Ухвала суду № 78975206, 29.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2635/18

УХВАЛА

іменем України

"29" грудня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 12 березня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж п'ять днів з дня отримання заявником ухвали.

Згідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 СК України подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.

Тому необхідно зазначити, чи зверталися сторони до Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою про оспорення батьківства, якщо так, то зазначити причини відмови та чим це підтверджується.

Згідно з ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Як роз'яснення в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» встановлено, що особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно із ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Згідно з роз'ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3 відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Оскільки позивачі просят зобов"язати Солом'янський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести зміни до актового запису про народження, необхідно зазначити, коли та з яких підстав відмовлено в цьому, чим це підтвеоджується.

Тому з урахування зазначеного необхідно уточнити позовні вимоги.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених ст. 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних (640,00 грн.).

Позивачем ОСОБА_3 при подачі позовної заяви сплачено судовий збір за подання однієї вимоги позовної заяви немайнового характеру у розмірі 704,80 грн.

Однак зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачами заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, народженої ОСОБА_3; зобов'язати Солом'янський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 від «08» лютого 2017 року, видане Солом'янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відповідно до рішення суду, де у відомості про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_1.

У зв'язку із зазначеним позивачу ОСОБА_3 необхідно доплатити судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі по 704,80 грн., а позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі по 704,80 грн. за кожну.

11 червня 2018 року ухвалою суду Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу в частині заявлених вимоги ОСОБА_3.

05 листопада 2018 року позивачу повторно направлено копію ухвали від 12 березня 2018 року, однак судова ухвала про залишення заяви без руху в порядку не вручена з відміткою - "за закінченням встановленого строку зберігання ".

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Станом на 29 грудня 2018 року позивач не усунув недоліки, що викладені в ухвалі суду від 12 березня 2018 року.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення заявником свої процесуальних прав.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства, зобов'язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 185, 353 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Солом'янського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання батьківства, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна