увійти
УКР
Справа № 567/169/15-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді Жуковської О.Ю.,
секретарів судового засідання Стехи М.В., Остапчук О.В., Федчук А.А., Кобзаренко І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно кримінальне провадження №22015180000000001 від 11.01.2015 про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дубно Рівненської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, українця, громадянина України, який має три вищі освіти, одружений, не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі КК України),
з участю сторін: обвинувачення - прокурор ОСОБА_69.; захисту - обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И В:
І. Суд визнає доведеним, що ОСОБА_1, знаходячись на території автомобільної зупинки навпроти магазину «Маркет Смарті», розташованого за адресою: вул. Незалежності, 20 а, м. Острог, Рівненської області, перебуваючи в салоні автомобіля НОМЕР_1, 11.01.2015 приблизно о 15 год. 00 хв., з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 у значному розмірі в сумі 8000 (вісім тисяч) доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 125996 гривень 70 копійок, шляхом зловживання довірою, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий співробітниками УСБУ в Рівненській області після передачі коштів, тому не мав реальної можливості розпорядитись ними.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенції), з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд скористався правом, наданим ч. 3 ст. 337 КПК України, і вийшов за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 368 КК України на ч.2 ст.15-ч 2. ст. 190 КК України, оскільки це покращує становище ОСОБА_4 Суд визнає винним ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15-ч.2 ст. 190 КК України, а саме: у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому. В зв'язку з чим суд зробив такий висновок, - викладено нижче.
ІІ. ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту:
ОСОБА_1, працюючи згідно з розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Рівненської ОДА) від 04.04.2014 № 82-к на посаді заступника голови Рівненської ОДА, тобто обіймаючи посаду, яка згідно ст. 25 Закону України «Про державну службу» відноситься до третьої категорії державних службовців, будучи представником влади та службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції, являючись згідно п. «в» ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, у порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, тобто використовуючи свої службові повноваження та пов'язані із цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, неправомірно сприяв приватному підприємству (далі - ПП) «Острогавтотранс» у здійсненні господарської діяльності, за що вимагав та одержав від директора вказаного підприємства ОСОБА_3 неправомірну вигоду у великому розмірі у вигляді грошових коштів у сумі 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 164852 гривні 70 копійок, за виконання дій з використанням наданого йому службового становища, при наступних обставинах.
Так, повноваження ОСОБА_1, як заступника голови Рівненської ОДА, визначені розпорядженням голови адміністрації «Про розподіл функціональних повноважень керівництва обласної державної адміністрації» від 30.05.2014 № 205, та, в своїй сукупності, вказують про виконання ОСОБА_1 організаційно-розпорядчих функцій при організації роботи щодо здійснення в області державної політики у сфері транспорту та зв'язку, координації роботи підприємств транспорту та зв'язку з питань забезпечення потреб у перевезенні залізничним, автомобільним, повітряним транспортом і послугах зв'язку, організації роботи обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування (далі - Конкурсного комітету).
Згідно з розпорядженням голови Рівненської ОДА «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 07.02.2009 року № 34» від 20.06.2014 № 237, ОСОБА_1 призначено головою Конкурсного комітету.
Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі - Порядок проведення конкурсу), Рівненська ОДА є організатором проведення конкурсу з перевезення на автобусних міжміських і приміських маршрутах, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути).
Згідно з п.п. 7, 10 вказаного Порядку проведення конкурсу, об'єкт конкурсу (один або кілька маршрутів автобусного сполучення) визначається організатором, який також затверджує умови конкурсу.
Таким чином, у зв'язку із займаною посадою заступника голови Рівненської ОДА та службовими повноваженнями, пов'язаними з організацією роботи щодо здійснення в області державної політики у сфері транспорту, ОСОБА_1 був наділений правом визначати об'єкти та умови конкурсів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - конкурсів з перевезення), які проводилися Рівненською ОДА.
Наприкінці серпня 2014 року (точної дати та часу під час досудового слідства не встановлено) ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище та пов'язані з ним службові повноваження та можливості, запросив ОСОБА_3 до свого службового кабінету, розташованого у приміщенні Рівненської обласної державної адміністрації, що знаходиться за адресою: майдан Просвіти, 1, м. Рівне, та, будучи обізнаним про здійснення ПП «Острогавтотранс» господарської діяльності, пов'язаної з перевезенням пасажирів, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані із цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, у порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», вказав ОСОБА_3 про свою обізнаність щодо її наміру здійснювати перевезення на маршрутах Рівне ПВА - Здолбунів (графік № 1), Рівне ПВА - Здолбунів АС - Здовбиця (графіки №№ 3, 8) та звернувся до неї з вимогою надати неправомірну вигоду за вчинення ним дій в інтересах ПП «Острогавтотранс» з використанням службового становища під час визначення об'єктів конкурсу, що мав відбутися у листопаді 2014 року, а саме: включення вказаних, а також інших маршрутів, на обслуговування яких претендувало ПП «Острогавтотранс», до одного об'єкту конкурсу на перевезення.
У свою чергу, будучи обізнаним з автобусною маршрутною мережею Рівненської області та організацією роботи перевізників, які працюють на внутрішньо обласних маршрутах, ОСОБА_1 передбачав, що вчинення ним вказаних дій в інтересах ПП «Острогавтотранс» сприятиме створенню умов, за яких вказане підприємство буде єдиним перевізником - претендентом для участі в конкурсі по такому об'єкту конкурсу.
При цьому, реалізуючи свій умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з метою створення обставин і умов, за яких ОСОБА_3 буде вимушеною надати неправомірну вигоду, ОСОБА_1 вказав про можливе вчинення ним аналогічних дій в інтересах інших автомобільних перевізників, які нібито бажали обслуговувати зазначені маршрути, не вказуючи при цьому ОСОБА_3 точного розміру неправомірної вигоди, яку необхідно надати за вчинення ним дій в інтересах ПП «Острогавтотранс».
У подальшому, упродовж серпня - вересня 2014 року (точних дат та часу під час досудового слідства не встановлено) ОСОБА_1, продовжуючи злочинні дії, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та пов'язані з ним службові повноваження та можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», неодноразово телефонував ОСОБА_3 та зустрічався з нею, вимагаючи при цьому передати йому неправомірну вигоду та вказуючи про фактичне виконання ним дій в інтересах ПП «Острогавтотранс». Одночасно, ОСОБА_1 висловлював погрози ОСОБА_3 щодо можливого настання негативних наслідків у випадку невиконання його вимог, зокрема вчинення ним дій в інтересах інших автомобільних перевізників на стадії визначення об'єктів конкурсу з перевезення.
Наприкінці вересня 2014 року (точної дати та часу під час досудового слідства не встановлено) ОСОБА_1, продовжуючи злочинні дії, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та пов'язані з ним службові повноваження та можливості, в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», запросив ОСОБА_3 до свого службового кабінету, де вказав останній про вчинення ним дій в інтересах ПП «Острогавтотранс», а саме: включення маршрутів Острог АС - Рівне АС (Рівне АС - Острог АС, графіки №№ 3, 4, 5), Українка - Рівне АС, Рівне ПВА - Здолбунів АС (графіки №№ 3, 8), Рівне ПВА - Здолбунів АС - Здовбиця (графік № 1), Рівне ПВА - Кам'яногірськ, на обслуговування яких претендувало ПП «Острогавтотранс», до одного об'єкту конкурсу, що мав відбутися 06.11.2014. Одночасно, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 з вимогою щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) доларів США за вчинені ним дії щодо включення кількох маршрутів до одного об'єкту конкурсу, а саме: 1000 (одну тисячу) доларів США за включення маршруту Острог АС - Рівне АС (Рівне АС - Острог АС графіки №№ 3, 4, 5); 2000 (дві тисячі) доларів США - за маршрут Українка - Рівне АС; 5000 (п'ять тисяч) доларів США - за маршрут Рівне ПВА - Здолбунів АС (графіки №№ 3, 8); 1500 (півтори тисячі) доларів США - за маршрут Рівне ПВА - Здолбунів АС - Здовбиця (графік № 1); 1500 (півтори тисячі) доларів США - за маршрут Рівне ПВА - Кам'яногірськ.
У подальшому, після опублікування 03.10.2014 у газеті «Вісті Рівненщини» оголошення про проведення 06.11.2014 конкурсу з перевезення пасажирів, із зазначенням об'єкту конкурсу № 1, що включав маршрути Острог АС - Рівне АС (Рівне АС - Острог АС, графіки №№ 3, 4, 5), Українка - Рівне АС, Рівне ПВА - Здолбунів АС (графіки №№ 3, 8), Рівне ПВА - Здолбунів АС - Здовбиця (графік № 1), Рівне ПВА - Кам'яногірськ, Ст. Острог - Вельбівне, Острог АС - Могиляни - Черняхів, Острог АС - Оженин - Країв, Острог АС - Оженин - Бродів, Ст. Острог - Межиріч через Острог, Острог АС - Оженин, тобто маршрути на обслуговування яких претендувало ПП «Острогавтотранс», ОСОБА_1, продовжуючи злочинні дії, використовуючи своє службове становище та пов'язані з ним службові повноваження та можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», в період з 04.10.2014 до 11.10.2014 неодноразово телефонував ОСОБА_3, вимагаючи надати неправомірну вигоду за фактично виконані ним дії в інтересах ПП «Острогавтотранс».
Ураховуючи наявні у ОСОБА_1 службові повноваження, пов'язані з організацією роботи щодо здійснення в області державної політики у сфері транспорту, зокрема організації та проведення конкурсів з перевезень, та будучи поставленою у створені останнім умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду, з метою запобігання шкідливим наслідкам законній господарській діяльності ПП «Острогавтотранс», ОСОБА_3 погодилася на протиправну вимогу ОСОБА_1 та домовилася з ним про зустріч для передачі неправомірної вигоди.
Після того, ОСОБА_1 15.10.2014 приблизно о 18 год. 20 хв., перебуваючи у дворі власного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, поєднуючи з вимаганням, одержав від ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 3000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 38856 гривень, за виконання в інтересах ПП «Острогавтотранс» дій з використанням наданого службового становища, а саме: включення маршрутів Острог АС - Рівне АС (Рівне АС - Острог АС, графіки №№ 3, 4, 5); Українка - Рівне АС, Рівне ПВА - Здолбунів АС (графіки №№ 3, 8); Рівне ПВА - Здолбунів АС - Здовбиця (графік № 1); Рівне ПВА - Кам'яногірськ до об'єкту конкурсу № 1 конкурсу з перевезення пасажирів, що мав відбутися 06.11.2014 та організатором якого була Рівненська ОДА.
У подальшому, 06.11.2014 було проведено конкурс з перевезення пасажирів, за результатами якого ПП «Острогавтотранс», яке було єдиним перевізником - претендентом по об'єкту конкурсу № 1, визнано переможцем конкурсу по вказаному об'єкту конкурсу.
Після того, у період з 07.11.2014 до 13.11.2014, ОСОБА_1, продовжуючи злочинні дії, використовуючи своє службове становище та пов'язані з ним службові повноваження та можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та п. 8 Порядку проведення конкурсу, використовуючи надані службові повноваження, з метою створення обставин і умов, за яких ОСОБА_3 буде вимушеною надати неправомірну вигоду, не виконав рішення конкурсного комітету про визнання ПП «Острогавтотранс» переможцем конкурсу в частині об'єкту конкурсу № 1 та вчинив дії до повторного проведення конкурсу по маршрутах, що входили до вказаного об'єкту конкурсу.
У подальшому, у період з 14.11.2014 до 16.12.2014, після визначення об'єктів конкурсу з урахуванням інтересів ПП «Острогавтотранс» та включення маршрутів, на які претендувало вказане підприємство до одного об'єкту конкурсу, ОСОБА_1, продовжуючи злочинні дії, використовуючи своє службове становище та пов'язані з ним службові повноваження та можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, неодноразово спілкувався з ОСОБА_3, вимагаючи надати йому неправомірну вигоду та вказуючи про фактичне виконання ним дій в інтересах ПП «Острогавтотранс».
Після проведення 16.12.2014 конкурсу з перевезення пасажирів, за результатами якого ПП «Острогавтотранс», яке було єдиним перевізником - претендентом, визнано переможцем по об'єкту конкурсу № 16, що включав маршрути Острог АС - Рівне АС (Рівне АС - Острог АС, графіки №№ 3, 4, 5), Українка - Рівне АС, Рівне ПВА - Здолбунів АС (графіки №№ 3, 8), Рівне ПВА - Здолбунів АС - Здовбиця (графік № 1), Рівне ПВА - Кам'яногірськ, Ст. Острог - Вельбівне, Острог АС - Могиляни - Черняхів, Острог АС - Оженин - Країв, Острог АС - Оженин - Бродів, Ст. Острог - Межиріч через Острог, Острог АС - Оженин, Острог АС - Точивики, Острог АС - Теремне, Острог АС - Українка - Вишеньки, Острог АС - Тесів - Михалківці, Острог АС - Лючин - Новомалин, Острог АС - Рівне АС через Гощу, на обслуговування яких претендувало ПП «Острогавтотранс», ОСОБА_1, продовжуючи злочинні дії, використовуючи своє службове становище та пов'язані з ним службові повноваження та можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, у період з 17.12.2014 до 10.01.2015, неодноразово телефонував та намагався зустрітися з ОСОБА_3 з метою одержання неправомірної вигоди.
Ураховуючи наявні у ОСОБА_1 службові повноваження, пов'язані з організацією роботи щодо здійснення в області державної політики у сфері транспорту, зокрема необхідність укладання у подальшому договору на перевезення, та будучи поставленою у створені ОСОБА_1 обставини і умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду, з метою запобігання шкідливим наслідкам законній господарській діяльності ПП «Острогавтотранс», ОСОБА_3 погодилася на протиправні вимоги ОСОБА_1
Після того, ОСОБА_1, 11.01.2015 приблизно о 15 год. 00 хв., знаходячись на території автомобільної зупинки навпроти магазину «Маркет Смарті», розташованого за адресою: вул. Незалежності, 20 а, м. Острог, Рівненської області, перебуваючи в салоні автомобіля НОМЕР_2, діючи умисно, використовуючи своє службове становище та пов'язані з ним службові повноваження та можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, з корисливих мотивів, поєднуючи з вимаганням, одержав від ОСОБА_3, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 8000 (вісім тисяч) доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 125996 гривень 70 копійок за виконання дій з використанням наданого службового становища в інтересах ПП «Острогавтотранс», а саме: включення маршрутів Острог АС - Рівне АС (Рівне АС - Острог АС, графіки №№ 3, 4, 5); Українка - Рівне АС, Рівне ПВА - Здолбунів АС (графіки №№ 3, 8); Рівне ПВА - Здолбунів АС - Здовбиця (графік № 1); Рівне ПВА - Кам'яногірськ; Ст. Острог - Вельбівне; Острог АС - Могиляни - Черняхів; Острог АС - Оженин - Країв; Острог АС - Оженин - Бродів; Ст. Острог - Межиріч через Острог; Острог АС - Оженин; Острог АС - Точивики; Острог АС - Теремне; Острог АС - Українка - Вишеньки; Острог АС - Тесів - Михалківці; Острог АС - Лючин - Новомалин; Острог АС - Рівне АС через Гощу до об'єкту конкурсу №16 конкурсу з перевезення пасажирів, що відбувся 06.11.2014 та подальше укладання договору на перевезення.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, а саме - одержання службовою особою неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого службового становища.
ІІІ. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.
3.1Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не визнав. Вважає кримінальне провадження про своє обвинувачення провокацією зі сторони ОСОБА_3, яка прагне помсти після конкурсу 06.11.2014. Надав показання, що з 03.04.2014 він був призначений на посаду заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації, де працював до лютого 2015 року. З повноваженнями знайомився безпосередньо під час роботи. До кола його службових повноважень відносилася координація, організації діяльності структурних підрозділів ОДА, сприяння та допомога. Одноосібно не керував діяльність підрозділів ОДА, керівники управлінь йому не були підзвітні, а якщо виникали якісь робочі проблеми, то звертався до голови облдержадміністрації. Сам одноосібно не міг видати наказ чи написати «До виконання», а лише «Прошу розглянути» чи щось подібне. З липня 2014 року виконував обов'язки керівника апарату Рівненської ОДА. На той час він головував у 18 комітетах і тендерних комісіях, серед яких і комітет з організації перевезень пасажирським транспортом загального користування. Всі документи на конкурси готував робочий орган. Пам'ятає, що приходила в.о. ОСОБА_6 з виконавцем із робочого органу, яких сам він не запрошував. Тоді ж вперше побачив документ, де було більше 200 перевізників і більше 200 маршрутів. Він ні вказівок, ні пропозицій робочому органу по формуванню лотів не давав. До формування тексту оголошення не мав відношення, лише питав у ОСОБА_6 і виконавця чи є у них зауваження чи ні. Крім того, списки по формуванню лотів потім обов'язково переглядав голова ОДА ще до друку оголошення.
В кінці серпня 2014 року секретар доповіла, що до нього хоче зайти перевізник ОСОБА_3, тоді ж вони і познайомились. Вона була завжди усміхнена, говірка, згадувала спільних знайомих і друзів, іноді приходила навіть не з робочими питаннями. Він не був ініціатором зустрічей, дзвонила і приходила вона, відволікаючи від роботи. Одного разу прийшла з двома своїми друзями, мабуть хотіла похизуватись знайомством із заступником голови ОДА. Іноді ОСОБА_3 жалілась на ОСОБА_7, та йому здалось, щоб набитись в друзі. Якраз тоді голова ОДА бажав звільнення ОСОБА_7 з посади начальника управління. Також одного разу ОСОБА_3 приїжджала до його будинку в м. Острозі. Це була осінь 2014 року і якраз йшли вибори до Верховної ради України. В той тиждень він брав відпустку, бо допомагав кандидату балотуватись, тому проводив з ним по місту різноманітні зустрічі. І ОСОБА_3 виявила бажання допомогти, приїхала і взяла агітаційні матеріали для роздачі. Заперечив, що вимагав у ОСОБА_3 неправомірну вигоду, розмов про це з нею не вів, не був ініціатором зустрічей, не надавав будь-яких переваг. Вказав, що мав звичку записувати певну робочу інформацію на невеликих аркушах паперу, робив з нього закладки, однак будь-яких аркушів паперу для ОСОБА_3 не надавав. Під час розмови з ОСОБА_3 в салоні її автомобіля в м. Острог 11.01.2015 як вона почала говорити про подяку, то зрозумів, що розмова пішла не в те русло, бо дякувати не було за що, тому вийшов з автомобіля і пішов у свій. Але ОСОБА_3 пішла за ним, він не бачив в її руках грошових коштів, а також те, що як вона поклала ці кошти в бардачок його автомобіля. Почав рух автомобілем, щоб ОСОБА_3 зрозуміла, що йому пора їхати і швидше вийшла. Почув хлопок дверей, і після цього його авто одразу заблокували співробітники УСБУ в Рівненській області. ОСОБА_3 вже не було. З ним поводились коректно, але обмежили в пересуванні. Він же вирішив працівникам правоохоронних органів не перешкоджати. Дозволив проводити огляд і діставати речі. Зайняв позицію, що не буде створювати ніяких проблем. Про його затримання рідних не повідомили і про право мати адвоката також, адвокат з'явився лише на наступний день. До Рівне їхав зі співробітниками УСБУ у своєму авто на задньому сидінні. Поняті були одні і ті ж при огляді, затриманні і навіть під час обшуків у нього вдома та у МПП «Глорія».
3.2. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що є засновником та директором ПП «Острогавтотранс» (с. Могиляни Острозького району Рівненської області). В серпні 2014 року їй зателефонував начальник управління транспорту та інфраструктури Рівненської ОДА ОСОБА_7 і сказав, що її хоче бачити заступник голови Рівненської ОДА ОСОБА_1 Вони пішли до ОСОБА_1 в кабінет, де під час розмови останній запитав коли у ОСОБА_3 конкурс на перевезення пасажирів і що він може допомогти виграти цей конкурс. Вона спочатку не надала значення, обмінялись телефонами. ОСОБА_1 потім подзвонив їй і повідомив, що скоро будуть формуватись пакети. Два перевізники просились включитись у її маршрут і ОСОБА_1 сказав, що ці маршрутки включать в лот. 7 маршрутів мало бути додатково: Остріг-Рівне через Здолбунів, Рівне-Українка, Рівне-Здолбунів, (3,8 графік), Рівне-Здовбиця і Рівне-Кам'яногірськ. Сказав потім, що є багато бажаючих на ці маршрути, вони є прибуткові. З того часу постійно вже були дзвінки. Точної суми спочатку узгоджено не було. На протязі 2014 року на прохання ОСОБА_1 вона надавала автобуси на екскурсії дітей, 12-15 раз, і вважала, що це й буде з її сторони допомога.
Потім знову телефонував ОСОБА_1, перед заявою в газету (яка вийшла 03.10.2015), коли формувались пакети, вона зайшла до нього в кабінет з перевізником ОСОБА_8, він запитав, чи не відмовляються заплатити гроші за цей конкурс. Після цього, вона з ОСОБА_1 вийшли в сусідній кабінет і він написав папірець скільки треба заплатити, сказав 11 тис. доларів. На це вона відповідала, що в неї таких грошей немає, сказала, що не зараз, може пізніше.
Потім ОСОБА_1 подзвонив їй знову, коли вже вийшло оголошення в газеті, говорив, що сума боргу у неї велика, що треба потроху розраховуватись. Коли вийшло оголошення про конкурс, він знов телефонував, і сказав, що у неї можуть бути проблеми з конкурсом. Після цього вона вдома взяла 3000 доларів, поїхала до ОСОБА_1 і віддала ці гроші, як «завдаток». Він спитав коли решту і наголосив, що це мало. Для неї це була нереальна сума. Протягом листопада-грудня 2014 року він дзвонив не один раз, давив. До конкурсу (06.11.14) деякий час не дзвонив. Перед конкурсом подзвонила ОСОБА_6 і сказала, що перевізник ОСОБА_9 подав скаргу в суд та перед конкурсом приніс ухвалу про заборону проведення конкурсу. Вона з ОСОБА_1 про це говорила і він сказав, що як вирішить конкурс так і буде. В результаті конкурс виграла. Потім на другий день знову він подзвонив, сказав, що треба ще раз на конкурс, бо можуть проблеми, кримінальна відповідальність. На другий день, вона, ОСОБА_10 та перевізник ОСОБА_9 приїхали до ОСОБА_1 Спочатку до нього зайшов ОСОБА_9, потім вона з ОСОБА_10. ОСОБА_1 сказав, що виключать з її лоту маршрут Рівне-Українка окремим лотом і треба знову йти на конкурс. Вона погодилась знову йти на конкурс через місяць. В неї ще були сільські маршрути збиткові і вони домовились, що їх включать в 1 лот. Він спитав чи їх домовленість в силі, бо люди гроші пропонують, на що вона відповіла, що так. Після того, як конкурс пройшов (16.12.14) ОСОБА_1 знову їй дзвонив, однак вона не хотіла зустрічатись, так як вважала, що не мала платити, придумувала різні причини, щоб не їхати. Сказала ОСОБА_1, що коли будуть підписані договори, дозволи, тоді розрахуються. Однак, ОСОБА_1 у подальшому під час однієї з розмов сказав, що «поки ти не закриєш питання не буде ні договорів, ні дозволів». Коли він «дістав» її дзвінками, то вона вирішила взяти гроші 15 тис. доларів і поїхала до ОСОБА_1 на зустріч. Тоді була зупинена працівниками СБУ посеред дороги до зустрічі із ОСОБА_1 11 січня 2015 року і вона добровільно показала сумку із грошима. В подальшому, вони в її будинку робили копії особистих коштів в сумі 15 тис. доларів США. На місці були 2 понятих і працівник СБУ ОСОБА_11. Вони з собою брали ксерокс. Помітили гроші, вони світилися, копії засвідчувала, кошти поклали їй в сумку. В цей час ОСОБА_1 разів 5 дзвонив, що їхати на зустріч. Кошти були її особисті, решту в сумі 7 тис. доларів США, які не було передано ОСОБА_1, СБУ їй повернуло. Приїхала в м. Острог біля маркету Смарті ОСОБА_1 сів у її авто. Дістала кошти, він сказив тихо-тихо, пішли до нього в машину, віддала йому 6000 доларів за маршрути, які додала у свій лот. Потім ще дала по 200 доларів за кожен сільський маршрут, їх було 10, тобто вийшло ще плюс 2000 доларів. Поклала у бардачок. До того сума коштів з ОСОБА_1 остаточно узгоджена не була, він писав. На запитання прокурора свідок ОСОБА_3 також пояснила, що додатково платила за 7 маршрутів: Острог-Рівне ч/з Здолбунів (1), Українка - Рівне (2), Рівне-Здолбунів (2), Рівне-Здобвиця і Рівне-Кам'яногірськ. ОСОБА_1 писав суми на папірці навпроти номерів маршрутів і показував оголошення, в яких була розшифровка маршрутів. Острог-Рівне ч/з Здолбунів, (спочатку 2000 доларів, а потім 1000 доларів, оскільки думав, що її два маршрути, а в дійсності один), Українка- Рівне (2000 доларів за два графіки), Рівне-Здолбунів (за 2 графіки по 2500), Рівне-Здовбиця (1500) і Рівне-Кам'яногірськ (1500), вийшло разом 11000 доларів США, але до зустрічі 11.01.2015 ця сума остаточною не була. ОСОБА_1 мав об'єднати маршрути ОСОБА_8 і ОСОБА_12 в її маршрут, пакет добавити в її лот, і одним лотом виставити на конкурс. За це вона мала заплатити і він питав чи хлопці заплатять. Про вимагання коштів повідомляла ОСОБА_12 та ОСОБА_8, показувала аркуш паперу із сумами коштів. Вона представляла інтереси ПП «Острогавтотранс» як директор. Маршрут Рівне-Здолбунів був одним з найбільш прибуткових в області і там хороші дороги. «Війна» йшла саме за Рівне-Здолбунів. Після другого конкурсу ОСОБА_1 відразу почав дзвонити, а договір за результатами конкурсу не підписував більше місяця. Їй ОСОБА_1 казав, що він вирішує все і що все буде добре. Ці слова звучали неодноразово. ОСОБА_1 казав, що додасть 7 маршрутів, але питав чи вона буде їздити по цих селах, відповіла що буде. На її думку це були погрози і він її залякував. І вона серйозно сприймала інформацію щодо можливої участі інших конкурентів, зокрема перевізника ОСОБА_10. Ініціатива надання неправомірної вигоди виходила від ОСОБА_1. Працівники СБУ не спонукали її до зустрічі з ОСОБА_1 11.01.2015 та передачі грошових коштів, ця домовленість виникла раніше та мала бути реалізована ще напередодні, 10 січня 2015 року, однак їх в той день не вдалося зустрітися і зустріч була перенесена в м. Острог на 11 січня 2015 року.
