Рішення № 78973900, 29.12.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №823/2486/18

Провадження 2-а/711/303/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору,

в с т а н о в и в:

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській про скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування позову вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 11.06.2018 року отримало постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про стягнення штрафу у подвійному розмірі 10200 грн., витрат виконавчого провадження в розмірі 150 грн. 01 коп. та виконавчого збору в розмірі 14892 грн. від 15.06.2018 року за ВП № 56193579.

Вважає, що дані постанови винесені з порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» та підлягають скасуванню з наступних підстав.

Вказані постанови винесені на підставі виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/10046/17 від 13.04.2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та здійснити виплату не отриманої суми пенсії.

Виконавче провадження за вказаним виконавчим листом було відкрите 18.04.2018 року, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.

Управлінням дане рішення суду виконано в добровільному порядку та в межах повноважень покладених на органи Фонду, що підтверджується розрахунком на доплат від 27.03.2018 року.

Листом від 04.06.2018 року №26655/08-01 Головне управління повідомило головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Горбатюк В.П. про виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження у добровільному порядку та в межах повноважень покладених на органи Фонду.

Крім цього державного виконавця було додатково проінформовано, що відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Також вказує, що Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою передбачено перерахунок пенсій з 1 січня 2016 року, призначених згідно із Законом № 2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року.

Виплата перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) здійснюється з 1 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, обчислена станом на 1 січня 2018 року, буде виплачуватися після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії;

з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Відповідно до пункту 5 постанови № 103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться па підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Також вказує, що Міністерством внутрішніх справ України листом від 28.02.2018 року №2900/05/21-2018 повідомлено Пенсійний фонд України про те, що використання довідок про розмір грошового забезпечення, поданих до органів Пенсійного фонду України до набрання чинності постановою № 103, не можливо, у зв'язку з тим, що в зазначених довідках до розміру грошового забезпечення враховано премію за грудень 2015 року. Національна поліція України на виконання п. 3 постанови №103 визначає середній розмір премії, що фактично виплачений за відповідною посадою (посадами) за січень 2016 року.

Листом від 27.02.2018 року №2795/05/22-2018 Міністерством внутрішніх справ доручено ліквідаційним комісіям до 01 березня 2018 року надіслати до територіальних органів Пенсійного фонду України списки осіб, які були звільнені зі служби в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС.

Довідки про грошове забезпечення від ліквідаційної комісії надходили до органів Фонду протягом березня - квітня 2018 року.

Як передбачено статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Отже, правових підстав не виконувати постанову №103 у органів Фонду не має.

Щодо стягнення виконавчого збору зазначає, що в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 року № 802/354/17-а зазначено, що оскільки судове рішення, що підлягало виконанню, може бути виконане лише боржником, а державний виконавець не може без участі боржника в примусовому порядку виконати дане рішення, то виконавчий збір не стягується.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 року № 8 пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має невизначений у часі граничний термін виплати.

Тож відповідно до пункту 1 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами по стягненню періодичних платежів.

Щодо витрат виконавчого провадження зазначає, що здійснивши аналіз постанови про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 150 грн. 01 коп., можна дійти висновку, що витрати виконавчого провадження є в певній мірі безпідставними, необґрунтованими та завищеними щодо їх кількості та вартості.

Незрозумілими є окремі позиції цих витрат по відношенню до виконавчого провадження в тій кількості, в якій вони надані, а саме: викликає сумнів кількість паперу А4 використаних для одного виконавчого провадження; використання канцелярських товарів без зазначення їх найменування; використання рекомендованих листів більше, ніж маркованих конвертів, що не може відповідати дійсності, оскільки використання рекомендованих листів без конвертів неможливо.

Крім цього, безпідставність цих витрат також полягає у тому, що не було необхідності їх проводити в тій кількості, в якій вони були проведені, оскільки рішення, яке стало підставою для відкриття виконавчого провадження виконано до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум. Тож як підтверджується розрахунком на доплату від 30.03.2018 року головним управлінням добровільно виконано рішення суду та виплачуються суму пенсії на пенсійний рахунок, а не на рахунки ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області.

А тому, просить скасувати; постанову ВП № 56193579 від 07.06.2018 року про накладення штрафу в розмірі 10200 грн., постанову ВП № 56193579 від 07.06.2018 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 150 грн. 01 коп. та постанову ВП № 56193579 від 07.06.2018 року про стягнення виконавчого збору в сумі 14892 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року відкрито спрощене провадження по справі за позовом Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору. Відповідачу встановлений строк на надання відзиву на позов до початку першого судового засідання.

В судове засідання представник позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. 05.11.2018 року представником Новохатько К.Ю. було подано заяву, в якій вона просила розглядати справу, без участі їхнього представника за наявними матеріалами справи.

В судове засідання представник відповідача - Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. 10.08.2018 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому остатній просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи № 823/2486/18 та матеріали справи № 711/10046/17, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.11.2017 року по справі № 711/10046/17 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов КМУ № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України» від 09.03.2006 року № 268 та на підставі Довідки від 12.05.2017 року №8156 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2016 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.11.2018 року залишене без змін.

За вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, Придніпровським районним судом м. Черкаси 13.04.2018 року видано виконавчий лист, який був звернутий до виконання через органи ДВС - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області та відкрито ВП № 56193579. Виконавче провадження за вказаним виконавчим листом відкрито 18.04.2018 року.

Відповідно до розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою щодо ОСОБА_1 на виконання рішення суду Управлінням пенсійного фонду 27.03.2018 року визначено розмір доплати, який складає 58977 грн. 72 коп. Даний розрахунок здійснено на підставі рішення суду та положень постанов КМУ № 988, № 103 від 21.02.2018 року з 01.01.2016 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, державному виконавцеві відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області Управлінням пенсійного фонду України в Черкаській області 21.05.2018 року направлено листа № 22634/08-0-1 про виконання рішення суду в добровільному порядку. Вказані обставини не спростовувалися відповідачем.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 07.06.2018 року за ВП № 56193579 (щодо виконання виконавчого листа № 711/10046/17, стягувач ОСОБА_1П.) на боржника ГУПФУ в Черкаській області за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави в розмірі 10200 грн., на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, у вказаній постанові зазначено, що рішення суду боржником не виконано без поважних причин, законні вимоги державного виконавця проігноровано. Відповідно до супровідного листа дана постанова направлена сторонам виконавчого провадження і отримана позивачем.

Даний адміністративний позов був поданий до Черкаського окружного адміністративного суду та отриманий судом 25.06.2018 року.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року справа за цим позовом передана на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2 та зареєстроване в МЮУ 15.01.2015 року за № 40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, в т.ч. планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; організовує роботу управлінь Фонду щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за цільовим використанням коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (статті 8, 9) передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. За рахунок інших джерел фінансування виплати пенсій не здійснюється.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» основним завданням Фонду, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством.

Статтею 72 цього Закону визначено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є: 1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи пенсійного страхування; 2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах; 3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом; 3-1) кошти, сплачені виконавчій дирекції Пенсійного фонду за надання послуг з адміністрування Накопичувального фонду та послуг недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення; 4) суми від фінансових санкцій та пені (крім сум пені, сплачених роботодавцем за несвоєчасне перерахування з його вини сум страхових внесків застрахованої особи до накопичувальної системи пенсійного страхування), застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення; 5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб; 6) добровільні внески; 7) інші надходження відповідно до законодавства. Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом (ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою передбачено перерахунок пенсій з 01.01.2016 року, призначених згідно із Законом № 2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпеченню (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року.

Виплата перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) здійснюється з 01 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, обчислена станом на 01 січня 2018 року, буде виплачуватися після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії;

- з 01 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Відповідно до пункту 5 постанови № 103, - перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.

Листом МВС України від 28.02.2018 року №2900/05/21-2018 було повідомлено Пенсійний фонд України про те, що використання довідок про розмір грошового забезпечення, поданих до органів Пенсійного фонду України до набрання чинності постановою №103, не можливо у зв'язку з тим, що в зазначених довідках до розміру грошового забезпечення враховано премію за грудень 2015 року. Національна поліція України на виконання п. 3 постанови №103 визначає середній розмір премії, що фактично виплачений за відповідною посадою (посадами) за січень 2016 року.

Одночасно, даним листом було повідомлено Пенсійний фонд України було повідомлено про те, що листом від 27.02.2018 № 2795/05/22-2018 Міністерством внутрішніх справ було доручено ліквідаційним комісіям до 01.03.2018 року надіслати до територіальних органів Пенсійного фонду України списки осіб, які були звільнені зі служби в органах, у підрозділах, закладах та установах виконання покарань МВС.

Довідки про грошове забезпечення від ліквідаційної комісії надходили до органів Фонду протягом березня - квітня 2018 року.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як передбачено статтею 75 цього Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами розгляду справи, суд встановив, що Головне управління ПФУ в Черкаській області на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, частково виконало рішення суду, провівши відповідні нарахування (перерахунок пенсії) ОСОБА_1, але виплату коштів не здійснило, посилаючись на відсутність правових підстав та фінансування з Державного бюджету України. Також, суд дійшов висновку, що невиконання Головним управлінням ПФУ в Черкаській області судового рішення від 30.11.2017 року по справі №711/10046/17 в частині проведення виплати пенсії (грошових коштів) ОСОБА_1 за відсутності відповідного фінансового забезпечення та положень, визначених відповідними постановами КМУ, - не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин і не може свідчити про протиправність дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Сам по собі факт накладення штрафу на боржника за виконавчим провадженням, жодним чином не захищає право особи - стягувача на отримання бюджетних коштів, які він повинен отримати у порядку та спосіб, що визначені діючим законодавством.

