Рішення № 78976570, 05.12.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1220/17

Провадження №2/524/75/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого – судді – Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання – Коваль Т.М.,

за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», Приватного підприємства «Євротранс-сервіс» про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом. Позовні вимоги уточнював (а.с. 72-77, 158-160) та остаточно просив суд про наступне:

стягнути на його користь з ПАТ СК «Брокбізнес»

-страхове відшкодування в сумі 5 663,06 грн.,

-витрати на дослідження автотоварознавця – 485,00 грн.,

-моральну шкоду в сумі 1250,00 грн.;

стягнути на його користь з ПП «Євротранс-сервіс»

-у відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, 13 674,32 грн.,

-витрати на дослідження автотоварознавця – 485,00 грн.,

-моральну шкоду в сумі 1250,00 грн.

Позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати: в рівних частках витрати по сплаті судового збору – по 320,00 грн., за надані юридичні послуги – по 2500,00 грн., а з ПП «Євротранс-сервіс» також витрати на проведення судової експертизи в сумі 3 961,00 грн.

ОСОБА_3 залучив до участі у справі як відповідача ОСОБА_4, проте позовних вимог до нього не висунув.

Позовні вимоги обґрунтував наступним: 08 листопада 2016 року з вини ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої зазнав механічних пошкоджень належний позивачу автомобіль НОМЕР_1. Страховик ПрАТ СК «Брокбізнес» виплатило йому страхове відшкодування у сумі 8 003,69 грн., хоча мало б сплатити 14 656,75 грн. Його фактичні витрати на ремонт автомобіля склали 28 331,07 грн., отже 13 674,32 грн. шкоди підлягають стягненню з володільця автомобіля, яким керував водій ОСОБА_4 – з ПП «Євротранс-Сервіс».

На другий день після ДТП позивач провів автотоварознавче дослідження, вартість якого склала 950,00 грн., які, на його думку, у рівних частках мають бути відшкодовані йому відповідачами.

Моральну шкоду в сумі 2 500,00 грн. ОСОБА_3 обгрунтував тим, що через пошкодження автомобіля у його повсякденному житті відбулися неочікувані негативні зміни, виникли незручності, які змушували його вживати додаткових зусиль.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав із зазначених підстав.

ПАТ СК «Брокбізнес» позов не визнало. Представник ОСОБА_5 суду пояснив, що розмір страхового відшкодування було розраховано на підставі автотоварознавчого дослідження №33-17 від 23 січня 2017 року, де експерт розмір збитку визначив у 10 792,43 грн. з урахуванням 20% ПДВ. Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума збитків без ПДВ у розмірі 8 993,69 грн. була перерахована 13 лютого 2017 року на банківські реквізити, зазначені позивачем у заяві про виплату страхового відшкодування. Представник вважав, що страховик правомірно визначив суму страхового відшкодування з врахуванням цін інших ресурсів - не дилерів заводів-виробників. Представник вважав необґрунтованими претензії позивача в частині стягнення витрат на проведення дослідження від 09 листопада 2016 року та в частині стягнення моральної шкоди, посилаючись, відповідно на пункти 34.2, 34.3 статті 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статтю 26-1 Закону (письмові заперечення , а.с. 42-45, 169-172).

ПП «Євротранссервіс» позов не визнало. Посилаючись на статті 1166, 1172 ЦК України представник ОСОБА_2 суду пояснив, що водій ОСОБА_4 без відома адміністрації підприємства скористався автомобілем для власних потреб. 15 листопада 2016 року водія за ці неправомірні дії було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Представник вважав, що саме водій ОСОБА_4 має обов’язок відшкодувати завдану ним майнову та моральну шкоду. Представник також звертав увагу суду, що розрахована експертом вартість ремонту не підтверджена документами про понесені позивачем витрати.

Відповідач ОСОБА_4 суду пояснив, що працює водієм у ПП «Євротранс-сервіс». Підприємство надає транспортні послуги, зокрема, з перевезення працівників тютюнової фабрики. Робочий час водія триває з 7-00 до 23-00. У момент, коли сталася ДТП, він їхав у напрямку стоянки підприємства, яка розташована по вул. Київській,5 у м. Кременчуці. Наказ про його притягнення до дисциплінарної відповідальності було видано «заднім» числом. Зазначені у наказі обставини не відповідають фактичним і можуть бути спростовані відомостями, які містяться у шляхових листах.

Провадження у справі було відкрито ухвалою судді від 01.03.2017 року (а.с. 28). 28.07.2017 року позивач заявив клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи (а.с. 83). Ухвалою суду від 28.07.2017 року така експертиза у справі була призначена, провадження зупинено (а.с. 90). 16.01.2018 року суд поновив провадження у справі (а.с. 162).