3.3.Допитаний в судовому засіданні свідок головний спеціаліст управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА ОСОБА_13 пояснив, що він з серпня 2010 року був включений до складу обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, виконував обов'язки секретаря конкурсного комітету. Він вів і готував протокол засідання, який підписував голова та він.
Формуванням об'єктів конкурсів займалась філія «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс», з якою Рівненською ОДА була укладена відповідна угода. Оголошення про проведення конкурсу публікується не менше як за місяць до конкурсу, де вказуються об'єкти конкурсу, вимоги до рухомого складу, тощо. Оголошення йде від імені управління інфраструктури і промисловості. Саме робочий орган подає оголошення.
Конкурс за Острозьким напрямком 06.11.2014 виграв «Острогавтотранс», який був єдиним кандидатом. Склад конкурсного комітету визначений розпорядженням, тому ніхто інший не міг бути в його складі. Головував ОСОБА_1 На конкурсі було приблизно 20 об'єктів. Процедура така: конкурсні пропозиції - документи, подають перевізники - претенденти в двох конвертах, які запечатані. Конверт №1 - документи на транспортні засоби, інші документи, згідно переліку. Відкривається і досліджується за день до конкурсу. Конверт №2, в якому сама заява, відкривається вже на самому конкурсі. Після того в залу запрошувалися конкурсанти - перевізники й оголошувалися конкурсні пропозиції. По мірі розгляду пропозицій запрошуються перевізники. Тоді з'явився ОСОБА_9 і сказав, що в нього є рішення суду про забезпечення позову. Він його ще долучав потім до протоколу, члени обговорювали й вирішили, що воно не стосується того засідання, бо набирає законної сили через 5 днів. ОСОБА_3 голосуванням визнали переможцем. Протягом десяти днів він виготовляв протокол засідання, підписував і ніс на підпис до начальника управління й голови конкурсної комісії. В дію водяться розпорядчим документом - ці обов'язки покладені на управління. Рішення конкурсної комісії відображається в протоколі. Місяць дається на введення його в дію і ще протягом місяця укладається договір з переможцем. Тоді через кілька днів вирішили, що неправильно, мабуть, провели конкурс, треба переголосувати. Йому була вказівка надрукувати заяви - зразок про відкликання голосів. ОСОБА_7 передав йому написаний від руки зразок цієї заяви. Він виготовив бланк і разом з тим рукописом віддав ОСОБА_7. Більша частина членів комісії відкликали голоси. 16.12.2018 об'єкт - маршрут «Рівне-Українка» виділили з великого й визнали переможцем ОСОБА_9, а по іншим об'єктам - ПП «Острогавтотранс». Він участі в формуванні об'єкту конкурсу не брав. Ніяких порушень не пригадує. Про тиск нічого не знає. 16.11.2014 - не було засідання комісії, але аудіо запис є, просто збирались і вирішували, що робити з рішенням від 06.11.2014.
3.4. Свідок ОСОБА_14 під час допиту в суді показав, що він працював заступником директора філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс», тобто в робочому органі з організації перевезень згідно укладеного договору з Рівненською ОДА. У 2014 році за Острозьким напрямком був перший укрупнений об'єкт. Але при першому конкурсі поскаржився один перевізник, було рішення суду і конкурс повторно призначили на грудень та додали в лот маршрути «село-район». ОСОБА_3 відмовилась від маршрутів, які діяли, і «забрала одним пакетом район». Робочий орган дає пропозиції по тим перевізникам, у кого закінчуються договори, а адміністрація формує об'єкти конкурсу, перелік маршрутів. Показав, що звідки пішло об'єднання лоту по Острозькому напрямку і хто його організатор - йому невідомо. Але існувала загальна політика в державі на укрупнення об'єктів, щоб убезпечити перевезення. ОСОБА_15 був у Рівненській ОДА і надавав дані, а організатор перевезення надав об'єкти. Права голосу у робочого органу немає. Лише готує документи і доповідає до оргкомітету. Договір підписували між філією в його особі та управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА в особі начальника ОСОБА_7. А ОСОБА_1 був заступником голови Рівненської ОДА по транспорту. При голосуванні на конкурсі визначальним є кількість балів, а голос голови Конкурсного комітету має переваги лише при рівній кількості балів. Конкурентів на об'єкт по Острозькому напрямку в області не було.
3.5.Свідок ОСОБА_15 під час допиту в суді показав, що приблизно 28-29 вересня 2014 року йому зателефонувала виконувач обов'язків начальника управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА ОСОБА_6 сказала підготувати конкурс, вони замовники. А свідок представник робочого органу, який згідно договору з управлінням інфраструктури готує засідання конкурсного комітету. Без замовника робочий орган самостійно сформувати об'єкт конкурсу не міг. У подальшому ОСОБА_6 запросила його до кабінету заступника голови Рівненської ОДА ОСОБА_1 для обговорення питань з організації конкурсу. Перший об'єкт вже був досить великим з попередніх років, але в нього добавили ще кілька маршрутів, в тому числі збиткових. Велася мова про укрупнення перевізників, з точки зору якості надання послуг, безпеки руху, створення спеціальних служб. Треба було, щоб об'єкт був привабливий для перевізника, В зв'язку з тим, що достроково розірвали договір в острозькому напрямку, довелося ті маршрути включити в об'єкт конкурсу. Хто був ініціатором розірвання договору не знає. В конкурсі після оголошення в пресі може взяти участь будь-який перевізник. Вони кидають в скриньку два конверти запечатані. В одному - документи згідно переліку вимог законодавства, який опрацьовується до конкурсу. Інший конверт - заява. Якщо на конкурсі два і більше перевізники, то застосовується система нарахування балів, там вплинути на рішення неможливо. Наприклад, якщо база розташована більш як за 100 км від маршруту, то бал не нараховують. Пропозицію включити додаткові маршрути не вважав протизаконною. Не пам'ятає, хто ці пропозиції формував: їх філія, бо вони подають пропозиції до закінчення договору, чи хтось від замовника міг включити якийсь рядочок. Його запросили в кабінет ОСОБА_1, вони сіли й останній продиктував об'єкт № 1 - назву маршруту й записав це. Пам'ятає, що спочатку ОСОБА_1 зачитував звідки - чи з підготовленого робочим органом проекту, чи з записника 11-формату, не пам'ятає. Здається з надрукованого проекту, бо там по номерам маршрути йшли. Потім ОСОБА_1 відволікся на телефонний дзвінок, а вони із ОСОБА_6 продовжили опрацьовувати Острозький напрям. Сам свідок в основному співпрацював із ОСОБА_6 Чи він дав їй список, чи в неї був свій - не пам'ятає. Скільки об'єктів ОСОБА_1 продиктував до розмови по телефону - не пам'ятає. Із ОСОБА_6 продовжували формувати об'єкт конкурсу. Він далі записував лоти. На зустрічі, коли закінчили з Острозьким районом, пройшлися по Рівненському, Дубенському, Сарненському. Костопільському напрямках, визначилися по кількості автобусів, вимогам до транспортних засобів. На другий день він подав оголошення в газету з назвою цього об'єкту й вимогами до транспортних засобів, його підписала ОСОБА_6, надіслали оголошення в газету «Вісті Рівненщини». За оголошення платить «Рівнеавтотранссервіс» - 3000 грн. Газета вийшла 03.10.2014 на конкурс, який мав відбутися 06.11.2014.
Цей об'єкт відрізнявся від об'єкту п'ятирічної давності тим, що додали маршрути Острог-Рівне, Українка-Рівне, Рівне-Здолбунів, Рівне-Здовбиця і Рівне-Кам'яногірськ. Поєднали прибуткові й збиткові маршрути. Він приймав участь у конкурсі 06.11.2014, в засіданні 16.12.2014 присутній не був, але по роду діяльності знає, що там було. 16.12.2014 об'єкт №1 відрізнявся від об'єкту№1 06.11.2014 тим, що Острог-Рівне збільшився із 3 до 5, Оженинський напрямок збільшився з 11 до 20 оборотних рейсів, ввели рейси: Острог - Точивики, Острог - Теремне, Острог- Українка - Вишенки, Острог - Тесів, Острог - Новомалин, також з'явився маршрут Острог-Рівне через Гощу, інші маршрути залишитися такі як раніше. Маршрути по районі, які додали - це неприбуткові, бо перед другим конкурсом 16.12.2014 ОСОБА_3 заявою відмовилася від деяких лотів, і вони мали включити їх до конкурсу. Острозький напрямок був надрукованим у списку першим по номерах договорів. Вони об'єкти формують по районах. Список міг змінюватися, бо він не є офіційним документом. Об'єкти формували з початку списку. Не може згадати точно хто і які пропозиції вносив, і як саме був сформований об'єкт, але зроблено в робочому порядку. Про факти неправомірних дій ОСОБА_1 свідку не відомо і робочий орган «Рівненавтотранс» не підпорядкований Рівненській ОДА.
3.6.Допитаний свідок начальник управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА ОСОБА_7 дав показання, що заступник голови Рівненської ОДА ОСОБА_1 був головою конкурсу з перевезень пасажирів транспортом громадського користування, а він - заступником. На ОДА покладені обов'язки з формування транспортної мережі і впровадження її в діяльність. Свідок з кінця літа до середини листопада 2014 був на лікарняному. А в грудні був оголошений конкурс на проведення транспортного обслуговування. Точно не пам'ятає райони і напрямки. В грудні був проведений звичайний стандартний конкурс без особливостей. Розпорядженням голови ОДА був визначений робочий орган, якого називали «автоуправління». Воно по угоді готувало мережу й подавало готовий проект, після чого його погоджували й подавали до друку. Проект, що подавав робочий орган, перевіряв він чи хтось із інспекторів. У проект , бувало, вносилися зміни за проханням людей, але це було рідко. Всі документи формувалися і збиралися робочим органом і зберігалися там. Робочий орган визначений, щоб керувати мережею, вони слідкували коли закінчуються маршрути. Робочий орган підпорядковувався йому, але могли піти й до заступника. По Острозькому напрямку як був один конкурс, то він не був на роботі. А як був другий раз, то пакет був сформований і, здається був відданий в друк, тому погоджувати не було що. Перевізник у районі один вже 10 чи 15 років і конкурентів у ОСОБА_3 апріорі бути не може. Існувала загальна державна політика укрупнення: щось вдалося укрупнити, а щось ні. Основна процедура укрупнення відбулася за рік-два ще до того. З ОСОБА_1 якщо щось і обговорювали, то в цілому, не пам'ятає, щоб ділили конкретно на маршрути. Але теоретично могли обговорювати укрупнення. Бо перевізник платив офіційно за участь і пакет маршрутів по 2-3 тисяч гривень. А якщо розбивати на дрібніших 10 пакетів, то перевізник платив би 10 разів більше, тож перевізники теж були зацікавлені в укрупнені. Переможцем у грудні став «Острогавтотранс» ОСОБА_3, бо вона була одна без конкурентів. По роботі він контактував з ПП ОСОБА_3 Вона приходила сама, її не викликав. Вона часто ходила по кабінетах ще й скаржилася на когось, а на кого не пам'ятає. Про вимагання нічого не розповідала. ОСОБА_6 не повідомляла про якісь особливі вказівки ОСОБА_1, який поза посадовими обов'язками ніяких вказівок не надавав. Претензій у нього до ОСОБА_3 як перевізника - не було. За 5 років може була 1 чи 2 скарги. ЇЇ завжди ставив у приклад. Вона була єдиним перевізником на конкурсі, тому сприяти не було чому. Не було потреби все ускладнювати. Якщо б ОСОБА_1 вирішив якось ускладнити ситуацію, то про це б знав губернатор і вся область. Він краще знав законодавство, а ОСОБА_1 лише нещодавно прийшов на посаду. Щоб давати вказівки треба щось розуміти в законодавстві, а ОСОБА_1 лише встиг його дещо освоїти. Робочий орган як правило приносить проект і він обговорюється. Якщо нема проекту - нема про що говорити. Стверджує, що робочий орган не формував проект, а обговорював, бо вони тримали пару договорів, слідкували за їх закінченням і формували проект завжди. Він в принципі в голові не міг втримати 1500 маршрутів і коли вони завершаться. Укрупнення проводила держава, адже перед тим мали місце кілька великих аварій, бо перевізники були одиночні й автобуси тримали в себе на дворі. Від них стали вимагати, щоб створювали як раніше АТП й автобуси були на базах. По Острогу база була лише в ОСОБА_3 і там укрупнювати не було що, хіба перевізники одиничні відмовлялися від маршрутів на користь крупнішого. Підприємець має право розірвати договір в будь-який час і робочий орган зобов'язаний оголосити конкурс. Кожен маршрут оформляється окремим договором або одним договором на пакет. Залежить від того як проводився конкурс: якщо пакетом йшли маршрути - пакетом і підписувався договір. Перевізник теоретично міг розірвати угоду заради того, щоб об'єднати в пакеті маршрути і таким чином укрупнитись. Чужі перевізники з іншого міста на конкурс піти не могли, бо вони би завідомо програли. Є система балів на конкурсі: ОСОБА_3 одразу мала 4 бали за те, що у неї база, 11 балів за те, що обслуговувала попередній договір і 15 балів побороти б ніхто не зміг за жодних умов. Навіть теоретично конкурента в ОСОБА_3 не існувало. По системі нарахованих балів ніхто в неї не виграв би. Для «Острогавтотранс» не бачив ні пільгових умов, нічого, що вона могла б не виграти. ОСОБА_1 прийшов проводити конкурсний комітет. Їх сиділо 18-20 чоловік. Він впевнений, що ОСОБА_1 не знав їх навіть по прізвищах і в лице всіх. І впливати на процес голосування абсолютно не міг. Неможливо вплинути на 20 чоловік, половина з яких представники громадських організацій. Це були їх посадові обов'язки - провести конкурс. Бо інакше не було б людям чим їхати в лікарні, школи, куди потрібно, стояли б пікети. Представник правоохоронних органів - прокуратури сиділи на конкурсах завжди. Допускали всіх: і ЗМІ, і громадські організації. Він ОСОБА_1 знав з часів, коли той був міським головою, нормальний, принциповий керівник. З ОСОБА_3 знайомий по роботі, були на спільних нарадах, відносини були хороші, робочі стосунки, бо перевізник вона безпроблемний. Не пригадує, щоб ОСОБА_3 скаржилася на ОСОБА_1 Якщо щось таке і було, я міг сказати: «Ви знайомі, підніметеся на 6 поверх і поговоріть». Бувало, що вони могли годину в кабінеті проговорити. Протокол конкурсу повинен був підписати ОСОБА_1 Протягом 10 днів мав бути підписаний протокол. Потім за 30 днів згідно законодавства - договір з перевізником. Після того як пройшов конкурс і підписано протокол, робочий орган готує паспорта та управління підписує договір. Деякі документи міг виготовляти сам перевізник. Без підписаного договору перевізник їздити не міг. Договір мав підписати той, хто був начальником управління. Договір на перевезення з «Острогавтотранс» підписувала в.о. ОСОБА_6 А ОСОБА_3 досі продовжує перевезення за тим договором. Для них основним було провести конкурс, щоб не залишити район без перевізника, далі все технічно прописано в законодавстві. Про те, що ОСОБА_1 звільняється, говорили ще до Нового року. І ОСОБА_3, здається, про це знала. Бо всі перевізники зазвичай ходять і питають чи це правда. Його також притягують до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.368 КК України за заявою ОСОБА_3 щодо отримання ним неправомірної вигоди в період грудня 2014 року. Вперше почув про це у 2016 році, як справа відносно ОСОБА_1 вже рік перебувала в суді. В тій справі ОСОБА_3 сказала, що ОСОБА_1 не вимагав, він хороший, не судіть його. Без дозволів і документів транспорт би не їздив, в районі був би паралізований рух. Конкурс відбувся і переможця оголошено в залі при перевізнику, членів комісії і представників з прокуратури області. Від ОСОБА_1 підписання договору на перевезення не залежало.
3.7.Допитаний свідок ОСОБА_6 на момент подій була начальником відділу транспорт і зв'язку, а також заступником ОСОБА_7 - начальника управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА, пішла на пенсію 02.10.2015. Розглядала скарги і звернення громадян щодо транспорту. Також згідно посадової інструкції тимчасово виконувала обов'язки начальника, коли був відсутній керівник ОСОБА_7 Якщо він перебував на роботі, то сама до конкурсів відношення не мала. І на засідання Конкурсних комітетів не була. ОСОБА_3 знає як перевізника суто по роботі через скарги від пільгової категорії людей. Конкурси готував робочий орган. Саме вони слідкували за маршрутами. Пам'ятає, як з працівником робочого органу ОСОБА_15 перевіряли чи закінчились договори по маршрутам. Робочий орган вибирав ці маршрути, готував оголошення, а вона тоді була в.о. начальника і підписувала його. Кількість маршрутів і лотів не пам'ятає. Перед тим як погоджувала оголошення на друк в газету, його дивився заступник голови ОДА. Тоді цим заступником був ОСОБА_1 Саме робочий орган працював над оголошеннями і надавав пропозиції, готуючи проект. До неї робочий орган приходив вже з готовим проектом оголошення, бо це входило в їх обов'язки. Вони з ОСОБА_15 показували ОСОБА_1 все оголошення, а не лише Острозький напрямок. Не пам'ятає, щоб ОСОБА_1 давав будь-які вказівки по Острозькому напрямку. Взагалі не пам'ятає, щоб ОСОБА_1 давав їй якісь вказівки, хоч по роботі до нього в кабінет приходила. Норми щодо кількості лотів на Конкурс не існувало. Але тоді ставилось питання на державному рівні по укрупненню лотів, по області ще і по Корецькому, і по Березнівському напрямках також. Це робилось для того, щоб перевізники могли розвиватись, а перевезення стали безпечнішими. Після конкурсу в місячний строк мали бути готові паспорти маршрутів і обов'язково підписувались договори відповідно до протоколу. Договори підписував начальник управління, а заступник голови ОДА до цього відношення не мав.
3.8.Свідок ОСОБА_17- начальник управління податків і зборів ДФС у Рівненській області, пояснила, що з 2014 року є членом Конкурсного комітету Рівненської ОДА. Була на засіданнях комітету. ОСОБА_1 був головою, він жодних вказівок не давав, не впливав, не звертався, щоб відкликати голоси та скасувати рішення щодо перемоги ПП «Острогавтотранс».
3.9.Свідок ОСОБА_18 - член ГО «Перевізники Рівненської області» з 2014 року, член Конкурсному комітету, юрист. Дав показання, що на нього ніхто не тиснув, мало що пам'ятає з того часу. Було в кінці 2014 року, пройшло засідання комітету, проголосували рішення. А через трохи часу ОСОБА_1 збирав їх і обговорювали питання скасування рішення Конкурсного комітету, якого саме не пам'ятає, через рішення суду. Але була така позиція, що комітет не може скасувати будь-якого свого рішення. До того часу як став членом тендерного комітету ОСОБА_3 не знав. Вона зверталася до громадської організації казала, що по ній прийняли неправильне рішення, а його попросили розібратися в її питанні. На зустрічі так спір і не вирішився, бо свідок говорив, що рішення комітету не можливо скасувати, а ОСОБА_1 намагався якось врегулювати це питання.
3.10.Свідок ОСОБА_19 - представник УДАІ УМВС України в Рівненській області в комітеті з проведення конкурсу, в суді пояснив, що на той час був начальником сектору УПП та членом тендерного комітету з 2012 року. Лот формується замовником, а учасники комітету до цього відношення не мають. На нього ніхто не впливав і не тис.
3.11.Свідок ОСОБА_20 в суді пояснив, що на той час був головою Острозької РДА, був представником у конкурсному комітеті. Знайомий з ОСОБА_1 по службі, бо він був голова РДА, а той - заступник голови ОДА. Він за обов'язками брав участь у комісії з дорадчим голосом, бо виставлялися маршрути на його район. Пам'ятає, що на комісії було зачитане рішення суду, не пам'ятає на чию адресу вона надсилалося, може на управління транспорту і зв'язку ОДА. Один з учасників вимагав або не проводити конкурс, або скасовувати конкурсні пропозиції. Рішення суду зачитали під час комісії, здається, хтось із постійних членів, але прізвища не згадає. Він пояснив, що оскільки рішення суду адресувалося управлінню, а не комітету, то можна проводити конкурс. Голова комітету ОСОБА_1 поставив це на обговорення. Голосуванням вирішили проводити засідання і конкурс по процедурі. Потім юристи подивились те рішення суду і сказали, що не треба було проводити конкурс. Він зрозумів, що допустив помилку і тому відкликав голос. Заяву подав в ОДА в канцелярію. Він не знав процедури відкликання голосу. Але вважав, що в цьому немає крамоли. До формування об'єкту конкурсу його не залучали. На конкурсі 16.12.2018 на засіданні комісії був, бо там були зміни по лотах. Про тиск на членів комісії йому не відомо. ПП «Острогавтотранс» знає як найкращого перевізника району, тому голосував за нього. До укрупнення перевізників відноситься позитивно, бо це сприяє покращенню якості перевезень. ОСОБА_1 був куратором Острозького району, чи згідно наказу, чи не офіційно не знає. Які в нього стосунки були з ПП «Острогавтотранс» не знає. Особисто свідку своє невдоволення ОСОБА_3 висловлювала після першого конкурсу, чому він відкликав голос. Він пояснив, що це його вибір, бо оскільки є рішення суду із забороною проведення, то він вважає, що так правильно.
3.12.Свідок ОСОБА_21 дав показання, що до складу комітету входив як представник громадської організації. Був на одному якомусь із засідань, на якому нічого особливого не було. Головуючим був профільний заступник голови ОДА, на той час ОСОБА_1 Про ухвалу суду йому нічого не відомо. Він є інвалідом 2 групи й завжди відстоює інтереси осіб пільгових категорій, тому з цього приводу виникають дискусії. Він член Рівненського обласного об'єднання «Всеукраїнської організації інвалідів». ОСОБА_1 ніколи не підпорядковувався, підзвітним не був, за межами засідань комісії не зустрічався. Зі сторони обвинуваченого завжди була підтримка в тому, щоб перевозили пільгові категорії осіб. Хто така перевізник ОСОБА_3 не знає. ОСОБА_1 жодного разу не звертався стосовно питань надання якихось преференцій. Він є людиною принциповою та його погляди на життя змінити неможливо, має особисту думку. ОСОБА_1 характеризує позитивно, він нормальна, толерантна людина, жодних претензій до нього по службі не мав. Конкурсна комітет - це колегіальний орган, який приймає рішення голосуванням, все зафіксовано і на електронних носіях, і в протоколі. Ніхто на нього не впливав і в принципі не міг впливати.
3.13.Свідок ОСОБА_22 дала показання, що була членом комітету як представник громадської організації, є керівником відділення ГО «Всеукраїнська колегія людей з обмеженими можливостями «Соціальна солідарність». Засідань комітету не пропускала. Головуючим був ОСОБА_1 Один з тих, хто приймав участь у конкурсі подавав на комітет ухвалу суду, з приводу чого вона не пам'ятає, але дискусії були чи приймати ухвалу суду чи ні. Аргументи «за» переконали, але сумніви в неї залишилися. Тому потім вона зі своїм юристом передивилися в телефонному режимі запис. І юрист її переконав, що комісія вчинила не правильно, бо рішення суду треба виконувати, і вона погодилася з ним. Юрист ОСОБА_66. - за порадою ОСОБА_23, це було особисте рішення. Вона висловила сумнів ОСОБА_23 й вони порадилися ще з юристом - другом і прийняли рішення відкликати голоси. На неї впливу не було ніякого зі сторони ОСОБА_1 і про вплив на інших їй не відомо. Особистих зв'язків з обвинуваченим не було, стикалися виключно на засіданнях. ОСОБА_3 не знає. 50% комітету - представники громадських організацій і вони люди активні, сторонньому авторитету не підкоряються, тому винести одноосібне рішення в такому випадку не можливо, лише колегіально. Лист про відкликання підпису писала відповідно до поради юриста, а не якихось шаблонів. Пам'ятає, що в дискусії ОСОБА_1 сумнівався сам і не намагався якось переконати голосувати за чи проти. Потім поставили на голосування й кожен голосував як хотів. Засідання відбулося за правилами.