Слід зазначити, що така позиція суду узгоджується із висновками колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, що викладена у постанові від 24.03.2015 року (справа № 21-66а15), колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, що викладена у постанові від 13.10.2015 року (справа №21-2635а15), а також у постановах від 20.10.2015 року та від 30.03.2016 року, Верховного Суду від 13.06.2018 року (справа № 757/29541/14а).

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за виконавчим провадженням № 56193579 від 07.06.2018 року про накладення штрафу на Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області в розмірі 10200 грн.

Що стосується вимог в частині скасування постанови державного виконавця ВП № 56193579 про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892 грн., суд зазначає наступне.

Листом № 22634/08-01 від 21.05.2018 року ГУ ПФУ у Черкаській області повідомило головного державного виконавця про виконання рішення суду до відкриття провадження у добровільному порядку та в межах повноважень, покладених на органи фонду. Перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено 27.03.2018 року та донараховано суму пенсії в розмірі 58977 грн. 72 коп. Також повідомлено, що сума перерахована для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, обчислена станом на 01 січня 2018 року, буде виплачуватися після виділення коштів на їх фінансування державного бюджету в порядку передбаченому пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категорій осіб», а саме: з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісяця окремою сумою у розмірі 50 % різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії; з 01 січня 2020 року щомісяця окремою сумою у розмірі 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії та забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Як передбачено статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Отже, правових підстав не виконувати постанову №103 у ГУ ПФУ у Черкаській області не має.

Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виконані ГУ ПФУ у Черкаській області в добровільному порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на Управління. Тобто, рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 виконано Головним управлінням ПФУ у Черкаській області до відкриття виконавчого провадження, тому підстав для стягнення з Головного управління ПФУ у Черкаській області виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не має.

Однак державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 07.06.2018 року винесено постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/10046/17 від 13.04.2018 року про зобов'язання ГУ ПФУ в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» починаючи з 01.01.2016 року. Даними постановами з боржника стягнуто витрати виконавчого провадження в розмірі 150 грн. 01 коп. та стягнуто виконавчий збір в сумі 14892 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 5 вищезгаданого Закону примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 вказаного Закону встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно зі ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Розмір виконавчого збору, який стягується з юридичної особи (боржника) за примусове виконання рішення немайнового характеру, становить чотири розміри мінімальної заробітної плати. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.11.2018 року у справі № 711/10046/17 було виконано Головним управлінням ПФУ у Черкаській області, в межах його повноважень, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тому відповідно і підстав для стягнення виконавчого збору немає.

Крім того, оскаржувана постанова винесена не одночасно з відкриттям ВП № 56193579, як того вимагає ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», а лише 07.06.2018 року.

А тому, з огляду на вказане, оскаржувана постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 07.06.2018 року про стягнення виконавчого збору з ГУ ПФУ в Черкаській області є такою, що підлягає скасуванню.

Щодо законності постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 07.06.2018 року у ВП № 56193579 про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 150 грн. 01 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ч.ч. 1-3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витратами виконавчого провадження є витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження (авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження).

Розмір та види витрат виконавчого провадження передбачено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2018 року №2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження».

Положеннями ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виноситься державним виконавцем у разі необхідності їх примусового стягнення виключно на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження.

За змістом оскаржуваної постанови від 07.06.2018 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у ВП № 56193579 не вказано підстав для її винесення, з числа передбачених ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про її необґрунтованість, що позбавляє суд можливості перевірити законність підстав для її винесення.

Крім цього, безпідставність витрат на проведення виконавчих дій також полягає у тому, що не було необхідності в проведенні таких виконавчих дій в тій кількості, в якій вони були проведені, оскільки рішення, яке стало підставою для відкриття виконавчого провадження було виконано до відкриття виконавчого провадження.

А тому, враховуючи сукупність вказаних обставин, суд вважає, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 07.06.2018 року у ВП 56193579 також підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області підлягають до задоволення у повному обсязі, а постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 07.06.2018 року про накладення штрафу, про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій - скасуванню.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про виконавче провадження», постановами КМУ №№ 900, 988, 103, 45, 947, 268, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 20, 77, 287, 227, 228, 241-246, 294, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, місцезнаходження: вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси) до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (код ЄДРПОУ 34924330, місцезнаходження: бул. Шевченка, буд. 185, м. Черкаси) про скасування постанови про накладення штрафу, про стягнення витрат виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору - задовольнити.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за виконавчим провадженням № 56193579 (виконавчий лист № 711/10046/17) від 07.06.2018 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в розмірі 10200 грн. - скасувати.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за виконавчим провадженням № 56193579 (виконавчий лист № 711/10046/17) від 07.06.2018 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 14892 грн. - скасувати.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за виконавчим провадженням № 56193579 (виконавчий лист № 711/10046/17) від 07.06.2018 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 150 грн. 01 коп. - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАСУ, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого Апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складений 29.12.2018 року.

Головуючий В.М. Скляренко