Рішення № 78987975, 28.12.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/7382/18

Провадження № 2-о/500/150/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді - Грубіян Л.І.,

при секретарі - Івановій Л.П.,

за участю представника заявника - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Ізмаїльське об'єднання управління пенсійного фонду України Одеської області про встановлення факту належності трудової книжки, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки, мотивуючи її тим, що відповідно до наказу №816к від 29 листопада 1979 року, його було прийнято у якості учня шліфувальника у відділ №23 заводу «Еталон» м. Ізмаїл. Відповідно до чинного на той час трудового законодавства, на нього була заведена трудова книжка, в якій були зазначені місця його роботи, посади, які він займав та номера наказів про призначення чи переведення. Так: наказом 199ак від 18 березня 1980 року заявник був переведений шліфувальником 2 розряду в цех №22;

наказом №393к від 09 червня 1980 року заявник був переведений наладчиком електровимірювальних приладів у відділ №52;

наказом №817к від 30 грудня 1980 року заявник був переведений наладчиком радіоапаратури 2 розряду в цех №11;

наказом №45 від 18 січня 1988 року він був переведений регулювальником апаратури 4 розряду;

наказом №497-к від 10 листопада 1993 року він був звільнений із заводу «Еталон» за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Безпосередньо після звільнення з роботи в трудовій книжці був зроблений запис про звільнення та вона була йому видана.

Через деякий час він втратив трудову книжку та 10 квітня 2000 року адміністрацією «Еталон» йому був виданий її дублікат.

Після звільнення з заваду «Еталон» і по теперішній час він займається підприємницькою діяльністю і в трудовій книжці записи про роботу на інших підприємствах та установах не здійснювалися.

Після досягнення 60-ти річного віку він звернувся до Ізмаїльського об'єднаного управління ПФУ Одеської області для призначення йому пенсії, однак йому було повідомлено про те, що його трудовий стаж неможливо підтвердити у зв'язку з тим, що у нього не має оригіналу трудової книжки. На теперішній час завод «Еталон» м. Ізмаїл ліквідовано.

Заявник надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримує у повному обсязі, просить її задовольнити.

В судове засідання заінтересована особа - Ізмаїльське об'єднання управління пенсійного фонду України Одеської області не з'явилася, надало заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення вимог не заперечували.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2000 року заявнику була виписано дублікат трудової книжки, з якої вбачається, що ОСОБА_2 згідно наказу №816к від 29.11.1979 року, розпочав свою трудову діяльність 03.12.1979 року учеником шліфувальника на заваді «Еталон» м. Ізмаїл, де останньому і була видана трудова книжка та здійснено запис про прийняття його на роботу, яку він після звільнення втратив.( а.с.8)

Відповідно до профспілкового квитка НОМЕР_2 від 03.09.1984 року, вбачається, що заявник дійсно працював на заводі «Еталон», та в ньому є відмітка, що квиток виданий профспілкою робітників точного приладобуання профкому Ізмаїльського заводу «Еталон» та, що ОСОБА_2 прийнятий на облік у профком заводу «Еталон» в 1979 році. (а.с.9)

Згідно корінця ордеру на жиле приміщення №258 від 02.12.1993 заявнику була видана квартира АДРЕСА_1, як працівнику заводу «Еталон» від Виконавчого комітет міської ради народних депутатів м. Ізмаїл. (а.с.11)

Оскільки на даний час підприємство завада «Еталон» м. Ізмаїл припинило свою діяльність, про що вказує заявник, тому він позбавлений можливості надати документи на підтвердження трудового стажу, у зв'язку з чим він звернувся до суду з вказаною заявою.

Факт того, що заявник працював на заводі «Еталон» підтверджується копіями трудових книжок свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4. (а.с.19-22) Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть встановлюватися факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року з наступними змінами (далі-Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Таким чином, оскільки від встановлення судом факту належності заявнику дублікату трудової книжки залежить виникнення у нього права на пенсію, вказаний юридичний факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, заявник позбавлений можливості підтвердити трудовий стаж в позасудовому порядку, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлення факту належності йому дублікату трудової книжки виписаного 10.04.2000 року НОМЕР_3.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 19, 264, 265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_4 виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 26.12.1997 року, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2), заінтересована особа Ізмаїльське об'єднання управління пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, 68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська,46) про встановлення факту належності трудової книжки - задовольнити.

Встановити факт, що дублікат трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10 квітня 2000 року, виданої на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в якій зазначено, що в період часу з 03 грудня 1979 року до 10 листопада 1993 року працював на заводі «Еталон» м. Ізмаїл на різних посадах, дійсно належать ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.І.Грубіян