.1 та ч.2 ст.432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, помилковою є видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було скасоване.

Як роз'яснено у Інформаційному листі підготовленому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред’явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред’явлення цього листа до виконання.

Усі обставини, викладені заявником у пред’явленій суду заяві є підставою для винесення ухвали про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки таке рішення може бути постановлене лише у разі встановлення судом, що виконавчий лист було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково.

Керуючись ст. ст. 432 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, НФСК "Добробут" про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Зобов’язати Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси ГТУ юстиції в Одеській області повернути ОСОБА_1 суму грошових коштів в розмірі 5701 (п’ять тисяч сімсот одна) гривня 18 копійок, яка була стягнута в період за вересень, жовтень, листопад та грудень 2018 року.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ: А.П. ЦЕЛУХ

26.12.18