Рішення № 78988328, 19.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/110/17

Провадження № 2/520/2842/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Пучкової І.М.

за участю секретаря судового засідання Бродецької Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ПП ТБ «НАЧАЛО», про приведення самочинно реконструйоване нежитлове приміщення у відповідність до технічного паспорту,-

ВСТАНОВИВ:

05.01.2017 року ОМР звернулася до суду з позовом ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про приведення самочинно реконструйованого нежитлового приміщення у відповідність до технічного паспорту, посилаючись на те, що вона є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 67. 05.07.2016 року КРА ОМР здійснила обстеження вказаного нежитлового приміщення, та встановила, що відповідачка здійснила його реконструкцію без проектної та дозвільної документації. Посилаючись на те, що реконструкція є самочинним будівництвом, яке порушує його права, як власника земельної ділянки, просить привести самочинно реконструйований об’єкт до попереднього стану.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовної заяви, посилаючись на те, що ремонт, здійснений нею в нежитловому приміщенні, не є реконструкцією, а тому не потребує отримання дозволу, а отже, не є самочинним будівництвом.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні просила задовольнити позовну заяву, посилаючись на те, що реконструйоване нежитлове приміщення заважає їй користуватися своєю власністю, оскільки вважає, що до її квартири можуть проникнути зловмисники.

Представник третьої особи ПП ТБ «НАЧАЛО» в судове засідання не з’явився повідомлений належним чином, пояснення на позов не надав.

Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що у задоволені позовної заяви слід відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 67, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.02.2015 року, зареєстрованого Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

05.07.2016 року представниками Київської районної адміністрації проведено обстеження нежитлового приміщення, що розташованоге за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 67, за результатами якого встановлено факт самочинної реконструкції зазначеного об’єкта нерухомості, про що складено відповідний акт та виконана фотофіксація.

26.07.2016 року Київською районною адміністрацією ОМР прийнято розпорядження № 478 «Про приведення до попереднього стану самочинно реконструйованого приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак, Вільямса, 67», яке вручене адресату особисто 05.09.2016 року, про що Київською районною адміністрацією повідомлено Одеську міську раду листом від 16.09.2016 року № 1332/01-11 (вх. № 7823 від 09.08.2016 року).

Зі змісту листа та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_3, яка є власником нежитловсго приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 67, на підставі свідоцтва про право власності від 03.02.2015 року № 33074223, без затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації та без необхідного дозволу проведено роботи з реконструкції приміщення шляхом встановлення перегородок на тильній стороні об’єкта, закладено віконний проріз і двері та з’єднано тильну сторону нежитлового приміщення з житловим шістнадцятиповерховим будинком.

Як вбачається з листа Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 13.06.2016 року № 1015-01/12-10102, фактичний план нежитлового приміщення не відповідає технічному паспорту, виданому КП «Бюро технічної інвентаризації об’єктів нерухомості» 31.01.2008 року за № 184-ст.99-кн9неж.

У свою чергу, третя особа ОСОБА_4 надала суду технічний звіт № 19-0917/ЭО від 05.10.2017 року, проте, суд не приймає його до уваги, оскільки експертом не досліджувались матеріали справи та дослідження проводилось без доступу до приміщення, а лише з вулиці.

За експертним висновком за № 18-1052 від 12.10.2018 року, відповідно до ухвали суду від 14.02.2018 року, згідно з наданими на дослідження матеріалами справи, додатковою документацією та результатами обстеження приміщень будівлі магазину №6, по вул. Академіка Вільямса, 67, у м. Одесі, встановлено, щона об’єкті було проведено роботи з перепланування, зі зміною загальної, торгівельної (основної) та допоміжної площі за рахунок демонтажу та влаштування перегородок без порушення капітальних несучих конструкцій, заміни існуючих заповнень віконних та дверних блоків, улаштування та закриття дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах, змінено конфігурацію будівлі магазину, без зміни зовнішніх геометричних розмірів його фундаментів у плані, внаслідок зведення однієї стіни, без влаштування фундаменту та влаштування перекриття, які, відповідно до вимог п.п.1-6 постанови КМУ від 07.06.2017 №406 та вимог п.3.2 "Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації", не є самочинними;за висотою будівлі, конфігурацією зовнішніх стін, будівля магазину відповідає проектно-кошторисній документації на будівництво та технічним паспортам;за складом приміщень, площею, лінійними розмірами та висотою приміщень, будівля магазину відповідає вимогам п.п. 6.1.1-6.1.4, 6.1.8, 6.2.1-6.2.4 державних будівельних норм України ДБН В.2.2-23:2009;за наявністю природного освітлення приміщення, будівлі магазину відповідають вимогам п.6.1.7 державних будівельних норм України ДБН В.2.2-23:2009.

Внаслідок обстеження приміщень будівлі магазину № 6, по вул. Академіка Вільямса, 67, у м. Одесі, та виходячи з об’ємно - планувального та конструктивного рішення будівлі магазину, згідно з наданою на дослідження проектною документацією, встановлено, що, відповідно до п. 3 національного стандарту № 2 та роз’яснень Мінрегіонбуду від 01.02.2006, приміщення будівлі магазину №6, по вулиці Академіка Вільямса, 67, у м. Одесі, є вбудовано - прибудованими та, відповідно до розділу З ДБН В.2.2-23:2009, в цілому об’єкт нерухомості є вбудовано-прибудованим магазином (крамницею).

З урахуванням цього, висновок судово-будівельної експертизи № 18-1052 від 12.10.2018 року у більшій мірі відповідає матеріалам справи. У зв’язку з цим суд, бере до уваги висновок, наданий на ухвалу суду 14.02.2018 року.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Аналогічні положення містяться й у ч. 1 ст. 3 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 321, 391 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження своїм майном.

Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля споруда або інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Аналогічні положення закріплені у п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування статті 376 Цивільного кодексу України» (про правовий режим самочинного будівництва), в якому зазначено, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-130 цс від 04.12.2013 року, у розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність з тим, на який власником отримано право власності.

Крім того, згідно з ч. 4, 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування на будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування. Згідно із ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до постанови КМУ від 7.06.2017 року «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», до переліку входять роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), роботи із заміни покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами, виконання яких не передбачає втручання в несучі конструкції.

З висновку експерта вбачається, що на об’єкті було проведено роботи з перепланування, зі зміною загальної, торгівельної (основної) та допоміжної площі за рахунок демонтажу та влаштування перегородок без порушення капітальних несучих конструкцій, заміну існуючих заповнень віконних та дверних блоків, улаштування та закриття дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах, змінено конфігурацію будівлі магазину, без зміни зовнішніх геометричних розмірів його фундаментів у плані, внаслідок зведення однієї стіни, без влаштування фундаменту та влаштування перекриття.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що будівельні роботи виконані відповідачкою, не є реконструкцією, а тому, не потребують дозвільних документів та не є самочинним будівництвом.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши та з'ясувавши всі необхідні обставини справи, оцінюючи всі наявні докази у справі, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід повністю відмовити за недоведеністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки в задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 259 ЦПК України ,ст. ст. 319, 321, 376, 391 ЦК України,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ПП ТБ «НАЧАЛО», про приведення самочинно реконструйоване нежитлове приміщенняза адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 67, у відповідність до технічного паспорту відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Пучкова І. М.