Рішення № 78989786, 11.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/14149/18

Провадження 2/521/4157/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Коблової О.Д.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» Балківське відділення про захист прав споживача та визнання третейської угоди недійсною,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні вказаного складу суду перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» Балківське відділення про захист прав споживача та визнання третейської угоди недійсною.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 15 травня 2015 року ОСОБА_1 уклав Договір про внесення змін № 1 до Договору кредиту № 2008-690/ф03.14-086 від 03.06.2008 року із забезпеченням з ПАТ «Укрсоцбанк» про надання споживчого кредиту.

В умовах п. 8.1 ст. 8 Договору передбачається у разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів, предмет спору підлягає розгляду у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» (код ЄДРПОУ 36885366) згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід’ємною частиною даної третейської угоди, і з яким сторони ознайомилися.

Позивач зазначає, що зазначене третейське застереження суперечить актам законодавства України , а також порушує права на судовий захист та ставить його у нерівні умови порівняно з банком, позивач не має права на вибір звернення до суду.

Позивач у судове засідання з’явився, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав відзив.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, надавши оцінку наявним матеріалам справи, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в кредитному договорі, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та позивачем було передбачено, що сторони погодились внести до договору застереження, яке є третейською угодою, в розумінні 12 Закону України «Про третейські суди», про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з цим Договором та розгляд і вирішення всіх невирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними цього Договору відбувається у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській Громадській Організації «Союз інвесторів України» у відповідності до його Регламенту.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

На час укладання договору (03.06.2008 року) ЗУ "Про третейські суди" не містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

ЗУ "Про внесення змін до ст. 6 ЗУ "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам" частину першу статті 6 ЗУ "Про третейські суди" доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Разом з тим в силу п. 14 ст. 6 ЗУ "Про третейські суди" та розділу II Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про внесення змін до статті 6 ЗУ "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам", яким передбачено, що після набрання чинності цим законом третейські суди припиняють розгляд справ у справах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитні спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься вмотивована ухвала, спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають, зокрема і під час виконання цього договору, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 16 Закону "Про третейські суди", незважаючи на наявність третейського застереження в договорі" не може бути предметом третейського розгляду.

Відповідно до статті 21 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви щодо її недійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та винуватості. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 ст.5 ЗУ "Про третейські суди" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

За змістом частин 1, 4 ст. 12 ЗУ "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті, або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Рішенням Конституційного Суду України від 10.01.2008 року в справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу сьомого, одинадцятого ст. ст. 2, 3, п. 9 ст. 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" ЗУ "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст.17 ЦПК України. ст.І2 ГПК України, ст.6 ЗУ "Про третейські суди"), оскільки гарантуючи право на судовий захист з боку держави. Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом способами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22 , ст. 64 Конституції України ).

Крім того, згідно з роз'ясненнями, викладеними з абз.5 ч.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.

Таким чином, третейська угода (застереження) про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Отже, третейське застереження, яке міститься у п. 8.1 ст. 8 кредитного договору узгоджується з вимогами законодавства, чинного на час укладення вказаного договору.

Позивачем не доведено наявність несправедливих умов третейського застереження, яке встановлює істотний дисбаланс прав на користь відповідача, оскільки дана третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду, в розумінні ч. 2 ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів", не суперечить принципу добросовісності, є одним із способів реалізації права відповідача на захист своїх прав.

На підставі викладеного, доводи позивача щодо обмеження його прав на судовий захист своїх інтересів, в результаті передбаченого в кредитному договорі третейського застереження, є безпідставним, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 5,6,12 ЗУ "Третейські суди", ст. ст. 215, 203 ЦК України, ст.ст. 21,258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» Балківське відділення про захист прав споживача та визнання третейської угоди недійсною – відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30- денний строк з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя О.Д. Коблова