3.14.Свідок ОСОБА_16 дав показання, що знайомий з ОСОБА_1 оскільки був головою Рівненського осередку Української асоціації перевізників, стикався з ним по роботі, був членом конкурсного комітету. Був на конкурсі, де розглядалось спірне питання. Зауважень до конкурсу не бачить. Тоді між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 був конфлікт. ОСОБА_9 прямо на конкурсі дав ухвалу суду, щоб лоти не розглядали. Але більшістю голосів не взяли до уваги ту ухвалу, бо вона стосувалася не конкурсного комітету, а управління інфраструктури. Хто оголошував ухвалу не пам'ятає. Головуючим був ОСОБА_1 Сам свідок голосував не виконувати ухвалу. Потім хтось телефоном, можливо секретар ОСОБА_67., але категорично стверджує, що це був точно не ОСОБА_1, повідомив, що багато хто відкликав голоси. Він сказав, що не буде відкликати, бо не передбачено процедурою. Через декілька днів була ніби нарада конкурсного комітету, де він також висловив свою позицію. ОСОБА_1 же вважав, що неправильне рішення прийняли, бо не можна не виконувати рішення суду й просив від членів пропозиції як діяти. Розійшлись без голосування і не прийнявши рішення. Протокол не підписують члени комісії, лише секретар і голова. ОСОБА_1 до нього не звертався, щоб відкликати голос. Самостійно приймав рішення, ніхто не впливав. ОСОБА_1 ніяким чином не тиснув і не намагався навіть. Він представник громадської організації й вплинути на нього чи вказувати йому ОДА не може. Ніхто не намагався примусити відкликати голос і він його не відкликав. До сих пір є членом комітету. Порядку проведення конкурсу засідання відповідало. Знає і ОСОБА_3, і ОСОБА_9 ОСОБА_3 не скаржилася про тиск. Договір мусять укласти з тим, хто виграв конкурс. Щоб перебоїв з перевезеннями не було. Можна було дати тимчасовий дозвіл на перевезення на 2 місяці. Позитивно відноситься до укрупнення об'єктів і крупних перевізників, така існувала політика держави і це призводить до безпечніших перевезень.
3.15.Свідок ОСОБА_23 дав показання, що був членом комітету як представник ГО «Союз перевізників України». Ухвала суду забороняла проведення конкурсу. До суду звернувся його однофамілець, який є перевізником. Його маршрут був включений до великого об'єкту і перевізнику це не сподобалося. Він не має юридичної освіти, тому йому важко було тоді судити, на що інший член ОСОБА_18 сказав, що це не стосується конкурсного комітету. ОСОБА_1 не висловлював ніякої позиції по ухвалі суду, голосувати - то голосувати. Єдину чітку позицію висловив ОСОБА_18 як юрист, який сказав, що ця ухвала не має відношення до конкурсу. Й вони не взяли до уваги ту ухвалу. Сам він не був впевнений у своєму рішенні й озвучив цю невпевненість ОСОБА_1 Також звернувся до товариша юриста, який викладає і одночасно має велику практику. Юрист пояснив, що будь-яке рішення суду має виконуватися й вони всі зробили неправильно. Тому вирішив відкликати голоси, про що повідомив ОСОБА_1 ОСОБА_1 не просив його писати заяву, він прийняв рішення сам, заяву продиктував юрист, але пам'ятає, що думка ОСОБА_1 була схожа з його і він теж вирішив відкликати голос. Ця ситуація призвела до того, що свідок звернувся із заявою, щоб надалі в засіданнях був юрист. ОСОБА_1 взагалі не тиснув. Відкликали голоси після консультації юриста ОСОБА_66. Дат засідань не пам'ятає. Окрім того, що на першому засіданні образили ОСОБА_9 На той момент ще відрізнялося тим, що об'єкт був великий, об'єднали і міські, і районні маршрути, і прибуткові, і збиткові маршрути. З однієї сторони розуміє, замовнику легше працювати з одним перевізником, але він противник об'єднання, бо це знижує конкуренцію. Але умови були прописані для всіх однакові. Укрупнення передбачається законодавством, така була державна політика. Про будь-який вплив на інших членів комітету не відомо. ОСОБА_3 знає як перевізника, в них нормальні робочі відносини. По конкурсу вона взагалі не спілкувалася з ним. ОСОБА_3 розказувала пост-фактум десь після січня 2015 року, що потрапила в недобру ситуацію, нервувалася. Конкретно за ОСОБА_1 нічого не казала, обставин, що в неї щось вимагали не повідомляла. Для кожного перевізника кожний конкурс - це певні труднощі, це завжди стрес, бо є небезпека, що втратиш бізнес, якщо наприклад, не вистачить коштів на транспортний засіб. В постанові КМУ про проведення конкурсу так прописано, що чим крупніше об'єкти, тим більше балів. І перевізник змушений був укрупнятися. Так і ОСОБА_3 сама об'єднувала перевізників. Договір гарантує здійснення перевезень при дотримання умов договору. В об'єкта не було конкурента. Залишати об'єкт без перевізника не можна. Тому хоч не хоч, а голосують усі за одного перевізника. Але саме так прописана постанова КМУ. ОСОБА_22, ОСОБА_24 і він спільно консультувалися з юристом. Тиску на них не було. Політика укрупнення - це політика держави, яка «хоронить» малий бізнес. Постанову КМУ 1081 чинна по сей день.
3.16.Свідок ОСОБА_25 - головний редактор газети «Вісті Рівненщини», в суді пояснив, що оголошення в їхній газеті друкує «Автоконтроль Рівне», як воно зараз точно називається, не знає. Друкують в стандартній формі. Це ж повідомлення друкувалось за аналогією. Замовляв оголошення в друк ОСОБА_14 Тоді він очолював якусь установу з питань координації роботи автотранспортом, точно не пам'ятає назву. ОСОБА_14 надсилав оголошення в електронній формі, а вони їх друкували, передавали документи і їм їх оплачували. З ОСОБА_1 контактів з приводу розміщення оголошень чи інших питань публікації не було.
3.17.Свідок ОСОБА_26 дав показання, що зараз працює заступником голови районної ради Здолбунівського району Рівненської області. ОСОБА_1 знає по роботі з 2014 року, коли той був заступником голови ОДА, а він - головою РДА. В листопаді 2014 року був конкурс в тендерній комісії по перевізниках в приміщенні «Укрінтеравтосервіс», це в районі залізничного вокзалу. Він був там присутній з дорадчим (рекомендаційним) голосом, бо на той час в нього проводилося таки три тендери на перевезення. Потім відбулося голосування, де був допущений тільки один перевізник, а через кілька хвилин прийшов інший автоперевізник з рішенням суду, яке забороняло проводити тендер. Проконсультувалися з юристом-членом комісії, а також там був присутній працівник прокуратури, і вирішили комісією все-таки проголосувати. Потім він поїхав до себе в РДА й проконсультувався ще зі своїм юридичним відділом, в якому вивчили питання й через кілька годин повідомили, що в принципі треба відкликати свій голос, бо вчинили не правильно. Потім через кілька днів в коридорі Рівненської ОДА зустрівся з ОСОБА_1 й сказав йому, що консультувався з юристами за ту ситуацію, на що ОСОБА_1 сказав, що теж проконсультується. Потім за кілька днів подзвонили з його приймальні, що треба відкликати свій голос. Він приїхав лише з обіду й в приймальні йому був залишений зразок заяви про відкликання голосу, яку він написав і залишив секретарю. Відкликав голос сам, без впливу, бо прийшов до висновку, що рішення суду треба виконувати. Скільки співпрацював з ОСОБА_1, то ніяких суперечок чи конфліктів не було. Не думає, що ОСОБА_1 міг впливати на рішення колегіального органу. Прокурор під час проведення конкурсу сидів і за усім спостерігав.
3.18.Свідок ОСОБА_27 - представник обкому профспілки автомобілістів і шляховиків у конкурсному комітеті. ОСОБА_1 знає як заступника голови Рівненської ОДА. Був на кожному засіданні в конкурсному комітеті й підписувався за кожне своє рішення за чи проти. В підготовці інформації участі не брав. Вони в комісії користувалися інформацією, підготовленою робочим органом. Всі питання, які виносилися на комісію, обговорювалися членами й голосували. Був один казус, коли ніби проголосували, прийняли рішення, а потім виявилося, що через рішення суду дехто відкликав голоси. Якщо кілька претендентів, то йде бальна система. Переможцем автоматично стає той, в кого більше балів. Якщо один кандидат - то простіше там нема бальної системи, а дивляться на якість перевезень, транспортну базу. Був один дзвінок до свідка, щоб з'явився до ОСОБА_1 Він прийшов, але того не було, тоді спустився до ОСОБА_7 він пояснив, що було рішення суду, що потрібно повторно зібратися з цього питання. ОСОБА_7 сказав, що: «ОСОБА_1 зараз нема, але він просив передати тобі, щоб розглянув це питання, сказати свою думку». А вказівки йому ніхто не міг давати, бо він не підлеглий. Підписав заяву про відкликання голосу, бо вважає, що якщо є рішення суду про зупинення конкурсу, то воно має виконуватися. Це був єдиний раз коли відкликав голос за 15-20 років. Не раз були різні рішення суду, залежно про що в них писало, то розгляд питань відкладався чи ще щось. Заяву про відкликання голосу віддав ОСОБА_7 Це рішення було добровільним, тиску не було. Голосування на комітеті відбувалося без впливу голови комітету, на членів він не міг впливати. Голосування проводилося відкрито шляхом підняття рук і кожний розписувався у відомості в кінці й віддавав секретарю. Останній час постійно велася фіксація засідання конкурсної комісії. Він ОСОБА_1 не підпорядковувався, з проханнями щодо голосування не звертався до нього. Організовує тендер, визначає лоти замовник з ОДА, а готує документацію її робочий орган. ОСОБА_3 знає як особу, яка брала участь в конкурсі, про якісь неправомірні дії відносно неї не повідомляла. Якщо перевізник переміг в конкурсі з ним підписувало договір управління. Не було такого, щоб перемогу в конкурсі віддали тому перевізнику, який набрав менше балів, ніж інший. Це неможливо.
3.19.Свідок ОСОБА_24 дав показання, що на той час був членом тендерного комітету від ГО «Спілки водіїв», так вимагає законодавство, щоб комісія складалася з 50% членів від профільних громадських організацій, які відносяться до автомобільного транспорту. ОСОБА_1 був головою конкурсного комітету. На той час це було десь друге спільне з ним засідання й все знайомство зводилося до того, що сидів в іншому кінці столу від нього. В конкурсному комітеті все просто: якщо є один претендент, бальна система, порахували бали, голова комітету оголошував результати і все; якщо є кілька претендентів, то приймали рішення колегіально, кожен приймав рішення, згідно поданих пропозицій. Засідання комісії проводиться під відео, аудіо запис, все можна передивитися, прослухати. ОСОБА_1 був просто як модератор і ніякого впливу він ні на кого не міг мати, принаймні на нього так точно. Членів комісії збиралося в середньому десь 14-18 чоловік. Засідання проводилося на другому поверсі в приміщенні біля залізничного вокзалу. Стільки було вже конкурсних комітетів, то точно не може згадати ті події. Давали за раз по 25-30 маршрутів надрукованих на аркуші паперу, на якому вони ставили свої за і проти й здавали, адже їх в себе не зберігали. Вникнув, проголосував, вийшов і забув. Згідно положення про проведення конкурсу, кожен член комітету має право на окрему думку, тому бувало, що він кілька разів писав заяву про те, щоб відкликати свій голос із причини незгоди з іншими членами комісії з різних причин. То, наприклад, не вчасно зачитали вже після голосування, прийняття рішення конкурсного комітету, - рішення суду про заборону, наприклад, проведення конкурсу. Часто люди не розуміють, що ОДА - орган державної влади, а Конкурсний комітет - колегіальний орган. На нього ніколи ніхто не впливав. Представників від громадськості в комітеті було десь 6 чоловік. За участь в конкурсі перевізники офіційно несли витрати, скільки не пам'ятає. Після конкурсу з перевізником укладається строковий договір. Є перелік дозволів з певним строком і робочий орган, який слідкує, коли вони завершується. Десь за місяць-два до закінчення договору в передбачені законом строки публікують оголошення про конкурс у пресі, бо зобов'язані згідно законодавства, поставити ці маршрути на новий конкурс.
3.20.Допитаний в суді свідок ОСОБА_9 надав показання, що він як перевізника в листопаді 2014 року не зміг прийняти участь в конкурсі за маршрутом Рівне-Українка, оскільки маршрут, який він обслуговує багато років, попав в один крупний лот з маршрутами ОСОБА_3 Він звернувся, щоб внесли зміни, але за вимогами можна було внести зміни в об'єкт лише за певний час до конкурсу, щоб дати оголошення, і йому не вистачило одного дня. Тоді звернувся до суду, який 05.11.2014 виніс ухвалу про заборону проведення конкурсу, ухвалу він особисто подав при проведенні конкурсу. Десь через три дні ОСОБА_1 закликав його і повідомив, що їх дії були неправильні і щоб виправити ситуацію буде повторно конкурс. При цьому була і ОСОБА_3, вона зайшла до ОСОБА_1 після нього. Коли був у ОСОБА_1, він сказав написати заяву на внесення зміни до об'єкту конкурсу, що і було зроблено. Маршрут Рівне-Українка було сформовано в окремий лот по конкурсу, який він виграв у ОСОБА_3, яка теж претендувала на маршрут. Вони досі обслуговують кожен свій маршрут.
3.21.Допитаний свідок ОСОБА_12 пояснив, що він перевізник, в серпні 2014 року, перевізники почали об'єднуватися. Вони з ОСОБА_8 домовилися з ОСОБА_3, що підуть до неї в автобазу «Острогавтотранс». І він пропонував включити свій маршрут Рівне ПВА - Здолбунів АС до інших маршрутів (тобто одного об'єкту конкурсу), на яких ПП «Острогавтотранс» здійснював перевезення та які будуть виставлятися на конкурс - по одному вже строк закінчувався, а по другому через півроку, і ОСОБА_10 пропонував включити свої маршрути.
Зі слів ОСОБА_3 йому було відомо, що ОСОБА_1 у неї вимагав грошові кошти, збільшував розмір грошей, які хотів одержати. Зокрема, спочатку він хотів збільшити суму з 2 до 5 тис. доларів США., а через несплату грошей ОСОБА_1, останній хотів виставити маршрут Рівне ПВА - Здолбунів АС окремим об'єктом конкурсу.
Після того, свідок зателефонував виконувачу обов'язків начальника управління інфраструктури та промисловості Рівненскьої ОДА ОСОБА_6, якій сказав, що не погоджуюся з такими діями щодо формування об'єктів конкурсу, пригрозив, що поінформує про вказаний факт громадські організації, приведе АТОвців та спалить власний автомобіль під приміщенням Рівненської ОДА. На думку свідка, що через загрозу набуття суспільного резонансу, ОСОБА_1 відмовився виставляти маршрут Рівне ПВА - Здолбунів АС окремим об'єктом конкурсу. За результатами конкурсу ПП «Острогавтотранс» було визнано переможцем конкурсу по його об'єкту конкурсу. Свідок сам ходив до ОСОБА_6 і писав заяву про те, щоб на конкурс включили в пакет його маршрути, за одним достроково розірвав, щоб потім його не продали іншим. Щоб хтось інший виграв конкурсний тендер, окрім ПП «Острогавтотранс» було нереально, бо в них найбільше транспорту, база. Однак, пізніше від члена конкурсного комітету ОСОБА_23 свідок дізнався, що ОСОБА_1 збирав членів конкурсного комітету для відкликання ними своїх голосів за результатами голосування, однак члени конкурсного комітету відмовилися виконати такі дії. Про рішення суду нічого не знає. Розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відбувалось після серпня-вересня 2014 року, вона говорила, що була сума «з двух до п»яти».
ОСОБА_1 на листку показував об'єкти конкурсу і скільки кожен конкурс «стоїть по баблу»…, точної суми не пам'ятав. Текст був рукописний. Його показувала ОСОБА_3 Гроші ОСОБА_1 вимагав за «перемогу». Під час допиту свідок тричі змінював покази щодо розміру листка, на якому був текст. Спочатку ніби формату А4, потім як половина, а після - маленький. Не міг згадати, де знаходився кабінет ОСОБА_1 і коли вони туди приходили. Пізніше свідок заявив, що нічого не пам'ятає через хворобу. Він стверджує, що сам вимагав об'єднання маршрутів в один лот у ОСОБА_6, бо це було в його інтересах. Гроші нікому не платив. Про всі події йому повідомляла ОСОБА_3
3.22. Допитаний в суді свідок ОСОБА_8 пояснив, що він перевізник. Все почалося з формування пакетів укрупнення перевізників «Рівне-Острог», «Рівне-Здолбунів». Вони з перевізником ОСОБА_12 пішли до перевізника ОСОБА_3, щоб об'єднатись. ОСОБА_7 - начальник управління в ОДА сказав, що вже сформовано пакети, і його два маршрути «Рівне-Здолбунів» дісталися іншому перевізнику. Він знав ОСОБА_3, а та з ОСОБА_1 земляки, "рішили, що підуть - домовляться". Вони пішли до нього двоє, там був список маршрутів, його цікавили маршрути «Рівне-Острог» і «Рівне - Здовбиця», договори на які закінчувалися, щоб були включені в пакет. Домовилися, не пам'ятає як. Першим вийшов з кабінету він, а згодом ОСОБА_3, яка показала невеликий папірець, на якому проти кожного маршруту стояла цифра. Навпроти його маршрутів стояло по 1000 доларів США. Потім через деякий час ОСОБА_3 каже, що він сказав, що прибуткові маршрути, то підняв ціну до півтори тисячі доларів. Він спілкувався лише з нею, з ОСОБА_1 не спілкувався. Був перший конкурс, результат потім його щось відмінили, бо відкликали голоси. Потім пакет знову проголосували. Забрали, здається лише маршрут «Рівне-Українка», а всі інші лишилися. Після першого конкурсу кошти не передали, то ОСОБА_3 казала, що ОСОБА_1 грозився, що не підпише договори. Після другого конкурсу, бо гроші не дали, то казав, що договори не укладуть. Коли був у кабінеті ОСОБА_1, то бачив лише лист із маршрутами, а папірець (клочок) з вказаними сумами побачив лише коли ОСОБА_3 вийшла з кабінету. ОСОБА_12 з ними тоді не було. На даний час його транспорт в оренді в ОСОБА_3 «Острогавтотранс». Коли була перша сума, то був згідний заплатити за маршрут, а коли підняли, то сказав, що не буде платити й кошти не передавав. Вважає, що ОСОБА_1 як голова конкурсної комісії підписував договори. Він отримував дозвільну карточку на маршрут. Тоді вони їздили десь місяць без неї, бо ОСОБА_3 дала її пізніше йому. В січні місяці 2015 року ОСОБА_3 нічого не казала, що буде передавати кошти. Про затримання ОСОБА_1 дізнався від своїх водіїв. Зустріч з ОСОБА_1 була до публікації оголошення в газеті. Розмір папірця з записаними сум ручкою чи олівцем був десь як із зошита чи пів аркуша, точно вже не пам'ятає. Підписаних договорів не бачив, але вважає, що договори підписує голова конкурсного комітету, бо знає із життєвого досвіду. Зі слів ОСОБА_12 йому теж озвучували суми, закінчилося сумою по 2500 доларів США за маршрут. ОСОБА_3 сама пішла домовлятися за маршрути, щоб включити в один пакет. Він записав і сказав, що подасть оголошення в газету. Вийшов з кабінету, ОСОБА_3 десь через 10-15 хв., яка сказала, що ОСОБА_1 сказав, що за це треба заплатити. На слідстві листок йому слідчий чи то прокурор вже тут показували. З ОСОБА_1 не контактував, все було через ОСОБА_3 Якби включили в пакет маршрути і не було б інших претендентів, то це фактично перемога в конкурсі.
3.23.Допитаний у ході судового розгляду працівник УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28 повідомив, що попередньо працював у відділі БКОЗ УСБ України в Рівненській області та до напрямку його роботи відносилося документування злочинів службовими особами державних адміністрацій. У ході здійснення службової діяльності ним було встановлено дані про готування заступника голови Рівненської ОДА ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, зокрема вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_3 ОСОБА_1 як заступник голови ОДА відповідав за напрямок організації перевезень, надавав вказівки з цих питань ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Рапорт про виявлення кримінального правопорушення ним було підготовлено та подано керівництву близько 11 години 11 січня 2015 року, і були внесені відомості до ЄРДР близько 12.30 год. У подальшому його керівник ОСОБА_29 їздив до прокуратури області, де була нарада. Він перебував в м. Рівне на роботі і очікував підтвердження внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а інша група працівників УСБУ в Рівненській області вже була в с. Могиляни Острозького району Рівненської області. Також ще була третя група в Острозі. По дорозі з с. Могиляни Острозького району на Остріг зупинили ОСОБА_3, яка повідомила, що їде на зустріч з ОСОБА_1 для передачі грошових коштів та мала при собі в сумці 15 тис. доларів США. Вона пояснила, що попередньо надала йому 3 тис. доларів США, ОСОБА_1 сказав ще 11 тис. доларів США, а мала вона при собі 15 тис. доларів США, так як між ними не була остаточно узгоджена сума коштів. Також ОСОБА_3 погодилася на співпрацю з оперативним підрозділом щодо викриття незаконної діяльності ОСОБА_1 Заступником прокурора області того ж дня було надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину, виконання якого було доручено ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області. Лише після одержання відповідних документів від прокурора щодо проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину, він виїхав на Остріг, а працівниками УСБУ за місцем проживання ОСОБА_3 за участі понятих було проведено помічення грошових купюр, їх опис, кошти було передано ОСОБА_3 Близько 14 год. 40 хв. ОСОБА_3 виїхала до м. Острог, де зустрілася з ОСОБА_1 Негласна слідча розшукова дія у формі контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_1 була завершена через початок відкритого фіксування шляхом проведення огляду місця події слідчим о 15.06 год. Відносно ОСОБА_1 проводилися оперативно-розшукові заходи, в тому числі негласні на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду м. Києва, зокрема у формі аудіо-, відеоконтролю, фотофіксації, прослуховування телефонів. Вимагання грошових коштів ОСОБА_1 здійснював у ОСОБА_3 шляхом розмов засобами мобільного зв'язку, під час яких він вимагав у останньої виконання зобов'язань, вказував, що «інакше не буде нічого». Розмова, яка містила ознаки вимагання відбувалася 20 грудня 2014 року. Після цього між ними були домовленості про зустріч, які постійно відкладалися, на 9 та 10 січня 2015 року. Однак зустрічі в ці дні між ними не відбулися і було узгоджено на 11 січня 2015 року. Після проведення контролю за вчиненням злочину не використані грошові кошти в сумі 7 тис. доларів США було повернуто власниці ОСОБА_3 Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії свідок складав пізніше в м. Рівне, після проведення негласних (слідчих) розшукових дій та огляду місця події в м. Острог. Також, свідок вказав, що вперше зустрівся з ОСОБА_3 11.01.2015, раніше з нею не зустрічався.
3.24.Допитаний в якості свідка слідчий СВ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_30 вказав, що він за дорученням керівника вказаного слідчого підрозділу здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні, у ході якого 11.01.2015 проводив огляд місця події в м. Острог за фактом одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 Кримінальне провадження було розпочато за матеріалами оперативного підрозділу УСБУ в Рівненській області, спочатку проводилася негласна слідча (розшукова) дія. Факт одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 - це був можливий розвиток подій, а не імперативна норма. Перед початком огляду свідок неодноразово ставив ОСОБА_1 питання щодо дозволу на огляд автомобіля, на що отримав дозвіл. За результатами проведення огляду місця події в салоні автомобіля ОСОБА_1 було виявлено грошові кошти - долари США зі слідами ідентифікації. Упакування вилучених речей відбувалося на місці огляду, а в подальшому після завершення слідчої дії всі учасники поїхали до м. Рівне, де на робочому місці слідчого було складено відповідний протокол, який був підписаний учасниками та понятими. Наступного дня 12.01.2015 він передав матеріали кримінального провадження з відповідними доказами до прокуратури області у зв'язку із визначенням прокурором підслідності за слідчим відділом прокуратури Рівненської області.
3.25.Також, допитаний у ході судового розгляду справи колишній старший слідчий слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_31 пояснив, що він упродовж січня-лютого 2015 року здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Свідком по кримінальному провадженню ОСОБА_3 було надано йому за клопотанням клаптик паперу, розміром «як пів його телефону», на якому з її показань ОСОБА_1 були виконані записи щодо сум неправомірної вигоди, яку необхідно було йому надати, у подальшому призначив відповідну почеркознавчу експертизу. Також свідок пояснив, що при виконанні ним вимог с. 290 КПК України та відкритті стороні захисту матеріалів досудового розслідування він міг зазначити речові докази в переліки тих, які надаються для ознайомлення, якщо ці докази були додатком до експертиз. Будь-яких зауважень чи додаткових клопотань з вказаного приводу у сторони захисту не було.
IV.Докази, на які посилається сторона обвинувачення:
1.Фактичні дані, які містяться у наступному:
1) рапорт старшого оперуповноваженого відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28 від 11.01.2015, реєстраційний номер 13/28, скерований до слідчого відділу УСБУ в Рівненській області 11.01.2015 згідно супровідного листа №13/29 за підписом т.в.о. начальника відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_29 (т.5, а.с.3, 4);
2) витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 22015180000000001 від 11.01.2015 за підписом реєстратора кримінального провадження - слідчого в особливо важливих справах СВ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_30, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (т.5, а.с.1); за підписом реєстратора кримінального провадження - слідчого в особливо важливих справах СВ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_30, із зазначенням даних про прокурорів у кримінальному провадженні (ОСОБА_32, ОСОБА_33.) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у якому зазначено, що 11 січня 2015 року службова особа органу державної влади ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вимагав та одержав неправомірну вигоду у розмірі 8 тис. доларів США за вчинення ним дій з використанням власного службового становища в інтересах третьої особи. Встановлено, що ОСОБА_1 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки посада останнього згідно ст. 25 Закону України «Про державну службу» віднесена до 3 категорії державних службовців (т.5, а.с.2); за підписом реєстратора кримінального провадження старшого слідчого прокуратури Рівненської області ОСОБА_31 із зазначенням даних про прокурорів у кримінальному провадженні: ОСОБА_34, ОСОБА_35 (т.5, а.с.107); за підписом реєстратора кримінального провадження прокурором ОСОБА_35. 26.03.2018, вбачається, що відомості до Реєстру внесено о 12:27:04 11.01.2015, зареєстровано (підтверджено реєстрацію) о 12:52:11 11.01.2015. (т.3 а.с. 107);
3) зі змісту доручення заступника начальника СВ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_36 від 11.01.2015 проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому в ОВС СВ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_30 та слідчому вказаного слідчого підрозділу ОСОБА_37 (т.5, а.с.5-6);
4) зі змісту постанови заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_32 від 11.01.2015 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні у складі заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_32 (старший групи) та начальника відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області ОСОБА_33 (т.5, а.с.7-8);
5) згідно постанови заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_32 від 12.01.2015 підслідність у вказаному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, визначено за слідчими слідчого відділу прокуратури Рівненської області (т.5, а.с.10-11);
6) згідно супровідного листа №6/249-16 від 12.01.2015 за підписом заступника начальника слідчого відділу УСБУ в Рівненській області ОСОБА_36 кримінальне провадження в одному томі на 38 арк., а також опечатаний конверт з відповідними матеріалами кримінального провадження та доказами (диски з записом огляду місця події, зразки змиву з рук ОСОБА_1, а також 80 купюр по 100 доларів США), які є додатком до протоколу огляду місця події від 11.01.2015, скеровано на адресу прокуратури Рівненської області (вх.№17/1/1-3-15 від 12.01.2015). Згідно письмової резолюції начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_10 на вказаному документів від 12.01.2015 проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_31 (т.5, а.с.12);
7) зі змісту постанови начальника слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_10 від 13.01.2015 про створення слідчої групи для розслідування кримінального провадження створено слідчу групу у складі старших слідчих слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_31, ОСОБА_38 та ОСОБА_39 Керівництво групою доручено ОСОБА_31 (т.5, а.с.16);
8) постановою заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_32 від 11.01.2015 №15/1-7т (розсекречено) за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №22015180000000001 від 11.01.2015 за ч. 3 ст. 368 КК України прийнято рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - грошових коштів в розмірі 15 тис. доларів США, помічених спеціальним люмінесцентним фарбником, тривалістю 15 днів (протягом часу з 11.01.2015 по 25.01.2015 включно) відносно ОСОБА_1 та тих з ким контактує. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії доручено працівниками оперативного підрозділу ВБКОЗ Управління СБ України в Рівненській області (т.3 судової справи, а.с.101-104);
9) протоколом виготовлення, вручення і використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 11 січня 2015 року, складеного старшим оперуповноваженим відділу БКОЗ Управління СБ України в Рівненській області капітаном ОСОБА_11 (т.5, а.с.24-26, додатки - фотокопії купюр з їх номерами та серіями - т.5, а.с.27-64).;
10) протокол про виготовлення, вручення і використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 11 січня 2015 року з додатком в конверті скеровано на адресу слідчого прокуратури ОСОБА_31 згідно супровідного листа від 13.01.2015 №4 нт прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_35 (т.5, а.с.23);
11) відповідно до змісту листа №13/190-вих від 20.01.2015 за підписом заступника начальника ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_29, актом засідання експертної комісії для скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідних документів №13/154дск від 19.01.2015 змінено гриф секретності «таємно» матеріальних носіїв інформації та відповідних документів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №22015180000000001 та присвоєно гриф «не таємно», а саме: протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину (р.№13/11 від 11.01.2015), який вказаним листом скеровано на адресу прокуратури Рівненської області (вх.№17/1/1-25-15) (т.5, а.с.65);
12) протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 11 січня 2015 року №13/11т (розсекречено), складеного старшим оперуповноваженим 1 сектору відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ в Рівненській області капітаном ОСОБА_28 на виконання доручення заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_32, на підставі постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії (т.5, а.с.66-68);
13) Згідно супровідного листа №13/470вих від 14.02.2015 начальником відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_40 скеровано на адресу прокуратури Рівненської області матеріали проведення оперативно-розшукових заходів у формі аудіо-, відеоконтролю особи для долучення до матеріалів кримінального провадження №22015180000000001, а саме протокол №13/431 від 12.01.2015 на арк. (нетаємно) та оптичні диски DVD-R «Videx» №7вс/383 від 11.01.2015 та CD-R «TDK» №7вс/384 від 11.01.2015, не таємно (т.5, а.с.69);
14) відповідно до змісту протоколу №13/431вих (нетаємно) про результати проведення негласного оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №26 від 12.01.2015, складеного старшим оперуповноваженим першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва №01-9859цт від 24.11.2014 про надання дозволу на здійснення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном з 24.11.2014 по 21.01.2015, вказано зміст розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Відповідний запис інформації здійснено на оптичні носії інформації №7вс/383 від 11.01.2015 та CD-R «TDK» №7вс/384 від 11.01.2015. (т.5 а.с.70-75).
15) Відеозапис на оптичному носії інформації CD-R «TDK» №7вс/384 від 11.01.2015 досліджено в судовому засіданні та на ньому зафіксовано факт зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_3 в м. Острог 11.01.2015;
16) змістом протоколу огляду місця події від 11 січня 2015 року, складеного слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу Управління СБ в Рівненській області майором юстиції ОСОБА_30 в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_41 за участю ОСОБА_1, працівників УСБУ в Рівненській області ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_28 (т.5, а.с.76-80);
17) зазначені у протоколі огляду місця події відомості відповідають обставинам, які відображені на відеозаписі вказаної слідчої дії, який досліджено в судовому засіданні по справі;
18) згідно постанови старшого слідчого СВ прокуратури Рівненської області ОСОБА_31 від 13.01.2015 постановлено відібрати у ОСОБА_1 експериментальні зразки його почерку (т.5, а.с.119), про що складено протокол від 13.01.2015 (т.5, а.с.120-125). Відповідно до постанови слідчого від 28.01.2015 та від 04.02.2015 у ОСОБА_1 додатково відібрано експериментальні зразки його почерку (т.5, а.с.175-189);
19) згідно протоколу огляду від 29.01.2015, складеного старшим слідчим СВ прокуратури області ОСОБА_39, вказаний слідчий в присутності понятих ОСОБА_44 та ОСОБА_45 на внутрішньому дворі УСБУ в Рівненській області за адресою м. Рівне, вул. Відінська, 4, провів огляд автомобіля НОМЕР_3, в салоні якого в ніші задніх дверей зі сторони водія виявлено мобільний телефон марки «Nokia N82», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_36 із сімкарткою оператора мобільного зв'язку Київстар. Вилучений телефон поміщено слідчим до прозорого поліетиленового пакету, який опечатано та скріплено підписами учасників слідчої дії, понятих та слідчого. Також за результатами освітлення лампою DeLux WL 0268W із спеціальним освітленням було освітлено переднє сидіння пасажира, на якому виявлено нашарування яскраво зеленого кольору (т.5, а.с.240-243);
20) зі змісту протоколу огляду від 30.01.2015, складеного старшим слідчим СВ прокуратури області ОСОБА_31, вбачається, що за результатами вказаної слідчої дії оглянуто мобільний телефон марки «Nokia N82», чорного кольору, який було вилучено за салону автомобіля НОМЕР_3 (т.6, а.с.3-5);
21) мобільний телефон визнано речовим доказом відповідно до постанови слідчого ОСОБА_31. від 30.01.2015 (т.6, а.с.6, 7) та досліджено у ході судового розгляду справи;
22) слідчим ОСОБА_31. 15.01.2015 отримано від ОСОБА_3 аркуш нерозграфленого паперу білого кольору розміром 85х81 мм із записами ОСОБА_1 та у подальшому слідчим ОСОБА_39. здійснено огляд даного документу, про що складено протокол та відповідно до постанови від 07.02.2015 визнано речовим доказом (т.6, а.с.110-116);
23) відповідно до висновку від 06 лютого 2015 року № 01-15 експерта експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СВ України в Управлінні СБ України в Рівненській області ОСОБА_46, наданого на виконання постанови слідчого ОСОБА_31. проведено судову почеркознавчу експертизу, згідно висновку якого в наданому ОСОБА_3 аркуші паперу розміром 85х81 мм цифровий напис, який починається та закінчується цифрами «3-1 … 1-1,5» виконаний ОСОБА_1 (т.9 а.с.5-9);
24) зі змісту протоколу огляду документів від 07 лютого 2015 року, складеного старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_39, оглянутий аркуш паперу білого кольору розмірами 85х81 мм., на якому наявні написи цифр, а саме: «3-1, 2-2, 2-5, 1-1,5, 1-1,5», виконані олівцем чорного кольору (т.9, а.с.1-9);
25) зі змісту листа ГУ ДФС України в Рівненській області від 20.01.2015, наданого на запит слідчого, вбачається, що ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, податкова адреса АДРЕСА_1, є засновником та керівником ПП «Острогавтотранс», код ЄДРПОУ 33166987 (т.6, а.с.144-145);
26) змістом заяви ОСОБА_3 на адресу начальника УСБУ в Рівненській області ОСОБА_47 від 12.01.2015 реєстраційний номер А-2 (т.6, а.с.157-158);
27) відомості за вказаним фактом на підставі рапорту старшого слідчого СВ прокуратури області ОСОБА_31 від 16.02.2015 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015180000000028 за ч.3 ст.369 КК України (т.6, а.с.160-161);
28) висновком №223 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 10 лютого 2015 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (т.9, а.с.10-19);
29) 80 купюр з відповідними номерами та серіями, які вилучено з автомобіля ОСОБА_1 11.01.2015, досліджено експертом у ході проведення речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, на підставі постанови слідчого ОСОБА_31. від 16.02.2015 приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу та у подальшому оглянуто в судовому засіданні (т.9, а.с.20-21);
30) згідно постанови слідчого ОСОБА_31. від 13.01.2015 відібрано у підозрюваного ОСОБА_1 експериментальні зразки його голосу (т.5, а.с.126-127). Відеозапис з голосом ОСОБА_1 на відеокасеті формату Panasonic Mini Dv DVM 60 досліджено в судовому засіданні по справі;
31) також, на підставі постанови слідчого ОСОБА_31. від 21.01.2015 відібрано зразки голосу у свідка ОСОБА_3, про що складено протокол. Запис зразків голосу свідка здійснено на касету Panasonic Mini Dv DVM 60, який досліджено у ході судового розгляду справи (т.6, а.с.116-117);
32) висновок № 605/606 криміналістичної експертизи відеозвукозапису у кримінальному провадженні від 16 лютого 2015 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеної на підставі постанови слідчого ОСОБА_31. від 14.02.2015 (т.9, а.с.22-30);
33) отримані за результатами проведення оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_1 носії інформації - оптичні диски DVD-R «Videx» №7вс/383 від 11.01.2015 та CD-R «TDK» №7вс/384 від 11.01.2015 оглянуті слідчим ОСОБА_31. 14.02.2015 та приєднані до матеріалів судової справи в якості речових доказів на підставі постанови вказаного слідчого від 16.02.2015 (т.9, а.с.31-32, 33);
34) Згідно матеріалів отриманого 17.02.2015 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22.01.2015 у справі №569/742/15-к тимчасового доступу до інформації ПрАТ «Київстар» про телефонні дзвінки з абонентських номерів ОСОБА_1, а саме НОМЕР_33 та НОМЕР_34 за період з 04.04.2014 до 11.01.2015, а також за результатами огляду отриманої інформації на компакт диску вбачається, що за період вказаного часу з абонентським номером НОМЕР_35, який належить ОСОБА_3, починаючи з 22.07.2014 здійснено ОСОБА_1 37 вихідних дзвінків, тривалістю від 11 до 233 секунд, а також отримано від ОСОБА_3 33 вхідних дзвінки. (т.9, а.с.34-51);
35) належність вказаних номерів телефону ОСОБА_1 підтверджується також матеріалами УСБУ в Рівненській області, наданими 20.01.2015 на виконання доручення слідчого ОСОБА_31. від 14.01.2015 №17/1/1/1-3вих-15. (т.6, а.с.76-78);
36) згідно інформації Управління Національного банку України від 16.01.2015, наданої на запит слідчого ОСОБА_31. від 13.01.2015 №17/1/1-26вих-15, станом на 11.01.2015 офіційний курс НБУ гривні до 100 доларів США складав 1574, 9587 грн., а станом на 09.10.2014 - 1295,0205 (до 14.00 год.), а після 14.00 год. - 1293,0817 грн. (довідка УНБУ в області від 16.02.2015) (т.9, а.с.52-58).
2.Обставини проведення Рівненською обласною державною адміністрацією упродовж вересня-грудня 2014 року конкурсів на перевезення пасажирів транспортом загального користування та участі в них ПП «Острогавтотранс» зафіксовані та підтверджуються відповідними документами, вилученими шляхом здійснення слідчим тимчасового доступу на підставі ухвал слідчого судді Рівненського міського суду в Рівненській обласній державній адміністрації та у філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс», які також оглянуті та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема:
2.1Документи щодо залучення Рівненською обласною державною адміністрацією філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс» до виконання робіт щодо проведення конкурсів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування:
1.Договір про виконання робіт з підготовки проведення конкурсів на перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування від 31.01.14 на 5 арк.;
2.Додаткова угода від 29.09.14 про внесення зміни до Договору про виконання робіт з підготовки проведення конкурсів на перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування від 31.01.14 на 1 арк.
2.2.Заяви перевізників про розірвання договорів з перевезення:
1.Заява ФОП ОСОБА_8 від 26.09.14 про розірвання договору на перевезення маршрутом «Рівне - Острог ч/з Здолбунів» від 01.04.10 № 0206 на 1 арк.;
2.Заява ОСОБА_12 від 26.09.14 про розірвання договору на перевезення маршрутом «Здолбунів - Рівне» від 01.04.2010 № 0214 на 1 арк.;
3.Заява ОСОБА_49 від 26.09.14 про розірвання договору на перевезення маршрутом «Рівне ПВА - Кам'яногірськ» від 01.04.2010 № 0210 на 1 арк.;
4.Заява директора ПП «Острогавтотранс» від 13.11.14 про розірвання договору № 0466 від 05.08.12 на 1 арк.
2.3.Документи щодо організації та проведення конкурсів 06.11.2014 та 16.12.2014:
Поліетиленовий швидкозшивач з вставкою чорного кольору з виконаним олівцем написом «Конкурс 06.11.2014» з файлами типу А-4, в середині яких згруповані наступні документи:
1.наказ Управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА № 35 від 20.11.14 «Про введення в дію рішення обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування» на 2 арк.;
2.протокол № 5 «Засідання обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування» від 06.11.14 та додатки до нього (загалом на 70 арк.). При цьому, сам протокол засідання на 12 арк., ухвала Рівненського окружного адміністративного суду про вжиття заходів забезпечення позову від 05.11.14 на 2 арк.; заява ОСОБА_1 про відкликання голосу від 10.11.14 на 1 арк.; заява ОСОБА_26 про відкликання голосу від 12.11.14 на 1 арк.; заява ОСОБА_20 про відкликання голосу від 07.11.14 на 1 арк.; заява ОСОБА_23 про відкликання голосу від 12.11.14 на 1 арк.; заява ОСОБА_50 про відкликання голосу від 12.11.14 на 1 арк.; заява ОСОБА_27 про відкликання голосу від 12.11.14 на 1 арк.; заява ОСОБА_22 про відкликання голосу від 12.11.14 на 1 арк.; заява ОСОБА_24 про відкликання голосу від 12.11.14 на 1 арк.; 16 карток особистого голосування членів конкурсного комітету на 16 арк. (зокрема, кожна картка на 1 арк.); зведений реєстр особистого голосування (конкурс 06.11.14) на 1арк.
3.факсограма до КТ «Рівне-ПАС» та ТОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» № 04/981-02-1 від 14.11.14 з додатками щодо результатів конкурсу, загалом на 4 арк.;
4.копія обліку «Реєстрація перевізників, які прибули на засідання конкурсного комітету 06.11.14» на 1 арк.;
5.інформація щодо представників райдержадміністрацій та інших присутніх, які прибули на засідання конкурсного комітету 06.11.14 на 2 арк.;
6. запит до ВДАІ УМВСУ в Рівненській області №вих-5681/0/01-26/14 від 17.10.14 з додатками, загалом на 6 арк.;
7.відповідь ВДАІ УМВСУ в Рівненській області №35/2-6551 від 31.10.14 додатками, загалом на 7 арк.;
8.факсограма до управління Укртрансінспекції у Рівненській області №04/891-02-1 від 20.10.14 з додатками, загалом на 1 арк.;
9.відповідь управління Укртрансінспекції у Рівненській області №18/05/02/2252 від 29.10.14 з додатками, загалом на 16 арк.;
10.факсограма до КТ «Рівне-ПАС» №04/889-02-1 від 20.10.14 на 1 арк.;
11.відповідь КТ «Рівне-ПАС» №02-976 від 29.10.14 на 1 арк.;
12.відповідь Департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА від 03.11.14 № 1512/1187/2-14, на 1 арк.
13.лист Рівненської ОДА до Волинської ОДА №вих-5840/0/01-26/14 від 27.10.14 на 1 арк.;
14.факсограма до управління транспорту і зв'язку Рівненського міськвиконкому №04/892-02-1 від 20.10.14 з додатками, загалом на 4 арк.;
15.відповідь управління транспорту і зв'язку Рівненського міськвиконкому №16-216 від 29.10.14 на 1 арк.;
16. факсограма до Рівненського обласного центру зайнятості №04/890-02-1 від 20.10.14 з додатком, загалом на 2 арк.;
17.відповідь Рівненського обласного центру зайнятості №01-4117 від 03.11.14, загалом на 11 арк.;
18. факсограма до ГУ Міндоходів у Рівненській області №04/893-02-1 від 20.10.14 з додатком, загалом на 2 арк.;
19. відповідь ГУ ДФС у Рівненській області № 269/9/17-00-17-01-09 від 29.10.14, загалом на 3 арк.;
20.факсограма до райдержадміністрацій Рівненської області №вих-5682/0/01-26/14 від 17.10.14 на 1 арк.;
21. факсограма членам конкурсного комітету №вих-5682/0/01-26/14 від 17.10.14 на 1 арк.;
22.факсограма на ПМП фірма «Лайф» № 04/914-02-1 від 28.10.14 на 1 арк.;
23. відповідь ПМП фірма «Лайф» № 67 від 30.10.14, загалом на 6 арк.;
24. факсограма на ФОП ОСОБА_51 № 04/917-02-1 від 28.10.14 на 1 арк.;
25.відповідь ФОП ОСОБА_51 без номера та дати, загалом на 5 арк.;
26. факсограма до ФОП ОСОБА_52 № 04/918-02-1 від 28.10.14 на 1 арк.;
27. відповідь ОСОБА_52 № 25 від 29.10.14, загалом на 4 арк.;
28. факсограма до ПП «Острогавтотранс» № 04/916-02-1 від 28.10.14 на 1 арк.;
29. відповідь ПП «Острогавтотранс» без номера та дати, загалом на 7 арк.;
30.інформація ПП «Рівне Транс» на 1 арк.;
31.лист Дубенської РДА № 2431/02-16/14 від 01.10.14 на 1 арк.;
32.оголошення про проведення 06.11.14 конкурсу на здійснення пасажирських перевезень, без номеру та без дати, на 4 арк. У вказаному оголошенні вказано 24 об'єкти конкурсу, зокрема об'єкт конкурсу №1 включає наступні маршрути: Острог АС - Рівне АС (Рівне АС - Острог АС, графіки №№ 3, 4, 5); Українка - Рівне АС, Рівне ПВА - Здолбунів АС (графік № 1), Рівне ПВА - Кам'яногірськ, Ст. Острог - Вельбівне, Острог АС - Могиляни - Черняхів, Острог АС - Оженин - Країв, Острог АС - Оженин - Бродів, Ст. Острог - Межиріч через Острог, Острог АС - Оженин.
33. лист філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс» № 47-1/03-194 від 09.10.14 про зміни до оголошення на 1 арк.;
34.копія оголошення з газети «Вісті Рівненщини» (стор. 11) № 40 від 1-30, загалом на 3 арк.;
35.копії змін до оголошення на 1 арк.
2.4.Поліетиленовий швидкозшивач з вставкою жовтого кольору та друкованим написом «Конкурс 16.12.2014» з файлами типу А-4, всередині яких згруповані наступні документи:
1.наказ Управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА № 44 від 26.12.14 «Про введення в дію рішення обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування» на 2 арк.;
2.протокол №6 «Засідання обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування» від 16.12.14. з додатками (загалом на 54 арк.). При цьому, сам протокол на 11 арк.; 17 карток особистого голосування членів конкурсного комітету на 17 арк. (зокрема, кожна картка на 1 арк.); зведений реєстр особистого голосування (конкурс 16.12.14) на 1 арк.; таблиця результатів конкурсу, який відбувся 16.12.2014 на 3 арк.;
3.факсограма до КТ «Рівне-ПАС», ТзОВ «Управляюча компанія «Рівнеспецбудінвест» №04/1116-02-1 від 24.12.14 з додатками, загалом на 4 арк.;
4.копія обліку «Реєстрація перевізників, які прибули на засідання конкурсного комітету 16.12.14», на 1 арк.;
5.інформація щодо представників райдержадміністрацій Рівненської області та інших присутніх, які прибули на засідання конкурсного комітету 16.12.14 на 1 арк.;
6.запит до ВДАІ УМВСУ в Рівненській області №вих-6616/0/01-26/14 від 04.12.14 з додатками, загалом на 5 арк.;
7.відповідь ВДАІ УМВСУ в Рівненській області № 35/2-7228 від 11.12.14 з додатками, загалом на 6 арк.;
8.факсограма до управління Укртрансінспекції у Рівненській області №04/1054-02-1 від 04.12.14 на 1 арк.;
9.відповідь управління Укртрансінспекції у Рівненській області №18/05/02/2511 від 09.12.14 з додатками, загалом на 12 арк.;
10.факсограма до КТ «Рівне-ПАС» №04/1056-02-1 від 04.12.14 на 1 арк.;
11.відповідь КТ «Рівне-ПАС» №02-1088 від 10.12.14 на 1 арк.;
12.факсограма до управління транспорту і зв'язку Рівненського міськвиконкому №04/1057-02-1 від 04.12.14 з додатками, загалом на 3 арк.;
13.відповідь управління транспорту і зв'язку Рівненського міськвиконкому №16-261 від 10.12.14 на 1 арк.;
14.факсограма на Рівненський обласний центр зайнятості №04/1055-02-1 від 04.12.14 на 1 арк.;
15.відповідь Рівненського обласного центру зайнятості №01-4666 від 11.12.14, загалом на 12 арк.;
16.факсограма до ГУ Державної фіскальної служби у Рівненській області № 04/1053-02-1 від 04.12.14 на 2 арк.;
17.копія відповіді ГУ ДФС у Рівненській області № 786/19/17-00-17-01 від 10.12.14 на 2 арк.;
18.факсограма на райдержадміністрації Рівненської області №вих-6616/0/01-26/14 від 4.12.14 на 1 арк.;
19.факсограма членам конкурсного комітету №вих-6616/0/01-26/14 від 04.12.14 на 1 арк.;
20.факсограма до ПП «Острогавтотранс» № 04/1062-02-1 від 09.12.14, на 1 арк.;
21.відповідь ПП «Острогавтотранс» без номера та дати на 1 арк.;
22.факсограма до ФОП ОСОБА_53 № 04/1064-02-1 від 09.12.14 на 1 арк.;
23.копія відповіді ФОП ОСОБА_53 без дати та номера, загалом на 37 арк.;
24.факсограма до ФОП ОСОБА_54 № 04/1063-02-1 від 09.12.14 на 1 арк.;
25.копія відповіді ОСОБА_54 № 179 від 12.12.14, загалом на 2 арк.;
26.перелік маршрутів для формування об'єктів конкурсу в грудні місяці 14 без номера та дати, на 3 арк.;
27.оголошення про проведення конкурсу 16.12.14 без номера та дати, на 4 арк.;
28.лист філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс» № 47-1/03-271 від 20.11.14 редакції газети «Вісті Рівненщини» про опублікування змін та доповнень до оголошення на 1 арк.;
29.копія оголошення в газеті «Вісті Рівненщини» № 46 від 14.11.14 (15 стор.) на 4 арк.;
30.копія змін до оголошення № 47 від 21.11.14 на 1 арк.
