Постанова № 7897930, 20.11.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018 м. Львів, вул. Чоловського, 2

справа № 2а-5076/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2009 року

15 год. 07 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гулика А.Г.;

при секретарі судового засідання Андрушакевич Т.В.,

за участю:

представника позивача: Лозової Я.М. (довіреність від 13.01.2009 року № 334/14);

представника відповідача: ОСОБА_2;

представника відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 15.09.2009 року № 1051),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення коштів в сумі 5304 грн. 68 коп., -

в с т а н о в и в :

Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просить стягнути з відповідача на користь Львівського міського центру зайнятості суму коштів допомоги з безробіття у розмірі 5042 грн. 84 коп. та суму коштів, витрачених на навчання у розмірі 261 грн. 84 коп.

Підставами подання позову є те, що відповідач не виконав свої обовязки застрахованої на випадок безробіття особи, внаслідок чого безпідставно отримував допомогу на випадок безробіття.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просить його задоволити, посилається на підстави, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заперечення від 13.10.2009 року, відповідно до якого вважає, що виконавцем послуг може бути особа, яка працює по найму на умовах повного або неповного робочого дня або особа, яка зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити повністю, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви від 27.11.2007 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідачу ОСОБА_4, надано статус безробітного.

Як вбачається з листа Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» від 12.05.2009 року № 1128 ОСОБА_4 у другому кварталі 2008 року було нараховано та виплачено дохід згідно з договором № 28/08 від 01.04.2008 року «Про надання послуг» як фізичній особі в сумі 2727 грн. 00 коп. за надання послуг із залучення фізичних осіб на кредитування за кредитними програмами, передбаченими договором, що підтверджується довідкою Львівського РЦП АТ «Сведбанк» від 12.11.2009 року № 2915 на запит суду від 09.11.2009 року № 2а-5076/09/1370, договором № 28/08 від 01.04.2008 року «Про надання послуг», додатком № 2 до договору № 28/08 від 01.04.2008 року «Розміри винагороди Виконавця за надання послуг по Договору» та актом приймання-передачі наданих послуг від 06.05.2008 року за договором № 28/08 від 01.04.2008 року.

28.05.2009 року Львівським міським центром зайнятості, відповідно до матеріалів розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітного ОСОБА_4 (дані надані ВАТ «Сведбанк», протокол комісії з питань розслідування страхових випадків № 14 від 27.05.2009 року), відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», видано наказ № 110 про відшкодування коштів ОСОБА_4, яким зобовязано вжити заходів щодо відшкодування останнім, отриманої обманним шляхом допомоги з безробіття та матеріальної допомоги в період навчання.

Згідно із довідкою від 16.07.2009 року № 1350091559, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, за період з 01.04.2008 року по 20.11.2008 року отримав матеріальне забезпечення в розмірі 5042 грн. 84 коп., що також підтверджується розрахунком позовних вимог.

Як вбачається із довідки Львівського обласного центру зайнятості від 10.06.2009 року № 08-1925/0-09, вартість навчання ОСОБА_4, який навчався за професією «Пекар» у Львівському професійному ліцеї харчових технологій за період з 01.04.2008 року по 23.04.2008 року, відповідно до договору від 06.03.2007 року № 102 (3), становить 261 грн. 84 коп.

Отже, загальна сума коштів, витрачених службою зайнятості, що підлягають поверненню відповідачем складає 5304 грн. 68 коп., а саме: 5042 грн. 84 коп. (розмір допомоги з безробіття) та 261 грн. 84 коп. (кошти витрачені на навчання).

Суд не бере до уваги доводи представників відповідача, що позивач не перебував у трудових відносинах з Львівським РЦП АТ «Сведбанк», як на підставу відхилення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року №803-ХІІ, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Тобто, головною ознакою зайнятості особи є факт отримання доходу на законних підставах незалежно від його способу (в тому числі, перебування в трудових відносинах, зайняття підприємницькою діяльністю, самостійне забезпечення себе роботою).

Представник позивача в судовому засіданні уточнив, що в позовній заяві помилково було зазначено, відповідач перебував в трудових відносинах із Львівським РЦП АТ «Сведбанк». Таке твердження підтверджується довідкою, наданою Львівським РЦП АТ «Сведбанк» від 12.11.2009 року №2915, згідно з якою відповідач надавав послуги вказаному банкові на підставі укладеного договору "Про надання послуг" № 28/08 від 01.04.2008 року, за надання яких отримував відповідний дохід. Відповідно до пп. "б" п.3 ч.1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-ХІІ до зайнятого населення належать, зокрема громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач надаючи послуги банку на підставі цивільно-правового договору, самостійно забезпечував себе роботою. Додатково суд зауважує, що термін "робота" в розумінні цього Закону потрібно розуміти в широкому значенні, що включає, в тому числі і послуги.

Не заслуговують на увагу доводи представників відповідача щодо визначення поняття "робота", яке дається в п.21 ч.1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-ХІІ, а саме: робота це діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, виходячи з наступного. Як зазначено в преамбулі цього Закону, сфера його дії носить вузькоспеціалізований характер і використовується для врегулювання суспільних відносин, що виникають між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів і, таким чином, не може поширюватись на відносини з приводу відшкодування допомоги з безробіття та коштів, витрачених на навчання.

Згідно із ст. 2 цього Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг за страхованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з ОСОБА_4 (79000, АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (79060, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122, код ЄДРПОУ 25555035) суму матеріальної допомоги на випадок безробіття в розмірі 5304грн. 68коп. (пять тисяч триста чотири гривні шістдесят вісім копійок), що складається з допомоги по безробіттю, в розмірі 5042 грн. 84 коп. (пять тисяч сорок дві гривні вісімдесят чотири копійки) та матеріальної допомоги в період проходження професійного навчання в розмірі 261 грн. 84 коп. (двісті шістдесят одна гривня вісімдесят чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 листопада 2009 року.

Суддя (підпис) Гулик А.Г.

З оригіналом вірно

Суддя Гулик А.Г.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018 м. Львів, вул. Чоловського, 2

справа № 2а-5076/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

20 листопада 2009 року

15 год. 07 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гулика А.Г.;

при секретарі судового засідання Андрушакевич Т.В.,

за участю:

представника позивача: Лозової Я.М. (довіреність від 13.01.2009 року № 334/14);

представника відповідача: ОСОБА_2;

представника відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 15.09.2009 року № 1051),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення коштів в сумі 5304 грн. 68 коп., -

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суду, пов`язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини, а з повним текстом постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитись 25 листопада 2009 року.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з ОСОБА_4 (79000, АДРЕСА_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (79060, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122, код ЄДРПОУ 25555035) суму матеріальної допомоги на випадок безробіття в розмірі 5304грн. 68коп. (пять тисяч триста чотири гривні шістдесят вісім копійок), що складається з допомоги по безробіттю, в розмірі 5042 грн. 84 коп. (пять тисяч сорок дві гривні вісімдесят чотири копійки) та матеріальної допомоги в період проходження професійного навчання в розмірі 261 грн. 84 коп. (двісті шістдесят одна гривня вісімдесят чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Гулик А.Г.