Рішення № 78971394, 11.12.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/4876/17

Номер провадження 2/676/301/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року м. Кам’янець-Подільський

Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Чекашкіній О.Л.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янці-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення спільної часткової власності та усунення перешкод в користуванні квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільній частковій власності та усунути перешкоди в користування квартирою. В обгрунутвання позовних вимог зазначає, що 20 травня 1989 року відділом РАЦС Кам’янець-Подільського міськвиконкому Хмельницької області між нею та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. Під час шлюбу за спільні кошти подружжя було придбано квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 22,2 кв. м., жилою площею 15,8 кв. м. В цей же день 28.03.2001 р. за спільні коти подружжя на підставі договору купівлі-продажу було придбано квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 44 кв. м. В 2015 році у встановленому законом порядку позивачем здійснено реконструкцію квартири № 3, яка в установленому законом порядку була прийнята в експлуатацію та видано свідоцтво про право власності 14 грудня 2015 року. Після реконструкції загальна площа квартири складає 40,4 кв. м., а житлова 17.6 кв. м. В 2015 році у встановленому законом порядку позивачем здійснено реконструкцію квартири № 4, яка в установленому законом порядку була прийнята в експлуатацію та видано свідоцтво про право власності 15.12.2015 р. 07 березня 2017 року рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду шлюб між сторонами був розірваний. 13 квітня 2017 року рішенням Апеляційного суду Хмельницької області поділено спільне майно подружжя, яким визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири № 3 та ? частину квартири АДРЕСА_2, залишивши по ? зазначених квартир у власності позивача. На даний час відповідач чинить перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй власністю шляхом заборони заходити на подвір’я. ОСОБА_3 постійно проживає в квартирі № 4 та не допускає до квартири. Також при цьому перешкоджає користуватись іншою квартирою. 18 травня 2017 року відповідачу була направлена пропозицію щодо врегулювання спору, що існує між ними та рівнозначного обміну частками в квартирах № 3 та № 4 на що ОСОБА_3 не погодився. Спільне проживання з відповідачем не можливе, відповідач вчиняє щодо ОСОБА_1 психологічне та фізичне насильство. Неможливість спільного використання майна що перебуває у спільній частковій власності а також враховуючи, що її частка в квартирі № 3 є незначною, просить припинити право ОСОБА_3 на ? частку в квартирі АДРЕСА_3, що перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зі стягненням відповідної грошової компенсації з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3; визнати право власності на ? частину квартири АДРЕСА_4 за ОСОБА_1; зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою № 3 у будинку № 22 по вул. Пушкінській в м. Кам’янці-Подільському шляхом вселення ОСОБА_1 у квартиру № 3 зазначеного будинку.

В суді позивач та її представник позов підтримали, просять задовольнити.

В суді відповідач та його представник позов не визнали, відзив на позов не подавали, заперечили проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ? частину спірної квартири не можна вважати незначною часткою з урахуванням того, що позивач є власником іншої ? частини квартири. ОСОБА_3 має у власності ? частину квартири № 4, яка фактично об’єднана з квартирою № 3 і в якій він проживає, іншого житла відповідач не має, отже припинення права на 1/2 частину спірної квартири завдасть істотної шкоди його інтересам.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі суд встановив наступне.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 20 травня 1989 року.

Під час спільного проживання за спільні кошти подружжя на підставі договору купівлі-продажу від 28 березня 2001 року сторони придбали квартиру № 3 в житловому будинку № 22 по вул. Пукінській в м. Кам’янці-Подільському, загальною плщею 22,2 кв. м., жилою площею 15,8 кв. м., право власності на яку оформлено на ОСОБА_1

В цей же день 28 березня 2001 року сторонами за спільні кошти подружжя на підставі договору купівлі-продажу від 28 березня 2001 року було придбано квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 44 кв. м., жилою площею 39,3 кв. м., право власності на яку було оформлено за ОСОБА_1

Зазначені обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року і відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають..

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 13 квітня 2017 року проведений поділ спільного майна подружжя, яким визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири № 3 та ? частину квартири АДРЕСА_5, залишивши по ? зазначених квартир у власності позивача.

Сторони тривалий час перебувають в неприязнених відносинах і не можуть знайти спільної мови щодо порядку користування спільною власністю, що підтверджується численними зверненнями до правоохоронних органів, долученими до матеріалів цивільної справи.

У силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Верховний Суд України у постанові від 15 травня 2013 року, ухваленій у справі № 6-37цс13 зазначав, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз конструкції норм статей 364 та 365 ЦК України свідчить, що положення статті 365 ЦК України регулюють випадки, коли позивач співвласник майна, домагається позбавлення права власності на частку майна інших співвласників відповідачів по справі.

Випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості належної йому частки та визнання за останніми права власності на все майно регулюються статтею 364 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2925цс15 від 13 січня 2016 року.

18 травня 2017 року ОСОБА_1 направила ОСОБА_3 пропозицію про проведення рівнозначного обміну частками квартири за № 3 та № 4 по вул. Пушкінська 22 в м. Кам’янці-Подільському.

ОСОБА_3 на дану пропозицію не погодився, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Згідно технічного паспорту на квартиру № 3 спірна квартира є квартирою посімейного, спільного заселення, розташована на першому поверсі двохповерхового будинку та складається з однієї кімнати площею 22,8 кв. м., коридору площею 17,6 кв. м. Загальна площа квратири 40,4 кв.м.

Висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 135Е-04/18 від 10.05.2018 р., складеним судовим експертом ОСОБА_5 встановлено, що виділ ? частки квартири № 3, що належить ОСОБА_3 по вул. Пушкінській, 22 м. Кам’янець-Подільський з подальшим переобладнанням в ізольовану квартиру та облаштуванням окремого виходу – неможливий.

Ринкова вартість ? частини квартири АДРЕСА_6 на день проведення експертизи становить 66046,0 грн.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Частиною першою статті 365 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Відповідно до частини другої статті 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, щотаке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Відповідач проти позбавлення його прав власності на його частку в квартирі та отримання за це грошової компенсації заперечує.

За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову про припинення права власності ОСОБА_3 на частку в квартирі № 3, оскільки ? частину спірної квартири не можна вважати незначною часткою з урахуванням того, що позивач є власником іншої ? частини квартири. Відповідач має у власності ? частину квартири № 4, яка фактично об’єднана з квартирою № 3 і в якій проживає відповідач, іншого житла відповідач не має, отже припинення права на 1/2 частину спірної квартири завдасть істотної шкоди його інтересам.

У відповідності до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. У разі порушення своїх прав власник згідно зі статтею 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною 1 статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

За таких обставин суд вважає, що зібраними у справі доказами підтверджується, що позивачу чиняться перешкоди в користуванні своєю власністю і відповідно до ст. 391 ЦК України має право на усунення будь-яких перешкод у користуванні власністю.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення спільної часткової власності та усунення перешкод в користуванні квартирою - задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою № 3 у будинку № 22 по вул. Пушкінській в м. Кам’янці-Подільському, шляхом вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_3.

ОСОБА_1 в задоволенні позову про припинення права ОСОБА_3 на ? частку у квартирі АДРЕСА_4, що перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зі стягненням відповідної грошової компенсації з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та визнанні права власності на ? частину квартири № 3 по вул. Пушкінській в м. Кам’янці-Подільському - відмовити.

Позивач ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 грудня 2018 року.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.