Оптичний носій (CD-R диск) білого кольору «Verbatim» з pукописним текстом: «Аудіозаписи засідань конкурсних комітетів 27.08.2014, 02.09.2014, 03.09.2014, 06.11.2014, 16.12.2014».
Документами, вилученими у філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс»:
2.5. Документи щодо залучення філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс» до виконання робіт щодо проведення конкурсів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування:
1.Журнал «Контрольно-обліковий журнал філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс», прошитий та пронумерований. На момент огляду журнал містить 102 лінованих аркуші, частина з яких містить рукописні записи.
2.Копія договору про виконання робіт з підготовки проведення конкурсів на перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування від 31.01.14 на 2 арк.;
3.Копія додаткової угоди від 29.09.2014 року про внесення зміни до договору про виконання робіт з підготовки проведення конкурсів на перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування від 31.01.14 року на 1 арк.
4.Лист Рівненської облдержадміністрації вх.№227 від 18.08.2014р. на 1 арк.
5.Копія окремої ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 18.08.2014р. у справі №817/2129/14 на 2 арк.
2.6.Протоколи засідань конкурсного комітету та накази про введення їх в дію:
1.наказ Управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА № 35 від 20.11.14 «Про введення в дію рішення обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування» на 2 арк.;
2.копія протоколу № 5 «Засідання обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування» від 06.11.14 з додатками (загалом на 12 арк.);
3.наказ Управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА № 44 від 26.12.14 «Про введення в дію рішення обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування» на 2 арк.;
4.копія протоколу №6 «Засідання обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування» від 16.12.14. з додатками (загалом на 54 арк.). При цьому, сам протокол на 11 арк.
2.7.Паспорти автобусних маршрутів:
1.типовий паспорт приміського автобусного маршруту загального користування «Рівне АС - Острог АС ч/з Гощу» від 27.07.2010 рейси №№ 14228/14229, 14230/14231, 14232/14233 на 20 арк.;
2.типовий паспорт № 677 приміського автобусного маршруту загального користування «Острог АС - Рівне АС» на 27 арк.;
3.типовий паспорт № 970 приміського автобусного маршруту загального користування «Острог АС - Точивки» на 13 арк.;
4.типовий паспорт № 0800 приміського автобусного маршруту загального користування «Рівне ПВА - Здолбунів» на 30 арк.;
5.типовий паспорт № 0812 приміського автобусного маршруту загального користування « Рівне ПВА - Здолбунів» на 19 арк.;
6.типовий паспорт № 0800 приміського автобусного маршруту загального користування «Рівне ПВА - Здолбунів» на 28 арк.;
7.типовий паспорт № 0814 приміського автобусного маршруту загального користування «Здолбунів АС - Здовбиця» на 22 арк.;
8.типовий паспорт № 916 приміського автобусного маршруту загального користування «Острог АС - Лючин - Новомалин» на 13 арк.;
9.типовий паспорт № 971 приміського автобусного маршруту загального користування «Острог АС - Українка - ст. Вишенька» на 13 арк.;
10.типовий паспорт № 972 приміського автобусного маршруту загального користування «Острог АС - Тесів - Михалківці» на 13 арк.;
11.типовий паспорт № 985 приміського автобусного маршруту загального користування «Острог АС - Оженин» на 16 арк.;
12.типовий паспорт № 1179 приміського автобусного маршруту загального користування «Рівне ПВА - Кам'яногірськ» на 10 арк.;
13.типовий паспорт № 1180 приміського автобусного маршруту загального користування «Українка - Рівне АС» на 12 арк.;
14.типовий паспорт № 1183 приміського автобусного маршруту загального користування «Острог АС - Оженин - Бродів» на 10 арк.;
15.типовий паспорт № 1184 приміського автобусного маршруту загального користування «Острог АС - Могиляни - Черняхів» на 9 арк.;
16.типовий паспорт № 1185 приміського автобусного маршруту загального користування «Острог АС - Оженин - Країв» на 10 арк.;
17.типовий паспорт № 1186 приміського автобусного маршруту загального користування «ст. Острог -Вельбівне» на 10 арк.;
18.типовий паспорт № 1187 приміського автобусного маршруту загального користування «ст. Острог АС - Межиричі ч/з Острог» на 10 арк.;
19.типовий паспорт № 1207 приміського автобусного маршруту загального користування «Острог АС - Теремне» на 9 арк.
2.8.Конкурсні пропозиції перевізників-претендентів:
1.Паперовий конверт білого кольору з рукописними написами «ПП Острогавтотранс №1б» та «1». У вказаному конверті знаходиться подані вказаним перевізником документи для участі в конкурсі на 60 арк. та конверт з рукописними написами «ПП Острогавтотранс №2б» та «зареєстровано в журналі під №10 від 21.10.2014»;
2.Паперовий конверт білого кольору з рукописними написами «ПП Острогавтотранс №1а» та «7». У вказаному конверті знаходяться подані вказаним перевізником документи для участі в конкурсі на 18 арк. та конверт з рукописними написами «ПП Острогавтотранс №2а» та «зареєстровано в журналі під №9 від 21.10.2014»;
3.Паперовий конверт сірого кольору з рукописними написами «ПП Острогавтотранс №1а» та «17». У вказаному конверті знаходяться подані вказаним перевізником документи для участі в конкурсі на 22 арк. та конверт з рукописними написами «ПП Острогавтотранс №2а» та «зареєстровано в журналі під №12 від 02.12.2014».
2.9.Договори та дозволи:
1.Поліетиленовий швидкозшивач з вставкою синього кольору, всередині якого містяться конкурсні пропозиції ФОП ОСОБА_9 загалом на 15 арк.;
2.Поліетиленовий швидкозшивач з вставкою синього кольору, всередині якого містяться конкурсні пропозиції ПП «Острогавтотранс» загалом на 90 арк.
2.10 Документи щодо друкування оголошень про проведення конкурсів:
1.Оголошення про проведення конкурсу на 06.11.2014 на 4 арк.;
2.Лист про внесення змін до оголошення від 09.10.2014 на 1 арк.;
3.Копія оголошення у газеті «Вісті Рівненщини» на 1 арк.;
4.Копія змін до оголошення від 10.10.2014;
5.Копія перелік маршрутів для формування об'єктів на конкурс в грудні місяці 2014 року на 3 арк.;
6.Оголошення про проведення конкурсу на 16.12.2014 на 4 арк.;
7.Лист про внесення змін до оголошення від 20.11.2014 на 1 арк.;
8.Копія оголошення у газеті «Вісті Рівненщини» на 1 арк.;
9.Копія змін до оголошення від 10.10.2014 на 1 арк.
Оптичний носій (CD-R диск) білого кольору «Verbatim» з pукописним текстом: «Аудіо записи здійснені під час проведення конкурсів в 2014р.».
2.10.Змістом матеріалів оглянутої в судовому засіданні особової справи заступника Рівненської обласної державної адміністрації ОСОБА_1, останній відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації №82-к від 04 квітня 2014 року призначений з вказаного числа на посаду заступника голови облдержадміністрації та того ж дня прийняв присягу державного службовця.
Змістом п.1, п.12 абзацу 5, п.18 розділу 5 Положення про управління інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації №50 від 28.01.2013. (т.7, а.с.151-153).
Змістом договору про виконання робіт з підготовки проведення конкурсів на перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування від 31.01.2014, укладеного між Управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА (замовник) та Філією «Рівнеавтотранссервіс» (виконавець) (т.8, а.с.23-26).
Змістом розподілу функціональних повноважень керівництва обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації №205 від 30.04.2014. Також, відповідно до розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 20.06.2014 №237 ОСОБА_1 був включений до складу обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, як Голова вказаного комітету.
І даними, що характеризують особу ОСОБА_1 (т.9, а.с.90-94, 98, 107).
V.Докази, на які посилається сторона захисту
1. Ухвала Апеляційного суду Рівненської області від 13.03.2018, якою частково задоволено апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 і ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26.04.2016 про закриття кримінального провадження №12016180000000053 відносно ОСОБА_3, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України та звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.44, ч.5 ст. 364 КК України, - скасовано (а.с. 19-22 т.4).
2. Під час досудового розслідування допит понятого ОСОБА_41 як свідка відбувся 11.01.2015 о 17.50-18.10., аналогічно допитано і понятого ОСОБА_11 11.01.2015 з 18.10 до 18.40 год., допитував слідчий СВ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_37 у кабінеті №6 СВ УСБУ в Рівненській області (вул. Відінська, 4, м. Рівне), про що свідчать відповідні протоколи (а.с. 82-85, 86-90 т.5), після цього обидва свідки і надалі задіювались як поняті під час проведення обшуків.
3. На пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного ОСОБА_1 не міститься часу їх роз'яснення, а лише дата 11.01.2015 (а.с. 91-94 т.5).
4. Згідно протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 11.01.2015, його склав слідчий в ОВС СВ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_30 між 20.20-20.45 год., де вказано, що фактично ОСОБА_1 затримали о 16.20 год. на території автомобільної зупинки навпроти магазину «Маркет Смарті» в м. Острозі. Це час фактичного завершення огляду місця події, хоч ОСОБА_1 від його початку був обмежений в пересуванні (а.с. 95-98 т.5). ОСОБА_1 підписав протокол із запереченнями: «1. Не згідний з підставою затримання номер 2, так як на моєму одязі ніяких ознак, що вказують на вчинення злочину, не виявлено. 2. Твердження, що я вимагав і отримував неправомірну вигоду, є хибним, бо я нічого не вимагав і не отримував».
5. В матеріалах міститься оригінал повідомлення в порядку ч.4 ст. 213 КПК України директору Рівненського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про затримання ОСОБА_1 від 11.01.2015 від слідчого ОСОБА_59 (а.с. 101, т.5), що на думку захисту свідчить про те, що центр не повідомлявся про затримання.
6. Протокол допиту ОСОБА_3 досліджено лише на предмет дотримання формальних ознак - часу і місця складання, ким допитувалась, свідчить про те, що 11.01.2015 ст. о/у ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28 допитував ОСОБА_3 як свідка з 20.05 год. до 21.00 год. у приміщенні відділу на вул. Відінській, 4 в. Рівне, при цьому в кінці ОСОБА_3 протокол допиту не підписала (а.с. 96-100, т.6).
7. ОСОБА_1 був повідомлений про обмеження його конституційних прав 18.02.2015 лише щодо НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - грошових коштів (а.с. 154, т.9).
8. Надано документи стосовно нагородження ОСОБА_1 і звернення від асоціації міст України щодо ОСОБА_1 (а.с. 65-84, т.4).
9. Надано виписку про стан здоров'я ОСОБА_1 (а.с. 85 т.4)
10. Постанову судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_68 від 15.06.2015, яка набрала законної сили 06.08.2015, і якою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-5 КУпАП закрито на підставі п.1. ч.1 ст. 247 КУпАП. При цьому, матеріали направлені в суд о/у ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28 і стосувались подій жовтня 2014 року, що також свідчить, що ОСОБА_1 перебував під контролем УСБУ в Рівненській області (т.4 а.с. 86-87).
11. Скріншоти з сайту Розетка щодо характеристик відеокамери SONY HandyCam SR88 і Sony DCR-SR88E, в якій є лише жорсткий диск HDD, що свідчить про неможливість запису цією камерою одразу на CD-диски (т.4. а.с.88-89).
12. Скріншоти з gooogle.maps, де показано два можливих маршрути від Відінської 4 в м. Рівне до с. Могиляни Острозького району Рівненської області, відстань за першим 61,7 км і час руху автомобілем 1 год. 5 хв, а за другим 68,6 км. і час руху 1 год. 14 хв., тому захист вважає, що за годину не було можливості доїхати, щоб скласти відповідні документи (а.с. 90-91, т.4).
VI.Висновки суду щодо клопотання сторони захисту про недопустимість доказів
Захисник, якого підтримав і обвинувачений, просили визнати усі докази, подані стороною обвинувачення в даному кримінальному провадженні, - недопустимими. Прокурор заперечував.
a.Щодо витягів з Єдиного реєстру досудового розслідування (далі - ЄРДР).
Відповідно до положень ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.
Твердження захисту, що суду не наданий належний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, спростовується дослідженими судом доказами. В кримінальному провадженні наявний витяг з ЄРДР (а.с. 1-2, т.5) від 11.01.2015. В ньому відсутній час внесення, проте вимоги пункт 1 глави 4 розділу І «Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого наказом ГПУ № 139 від 06 квітня 2016 року щодо місткості інформації про час первинного внесення відомостей до ЄРДР, на які посилається захист, з'явились на 14 місяців пізніше, ніж ці відомості були внесені. Реєстратор не може за своїм розсудом змінювати час внесення відомостей до ЄРДР, оскільки цього не дозволяє функціонал реєстру.
За клопотанням сторони захисту стороною обвинувачення суду надано витяг з ЄРДР по кримінальному провадженні №22015180000000001 від 11.01.2015, який згенеровано автоматично за запитом єдиного реєстратора прокурора ОСОБА_35. 26.03.2018 (т.3 а.с. 107). В даному випадку не має значення факт відведення судом прокурора ОСОБА_35. від участі у судовому розгляді, оскільки витяг формується автоматично програмою, і реєстратор на це не впливає. Через недоліки функціоналу ЄРДР зберігає процесуальний статус реєстратора на момент завершення досудового розслідування і в подальшому не дозволяє його змінити. Згідно ч.5 ст. 214 КПК України у ЄРДР автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження. З витягу встановлено, що в кримінальному провадженні №22015180000000001 від 11.01.2015 відомості до ЄРДР внесені о 12:27:04 год. 11.01.2015, зареєстровано (підтверджено реєстрацію) о 12:52:11 год. 11.01.2015, на даний час лишився єдиний реєстратор ОСОБА_35 (з допиту слідчого ОСОБА_31. встановлено, що він більше не працює в органах прокуратури, оскільки є детективом НАБУ, а щодо ОСОБА_34, то він має статус аналітика, а не реєстратора, тому окрім ОСОБА_35 ніхто інший фізично не міг сформувати витяг).
Отже, досудове розслідування у кримінальному провадженні №22015180000000001 від 11.01.2015 розпочалось о 12:52:11 год. 11.01.2015.
Зазначені обставини свідчать, що вимоги ст. 214 КПК України дотримано і подальші процесуальні рішення, негласні (слідчі) розшукові дії та першочергові слідчі дії 11.01.2015 проведені оперативними співробітниками УСБУ в Рівненській області та слідчим СВ УСБУ в Рівненській області після початку досудового розслідування у кримінальному провадженні. Тому в цій частині суд клопотання сторони захисту відхиляє як безпідставне.
b.Щодо підслідності
Згідно супровідного листа №6/249-16 від 12.01.2015 за підписом заступника начальника слідчого відділу УСБУ в Рівненській області ОСОБА_36 кримінальне провадження в одному томі на 38 арк., а також опечатаний конверт з відповідними матеріалами кримінального провадження та доказами (диски з записом огляду місця події, зразки змиву з рук ОСОБА_1, а також 80 купюр по 100 доларів США), які є додатком до протоколу огляду місця події від 11.01.2015, скеровано на адресу прокуратури Рівненської області (вх.№17/1/1-3-15 від 12.01.2015). Згідно письмової резолюції начальника слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_10 на вказаному документів від 12.01.2015 проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_31 (т.1 а.с. 12). Відповідно до постанови начальника слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_10 від 13.01.2015 для розслідування даного кримінального провадження створено слідчу групу у складі старших слідчих слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_31, ОСОБА_38 та ОСОБА_39 Керівництво групою доручено ОСОБА_31 (т.1, а.с.16).
Таким чином, досудове розслідування даного кримінального провадження слідчими УСБУ в Рівненській області проводилось одну добу згідно імперативного правила ст. 214 КПК України. Після чого відповідно до визначеної постановою заступника прокурора Рівненської області підслідності згідно ч.2 ст. 218 КПК України, було передане до СВ прокуратури Рівненської області. Слідчі, визначені у постанові начальника СВ прокуратури Рівненської області про групу слідчих і проводили досудове розслідування, яке завершилось направленням обвинувального акту до Острозького районного суду Рівненської області прокурором ОСОБА_34 19.02.2015. (т.1. а.с.1).
Порушень правил підслідності судом не встановлено, тому в частині клопотання захисту про визнання на цій підставі усіх доказів недопустимими задоволенню не підлягає.
c.Щодо виконання ст. 290 КПК України і наслідків
Сторона захисту клопотала про визнання недопустимими речових доказів у кримінальному провадженні (грошових коштів, дисків та інше), у зв'язку із не відкриттям їх стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі; на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі (ст. 104 КПК України). Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, є невід'ємним додатком до протоколу. Відкриття матеріалів іншій стороні відбувається після закінчення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК України, та передбачає ознайомлення сторін кримінального провадження з усіма доказами, які наявні у учасників провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, стороною обвинувачення зазначені вимоги закону було дотримано. Зокрема, обвинуваченому та його захиснику 18.02.2018 були відкриті протоколи про результати проведення слідчих дій, в тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, додатками до яких є диски. Тобто, відповідно до вимог КПК України, результат фіксації процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів долучається до протоколу слідчої дії і є його невід'ємною частиною. Відкриттю підлягає доказ цілком, а не його частина.
Крім того, у матеріалах провадження містяться відомості про усі речові докази, які були долучені до провадження, а також протоколи їх огляду. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Після огляду предмет визнається речовим доказом і долучається до кримінальної справи мотивованою постановою (ухвалою), яким завершується формування даного виду доказу. Цією постановою створюється особливий правовий режим поводження з предметом в кримінальній справі. Джерелом фактичних даних (відомостей) стосовно речових доказів виступає протокол огляду предмета.
Згідно протоколу від 18.02.2015 виконання слідчим ОСОБА_31. за доручення прокурора ОСОБА_34. вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту, тобто підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику адвокату ОСОБА_55 18.02.2015 надано для ознайомлення усі матеріали кримінального провадження і речові докази, а також можливість відобразити матеріали кримінального провадження, які знаходяться на оптичних дисках (т.9, а.с.159-170).
За результатами виконання вимог ст. 290 КПК України стороною захисту будь-які клопотання щодо неповного відкриття матеріалів досудового розслідування чи доказів, не подавалися. Відомості про долучені до кримінального провадження докази містилися в його матеріалах і стороні захисту про докази, прилучені до кримінального провадження на підставі постанов слідчого, на час завершення розслідування було достеменно відомо.
Сторона захисту була ознайомлена з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, а тому клопотання про визнання речових доказів недопустимими в цій частині задоволенню не підлягає. Вказана позиція відповідає правому висновку колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №733/249/16-к від 24.10.2018.
d.Щодо доказів, здобутих під час проведення негласних оперативно-розшукових заходів (далі - ОРЗ) за оперативно-розшуковою справою (далі - ОРС)
Сторона захисту просить визнати недопустимими докази, здобуті під час проведення негласних ОРЗ, а також похідних від них. Зазначаючи, що у кримінальному провадженні містяться відомості про проведення старшим оперуповноваженим відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28 заходів в рамках оперативно-розшукової справи (далі - ОРС) №26. А з матеріалів, які були надані стороні захисту прокурором, вбачається, що клопотання стосовно проведення таких заходів до суду направлялось в рамках іншої ОРС №134, яка була заведена 25 липня 2014 року та перебувала у провадженні 1 управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України (м. Київ). В межах ОРС №134 досліджувалась інформація стосовно посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, які надавали неправомірні вказівки підлеглим працівникам управління вказаної інспекції в Рівненській області, що входять до складу конкурсної комісії, щодо визначення переможцем конкурсу того чи іншого перевізника, нібито сприяючи у цьому ОСОБА_1 ОРЗ здійснювалися відносно ОСОБА_1 та інших численних осіб з липня 2014 року, але у подальшому відбулось фільтрування їх результатів, з вилученням тих відомостей, які, на думку сторони захисту, прямо спростовують позицію обвинувачення.
Відповідно до ч.2 ст. 256 КПК України за клопотанням сторони обвинувачення допитаний як свідок старший оперуповноважений відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28 підтвердив, що відносно ОСОБА_1 здійснювались негласні ОРЗ в межах єдиної ОРС, яка від початку мала №134, бо була заведена у липні 2014 року та перебувала у провадженні 1 управління Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України (м. Київ). Після чого ОРС №134 передали до УСБУ в Рівненській області, де її зареєстрували під №26. і продовжили негласні ОРЗ. Санкція суду на втручання у приватне спілкування існувала, втручання здійснювалось за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва, а не Рівненської області. Знімалась інформація з транспортних телекомунікаційних мереж і вівся аудіо-відеоконтроль (кабінет заступника голови Рівненської ОДА ОСОБА_1 і телефони). Здійснювалось двома підрозділами УСБУ в Рівненській області: оперативного документування і оперативно-технічних заходів. Підрозділ оперативного документування швидше отримав дозволи на розтаємнення і результати направили в прокуратуру до слідчого. А підрозділ оперативно-технічних заходів отримав погодження на розтаємнення пізніше, коли кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 вже перебувало у суді, хоч просили орган досудового розслідування почекати і не направляти в суд обвинувальний акт так швидко.
Отже, частина відомостей, здобутих в результаті негласних ОРЗ в межах ОРС, знаходиться в матеріалах кримінального провадження і була відкрита стороні захисту на виконання ст. 290 КПК України в момент завершення досудового розслідування, а частина - ні.
Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_69. намагався виправити цей дефект і додати як докази фактичні дані, здобуті в межах ОРС, проте суд погодився зі стороною захисту і відмовив у задоволенні клопотання про долучення доказів на стадії судового розгляду.
Складовою права на справедливий суд, гарантований статтею 6 Конвенції, є принцип «рівності зброї», тобто рівності сторін у процесі в розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Сторона обвинувачення не вправі приховувати, не надавати обвинуваченому матеріали, що перебувають у неї або доступні їй, які можуть допомогти обвинуваченому звільнитися від кримінальної відповідальності чи отримати менш суворий вирок. (рішення ЄСПЛ у справах «Jasper проти Сполученого Королівства» від 16 лютого 2000 року, «Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів» від 27 жовтня 1993 року та «Ankerl проти Швейцарії» від 23 жовтня 1996 року).
Згідно п.5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується направленням до суду обвинувального акта.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Згідно ч.1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Ч.1 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Отже слідчий ОСОБА_31., склавши обвинувальний акт, і прокурор ОСОБА_34., який погодився з цим і затвердив обвинувальний акт, визнали зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для висунення особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні відповідно до ст. 214 КПК України розпочалось 11.01.2015 і згідно ч. 1 ст. 219 КПК України завершилось за п'ять тижнів 19.02.2015 одночасно з направленням обвинувального акту до суду.
Відомості, які збирались в період з 25.07.2014 до 11.01.2015, тобто до внесення відомостей в ЄРДР і до початку досудового розслідування, не були використані як доказ під час досудового розслідування і не відкривались стороні захисту до 10-26 жовтня 2018 року (а.с. 234-235, т.3, а.с. 60-61 т.4) не допущені ухвалою суду як докази відповідно до реалізованої фактичної кримінальної процесуальної санкції, передбаченої ч.12 ст. 290 КПК України (а.с.53-54 т.4). Дана позиція підтверджується і правовим висновком колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду у справі № 544/673/13-к від 17.05.2018.
Проте, сам факт намагання додати відомості щодо розсекречених клопотань ГУБКОЗ СБУ в Рівненській області на адресу голови Апеляційного суду м. Києва, протоколів і оптичних носіїв з результатами розсекречених матеріалів проведення негласних ОРЗ у формі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та аудіо-, відео контролю особи, засвідчив суду, що ОСОБА_1 знаходився під контролем ГУБКОЗ СБУ в Рівненській області з липня місяця 2014 року. Це ж підтвердив і допитаний як свідок сторони обвинувачення старший оперуповноважений відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28
Також частина доказів, здобутих під час проведення негласних оперативно-розшукових заходів в межах оперативно-розшукової справи використовується стороною обвинувачення як доказ. Про це суд вважає наступне.
У Рішенні Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року зазначено, що положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно?розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), ? це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
Згідно ч.1 ст. 89 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 260 і ст. 263 КПК України аудіо- і відео контроль особи, а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є різновидами втручання у приватне спілкування.
Ч.1 ст. 258 КПК України передбачено імперативне правило, за яким ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.
За результатами судового розгляду встановлено, що ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва, згідно яких за твердженням сторони обвинувачення, було дозволено втручання у приватне спілкування ОСОБА_1, - відсутні.
Також ці ухвали не відкривались стороні захисту під час виконання ст. 290 КПК України.
Тому під час судового розгляду процесуальних документів щодо наявності правових підстав втручання у приватне спілкування ОСОБА_1, - суд не досліджував. Суттєві умови попереднього дозволу суду для здійснення процесуальних дій чи взагалі наявність такого дозволу від слідчого судді, - не встановлені.
При цьому суд зауважує, що в долученому стороною обвинувачення до матеріалів провадження під час розгляду в суді листа в.о. голови Апеляційного суду м. Києва (а.с. 245 т.3), який нетаємний без додатків, і цілком таємний з додатками, прямо вказано, що внаслідок відсутності правового механізму розсекречення матеріалів, що стали підставою для здійснення ОРЗ, експертна комісія з питань таємниць Апеляційного суду міста Києва позбавлена можливості розсекретити матеріальні носії інформації. А таємний додаток із переліком судових рішень - ухвал Апеляційного суду м. Києва від 24.07.2014, від 08.08.2014, від 06.10.2014, у яких навіть не зазначено, що це за ухвали - про надання органу досудового розслідування дозволу на проведення певних НСРД чи ні, і на яких умовах та з яким строком чинності, - не може слугувати достатньою підставою для визнання протоколів за результатами проведення зазначених дій допустимими доказами.
Суд констатує, що втручання у приватне спілкування ОСОБА_1 відбулось в результаті оперативно-розшукової діяльності з порушенням порядку, встановленого КПК України, оскільки ні суду, ні стороні захисту не надано ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва, яка би санкціонувала подібне втручання і визначала його суттєві умови.
Відповідно до ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. За правилом ч.2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
Виконуючи вищезазначений обов'язок, та враховуючи сформовану Європейським судом з прав людини доктрину «плодів отруйного дерева», суд визнає недопустимими доказами фактичні дані, які містяться в: 1) супровідному листі №13/470 вих від 14.02.2015, яким начальником відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_40 скеровано на адресу прокуратури Рівненської області матеріали проведення ОРЗ у формі аудіо-, відеоконтролю особи для долучення до матеріалів кримінального провадження №22015180000000001, а саме: протокол №13/431 від 12.01.2015 на арк. (нетаємно) та оптичні диски DVD-R «Videx» №7вс/383 від 11.01.2015 та CD-R «TDK» №7вс/384 від 11.01.2015, не таємно (т.5, а.с.69); 2) відомості у протоколі №13/431вих (нетаємно) про результати проведення негласного оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою №26 від 12.01.2015, складеного старшим оперуповноваженим першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28 (т.5, а.с.70-75), а також відповідні відеозаписи на оптичних носіях інформації 3) DVD-R «Videx» №7вс/383 від 11.01.2015 та 4) CD-R «TDK» №7вс/384 від 11.01.2015., не таємно; 5) висновок № 605/606 криміналістичної експертизи відеозвукозапису в кримінальному провадженні від 16 лютого 2015 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеної на підставі постанови слідчого ОСОБА_31. від 14.02.2015, оскільки він є похідним від недопустимого відеозапису «VIDEX DVD+R» реєстр. № 7 вс/383 (т.9, а.с.22-30, вартість 1227,68 грн.); 6) протокол огляду отриманих за результатами проведення оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_1 носіїв інформації - оптичних дисків DVD-R «Videx» №7вс/383 від 11.01.2015 та CD-R «TDK» №7вс/384 від 11.01.2015, від 14.02.2015 та приєднані до матеріалів судової справи в якості речових доказів на підставі постанови вказаного слідчого від 16.02.2015 (т.9, а.с.31-32, 33). (У пункті 1 розділу IV ці недопустимі докази зазначені під номерами 13-15, 32-33); 7) а також суд визнає недопустимим доказом фактичні дані, отримані з показань свідка ОСОБА_28 щодо змісту телефонних розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та бесід в кабінеті ОСОБА_1 у приміщенні Рівненської ОДА.
Окремо суд зауважує, що після розпакування в судовому засіданні наданого стороною обвинувачення конверту з речовими доказами, цілісність якого не була порушена, в середині знаходились касета Panasonic mini DV зі зразками голосу і пошкоджений оптичний носій інформації DVD-R «Videx» №7вс/383 від 11.01.2015, тріснутий по центру. Прокурор клопотав про його відновлення фактично через спробу копіювання інформації на інший носій чи долучення носія інформації, на якому зафіксовано ці ж обставини і який надійшов за його запитом від 12.10.2018 з УСБУ в Рівненській області 25.10.2018 на диску «Artex» №13/1523 від 22.10.2018. Проте, суд відмовив у задоволенні даних клопотань. А вище визнав даний доказ недопустимим.
І одночасно суд вважає за необхідне вказати стороні обвинувачення, що згідно ч.3 ст. 254 КПК України виготовлення копій протоколів про проведення НСРД та додатків до них не допускається. Норма ч.3 ст.254 КПК України є спеціальною по відношенню до загальної норми ч.3 ст. 107 КПК України, яка визначає, що у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо. Тому застосуванню підлягають положення саме ч.3 ст. 254 КПК України, яка направлена на посилення дотримання конституційних гарантій прав людини і основоположних свобод через захист інформації, отриманої в результаті проведення НСРД. Ситуація, за якої зібрані в результаті негласних оперативно-розшукових заходів і використані в кримінальному провадженні як докази оригінальні примірники технічних носіїв інформації (хоч і в подальшому судом визнані недопустимими), всупереч ч.3 ст. 254 КПК України зберігаються не у кримінальному провадженні, а в УСБУ в Рівненській області, і що ці відомості майже через 4 роки після здобуття, копіюються, - є недопустимою.
Підсумовуючи усе вищевикладене, в цій частині суд погоджується зі стороною захисту і клопотання задовольняє, оскільки всі вищезазначені докази є недопустимими згідно п.1 ч. 2 ст. 87 КПК України, а також відповідно до самостійної підстави, передбаченої ч.12 ст. 290 КПК України через не відкриття матеріалів, які є правовою підставою для проведення НСРД, що позбавило сторону захисту, а також суд перевірити відповідність результатів.
Також суд відкидає як докази відібрані згідно постанов слідчого ОСОБА_31. від 13.01.2015 і 21.01.2015 у підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 експериментальні зразки їх голосу, і речовий доказ їх відеозапис на відеокасеті формату Panasonic Mini Dv DVM 60 (т.5, а.с.126-127, т.6, а.с.116-117), оскільки в аналізі відпала потреба через визнання першоджерел недопустимими, а самі по собі для кримінального провадження вони значення не мають (у пункті 1 розділу IV зазначені під номерами 30-31).
e.Щодо негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НСРД) контроль за вчиненням злочину
Захист просить визнати докази, здобуті в результаті НСРД - контролю за вчиненням злочину - недопустимими із посиланням на правову позицію Верховного суду України від 16.03.2017 (справа №.671/463/15-к). Аналізувалась оперативна закупка, яка відбулась до внесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР, а відомості були розтаємнені і долучені прокурором на стадії апеляційного оскарження, тому Верховний суд України зробив висновок, що право обвинуваченого на захист порушено, оскільки він змушений був захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування, що призвело до порушення балансу інтересів у кримінальному процесі. ВСУ зробив висновок, що не відкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази.
Проте, фактичні обставини в даному кримінальному провадженні щодо НСРД контролю за вчиненням злочину, - суттєво відрізняються, тому вищеописана правова позиція застосування не підлягає.
Захист зауважує, що по завершенню досудового розслідування в порядку ст. 253 КПК України ОСОБА_1 був повідомлений про НСРД згідно з постановою прокурора ОСОБА_32 про контроль за вчиненням злочину. І це підтверджується матеріалами кримінального провадження: 18.02.2015 на той час підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_55 повідомлено про тимчасове обмеження конституційних прав під час проведення НСРД згідно вимог ст. 253 КПК України. Вказано, що саме на підставі постанови прокурора від 11.01.2015 надано дозвіл на проведення НСРД: контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - грошових коштів. І що результати використовуватимуться як докази, з якими можуть ознайомитись в порядку ст. 290 КПК України (а.с. 154 т.9). Під час виконання ст. 290 КПК України стороні захисту докази були відкриті і надано можливість відобразити матеріали (а.с. 160-170 т.9).
26.02.2018 знято гриф секретності з документів, на підставі яких проведено НСРД у формі контролю за вчиненням злочину у даному кримінальному провадженні, а саме: з постанови заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_32 від 11.01.2015 №15/1-7т та доручення заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_32 від 11.01.2015 №15/1-8т. 27.02.2018 ці документи відкрито стороні захисту згідно ч.11 ст. 290 КПК України (а.с. 99-105 т.3). Після чого суд надав стороні захисту достатній час для підготовки позиції, яка була озвучена 28.03.2018, тобто через місяць. За результатами дослідження доказів суд ухвалив вирішити питання щодо їх допустимості чи недопустимості одночасно з ухваленням кінцевого рішення у кримінальному провадженні. Таким чином захисту ще надано час для їх спростування.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні тривало близько 5 тижнів. Процесуальні документи усього на чотирьох аркушах, що стали підставою для проведення НСРД, відкрито одразу після отримання стороні захисту, якій надано достатні можливості і час терміном майже 10 місяців для спростування відомостей, що перевищує більш ніж в 9 разів увесь строк досудового розслідування. Таким чином дані докази не нові для сторони захисту і не призвели до порушення балансу інтересів у кримінальному процесі.
Тому підстав визнавати їх недопустимими через порушення права на захист - немає. Тож суд аналізує надані докази далі.
Загальні підстави для проведення НСРД визначено ст. 246 КПК України, вимоги до постанови прокурора у ст. 251 КПК України, і щодо контролю за вчиненням злочину в ст. 271 КПК України.
Згідно дослідженої постанови заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_32 від 11.01.2015 №15/1-7т (розсекречено) встановлено, що рішення прокурором прийнято після розгляду матеріалів досудового розслідування в даному кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, зазначено строк проведення НСРД, вказано кому доручено. Постанова містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України; відомості про особу щодо якої проводитиметься НСРД; початок, тривалість і мету НСРД; обґрунтування неможливості отримання відомостей в інший спосіб; вказівку на вид НСРД, що проводиться; визначено форму контролю за вчиненням злочину, вказано, що можливо повністю запобігти наслідкам, вказано про відсутність провокування особи на вчинення злочину (т.3, а.с.101-102).
Тому суд робить висновок, що дана постанова прокурора відповідає вимогам КПК України, є належною та допустимою. За результатами судового розгляду суд погоджується із твердженням сторони обвинувачення, що існували підстави для проведення НСРД у виді контролю за вчиненням злочину, оскільки отримати відомості іншим чином було неможливо. В зв'язку з прийнятим рішенням вдалось запобігти наслідкам.
Відповідно до змісту розсекреченого доручення заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_32 від 11.01.2015 №15/1-8т співробітникам оперативного підрозділу ВБКОЗ УСБ України в Рівненській області доручено у кримінальному провадженні №22015180000000001 виготовити і використати під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину, у формі імітування обстановки злочину відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2 та тих з цим ця особа контактує, заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби - грошові кошти в сумі 15 тис. доларів США, помічені спеціальним невидимим люмінесцентним барвником (т.3, а.с.103-104).
Доводи сторони захисту про те, що прокурор не вправі доручати проведення НСРД оперативному підрозділу через положення розділу ІІІ «Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», затвердженої № 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012, не заслуговують на увагу, оскільки є процесуально безпідставними.
Суд ще раз нагадує вищевикладену в п.d. розд. VI норму ст.1 КПК України, за якою будь-які, в тому числі міжвідомчі, інструкції до кримінального процесуального законодавства України не відносяться.
А згідно положення спеціальної норми ч.6 ст. 246 КПК України за рішенням прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатись також інші особи, що кореспондується із загальним правом прокурора доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам, яке надано п.5 ч.2 ст. 36 КПК України. Прокурор Боровик А.В., який згідно первинного витягу з ЄРДР був процесуальним керівником станом на 11.01.2015., діяв згідно наданих йому КПК України повноважень. Підстав визнавати дане доручення недопустимим, і як наслідок усього ланцюга наступних доказів, здобутих під час його реалізації, - немає.
Згідно змісту протоколу виготовлення, вручення і використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 11 січня 2015 року, складеного старшим оперуповноваженим відділу БКОЗ Управління СБ України в Рівненській області капітаном ОСОБА_11, встановлено, що вказаним оперативним співробітником на виконання доручення заступника прокурора Рівненської області №15/1-8т від 11.01.2015, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, у період часу з 13 год. 55 хв. до 14 год. 35 хв., у відповідності до ст.ст. 31, 104, 223, 246, 252, 273 КПК України, в житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1, в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_41 за участі ОСОБА_3 проведено виготовлення заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів грошових коштів в сумі 15 000 доларів США для їх подальшого використання у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину, у формі імітування обстановки злочину. Метою дії є огляд та вручення заздалегідь ідентифікованих та помічених грошових купюр, необхідних для проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину відносно ОСОБА_1 Встановлено, що (ідентифіковані) помічені засоби - грошові купюри, які оглядаються та в подальшому підлягають врученню ОСОБА_3 являють собою іноземну валюту долар США номіналом по 100 доларів - 150 купюр з серійними номерами (зазначено перелік номерів та серій купюр). В процесі огляду на копіювальному апараті виготовлено 38 аркушів світлокопій усіх вищевказаних купюр, на яких проставлені підписи присутніх, і які додаються до даного протоколу додатком № 1. Усі купюри помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника (спрея) «Світлячок-М» з обох сторін. Зроблені помічення барвником (спреєм) «Світлячок-М» при освітленні лампою (марка WL026-8W) зі спеціальним випромінюванням світиться яскраво зеленим світлом. Зі спеціального невидимого люмінесцентного барвника «Світлячок-М» (спрея) марлевим тампоном взятий зразок фарбника та поміщений в конверт № 1, який опечатаний печаткою «Для пакетів № 3 Управління СБ України в Рівненській області», де поняті поставили свої підписи. Грошові кошти ОСОБА_3 помістила до власної шкіряної сумки. Протокол і кожна сторінка додатку підписана понятими та ОСОБА_3 Номери купюр зафіксовані (т.5, а.с.24-64). Даний протокол з додатком в конверті скеровано на адресу слідчого прокуратури ОСОБА_31 супровідним листом від 13.01.2015 №4 нт прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_35. (т.5, а.с.23).
Відповідно до змісту листа №13/190-вих від 20.01.2015 за підписом заступника начальника ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_29 з'ясовано, що актом засідання експертної комісії для скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідних документів №13/154дск від 19.01.2015 змінено гриф секретності «таємно» матеріальних носіїв інформації та відповідних документів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №22015180000000001 та присвоєно гриф «не таємно», а саме: протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину (р.№13/11 від 11.01.2015), який вказаним листом скеровано на адресу прокуратури Рівненської області (вх.№17/1/1-25-15) (т.5, а.с.65).
Згідно протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 11 січня 2015 року №13/11т (розсекречено), складеного старшим оперуповноваженим 1 сектору відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ в Рівненській області капітаном ОСОБА_28 на виконання доручення заступника прокурора Рівненської області ОСОБА_32, на підставі постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, згідно вимог ст.ст.104, 246, 271 КПК України, 11.01.2015 року, в період часу з 13 год. 55 хв. по 15 год. 06 хв., встановлено, що описано події, які відповідають і змісту попередньо аналізованого протоколу. В подальшому, ОСОБА_56, близько 14 год. 40 хв. власним легковим автомобілем НОМЕР_22, з с. Могиляни Острозького району поїхала до м. Острог. Приїхавши до м. Острог ОСОБА_3 зупинилась на узбіччі поблизу кафе «Піцерія» (проспект Незалежності, 17, м. Острог). Близько 15 год. до вказаного автомобіля, за кермом якого знаходилась ОСОБА_3, підійшов ОСОБА_1 Далі опис розмови і подій, що відбувались між ОСОБА_1 і ОСОБА_56 І близько 15 год. 06 хв. 11.01.2015 контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням та проведенням огляду, про що складено відповідний протокол. Решта грошових коштів в сумі 7 тис. доларів США, які використовувались у проведенні НСРД, а саме: 70 купюр номіналом 100 доларів США кожна в відповідними серіями та номерами, залишено в ОСОБА_3 та не були використані в ході проведення контролю за вчиненням злочину (т.5, а.с.66-68).
Аналізуючи зміст вищезазначеного протоколу як результату НСРД - контролю за вчиненням злочину, тобто процесуального джерела доказів, суд вважає слушним зауваження сторони захисту про наявність втручання у приватне спілкування. Хоч НСРД було санкціоноване прокурором і протокол складено згідно його доручення, суд виявив невідповідність. Прокурор в постанові не піднімав питання втручання у приватне спілкування, а також не доручав його здійснювати оперативному підрозділу. Ухвала слідчого судді апеляційного суду, яка би дозволяла подібне втручання згідно ч.1 ст. 258 КПК України, - відсутня. Проте, оперативний підрозділ ВБКОЗ УСБ України в Рівненській області очевидно на власний розсуд здійснив як мінімум аудіо-контроль особи, оскільки в протоколі відображені діалоги.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких… суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Тому частину відомостей, які містяться в розсекреченому протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 11 січня 2015 року №13/11т, а саме: з моменту як близько 15.00 год. ОСОБА_1 підійшов до автомобіля ОСОБА_3 і до відкритого фіксування о 15 год. 06 хв., яким закінчився контроль за вчиненням злочину, суд визнає недопустимим доказом згідно п.1 ч. 2 ст. 87 КПК України.
Таким чином, клопотання сторони захисту частково задоволено. Всі інші докази, які стосуються НСРД-контролю за вчиненням злочину є належними і допустимими.
f.Щодо протоколу огляду місця події і автомобіля
Захист просить визнати недопустимим доказом відомості, що містяться в протоколі огляду місця події і весь ланцюг подальших вилучених доказів, оскільки за версією захисту це був не огляд місця події, а проникнення в інше володіння особи - автомобіль, здійснений без попереднього дозволу слідчого судді.
Суд дослідив протокол огляду місця події від 11 січня 2015 року, складеного слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу Управління СБ в Рівненській області майором юстиції ОСОБА_30 в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_41 за участю ОСОБА_1, працівників УСБУ в Рівненській області ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_28, проведено огляд місцевості - території автомобільної зупинки навпроти магазину «Маркет Смарті», розташованого за адресою: вулиця Незалежності будинок 20а, м. Острог, Рівненської області. На вказаній автомобільній стоянці розташований автомобіль чорного кольору марки «Mitsubishi Outlander XL», д.н.з. НОМЕР_23. Біля вказаного автомобіля знаходиться ОСОБА_1 Після запитань слідчого щодо наявності в ОСОБА_1 чи салоні даного автомобіля грошових коштів в іноземній валюті, та отримавши від ОСОБА_1 добровільну згоду на проведення огляду автомобіля, слідчим ОСОБА_30 у встановленому порядку проведено огляд місця вчинення кримінального правопорушення, зокрема переднього водійського та пасажирського місця салону автомобіля, та в «бардачку» виявлено та вилучено 80 купюр номіналом 100 доларів США. Під час опису купюри освітлювались лампою з кварцовим випромінюванням «Delux». При поверхневому освітленні купюр даною лампою на них чітко помітні хаотичні інтенсивні нашарування речовини, яка має люмінесценцію яскраво зеленого кольору. Протокол огляду місця події підписано понятими та учасниками без зауважень щодо ходу слідчої дії, порядку вилучення та упакування речей і купюр. ОСОБА_1 здійснено рукописний запис: «Кількість купюр, їх серія та номер мною не перевірялась» (т.5, а.с.76-80).
Зазначені у протоколі огляду місця події відомості відповідають обставинам, які відображені на відеозаписі вказаної слідчої дії, який міститься на двох дисках, досліджених судом: DVD+R№13/1524 та DVD+R№13/1525 (а.с. 47, т.4).
Перед тим як оглянути передні сидіння в автомобілі слідчий отримав дозвіл ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст. 233 КПК України. Обвинувачений і в судовому засіданні під час допиту дав суду показання, що запропонував слідчому відкривати і дивитись самому, зайняв позицію не заважати слідству. Тому підстав для визнання даного доказу недопустимим немає.
Твердження, що кошти передавали туди-сюди не відповідає дійсності. Огляд проводив особисто слідчий. Більша частина купюр в бардачку була зв'язана резинкою, менша - ні. Слідчий поклав гроші між передніми сидіннями, перейшов до правих задніх дверцят, взяв купюри, зняв резинку з більшої частини і почав їх розкладати на задньому сидінні. Дійсно мало місце певне розлітання купюр від протягу, але все це зафіксовано на відеокамеру і вони були одразу зібрані слідчим, інші особи, в тому числі і ОСОБА_1, грошей не торкались, на допустимість доказу даний факт не впливає. Зачитувалось під запис номер кожної купюри, кошти освітлювались, на окремих навіть на відео чітко видно зелене світіння, всім учасникам, в тому числі і ОСОБА_1, були роздані спеціальні окуляри. Поняті підтверджували, що бачать світіння.
ОСОБА_1 заперечує, що на його руках були сліди зеленої фарби, пояснюючи результати експертизи тим, що він сидів на задньому сидінні автомобіля, коли йому освітлювали руки, а до того там розкладали гроші.
Проте ця версія захисту спростована. Спочатку освітили окуляри, які ОСОБА_1 надав слідчий, - слідів світіння зеленої фарби не виявлено. Далі на відеозаписі огляду місця події (DVD+R№13/1524, файл M2U00913, на 13 хв. 27 сек. до 13 хв. 31 сек.) чітко видно світіння в момент, коли слідчий просвічує лампою праву руку між пальцями - одна крапля з внутрішньої сторони великого пальця правої руки ОСОБА_1 І лише після цього ОСОБА_1 сів на заднє сидіння власного автомобіля, щоб ще раз просвітити руки в темнішому місці. ОСОБА_1 розблокував автомобіль з допомогою ключа-брелока без контакту з авто, а задні ліві дверцята автомобіля йому відкрив слідчий, першим сівши в авто. В автомобілі слідчий просвітив руки з внутрішньої і тильної сторони, але між пальцями вже не передивлявся. ОСОБА_1 руки тримав обережно, не торкаючись салону. Також просвічено кармани, в яких слідів світіння не виявили. Після чого вийшли з авто і здійснили змиви з рук ОСОБА_1 Все вилучене під час огляду місця події одразу запаковувалось і скріплювалось підписами учасників.
Дослідивши докази, суд вважає необґрунтованою позицію захисту щодо їх недопустимості через неправомірність проведення 11.01.2015 слідчим СВ УСБ України в Рівненській області ОСОБА_30 огляду місця події, у ході якого здійснено огляд переднього водійського та пасажирського місця автомобіля НОМЕР_24, як місця вчинення злочину.
Проведення вказаної слідчої дії мало місце безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення в салоні даного автомобіля з дозволу власника. Це дійсно огляд місця події, а не автомобіля. Мінімально оглядалась лише передня частина салону автомобіля, місць водія та пасажира. Ні задня частина салону автомобіля, ні його капот, ні багажник, ні обшивка - не оглядались. Вказане підтверджує, що проводився саме огляд місця події, а не транспортного засобу, який здійснюється інакше.
Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду в постанові від 01.02.2018 у справі № 752/17016/16-к.
Після огляду місця події ОСОБА_1 на задньому сидінні власного автомобіля, яким керував співробітник оперативного підрозділу, був доставлений з території автомобільної зупинки навпроти магазину «Маркет Смарті», розташованого за адресою: вулиця Незалежності будинок 20а, м. Острог, Рівненської області, на територію УСБУ в Рівненській області за адресою: вул. Відінська, 4, м. Рівне. Це підтверджується показаннями і обвинуваченого ОСОБА_1, і свідків слідчого СВ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_30 та співробітника ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28 Де на території УСБУ в Рівненській області автомобіль відразу ж після його доставлення, з метою унеможливлення допуску в середину автомобіля, слідчий провів його опломбування в присутності понятих (т. 5 а.с. 81). Оскільки будь-якого проникнення в салон автомобіля не відбувалось, а лише зафіксовано транспортний засіб для унеможливлення доступу в середину, підстав визнавати цей доказ недопустимим також немає.
Досліджено і протокол огляду від 29.01.2015, складеного старшим слідчим СВ прокуратури області ОСОБА_39, який в присутності понятих ОСОБА_44 та ОСОБА_45, за участі оперуповноважених БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_57 та ОСОБА_28, на внутрішньому дворі УСБУ в Рівненській області за адресою м. Рівне, вул. Відінська, 4, провів огляд автомобіля НОМЕР_3, в салоні якого в ніші задніх дверей зі сторони водія виявлено мобільний телефон марки «Nokia N82», чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_36 із сімкарткою оператора мобільного зв'язку Київстар. Вилучений телефон поміщено слідчим до прозорого поліетиленового пакету, який опечатано та скріплено підписами учасників слідчої дії, понятих та слідчого. Також за результатами освітлення лампою DeLux WL 0268W із спеціальним освітленням було освітлено переднє сидіння пасажира, на якому виявлено нашарування яскраво зеленого кольору (т.5, а.с.240-243).
Щодо недопустимості вищезазначеного протоколу, суд погоджується зі стороною захисту. Фактично, 29.01.2015 відбувся несанкціонований доступ до іншого володіння особи в розумінні ч.2 ст. 233 КПК України - транспортного засобу. Дозволу на це не було ні від власника згідно ч. 1 ст. 233 КПК України, ні від слідчого судді згідно ч.2 ст. 237, ч.1 ст. 235 КПК України. Як і не існувало невідкладного випадку, пов'язаного з врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, що дозволяло би слідчому до постановлення ухвали слідчого судді проникнути до іншого володіння особи згідно ч.3 ст. 233 КПК України. Це призвело до порушення загального принципу недоторканості житла чи іншого володіння особи, визначеного ст. 13 КПК України.
Тому відповідно до п.1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд внаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод визнає недопустимими відомості, що містяться у вищезазначеному протоколі, та відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» і весь ланцюг подальших доказів, а саме: 1) протокол огляду від 29.01.2015, складений старшим слідчим СВ прокуратури області ОСОБА_39, разом з виявленим і вилученим (т.5, а.с.240-243); 2) протокол огляду від 30.01.2015, складений старшим слідчим СВ прокуратури області ОСОБА_31, яким оглянуто мобільний телефон марки «Nokia N82», чорного кольору, який було вилучено із салону автомобіля НОМЕР_3 (т.6, а.с.3-5); 3) мобільний телефон «Nokia N82», чорного кольору, який визнано речовим доказом відповідно до постанови слідчого ОСОБА_31. від 30.01.2015 (т.6, а.с.6, 7) і зберігається в матеріалах кримінального провадження. (У пункті 1 розділу IV ці недопустимі докази зазначені під номерами 19-21).
g.Щодо провокації
Стороною захисту заявлено клопотання визнати усі докази недопустимими через провокацію. Тож згідно процесуального критерію суд з'ясовує матеріально-правовий критерій підбурення.
Відповідно до практики, сформованої Європейським судом з прав людини (рішення у справах Teixeira de Castro проти Португалії, 09.06.1998, Ramanauskas проти Литви, 05.02.2008, Khudobin проти Російської Федерації, №59696/00, Bannikova проти Російської Федерації, 04.11.2010, №18757/06, Taraneks проти Латвії, 02.12.2015), необхідно з'ясувати, чи було б зазначене правопорушення вчинене без втручання влади.
Визначення підбурювання, яке дав ЄСПЛ передбачає, що підбурювання поліції відбувається тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності за принципом пасивного характеру, але надають такий вплив на суб'єкта, що підбурює його до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було б вчинене, а також для того, щоб зробити можливим доведення правопорушення, тобто забезпечити докази та порушити кримінальне переслідування. Вирішуючи, чи було розслідування "суто пасивним", суд вивчає причини, що лежать в основі таємної операції та поведінку органів влади, що її проводять.
Суд досліджує наступні критерії, коли оцінює, чи відбувся би злочин, якби не дії правоохоронців:
1)наявність достатньої інформації щодо причетності особи до вчинення злочину: ОСОБА_1 знаходився під моніторингом УСБУ в Рівненській області з липня 2014 року, це визнається сторонами у справі, про що вони повідомляли суду у своїх виступах, а також підтверджено показаннями свідка ОСОБА_28, що у ході здійснення службової діяльності ним було встановлено дані про готування заступника голови Рівненської ОДА ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення. Постановою судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15.06.2015 щодо ОСОБА_1 закрито провадження по справі про корупційне адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 172-5 КУпАП. При цьому, матеріали направлені в суд о/у ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28, який проводив і контроль за даним злочином, що також побічно підтверджує факт обізнаності правоохоронних органів і існування підстав вважати, що ОСОБА_1 здатний на корупційне правопорушення. Судом провадження закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, але це відбулось пізніше січня 2015 року (т.4 а.с. 86-87). Станом на 11.01.2015 НСРД у виді контролю за вчиненням злочину був санкціонованим прокурором згідно чинного українського кримінального процесуального законодавства. Також суд звертає увагу, що на момент судового розгляду кваліфікація злочину від часу початку досудового розслідування не змінилась. Приватна особа ОСОБА_3 погодилась на співпрацю з оперативними працівниками УСБУ в Рівненській області, повідомивши, що їде на зустріч саме з заступником голови ОДА ОСОБА_1 і при цьому мала при собі значну суму коштів у доларах США, що підтвердила в суді під час допиту. Суд робить висновок, що у правоохоронних органів була достатня інформація щодо ймовірної причетності особи до злочину.
2)повинні вступати в злочин лише на етапі його підготовки або вчинення: під час судового розгляду судом перевірялось, на якому ж етапі співробітники прокуратури та оперативного підрозділу УСБУ в Рівненській області долучились до події. Свідок ОСОБА_3 показала, що її зупинили працівники СБУ в той момент, як вона вже виїхала на зустріч з ОСОБА_1 з коштами в сумочці. До того часу у неї контактів із співробітниками УСБУ в Рівненській області не було. Після цього вони повернулись до неї додому, де кошти помітили спеціальним фарбником, зробили ксерокопії, на кожній з яких розписалась вона та поняті. В цей час їй декілька разів телефонував ОСОБА_1 і питав де ж вона. На питання суду свідок відповіла, що зустріч з ОСОБА_1 була запланована до втручання правоохоронців і вони на ці плани не впливали. Якби її не зупинили, ця зустріч відбулась би все одно. ОСОБА_3 правоохоронні органи не спонукали до передання коштів ОСОБА_1 Також допитаний свідок ОСОБА_30 підтвердив, що факт одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 - це був можливий розвиток подій, а не імперативна норма, оскільки група, яка очікувала в м. Остріг, не знала як все відбуватиметься. Свідок ОСОБА_28 дав показання, що вперше зустрівся з ОСОБА_3 саме 11.01.2015 і раніше з нею не бачився, контроль за вчиненням злочину розпочався після внесення відомостей в ЄРДР та отримання санкції прокурора. Суд вважає доведеним, що правоохоронні органи приєднались до злочину в момент, коли він уже розпочався.
3)пасивна поведінка правоохоронців: судом допитано численних свідків у даній справі, і ніхто не заявив про тиск чи підбурення зі сторони правоохоронних органів. Також і ОСОБА_1 вказує, що з ним поводились максимально коректно і до затримання контактів не було, а підбурювачем вважає ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що їй співробітники УСБУ в Рівненській області вказівок не надавали і на її плани не впливали. Під час контролю за вчиненням злочину використано особисті кошти ОСОБА_3, які вона уже приготувала до того, як з'явились правоохоронці. Роль УСБУ в Рівненській області звелась до помітки грошей і фіксування купюр, для чого із собою привезли обладнання, а також контролю за вчиненням злочину - тобто розвитком подій. Свідки стверджують, що узгоджується і з письмовими доказами, що після проведення контролю за вчиненням злочину не використані грошові кошти в сумі 7 тис. доларів США було повернуто власниці ОСОБА_3 Таким чином суд розцінює поведінку правоохоронців як «приєднання», а не як «ініціювання», оскільки ініціативу на себе взяла приватна особа, що узгоджується із рішенням ЄСПЛ у справі Miliniene проти Литви, № 74355/01, від 24.08.2008.
Захист стверджує, що ОСОБА_3 виступала в ролі провокатора, оскільки існує ще одне кримінальне провадження, в якому вона заявник, але відносно ОСОБА_7
За клопотанням сторони захисту судом витребувано ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 13.03.2018, якою апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 частково задоволено, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26.04.2016 про закриття кримінального провадження №12016180000000053 відносно ОСОБА_3, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України та звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.44, ч.5 ст. 364 КК України, - скасовано (а.с. 19-22 т.4). Зі змісту судового рішення встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до правоохоронних органів із заявою про події 30.12.2014 лише 03.04.2015, кримінальне провадження ж виділене 30.03.2016 з іншого кримінального провадження №12015180000000099 від 02.04.2015. При цьому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що про події 30.12.2014 (які не стосуються даного кримінального провадження) органу досудового розслідування стало відомо задовго до 03.04.2015 в ході проведення оперативно-розшукових заходів з листопада 2014 року.
Обставини вищеописаних кримінальних проваджень по суті не мають значення для даної судової справи. Але можна констатувати, що все це зайвий раз підтверджує відсутність провокації. ОСОБА_3 звернулась до правоохоронних органів через три місяці після подій. Правоохоронці знали про обставини того кримінального провадження, але не втручались. Складається загальна картина пасивності правоохоронних органів, що характерна для відсутності провокації. Ініціатива правоохоронців відсутня, але наявне спостереження. ОСОБА_3 ж діяла як приватна особа, а не агент держави. Суду ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту не надали доказів, що на момент 11.01.2015 ОСОБА_3 могла бути в будь-якій залежності від правоохоронних органів. Кримінальні провадження, де прокуратура клопотала про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, з'явились після 11.01.2015.
Таким чином, ретельно перевіривши у змагальному процесі доводи сторін щодо провокації, суд робить наступний висновок у даному кримінальному провадженні: правоохоронці не вийшли за межі пасивного розслідування злочинної діяльності особи, не чинили тиск, який би можна було розцінити як підбурення до вчинення злочину, що в інакшому випадку не був би здійснений, ні відносно ОСОБА_1, ні відносно ОСОБА_3 При цьому приватна особа ОСОБА_3 не виступала агентом держави, оскільки на її плани не впливали правоохоронні органи, які діяли пасивно і лише зафіксували злочин.
h.Щодо інших аргументів
Суд не вбачає в даному кримінальному провадженні порушення права на захист. ОСОБА_1 11.01.2015 було затримано на місці події, роз'яснені права, підстави затримання, з якими ОСОБА_1 не погодився. В матеріалах кримінального провадження міститься повідомлення в порядку ч.4 ст. 213 КПК України директору Рівненського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про затримання ОСОБА_1 від 11.01.2015. Також 11.01.2015 дружиною обвинуваченого вже був укладений договір із захисником, без якого ОСОБА_1 не допитували. Впродовж 72 годин слідчий суддя оцінив обґрунтованість підозри, ймовірні ризики і обрав запобіжний захід, що відповідає вимогам глави 18 КПК України, в тому числі і її параграфа 2. Твердження ОСОБА_1, що йому не дали можливості повідомити дружину про затримання спростовується відеозаписом огляду місця події, на якому чітко видно як поряд стоїть стривожена дружина ОСОБА_1 і споглядає за діями правоохоронців, а також факт укладення від її імені договору про надання правової допомоги із захисником (а.с. 91-103, т.5). Твердження захисника, що ОСОБА_1 з моменту відкритого фіксування вже не був вільним у своїх бажаннях - спростовується власне його підзахисним, який свідомо вирішив дозволити слідчим працювати і не заважати, при цьому на нього правоохоронці не тисли і поводились коректно. Також ОСОБА_1 добровільно надавав слідству зразки почерку і голосу для експертиз, разом із захисником ознайомився із матеріалами справи, виконував процесуальні обов'язки. Все це для суду свідчить про активне сприяння розкриттю злочину.
Відстань у 60-68 км між УСБУ в Рівненській області, що в м. Рівне та с. Могиляни Острозького району Рівненської області, навіть з розрахунку середньої швидкості руху в 60-70 км/год., можливо проїхати за годину. Значна частина шляху проходить автодорогами, де швидкість руху 90-110 км/год. Твердження захисту, що слідчо-оперативна група не могла дістатись до місця за годину, - є безпідставним. Що і підтвердили допитані свідки ОСОБА_58 та ОСОБА_59, та узгоджено в матеріалах кримінального провадження, оскільки час у відповідних протоколах зафіксовано і накладок не містить.
Щодо понятих ОСОБА_41 і ОСОБА_11, то факт, що вони приймали участь у всіх першочергових слідчих діях і прибули разом з групою оперативників до Острозького району не свідчить про їх зацікавленість. Показання свідка співробітника УСБУ в Рівненській області ОСОБА_28 про те, що практика залучення одних понятих до всіх першочергових слідчих дій, щоб зменшити ризики витоку інформації про кримінальне провадження є логічними і розумними, враховуючи підвищений інтерес суспільства до кримінального провадження, що стосується одного із місцевих очільників області. Суду відомо, що під час розслідування кримінальних правопорушень органи досудового розслідування стикаються з проблемою залучення понятих, оскільки в більшості люди не бажають ставати учасниками кримінального процесу. Факт, що ці ж поняті були задіяні до участі в обшуках в іншу пізнішу дату значення для кримінального провадження не має, оскільки в результаті обшуків відомостей, які були б використані сторонами як докази, - не здобуто. Крім того, відповідно до ч.7 ст. 223 КПК України, сторони провадження мали право допитати зазначених понятих як свідків. Проте, цим правом не скористались ні сторона захисту, ні сторона обвинувачення. Хоч відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Не підписання в кінці протоколу допиту свідком ОСОБА_3 під час досудового розслідування значення не має, так як суд не використовує відомості з того протоколу як докази. Оскільки згідно вимог ч.1 ст. 23 КПК України суд досліджував докази безпосередньо і сприймав показання свідка усно, і лише таким чином здобуті відомості мають доказове значення.
Відеозапис огляду місця події здійснено відеокамерою Sony DCR-SR88E із записом на внутрішню пам'ять з подальшим записом на оптичний носій інформації. Про це зазначено і у протоколі огляду місця події і оголошено учасниками, що також зафіксовано на відеозаписі відповідно до ч.2 ст. 107 КПК України. Суду надано оптичні носії відповідно до ч.3 ст. 107 КПК України.
Підстав визнавати недопустимими інші докази, в тому числі висновки почеркознавчої і криміналістичної експертиз, - немає. Вони здобуті в порядку, визначеному чинним КПК України. Експерти повідомлені про кримінальну відповідальність. Також доставляти експертам матеріали на експертизу нарочно не заборонено, навпаки це сприяє оперативності досудового розслідування. Під час криміналістичної експертизи використовувались змиви, отримані під час огляду місця події 11.01.2015 і не використовувались здобуті під час огляду 29.01.2015, визнаного судом недопустимим, тому це не «плід отруйного дерева». Крім того, відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, серед іншого, і шляхом отримання від фізичних осіб речей, документів, відомостей. Тож, слідчий мав право отримати від свідка речі чи документи, після чого використати їх для проведення експертизи. Знову ж таки, за наявності підстав і під час судового розгляду суд мав право за клопотанням сторін своєю ухвалою доручити проведення експертизи відповідно до ч.1 ст.332 КПК України чи викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку згідно ч.1 ст. 356 КПК України. Проте сторони не клопотали про це, а висновки експертів роз'яснення не потребували.
Хоч п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 370 КПК України зобов'язують суд обґрунтовувати своє рішення, проте їх не можна тлумачити як такі, що вимагають детальної відповіді на кожен аргумент. Є міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування. У даному кримінальному провадженні суд відповів на основні аргументи.
VII.Висновки суду щодо епізоду обвинувачення ОСОБА_1 у одержанні неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, поєднаної з вимаганням (детально ця частина обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, описана в розділі ІІ.)
ОСОБА_1 інкриміновано, що він, будучи заступником голови Рівненської ОДА, 15.10.2014 приблизно о 18 год. 20 хв., перебуваючи у дворі власного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, поєднуючи з вимаганням, одержав від ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 3000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу НБУ становило 38856 гривень, за виконання в інтересах ПП «Острогавтотранс» дій з використанням наданого службового становища, а саме: включення переліку маршрутів до об'єкту № 1 конкурсу з перевезення пасажирів, що мав відбутися 06.11.2014, організатором якого була Рівненська ОДА.
Після судового розгляду даного кримінального провадження і аналізу наявних доказів, суд констатує, що у кримінальному провадженні відсутні належні та допустимі докази, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому епізоду злочину за ч.3 ст. 368 КК України щодо вимагання і отримання 3000 доларів США від ОСОБА_3
Все, що наявне у матеріалах кримінального провадження щодо даного епізоду, - це заява ОСОБА_3 на адресу начальника УСБУ в Рівненській області ОСОБА_47 від 12.01.2015 реєстраційний номер А-2 (т.6, а.с.157-158). Зі змісту вбачається, що від ОСОБА_3 у вересні 2014 року була надана ОСОБА_1 неправомірна вигода у вигляді грошових коштів в сумі 3000 доларів США на його вимогу в якості «авансу» за сприяння у перемозі в конкурсі з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, який мав відбутися 06.11.2014 та до якого було включено 11 маршрутів.
Судом також встановлено, що ця заява написана 12.01.2015, тобто після затримання ОСОБА_1 і допиту заявниці як свідка, коли очевидно ОСОБА_3 вже мала підстави турбуватись за власну подальшу долю. Що підтверджується і останнім абзацом: «Таким чином, прошу Вас притягнути заступника голови Рівненської ОДА ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вимагання та отримання неправомірної вигоди, звільнивши мене при цьому від кримінальної відповідальності на підставі вимог ч.5 ст. 369 КК України». Після чого відомості за вказаним фактом на підставі рапорту старшого слідчого СВ прокуратури області ОСОБА_31 від 16.02.2015 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015180000000028 за ч.3 ст.369 КК України (т.6, а.с.160-161).
Під час судового розгляду свідок ОСОБА_3 дала показання, що після виходу оголошення про конкурс ОСОБА_1 телефонував, і сказав, що у неї можуть бути проблеми з конкурсом. Після цього вона вдома взяла 3000 доларів, поїхала до нього додому і віддала йому ці гроші, як «завдаток».
Також під час судового розгляду встановлено, що оголошення про конкурс вийшло в газеті «Вісті Рівненщини» від 03.10.2014.
Таким чином, по епізоду з вимаганням і отриманням обвинуваченим 3000 доларів неправомірної вигоди від ОСОБА_3: 1) в обвинувальному акті вказано дату події 15.10.2014; 2) в заяві ОСОБА_3 у матеріалах кримінального провадження зазначено, що це було у вересні 2014 року (хоч від часу події до написання заяви минуло лише декілька місяців); 3) під час допиту в суді ОСОБА_3 ствердила, що це відбулось після виходу оголошення, тобто після 03.10.2014.
Окрім вищезазначених показань свідка, які суд оцінює критично з огляду на усе вищезазначене, більше доказів немає. При цьому, сам ОСОБА_1 визнає факт зустрічі восени 2014 року з ОСОБА_3, але стверджує, що мета була інша - він передавав для неї агітаційні матеріали, оскільки тривала виборча кампанія.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Всупереч вищезазначеним нормам, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України: у діянні, передбаченому частиною першою цієї статті, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, а саме: в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого службового становища, - не доведена.
Тому ОСОБА_1 необхідно виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України по епізоду щодо вимагання і отримання 3000 доларів США, на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
VIII.Висновки суду щодо кваліфікації злочину по епізоду з 8000 доларів США (детально ця частина обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, описана в розділі ІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
1. Суду доведено, що ОСОБА_1 на момент подій працював згідно з розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 04.04.2014 № 82-к на посаді заступника голови Рівненської ОДА, тобто обіймав посаду, яка згідно ст. 25 Закону України «Про державну службу» відноситься до третьої категорії державних службовців. Отже був представником влади та службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції. ОСОБА_1 здійснював керівництво підлеглими працівниками та відповідними напрямками роботи відповідно до встановленого у Рівненській ОДА розподілу функціональних обов'язків згідно розпорядження голови Рівненської ОДА №205 від 30 травня 2014 року, тому згідно ст. 1 Закону України «Про державну службу», ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за цією ознакою відносився до категорії службових осіб, зазначених у п. 1 Примітки до ст. 364 КК України.
20 червня 2014 року згідно з розпорядженням голови Рівненської ОДА №237 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 07 лютого 2009 року №34» ОСОБА_1, згідно його посади, було призначено головою конкурсного комітету з перевезення пасажирів на автобусних міжміських і приміських маршрутах.
2. Доказом кваліфікуючої ознаки ч.3 ст. 368 КК України «поєднане з вимаганням неправомірної вигоди» є лише показання свідка ОСОБА_3 та свідків-компанйонів ОСОБА_3 ОСОБА_12 і ОСОБА_8, яким усе відомо з її слів. При цьому ОСОБА_12 скомпрометований в очах суду як свідок і його показання суд відкидає, оскільки неодноразово під час допиту змінював їх, а врешті решт в категоричній формі не зміг ствердити про обставини, заявивши, що після перенесеної хвороби скаржиться на пам'ять. Фактично, у даному кримінальному провадженні версія обвинуваченого проти версії основного свідка. Інших належних і допустимих доказів вимагання - немає.
Згідно тексту обвинувального акту ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 з вимогою надати неправомірну вигоду за вчинення ним дій в інтересах ПП «Острогавтотранс». Натомість свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_8 вказують, що це вони з ОСОБА_3 були зацікавлені, аби всі їх маршрути об'єднали в один об'єкт, і вона мала «порішати» з ОСОБА_1 ОСОБА_3 підтверджує, що намагалась отримати об'єкт по всьому острозькому напрямку, була в цьому зацікавлена. Відповідно до правової позиції Верховного суду України від 21.01.2016 у справі №5-124 кс15, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, то вимагання хабара виключається.
Наступні твердження в обвинувальному акті про події після першого конкурсу, який відбувся 06.11.2014, не відповідають встановленими судом фактичним обставинам справи: «…Після того, у період з 07.11.2014 до 13.11.2014, ОСОБА_1, продовжуючи злочинні дії, використовуючи своє службове становище та пов'язані з ним службові повноваження та можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та п. 8 Порядку проведення конкурсу, використовуючи надані службові повноваження, з метою створення обставин і умов, за яких ОСОБА_3 буде вимушеною надати неправомірну вигоду, не виконав рішення конкурсного комітету про визнання ПП «Острогавтотранс» переможцем конкурсу в частині об'єкту конкурсу № 1 та вчинив дії до повторного проведення конкурсу по маршрутах, що входили до вказаного об'єкту конкурсу».
Під час судового розгляду вивчались усі документи, записи, заяви, що стосувались тих подій конкурсів 06.11.2014 та 06.12.2014, як в копіях, так і в оригіналах, допитувались всі живі члени конкурсного комітету, а також представники замовника і робочого органу, перевізники, редактор газети та правоохоронці.
На підставі клопотання слідчого СВ прокуратури Рівненської області ОСОБА_31, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області надано тимчасовий доступ з можливістю вилучити копії адміністративної справи №817/3442/14 з Рівненського окружного адміністративного суду, яка виконана відповідно до протоколу тимчасового доступу до документів від 04.02.2015 (т.7 а.с. 189-239).
Встановлено, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду про вжиття заходів забезпечення позову від 05.11.2014 за позовом ФОП ОСОБА_9 до Управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА було заборонено Управлінню вчиняти дії, спрямовані на проведення конкурсу на право здійснення перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньої обласних маршрутах загального користування, який призначено на 06 листопада 2014 року в частині об'єкту конкурсу №1. Ухвала підлягала до негайного виконання. Вивчивши резолютивну частину даної ухвали, член комітету юрист ОСОБА_18 дав роз'яснення, після яких головуючий ОСОБА_1 поставив питання на обговорення. І всі одноголосно вирішили не виконувати ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову (також ОСОБА_60 готував апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду від імені Управління за підписом ОСОБА_6 - а.с. 172-174, т.7). Після чого в конкурсі по об'єкту №1 06.11.2014 переміг єдиний претендент ПП «Острогавтотранс». При цьому на засіданні був присутній прокурор. А весь процес зафіксовано на технічних носіях. В подальшому багато членів конкурсного комітету сумнівались у правильності прийнятого рішення, тому радились з різними юристами. І врешті решт значна частина зробила висновок, що рішення суду обов'язкове до виконання і треба виправити ситуацію, інакше може настати кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду. Серед них був і ОСОБА_1 Певний шаблон заяви про відкликання голосу не свідчить про тиск на людей. Цей шаблон надійшов на електронну адресу Управління з електронної поштової скриньки Острозьської РДА (а.с. 172, 175 т.7), що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_26 та ОСОБА_20, який на той час був головою Острозької РДА і саме юристи Острозької РДА проаналізували ситуацію і через декілька годин рекомендували шлях відкликання голосів. Паралельно до такого ж висновку після консультації з юристами прийшли три інших члени комітету - представники громадських організацій, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_22 Після чого доєднались інші члени комітету. Усі свідки, які відкликали голоси, під присягою суду заявили, що їх рішення було добровільним, результатом аналізу подій. На них ніхто не тис. І жодним чином не впливав - ні під час конкурсів, ні щодо відкликання голосів. Впродовж 10 днів, за які мав бути складений протокол, більшість членів комітету відкликали голоси і таким чином довелось оголошувати повторний конкурс, щоб транспортне сполучення на острозькому напрямку Рівненської області не було паралізоване.
Дійсно, відповідно до конституційних положень рішення суду, до яких відносяться і вищезазначена ухвала, обов'язкове до виконання. А за невиконання судового рішення ст. 382 КК України передбачена кримінальна відповідальність. Суду не доведено, що ОСОБА_1 вплинув на процес прийняття рішення адміністративним судом, чи на членів конкурсного комітету, не доведено використання будь-яких службових повноважень задля невиконання рішення конкурсного комітету, не доведено суду наявності корисливого мотиву та мети створення обставин і умов, за яких ОСОБА_3 буде вимушеною надати неправомірну вигоду. Суд навпаки прийшов до висновку, що членами конкурсного комітету, в тому числі і ОСОБА_1, колективно було зроблено усе можливе, аби виправити допущену помилку.
