Постанова № 7897418, 09.02.2010, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 3-105

2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2010 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду Калюжна В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю територіальної державної інспекції праці у Запорізькій області по протоколу № 08-02-081/1412 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_1, працюючої Приватним підприємцем, мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, б. 2 кв.16;

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 41 КпАП України, -

в с т а н о в и в:

Приватний підприємець ОСОБА_1, під час виконання посадових обовґязків, маючи організаційно-розпорядчі функції, вчинила адміністративне правопорушення, яке встановлено актом перевірки № 08-02-081/1792, допустила порушення трудового законодавства, а саме:

Під час проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_2, на підставі своєї заяви від 05.10.2009 року, була прийнята на посаду продавця продовольчих товарів.

У наказі про прийом на роботу ОСОБА_2 зазначалось, що тільки при проходженні випробувального терміну (з 05.10.2009 року по 05.11.2009 року) з нею буде оформлений трудовий договір у центрі зайнятості. Після цього їй проводится нарахування та виплата заробітної плати, днем початку нарахування буде день подачі заяви на прийом. Проте, трудовий договір із заявницею укладено не було, чим порушено вимоги ст. 21 та ст. 24-1 КЗпП України.

Наказом від 12.10.2009 року ОСОБА_2 було звільнено. Причиною звільнення у наказі значиться „...у зв*язку з пияцтвом на робочому місці та виявленною недостачею під час інвентаризації недостачі”, проте жодних доказів, або фактів (будь яких довідок про спеціальне обсстеження з використанням відповідних технічних засобів, тощо) того, що ОСОБА_2 дійсно перебувала у нетверезому стані під час перевірки надано не було.

З наказом про звільнення ОСОБА_2 ознайомитись відмовилась, про що було складено відповідний акт від 12.10.2009 року.

При звільненні ОСОБА_2, приватним підприємцем не було зроблено відповідних записів у її трудову книжку про роботу, чим порушено вимоги п.2.20-1 інструкції „Про порядок ведення трудових книжок працівників”.

Також під час перевірки встановлено, що не зважаючи на те, що ОСОБА_2 пропрацювала з 05 по 11.10.2009 року, включно, відповідно до табелю обліку робочого часу за жовтень 2009 року, їй не виплачена заробітна плата за фактично відпрацьований час, чим порушено вимоги ст. 94 КЗпП та вимоги ст. 116 КЗпП.

Своїми діями ОСОБА_1, вчинила адміністративне правопорушення, перебачене ч.1 ст.41 КУпАП

В судовому засіданні правопорушниця вину у скоєні адміністративного правопорушення не визнала, надала суду письмові заперечення, відповідно до яких просить суд провадження у адміністративній справі припинити, через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення правопорушниці, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд важає, що в діях ОСОБА_1, наявні ознаки скоєння адміністративного правопорушення передбачені ч.1 ст. 41 КУпАП.

Згідно ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства чи фізичноюособою, за якою працівник зобов*язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприєства чи фізична особа зобов*язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.

Згідно до ст. 24-1КЗпП України, у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тиждневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерсттвом праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 26 КЗпП України, при укладанні трудового договору може бути обумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, в період випробування на працівника поширюється законодовство про працю.

Згідно ст. 94 КЗпП України, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило в грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Вина ОСОБА_1А, у скоєнні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 08-02-081/1412 від 21.12.2009 року, актом перевірки № 08-02-081/1792 від 21.12.2009 року, приписом №08-02-081/1792-1353 від 21.12.2009 року, копією наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 від 05.10.2009 року, копією табеля виходу на роботу за жовтень 2009 року, наказом про звільнення ОСОБА_2 від 12.10.2009 року.

За таких обставин ОСОБА_1А, слід визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КпАП України

Керуючись ст. 27, ч. 1 ст. 41 ст. ст. 283, 284 КоАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень у доход держави (р.р.31116106700007, одержувач: держ.бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, код 21081100, ЄДРПОУ 34677145, банк одержувача: ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області, через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя протягом 10 днів з моменту проголошення постанови.

Суддя: В.В. Калюжна