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України).

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані ними докази, суд встановив такі фактичні обставини справи:

08.11.2016 року о 19 годині 40 хвилин на перехресті вулиць Сумської та Горького у м. Кременчуці сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_3 та автомобіля Рута А0483 днз В18094 АМ під керуванням відповідача ОСОБА_4 Транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень; шкоди здоров’ю учасників ДТП завдано не було.

На другий день ОСОБА_3 звернувся до експерта ОСОБА_6, який, провівши дослідження автомобіля НОМЕР_1, визначив, що вартість майнового збитку становить 16 539,13 грн, а вартість відновлювального ремонту – 32 124,98 грн. (а.с. 10-14).

Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 .12.2016 року водія ПП «Євротранс-сервіс» ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 8). Постанова набрала законної сили 9.01.2017 року.

Цивільно-правова відповідальність ПП «Євротранс-сервіс», якому належить автобус марки Рута А0483 днз ВІ3096 АА, була застрахована у ПАТ СК «Брокбізнес», що підтверджується полісом №АЕ/9482967, а.с. 46). Страховика було повідомлено про страховий випадок 9.11.2016 року (а.с. 47-49).

Представник страховика експерт ОСОБА_6 того ж дня оглянув автомобіль потерпілого з метою визначення розміру майнового збитку, що підтверджується протоколом огляду №161-16 від 9.11.2016 року (а.с. 50).

У подальшому експерт за заявкою страховика розрахував вартість завданого збитку з врахуванням цін на запасні частини з інтернет-ресурсів різних постачальників (не дилерів). Вартість збитку, розрахована у такий спосіб є меншою, ніж та, що була визначена експертом раніше і становить 10 792,43 грн, в тому числі 20 % ПДВ (а.с. 52-59).

13.02.2017 року страховик перерахував на банківські реквізити позивача страхове відшкодування в суті 8 993,69 грн (10 792,43-20% ПДВ, а.с. 60).

В судовому засіданні представники відповідача ПП «Євротранс-сервіс» висловлювали сумніви у тому, чи всі механічні пошкодження автомобіля потерпілого знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з подією, що мала місце 8.11.2016 року. У зв’язку з цим, а також з метою усунення розбіжностей у експертних висновках щодо вартості майнового збитку та відновлювального ремонту за клопотанням представника позивача у справі було проведено судову експертизу.

Згідно висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та автотоварознавчої експертизи №1313/1314 від 23.10.2017 року (а.с. 110-143) станом на 05.10.2017 року вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля Міцубіші лансер становить 14 656,76 грн., відновлювального ремонту – 28 331,07 грн. Пошкодження автомобіля у вигляді деформації елементів підвіски могли бути отриманими під час ДТП, що сталася 8.11.2016 року.

В судовому засіданні експерт Полтавського відділення ХНДІСЕ ОСОБА_7 повністю підтримав надані ним висновки та пояснив, що автомобіль на час дослідження повністю відремонтовано. Під час ремонту не була виконана заміна правої ступиці, вартість якої прорахував експерт ОСОБА_6, який оглядав автомобіль на другий день після ДТП. З цієї причини вартість заміни ступиці не увійшла у розрахунок експертизи.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ СК «Брокбізнес», суд виходить із наступного:

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства (стаття 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ.

Всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ. В зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (пункт 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таким операціям.

Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Страховик повністю не відшкодував завдані потерпілому збитки. З ПАТ СК «Брокбізнес» на користь ОСОБА_3 слід стягнути 2 731,72 грн. (14 656,76 грн. збитків – 20% ПДВ, що становить 2 931,35 грн., - 8 993,69 грн., що були відшкодовані 13.02.2017 року).

Водночас немає підстав для стягнення зі страховика половини вартості витрат на проведення автотоварознавчого дослідження №161 від 15.11.2016 року в сумі 485,00 грн. Відповідно до пунктів 34.2 та 34.3 статті 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Експерт ОСОБА_6 за дорученням страховика оглянув автомобіль потерпілого 9.11.2016 року, отже, у ПАТ СК «Брокбізнес» не виникло обов’язку відшкодувати ОСОБА_3 вартість експертного дослідження, яке 15.11.2016 року ОСОБА_6 провів на його замовлення.

Відповідно до статті 26-1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Як було зазначено раніше, ніхто з учасників ДТП не зазнав ушкодження здоров’я, тому вимоги до страховика про стягнення 1 250,00 грн. моральної шкоди є безпідставними.

Вирішуючи позовні вимоги до ПАТ «Євротранс-сервіс» суд виходить із наступного:

Відповідно до частин першої, третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права. Так, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини завдавача шкоди. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

У тих випадках, коли шкоди завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків, зобов'язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина перша статті 1172 ЦК України).

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 вересня 2016 року у справі № 6-933цс16.

Згідно з частинами другою, третьою і четвертою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що на особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК України).

Дорожньо-транспортна пригода сталася у робочий час водія ОСОБА_4, коли він рухався містом у напрямку автомобільної стоянки ПП «Євротранс-серсіс». В чому саме за таких обставин полягало використання ОСОБА_4 службового транспортного засобу без відома адміністрації у власних цілях, про яке йдеться у наказі №168 від 15.11.2016 року (а.с. 180), незрозуміло. Водій категорично заперечив факт використання ним автобусу у власних цілях. Крім наказу ніяких інших доказів ПП «Євротранс-сервіс» суду не надало – ні акту службового розслідування, ні шляхового листа із зазначенням маршруту, відмінного від того, яким рухався ОСОБА_4, і т.і.

За таких обставин суд вважає недоведеним факт неправомірного заволодіння водієм транспортним засобом підприємства.

Вартість проведеного відновлювального ремонту належно підтверджена висновком судової експертизи і становить станом на 05.10.2017 року 28 331,07 грн. Ця сума підлягає зменшенню на фактично відшкодовані страховиком 8 893,69 грн. + 2 731,72 грн., які підлягають стягненню зі страховика у повне відшкодування завданого збитку. Різниця між фактичними витратами позивача на ремонт та майновим збитком підлягає стягненню з підприємства як володільця джерела підвищеної небезпеки і роботодавця ОСОБА_8, який порушив правила дорожнього руху. Ця різниця становить 16 705,66 грн. , проте, розглядаючи спір на засадах диспозитивності в межах заявлених позовних вимог суд стягує з підприємства 13 674,32 грн. не відшкодованого ремонту та 485,00 грн. – половину витрат на проведення експертного дослідження від 15.11.2016 року, а всього 14 159,32 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1)якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки…

Відповідно до зазначеної норми, а також статей 1172, 1187, 1188 ЦК України та врахувавши висновок Верховного Суду України, викладений у постанові 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, дійшов правильного висновку, що моральна шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_9 обґрунтовував тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його транспортний засіб отримав механічні пошкодження, що призвело до вимушених змін у його житті, душевних переживань, неможливості використання автомобіля за його призначенням, необхідності пошуку значних коштів для його ремонту.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПП «Евротранс-сервіс» в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1 250,00 грн. підлягають до задоволення.

Підтверджені судові витрати, які поніс позивач, складаються із судового збору - 640,00 грн., 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 3 961,60 грн. витрат на проведення судової експертизи. Суму витрат на правничу допомогу з урахуванням складності справи та тривалості розгляду суд вважає обґрунтованою. Представник ОСОБА_1 не є адвокатом і здійснює підприємницьку діяльність у сфері права, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до пункту 18 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1розділу XV "Перехідні положення" Конституції України - представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Отже, немає підстав відмовити позивачу у компенсації його витрат на правничу допомогу з тієї підстави, що представник, який таку допомогу надавав не є адвокатом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з ПАТ СК»Брокбізнес» половину витрат на правничу допомогу та половину суми судового збору (2 500,00+320,00=2820,00 грн.), отже пропорційно до задоволених вимог (приблизно 37%) з ПАТ СК «Брокбізнес» слід стягнути 1 043,40 грн. судових витрат.

Судові витрати з ПАТ «Євротранс-сервіс» підлягають стягненню у заявленій сумі 6 781,60 грн., з яких 3 961,60 грн. – вартість експертизи, 2 500,00 грн. – правнича допомога, 320,00 грн. судовий збір).

Відповідно до статей 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (ідентифікаційний код 20344871, адреса: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса: м. Кременчук, квартал 278АДРЕСА_1) у відшкодування завданих збитків 2 731 грн. 72 коп.

У стягненні з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» витрат на проведення дослідження в сумі 485 грн. 00 коп. та моральної шкоди в сумі 4 250 грн. 00 коп. - відмовити.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (ідентифікаційний код 20344871, адреса: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса: м. Кременчук, квартал 278АДРЕСА_1) судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 043 грн. 40 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Євротранс-сервіс» (ідентифікаційний код 33989417, адреса: 39600, м. Кременчук. вул. Київська, 5) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса: м. Кременчук, квартал 278АДРЕСА_1) у відшкодування майнової шкоди 14 159 грн. 32 коп. та 1 250 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного підприємства «Євротранс-сервіс» (ідентифікаційний код 33989417, адреса: 39600, м. Кременчук. вул. Київська, 5) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса: м. Кременчук, квартал 278АДРЕСА_1) судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 6 781 грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 15.12.2018 року.

Суддя