Проаналізувавши усі здобуті докази, суд вважає, що за стандартом «поза розумним сумнівом» наявність вимагання ОСОБА_1 неправомірної вигоди від ОСОБА_3 - не доведено. Тому цю кваліфікуючу ознаку відкидає.
3.Частинами 1 та 2 ст. 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» (від 05 квітня 2001 року, з подальшими змінами та доповненнями, в редакції, яка була чиною на час зазначених подій) визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).
Згідно з частинами 1 та 9 ст. 44 зазначеного Закону організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються спільно на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.
За приписами ч. 11 ст. 44 вищевказаного Закону для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали.
У даному випадку, організація забезпечення і підготовка матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету була покладена на незалежного суб'єкта господарювання Філію «Рівнеавтотранссервіс» Українського державного підприємства «Укрінтеравтосервіс», згідно умов договору про виконання відповідних робіт, який був укладений 31 січня 2014 року між «Замовником» Управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА, в особі начальника ОСОБА_7, та «Виконавцем» вказаною Філією, в особі її директора ОСОБА_14 (а.с. 23-26, т.8). Відповідно до п.2.2. Договору Виконавець зобов'язується серед іншого вносити пропозиції щодо об'єкту конкурсу на перевезення пасажирів, присвоєння нумерації маршрутам (рейсам маршрутів); за погодженням із Замовником, подавати через ЗМІ оголошення про проведення Конкурсу; готувати матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізувати одержані пропозиції, забезпечувати матеріали членам конкурсного комітету, проведення конкурсу, надавати Замовнику інформацію що стосується підготовки конкурсів і їх результатів і т.д.
Положення про Управління інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА, затверджене розпорядженням голови Рівненської ОДА №50 28.01.2013, державну реєстрацію проведено 01.02.2013. Відповідно до п.2 Положення Управління підпорядковане голові Рівненської ОДА, а також підзвітне і підконтрольне Міністерству інфраструктури України, Міністерству промислової політики України, іншим центральним органам виконавчої влади. Тобто, зазначене Управління, організаційно будучи структурним підрозділом Рівненської ОДА, з галузевих питань підпорядковується відповідним галузевим міністерствам України, у даному випадку - Міністерству інфраструктури України. (т.7 а.с. 151-153).
Укладення зазначеного договору між організатором та робочим органом конкурсу відбулось до призначення ОСОБА_1 на посаду, а також відсутність будь-якого підпорядкування чи іншої залежності Філії «Рівнеавтотранссервіс» УДП «Укрінтеравтосервіс» стосовно службових осіб Рівненської ОДА, вказують на неможливість впливу на ці обставини ОСОБА_1
Відповідно до ст. 45 цього ж Закону у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь будь-які автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.
Об'єктивної можливості сприяти ПП «Острогавтотранс» особисто ОСОБА_1 не мав, оскільки такі дії не перебували у межах його одноособової компетенції. Натомість, належали до компетенції декількох органів та органу, який є колегіальним, сформованим з осіб, що не мають жодного підпорядкування чи іншої залежності від ОСОБА_1, 50% з яких є представниками громадських організацій. І абсолютно усі члени колегіального конкурсного комітету категорично стверджують, що ОСОБА_1 на них ніколи не впливав.
Суду не доведено, що саме ОСОБА_1 вплинув чи міг вплинути на формування об'єкту конкурсу №1 по острозькому напрямку. Усі допитані судом свідки, в тому числі представники виконавця і замовника, стверджують, що ОСОБА_1 на них не впливав, незаконних вказівок не надавав. Механізм формування лоту органом досудового розслідування не встановлений і під час судового розгляду за стандартом «поза розумним сумнівом» не доведений. А на припущеннях обвинувальний вирок базуватись не може. Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви тлумачаться на користь особи, яку притягають до відповідальності.
Багато чисельні свідки, в тому числі співробітник УСБУ в Рівненській області, одностайно стверджують, що укрупнення перевізників було державною політикою. Це підтверджується і матеріалами кримінального провадження. Комусь це подобалось, бо покращує якість наданих послуг і безпеку на дорозі. Комусь ні, бо таким чином малий бізнес міг втратити свої маршрути, адже не здатен був конкурувати з автобазами. Але таким чином судом встановлено, що укрупнення об'єктів конкурсу відбувалось не всупереч суспільним чи службовим інтересам, і не лише за острозьким напрямком. По острозькому ж напрямку перевізники самі бажали об'єднання з ПП «Острогавтотранс», нехай і неофіційного, але фактичного. Договори на перевезення розривались достроково без будь-якого тиску, а лише відповідно до бізнесових інтересів перевізників, бо тільки так маршрут, за яким ще не закінчився строк дії договору, міг стати частиною великого лоту. І саме перевізники вимагали в Управління об'єднання острозького напряму в один об'єкт. Коли було допущено помилку з перевізником ОСОБА_9, її виправили.
Обвинувачення стверджує, що з лоту вивели маршрут ОСОБА_9 за рішенням ОСОБА_1, адже за його підписом надіслали відповідь перевізнику. Проте, це спростовується матеріалами кримінального провадження, що встановлено з документів (в тому числі окремо досліджених оригіналів), наданих Управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА супровідним листом від 17.02.2015 на запит слідчого ОСОБА_31. від 16.02.2015 №17/1/1-368вих-15 (т.7, а.с.149-175): копією заяви перевізника ОСОБА_9 від 06.10.2014, на якій ОСОБА_1 поставив резолюцію ОСОБА_7 «Прошу розглянути» (т.7, а.с.160-161) та відповіді на неї від 31.10.2014 №04/950-02-1, яку надав не ОСОБА_1, а в.о. начальника Управління ОСОБА_6 (т.7, а.с.161 зв.), оскільки саме Управління було замовником конкурсу і уповноваженим вирішувати ці питання.
4.Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - конкурс) і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081 (далі - Порядок, в редакції чинній на момент подій). Відповідно до пункту 8 Порядку рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом. Рішення конкурсного комітету обов'язкове для виконання організатором, крім випадків, передбачених пунктом 54 цього Порядку. Пунктом 23 Порядку встановлено, що до складу конкурсного комітету входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Укртрансінспекції, Державтоінспекції та громадських організацій. Кількість представників громадських організацій, діяльність яких пов'язана з автомобільним транспортом, повинна становити не менш як 50 відсотків загальної кількості представників громадських організацій. Пунктом 29 Порядку визначено, що для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2 та відповідні документи. Відповідно до пункту 39 зазначеного Порядку подані на конкурс документи реєструються організатором або робочим органом у журналі обліку. Відповідно до п. 42 Порядку конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України "Про автомобільний транспорт". Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу. Згідно п. 47 цього ж Порядку рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, у тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів. Голос голови конкурсного комітету є вирішальним тільки у разі рівного розподілу голосів (чого у даному випадку не було, оскільки всі рішення були прийняті переконливою більшістю голосів).
Тобто чинним законодавством прямо встановлено, що визначення переможця конкурсу належить до компетенції колегіального органу, сформованого за участі незалежних та незацікавлених осіб, а тому у даному випадку об'єктивно відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_1 та результати проведених конкурсів.
Пунктами 51 та 53 Порядку передбачено, що рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більш як 30 робочих днів з дня проведення конкурсу. Організатор не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) згідно з обов'язковими умовами визначеного конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом.
Фактів порушення ОСОБА_1 положень вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» чи Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, - за результатами судового розгляду не встановлено.
5.Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_1, що ОСОБА_3 була «поставленою у створені ОСОБА_1 обставини і умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду, з метою запобігання шкідливим наслідкам законній господарській діяльності ПП «Острогавтотранс». І висновок такий сторона обвинувачення зробила з «Ураховуючи наявні у ОСОБА_1 службові повноваження, пов'язані з організацією роботи щодо здійснення в області державної політики у сфері транспорту, зокрема необхідність укладання у подальшому договору на перевезення».
Проаналізувавши наявні докази, суд вважає, що сторона обвинувачення помилково витлумачила функціональні повноваження ОСОБА_1, що призвело до висновків, які суперечать фактичним обставинам справи.
Оскільки згідно вимог чинного законодавства ОСОБА_1 за жодних умов не міг підписати чи не підписати договір з перевізником, який переміг у конкурсі. Це не входило у його повноваження. Договір згідно всього вищезазначеного підписує «Замовник», яким було Управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА, в особі начальника ОСОБА_7 або в.о. ОСОБА_6 Судом допитувались численні свідки, всі категорично заперечують тиск чи вплив від ОСОБА_1 А також вказують, що подібних випадків, коли не підписали за результатами конкурсу, який відбувся, договір з перевізниками, - не було ніколи. В інакшому випадку паралізували би транспортне сполучення в області. І перевізники про це знали, вважали «фактичною перемогою» створення велику об'єкту конкурсу (як у випадку з об'єднанням на підставі усної домовленості ОСОБА_3, ОСОБА_12 і ОСОБА_8). Обвинувачення посилається на п.2 дослідженого у ході судового розгляду кримінального провадження Розподілу функціональних повноважень керівництва обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Рівненської ОДА №205 від 30.04.2014 «Про розподіл функціональних повноважень керівництва обласної державної адміністрації», де визначено, що доручення першого заступника, заступників голови облдержадміністрації з питань, що належать до сфері їх компетенції, є обов'язковими для виконання відповідними структурними підрозділами облдержадміністрації, їх апарату, райдержадміністраціями, територіальними органами центральних органів виконавчої влади.
Але суд звертає увагу, що навіть якби гіпотетично існувала можливість, що профільний заступник голови Рівненської ОДА ОСОБА_1 дасть доручення начальнику Управління не підписувати договір із перевізником, який переміг у конкурсі, то це автоматично була б незаконна вказівка, яка не підпадає під поняття «використання наданої йому влади» або «завдяки своєму службовому становищу». Оскільки права не укладати договорів із перевізником-переможцем у замовника немає, а навпаки замовник це зобов'язаний зробити впродовж 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету, що гарантує стабільність існуючій мережі транспортного сполучення.
Враховуючи зазначене, об'єктивна можливість вчинення особисто ОСОБА_1 дій, спрямованих на самостійну зміну ним порядку проведення конкурсу, визначення його переможців та документального оформлення результатів - відсутня, оскільки такі питання не належали до його компетенції.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 квітня 2002 року N 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
Таким чином, суду не доведено виконання чи невиконання яких саме дій, які ОСОБА_1 міг або повинен був виконати з використанням наданої йому влади, покладених на нього організаційно-розпорядчих обов'язків, або таких, які він не уповноважений був вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами міг вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Тобто, не доведена частина об'єктивної сторони ч.3 ст. 368 КК України, адже не встановлено з використанням якої наданої влади чи службового становища мав діяти ОСОБА_1 заради одержання неправомірної вигоди.
Детально вивчивши усі надані сторонами докази впродовж тривалого судового розгляду, суд робить висновок, що в діях ОСОБА_1 наявний склад іншого злочину - шахрайства шляхом зловживання довірою.
ОСОБА_3 жодних переваг від ОСОБА_1 не одержувала та й не могла одержувати. Сприйняття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подій, починаючи з кінця літа 2014 року, свідчить, що вони перебували у досить товариських відносинах. ОСОБА_3 - крупний перевізник, єдиний, який на острозькому напрямі має свою автобазу, проживає в Острозькому районі Рівненської області, ОСОБА_1 - профільний заступник голови Рівненської ОДА, який до того 8 років був головою міської ради невеличкого м. Острога. У них були спільні теми для розмов, спільні друзі і спільні інтереси. ОСОБА_3 хвилювалась за свій бізнес, оскільки підходив час завершення строку дії договорів на перевезення. Вона вжила певних заходів для підсилення власної позиції шляхом збільшення потужностей через неофіційне об'єднання перевізників. І намагалась якось заручитись підтримкою ОСОБА_1, щоб бути впевненою у перемозі в конкурсі.
Фактично, ОСОБА_1 не міг вирішити проблеми ОСОБА_3 через відсутність можливостей і повноважень. Але він, зловживаючи довірою з ОСОБА_3, обіцяв допомогти їй з перемогою у конкурсі.
Хоч ОСОБА_1 і заперечує, що велись розмови між ним і ОСОБА_3 з приводу маршрутів по острозькому напрямку, і ніби він не розумів чому вона приходила до нього з двома іншими перевізниками. Але в кінці свого допиту в суді ОСОБА_1 сказав необережну фразу, описуючи як до нього після провального конкурсу 06.11.2014 прийшла ОСОБА_3: «ОСОБА_60, ти ж казала, що це все твої маршрути». На питання головуючої судді, коли ж така бесіда велась з ОСОБА_3 зізнався, що коли вона приходила з тими перевізниками. Тобто ОСОБА_12 і ОСОБА_10 приходили підтверджувати, що це їх маршрути і вони хочуть об'єднатись. І це узгоджується з показами свідків.
Тож, ОСОБА_1, не маючи для цього повноважень, через довірливі відносини з ОСОБА_3, і з огляду на його головування в конкурсному комітеті, створив вигляд допомоги ОСОБА_3 здобути перемогу в конкурсі. Що є якраз складом злочину, передбаченого ст. 190 КК України, - шахрайство.
Шахрайство підтверджується окрім показів усіх учасників, ще і багаточисельними іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду, які надала сторона обвинувачення і які є належними та допустимими.
Згідно матеріалів отриманого 17.02.2015 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22.01.2015 у справі №569/742/15-к тимчасового доступу до інформації ПрАТ «Київстар» про телефонні дзвінки з абонентських номерів ОСОБА_1, а саме НОМЕР_33 та НОМЕР_34 за період з 04.04.2014 до 11.01.2015, а також за результатами огляду отриманої інформації на компакт диску встановлено, що за період вказаного часу з абонентським номером НОМЕР_35, який належить ОСОБА_3, починаючи з 22.07.2014 здійснено ОСОБА_1 37 вихідних дзвінків, тривалістю від 11 до 233 секунд, а також отримано від ОСОБА_3 33 вхідних дзвінки. (т.9, а.с.34-51). Тобто, вони між собою спілкувались досить тісно, дзвонили один одному приблизно порівну, що спростовує як покази ОСОБА_1, що до нього ОСОБА_3 увесь час дзвонила і «відволікала», а він її лише раз чи два, так і покази ОСОБА_3, що саме ОСОБА_1 її «діставав» дзвінками. І побічно підтверджує наявність складу злочину саме шахрайства. Належність вказаних номерів телефону ОСОБА_1 визнається ним і підтверджується матеріалами УСБУ в Рівненській області, наданими 20.01.2015 на виконання доручення слідчого ОСОБА_31. від 14.01.2015 №17/1/1/1-3вих-15. (т.6, а.с.76-78), заповненими анкетними даними з вказівкою цих телефонів.
Коли ж вийшла неприємна ситуація з перевізником ОСОБА_9, після відкликання голосів, в результаті чого конкурс 06.11.2014 не відбувся, відносини ОСОБА_1 і ОСОБА_3 зіпсувались. Що побічно призвело в решті решт до згоди ОСОБА_3 допомогти співробітникам УСБУ в Рівненській області задокументувати злочин ОСОБА_1
Крім того, слідчим ОСОБА_31. 15.01.2015 отримано від ОСОБА_3 аркуш нерозграфленого паперу білого кольору розміром 85х81 мм із записами ОСОБА_1 щодо винагороди, яку він хотів одержати та у подальшому слідчим ОСОБА_39. здійснено огляд даного документу, про що складено протокол та відповідно до постанови від 07.02.2015 визнано речовим доказом. (т.6, а.с.110-115).
Відповідно до висновку від 06 лютого 2015 року № 01-15 експерта експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СВ України в Управлінні СБ України в Рівненській області ОСОБА_46, наданого на виконання постанови слідчого ОСОБА_31. проведено судову почеркознавчу експертизу, згідно висновку в категоричній формі сформульовано, що в наданому ОСОБА_3 аркуші паперу розміром 85х81 мм. цифровий напис, який починається та закінчується цифрами «3-1 … 1-1,5» виконаний ОСОБА_1. (т.9 а.с.5-9).
Із змісту протоколу огляду документів від 07 лютого 2015 року, складеного старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_39, оглянутий аркуш паперу білого кольору розмірами 85х81 мм., на якому наявні написи цифр, а саме: «3-1, 2-2, 2-5, 1-1,5, 1-1,5», виконані олівцем чорного кольору, який згідно клопотання ОСОБА_3 від 15.01.2015 передав ОСОБА_1 як розрахунок (т.5, а.с.1-9).
ОСОБА_3 дійсно видала слідчому аркуш паперу із цифровим записом розрахунку коштів, це підтвердила і вона, і слідчий, і є відповідна заява в матеріалах кримінального провадження. Судом встановлено, що запис здійснив ОСОБА_1, що також є доказом наявності у ОСОБА_1 умислу на заволодіння коштами ОСОБА_3
Зафіксовано факт зустрічі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в момент передачі коштів. ОСОБА_1 затримано на місці злочину. В результаті контролю за вчиненням злочину, всі кошти було помічено, а потім ці ж помічені кошти вилучені з автомобіля ОСОБА_1 (всі ці прямі докази детально аналізувались вище).
На руках ОСОБА_1 і з зовнішньої, і з внутрішньої сторін наявні сліди фарби, ті ж, що і на грошах. Згідно висновку № 223 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 10 лютого 2015 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеної на підставі постанови слідчого ОСОБА_31. від 21.01.2015 встановлено: «На поверхнях: представлених для проведення експертиз вісімдесяти грошових банкнот номіналом по сто доларів США кожна, з відповідними серіями та номерами.....; фрагмента марлевого бинта із змивами з зовнішньої поверхні та долоні лівої руки гр. ОСОБА_1; фрагмента марлевого бинта із змивами з зовнішньої поверхні та долоні правої руки гр. ОСОБА_1; фрагмента марлевого бинта із змивами з відділення для зберігання речей - «бардачку» виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із жовтувато-зеленою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на поверхнях: вісімдесяти грошових банкнот номіналом по сто доларів США кожна, фрагмента марлевого бинта із змивами з зовнішньої поверхні та долоні лівої руки гр. ОСОБА_1; фрагмента марлевого бинта із змивами з зовнішньої поверхні та долоні правої руки гр.ОСОБА_1; фрагмента марлевого бинта із змивами з відділення для зберігання речей - «бардачку» має спільну родову приналежність із зразком люмінесцентного барвника «Світлячок-М» (т.9, а.с.10-19).
Досліджені у ході проведення вказаної експертизи грошові кошти, 80 купюр з відповідними номерами та серіями, які вилучено з автомобіля ОСОБА_1 11.01.2015, досліджено експертом у ході проведення речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин на підставі постанови слідчого ОСОБА_31. від 16.02.2015 приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу та у подальшому оглянуто в судовому засіданні (гроші після поміщення в банківську установу слідчим вилучались звідти лише для огляду в суді, після чого були повернуті до банку, про що є відповідна інформація в матеріалах судової справи). При цьому, встановлено відповідність номерів та серій купюр відомостям, зазначеним у протоколі ідентифікації та помічення грошових купюр від 11.01.2015, протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі контролю за вчиненням злочину від 11.01.2015 та протоколі огляду місця події від 11.01.2015. (т.9, а.с.20-21).
Шахрайство (ст. 190 КК України) - це форма заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Судом встановлено наявність кваліфікуючої ознаки частини 2 ст. 190 КК України у виді «значної шкоди»: згідно примітки 2 до ст. 185 КК України для ст. 190 КК України у 2015 році 125996,70 грн. відповідає значній шкоді, оскільки знаходиться в діапазоні від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 60900 грн. до 152250 грн.).
При цьому шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди, внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб.
Шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм. Це означає, що шахрайство передбачає такий перехід певного предмета у володіння винного, який дозволяє йому реально здійснити хоча б первісне розпорядження. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення шахрайства, що відповідає правовій позицій Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 541/440/15-к.
Згідно з ч. 2 ст. 15 КК замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння грошима ОСОБА_3 (яка би при правильний кваліфікації злочину мала статус потерпілої), проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки відразу після передачі грошей його було затримано на місці, що позбавило можливості розпорядитися зазначеними коштами.
Таким чином, нормативне визначення закінченого злочину в поєднанні з фактичними обставинами справи, дають підстави суду зробити висновок про те, що дії ОСОБА_1 повинні кваліфікуватись як закінчений замах на шахрайство, що завдало значної шкоди, оскільки він не мав реальної можливості розпорядитися грошима на свій розсуд.
За таких обставин, суд згідно загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівність перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження, повно і неупереджено, дослідивши усі надані докази, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, зробив висновок, що ОСОБА_1 винен у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190 КК України: у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
Оскільки кваліфікація злочину за ч.3 ст. 368 КК України була помилковою, суд, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заради ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, скористався правом, наданим ч. 3 ст. 337 КПК України, і перекваліфікував злочин на ч.2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190 КК України, пом'якшивши становище обвинуваченого ОСОБА_1
IX.Висновки суду щодо призначення покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 і ст. 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а також ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця; дані про особу винного, який раніше не судимий (а.с. 90, т.9), згідно характеристик з Рівненської ОДА та Острозької міської ради ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно. За високий професіоналізм, культуру в роботі неодноразово нагороджувався почесними грамотами Рівненської ОДА, Рівненської обласної ради. В 2008 році нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (а.с. 80, 95 т.2 а.с.66-84 т.4), на диспансерному обліку в лікаря нарколога і психіатра не перебуває (а.с.98 т.9), проте хворіє і регулярно лікується (а.с. 85, т.4). Згідно висновку Острозького РС з питань пробації ОСОБА_1 має середній ризик повторного вчинення кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства, виправлення можливе без обмеження чи позбавлення волі (а.с. 80-82 т.2).
Суд визнає наявною обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, передбачену п.1 ч.1 ст.66 КК України, - активне сприяння розкриттю злочину (мотивацію викладено в п.h розділу VІ). Сторона обвинувачення посилається на «іншу залежність» ОСОБА_3 від ОСОБА_1, проте це не відповідає фактичним обставинам, залежності не існує. Тому обставин, що обтяжують покарання, - судом не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Вирішуючи питання щодо міри покарання, беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням та покладанням додаткових обов'язків, що буде справедливим і забезпечить досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.
Судові витрати за проведення судових експертиз складають 3099,6 грн., тому відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України, вони підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід у виді застави - залишити до вступу вироку в законну силу.
Арешти, накладені на майно, - скасувати. Питання речових доказів вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, ст. 124, ст.ст.368-371, 373-376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.190 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки із застосуванням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1, п.п.2,4 ч.2 ст.76 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
ОСОБА_1 виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України по епізоду щодо вимагання та отримання 3000 доларів США, на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Після набрання вироком законної сили скасувати арешти:
- накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 17.01.2015 у кримінальному провадженні №22015180000000001 від 11.01.2015 на майно, яке належить ОСОБА_1, а саме: 1) 1/2 частини квартири, що за адресою: АДРЕСА_3; 2) ? частини будинку житлового з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_2; 3) ? частини торгово-офісного центру, громадський будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4; 4) ? частина земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_5;
- накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 19.01.2015 у кримінальному провадженні №22015180000000001 від 11.01.2015 на майно, яке належить ОСОБА_1, а саме: автомобіль «Mitsubishi Outlander XL», державний номерний знак НОМЕР_25.
Речові докази у справі:
- автомобіль «Mitsubishi Outlander XL», державний номерний знак НОМЕР_25 - залишити власнику; - документи та речі, вилучені 22.01.2015 в Рівненській обласні державній адміністрації та в філії «Рівнеавтотранссервіс УДП «Укрінтеравтосервіс» щодо організації та проведення 06.11.2014 та 16.12.2014 конкурсів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, - повернути відповідно Рівненській обласній державній адміністрації та філії «Рівнеавтотранссервіс УДП «Укрінтеравтосервіс»; - оригінали документів особової справи ОСОБА_1, працюючого на посаді заступника голови Рівненської ОДА - повернути Рівненській обласній адміністрації; - два оптичні диски з DVD-R «Videx» № 7вс/383 та TDK CD-R 7 вс/384, аркуш нерозграфленого паперу білого кольору, розміром 85х81мм - залишити в матеріалах кримінального провадження; - грошові кошти в сумі 8000 (вісім тисяч) доларів США, а саме: 80 купюр номіналом 100 доларів кожна - повернути ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_1 судові втрати в розмірі 3099 (три тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп. за проведення судових експертиз.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити запобіжний захід у виді застави. Після набрання вироком законної сили заставу повернути заставодавцям згідно ч.11 ст. 182 КПК України:
- ОСОБА_61, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_26, паспорт НОМЕР_37, п/р НОМЕР_38 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658, ЄДРПОУ одержувача НОМЕР_26;
-ОСОБА_63, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_27, НОМЕР_28, п/р НОМЕР_39 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;
-ОСОБА_64, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_29, паспорт НОМЕР_40, о/р НОМЕР_41, п/р НОМЕР_39 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299;
-ОСОБА_65, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_30, НОМЕР_31, рах. НОМЕР_32 в АТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 300335,- згідно сплачених ними сум.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому, захиснику та прокурору копія вирок вручається негайно після його проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 78971159, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області було прийнято 29.12.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 567/169/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome