Рішення № 78987544, 19.12.2018, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/35/18-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Житомирській області ОСОБА_3, третя особа: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування його постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП.

Посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо доведення доказами наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, позивач просив визнати дії головного державного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Житомирській області ОСОБА_3, неправомірними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 16.08.2018 року № 89-ф винесену відповідачем і закрити справу про адміністративне правопорушення, за відсутності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП. Позивач, при цьому, заперечив вчинення з його боку зазначеного правопорушення, оскільки він не отримував копію припису, вимоги якого йому було потрібно виконати. Крім того, зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення були складені у його відсутність й тому він не міг скористатися наданими йому законом правами, а також надати відповідні докази по справі.

У судове засідання позивач та його представник не з’явилися, при цьому представником позивача ОСОБА_1, - адвокатом ОСОБА_4, подано до суду письмову заяву щодо розгляду адміністративної справи за його відсутності. Позовні вимоги свого довірителя підтримує у повному обсязі.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказав на законність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП, оскільки позивач ввів в оману орган виконавчої влади, шляхом наведення недостовірних даних в зареєстрованому встановленим порядком повідомленні про початок виконання будівельних робіт вказавши неіснуючий будівельний НОМЕР_1 від 29.12.2016 року на об’єкт: «Будівництво житлового будинку та господарських будівель за адресою: м.Олевськ вул.Ковпака, 30-а Житомирської області». У зв’язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення, який позивач отримав рекомендованим листом з повідомленням за місцем проживання. На підставі наведеного представник відповідача вважає, що дії Управління, щодо здійснення перевірки додержання вимог містобудівного законодавства, є законними, та такими, що не суперечать вимогам містобудівного законодавства, а постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з додержанням вимог чинного законодавства, керуючись ст.ст.44, 47, 162 КАС України, просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 державний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Житомирській області ОСОБА_3,до суду не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином (за місцем служби), про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, оскільки сторони не з’явилися у судове засідання.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Разом із тим, з огляду на те, що відповідач – суб’єкт владних повноважень, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, з врахуванням визначених ст.286 КАС України скорочених строків розгляду даної категорії справ - суд відповідно до ст.205 КАС України ухвалив про розгляд справи на підставі наявних в ній та додатково поданих представником відповідача доказів згідно з ч.5 ст.77, ч.6 ст.162 КАС України.

Таким чином, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: копію повідомлення про початок виконання будівельних робіт …, (а.с.12-13); копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 410/18-к від 09.07.2018 року, (а.с.14); копію акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу …, №1006/7/К15/363 від 23.07.2018 року, (а.с.15-24); копію протоколу про адміністративне правопорушення від 23.07.2018 року, (а.с.25-26); копію припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 91/18-к від 23.07.2018 року, (а.с.27); копію припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 92/18-к від 23.07.2018 року, (а.с.28); копію постанови № 89-ф по справі про адміністративне правопорушення від 16.08.2018 року, (а.с.29); копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.10.2013 року, (а.с.32); копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.10.2013 року, (а.с.33); копію звернення Управління …, про надання інформації від 13.07.2018 року №1006-7-14/2334/18, (а.с.34); копію відповіді на звернення від 16.07.2018 року № 1789, (а.с.35-36); копію повідомлення про направлення позивачу документів від 24.07.2018 року, (а.с.37-42), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за наступних обставин:

відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Крім того, ч.3 ст.79 КАС України зобов’язує відповідача надати всі наявні у нього докази разом із поданням відзиву, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, а тому, в даному випадку, суд відповідно до ч. 5 ст.77, ч.3 ст.205, ст.286 КАС України безумовно зобов’язаний розглянути справу на підставі тих доказів, які надані суду сторонами.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 23 липня 2018 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення за наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, (ч.4 ст.96 КУпАП), від підпису та отримання якого позивач відмовився, про що свідчить допис до протоколу уповноваженої особи – головного інспектора Романова С.В., та вказано, що протокол позивачу направлено рекомендованим листом 24.07.2018 року, (а.с.25-26), та 16.08.2018 року винесено відносно позивача постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП, (а.с.29).

У тексті постанови відповідач вказав, що ОСОБА_1, навів недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, стосовно будівництва житлового будинку та господарських будівель за адресою: м.Олевськ вул.Ковпака, 30-а Житомирської області, чим порушив вимоги містобудівного законодавства, зокрема ст.ст.34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.5.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою КМУ № 466 від 13.04.2011 року (зі змінами), де відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.4 ст.96 КУпАП.

В резолютивній частині відповідач же також вказав, що ОСОБА_1, визнаний винним за наведення недостовірних даних у повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, при цьому кваліфікуючи дії ОСОБА_1, за ч.1 ст.188-42 КУпАП, і на підставі якої інспектор призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250.00 грн., при тому, що санкція ч.1 ст.188-42 КУпАП передбачає відповідальність у виді штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не навівши обґрунтування і законні підстави зменшення санкції частини статті, за якою притягнуто особу до адміністративної відповідальності.

При цьому, в позові позивач вказав, що не вчиняв викладеного в постанові № 89-ф від 16.08.2018 року адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частина 1 ст.188-42 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналіз диспозиції даної норми однозначно вказує на те, що адміністративна відповідальність може наступати виключно, якщо така вимога чи припис є законними, тобто таким, що, в тому числі, ґрунтуються на вимогах закону.

Так, у оскаржуємій постанові по справі про адміністративне правопорушення № 89-ф, від 16 серпня 2018 року не вказано які законні вимоги (приписи) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю не було виконано позивачем за невиконання яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а навпаки об’єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП головним інспектором викладено, як факт наведення позивачем недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, стосовно будівництва житлового будинку та господарських будівель розташованих за адресою: м.Олевськ вул.Ковпака, 30-а Житомирської області, чим порушив вимоги містобудівного законодавства, зокрема ст.ст.34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.5.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених Постановою КМУ № 466 від 13.04.2011 року (зі змінами), де відповідач встановив, що відповідальність за вказані правопорушення передбачена ч.4 ст.96 КУпАП.

У резолютивній частині зазначеної постанови відповідач також вказав, що ОСОБА_1, визнаний винним за наведення недостовірних даних у повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, при цьому кваліфікуючи дії ОСОБА_1, за ч.1 ст.188-42 КУпАП, які не відповідають диспозиції частини вказаної статті за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що принцип правової визначеності, особливо коли це стосується притягнення особи до юридичної відповідальності, вимагає чіткого та однозначного визначення прав і обов’язків такої особи та передбачуваності наслідків невиконання нею таких обов’язків.

Отже, позивача відповідною постановою, яка переглядається судом, притягнуто до відповідальності не за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, а саме за наведення недостовірних даних у повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, тому судом не оцінюється питання дотримання позивачем вимог закону при будівництві даного об’єкту - житлового будинку та господарських будівель за адресою: м.Олевськ вул.Ковпака, 30-а Житомирської області.

При цьому, вказані обставини є суттєвими для оцінки законності постанови № 89-ф від 16.08.2018 року та ставлять під обґрунтований сумнів її законності, а, як наслідок, і законність притягнення позивача за ч.1 ст.188-42 КУпАП до адміністративної відповідальності за його вчинення з врахуванням того, що відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (з врахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, за якою притягнення до адміністративної відповідальності ототожнюється з кримінальним переслідуванням особи).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Крім того, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде відповідати вимогам ст.283 КУпАП лише тоді, коли в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За такого, комплекс описаних вище обставин, вказує на те, що матеріали справи не доводять наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, викладеного в оскарженій постанові, а тому така постанова відповідача не може вважатись обґрунтованою.

Оскільки згідно зі ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в даному випадку не надав до суду допустимих достатніх фактичних даних на підтвердження правомірності дій, які оскаржуються фізичною особою, тому зібрані відповідачем матеріали відносно позивача не є достатньою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП і доказом вини позивача у вчиненні вказаного правопорушення, за яке його було притягнуто оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності, оскільки цей висновок не підтверджується сукупністю достатніх і допустимих доказів, а навпаки спростовується письмовими матеріалами справи, а, отже, не відповідає вимозі його достатності, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачеві.

Разом із тим, суд вважає за необхідне особливо зауважити, що в даному випадку справа стосується перевірки судом правомірності та обґрунтованості притягнення особи до адміністративної відповідальності і саме на таку категорію справ поширюється також конституційна презумпція невинуватості, закріплена в ст.62 Конституції України, з врахуванням положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з врахуванням практики Європейського суду з прав людини, який не розрізняє кримінальну та адміністративну відповідальність, вважаючи їх всіх кримінальним переслідуванням, за такого, в адміністративних справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не позивач має довести законність своїх вимог і відсутність в своїх діях складу адміністративного правопорушення, а відповідач суб’єкт владних повноважень достатніми, належними та допустимими доказами має довести наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення та законність її притягнення до адміністративної відповідальності, спростувавши таким чином презумпцію невинуватості особи.

При цьому з аналізу ст.293 КУпАП та ст.2 КАС України в частині мети судового перегляду постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за скаргою такої особи та в частині завдань адміністративного судочинства (захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень) та оцінки законності та обґрунтованості оскарженого рішення суб’єкта владних повноважень слідує, що розглядаючи позов фізичної особи про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, суд не в праві досліджувати нові докази на підтвердження вини особи, які при прийнятті рішення суб’єктом владних повноважень не враховувались.

Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, дії інспектора по притягненню позивача до адміністративної відповідальності без належного дослідження та надання об’єктивної правової оцінки обставинам, що мали місце, є неправомірними.

Зазначене є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Частиною 2 ст.9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до п.3 частини 3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 19, 21, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 41, 44, 47, 72-77, 79, 90, 118, 128, 139, 162, 192, 205, 227-228, 241-255, 263, 268-272, 286, 295 КАС України, ст.ст.7, 9, 96, 188-42, 245, 247, 251, 254, 256, 268, 279, 280, 283-285, 287, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Житомирській області ОСОБА_3, третя особа: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 89-ф від 16.08.2018 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.188-42 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250.00 грн., та провадження по справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст.286 КАС України, апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5) Перехідних положень КАС України.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВМ №663072, ІПН: НОМЕР_2, місце проживання: 11001, м.Олевськ, вул.Свято Миколаївська, 51-а, Олевського району Житомирської області.

Відповідач: ОСОБА_2 державний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України у Житомирській області ОСОБА_3, місцезнаходження: 10014, м.Житомир, майдан ОСОБА_5, 12.

Третя особа: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 10014, м.Житомир, майдан ОСОБА_5, 12.

Копію рішення суду в повному обсязі, можна буде отримати 28.12.2018 після 15:00 год.

Суддя: ОСОБА_6