
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Справа № 674/1702/17
Провадження № 2/674/175/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2018 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.
за участю секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.
номер справи 674/1205/18
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представник відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4,ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення в квартиру,
В С Т А Н О В И В :
13 грудня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення в квартиру посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 належить йому та відповідачці ОСОБА_4 на праві власності у рівних частках по ? частині на підставі дублікату договору дарування від 27 грудня 2001 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Дунаєвецького нотаріального округу ОСОБА_6
Даний договір був належним чином зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме, майно. Реєстраційний номер 373960968218 і квартира знаходиться у спільній частковій власності. Загальна площа квартири становить 64,2 кв.м., яка складається з трьох ізольованих кімнат жилою площею 9,9 кв.м, 15,9. кв м та 14,8 кв.м.., у якій зареєстровані позивач та відповідачі.
Відповідачка ОСОБА_4 Л В є колишньою дружиною позивача, а відповідачка ОСОБА_7І є її дочкою.
Позивач зазначає, що відповідачами грубо порушено його право користування своєю часткою квартири, а саме відповідачі тривалий час перешкоджають йому проживанню у квартирі.
У період з 2014 року до кінця 2016 року позивач знаходився за межами м. Дунаєвці, а коли, на при кінці 2016 року повернувся, то був поставлений перед фактом, що відповідачі змінили замки у вхідній двері квартири.
З зазначеного часу він позбавлений можливості користуватися квартирою, неодноразово намагався вселитися до квартири самотужки, але це не призвело до бажаного результату.
Восени 2017 року позивач звернувся до відділу поліції із заявою про порушення його прав у користуванні квартирою. Співробітником поліції була проведена профілактична бесіда щодо незаконності дій відповідачів та запропоновано надати позивачеві можливість вселитися до квартири та надати ключі від квартири. Відповідачка ОСОБА_5 фізично перекрила позивачеві вхід до квартири та категорично відмовилась пустити до власної оселі і надати ключі.
А тому позивач звернувся до суду та просить усунути перешкоди у користуванні належної йому на підставі договору дарування від 27 грудня 2001 року на праві власності 1\2 частки квартири АДРЕСА_2 та вселити його у дану квартиру .
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 20.12.2017 року було відкрите провадження у справі у порядку загального позовного провадження (а.с. 18).
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, зокрема позивач суду пояснив, що квартиру він не залишав, а поїхав на початку 2014 року у командировку та повертався кожних пів року, однак у квартиру потрапити не міг. ОСОБА_4 змінила ключі у вхідних дверях квартири. Додзвонитися до відповідачки не міг. Осінню 2017 року приїхав до квартири, однак відповідачка ОСОБА_5 сказала, що двері не відкриє. Звернувся до поліції з приводу перешкод у користуванні квартирою, однак ОСОБА_5 до квартири не впустила. Потім був складений акт депутатом міської ради, про те, що двері квартири ніхто не відчиняє.
Представник відповідачки ОСОБА_4, ОСОБА_8 в судовому засіданні проти позову заперечив, в його задоволенні просив відмовити та пояснив, що ОСОБА_4 ніяк не чинить перешкод у користуванні житловим приміщенням позивачу , оскільки перебуває з 2015 року за кордоном. Відповідачка ніяким чином не бажає перешкоджати ОСОБА_1 проживати в квартирі . Замки у вхідних дверях не змінювала.
Відзив на позов представником відповідачки ОСОБА_4, ОСОБА_8, до суду в зазначені законодавством строки не направлявся.
Відповідачка ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, причин неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи в судовому засіданні у її відсутності не подавала, відзив на позов до суду не направляла.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно з ст. 150 ЖК УРСР власники квартири користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право на розпорядження квартирою, що знаходиться в приватній власності.
Судом встановлено, що відповідно до дублікату договору дарування квартири від 27 грудня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 подаровано в рівних частинах жилу квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_3, загальною площею 64,2 кв.м., в тому числі жилою 38 кв.м., дане також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за №22403738 від 30.05.2014 р. (а.с.4,5).
З пояснень сторін по справі видно, що ОСОБА_4 є власницею 1/2 частини квартири АДРЕСА_4.
З рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2014 року №674/164/14-ц вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зареєстрований 06 травня 1992 року в виконавчому комітеті Чаньківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, актовий запис № 3– розірвано (а.с.12).
Відповідно до довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб станом на 08.12.2017 року видно, що в квартирі №3, яка розташована в м.Дунаївці по вул. Шевченка,73 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_4 – колишня дружина, ОСОБА_7 - співмешканка (а.с.9).
З пояснень сторін по справі вбачається, що ОСОБА_5 проживає у квартирі №3, яка розташована в м.Дунаївці вул.Шевченка, 73.
Спірна квартира є трьохкімнатною, житловою площею 43,2 кв.м., загальна площа 64,2 кв.м. (копія технічного паспорту а.с. 6-8).
Судом встановлено, що позивачем була подана заява від 14.11.2017 року до Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до відповідальності ОСОБА_11 та ОСОБА_5 до відповідальності за порушення недоторканості житла і незаконного зайняття його, на що начальником Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області була надана відповідь, що дані правовідносини є цивільно-правовими та вирішується шляхом звернення з позовом в цивільному порядку до суду (а.с.10,11).
05 лютого 2018 року депутатом Дунаєвецької міської ради Хмельницької області в присутності двох свідків складено акт про те, що здійснено обстеження за адресою АДРЕСА_5 та встановлено, що дійсно в квартирі зареєстровано троє осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7, а також, що позивач не може потрапити до квартири, оскільки поміняні замки у вхідних дверях ОСОБА_12 (а.с.49).
Суд приймає до уваги покази позивача, а також акт від 05 лютого 2018 року на підтвердження обставин того, що позивач при відвідуванні спірної квартири не зміг потрапити до неї та відрити двері, що свідчить про чинення перешкод відповідачкою ОСОБА_5 позивачу у проживанні у квартирі.
До того ж, відповідачка ОСОБА_5 не надала суду доказів про те, що вона не змінювала замки на вхідних дверях до квартири.
В матеріалах справи відсутні докази на спростування вказаних обставин.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 155 ЖК України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством України.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці в праві спільної часткової власності. (ст. 358 ЦК України.
Разом з тим, у відповідності зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням.
Отже, судом безспірно встановлено, що позивач не може потрапити до квартири №3, яка розташована в м.Дунаївці вул.Шевченка, 73 і відповідачка ОСОБА_5 доступу до неї не надає, чим чинить позивачу перешкоди у здійсненні ним права власності щодо користування належною йому часткою квартири.
Представником відповідача ОСОБА_3 подано до суду клопотання про те, що акт про не допуск позивача до житлового приміщення судом не брати до уваги, оскільки даний доказ подано суду з порушенням вимог ч.9 ст.83 ЦПК України , відсутність підтвердження надсилання копії доказу іншим учасникам справи.
Судом встановлено, що вищезазначений доказ подано представником позивача в підготовчому засіданні з клопотанням про його приєднання до матеріалів справи. Дане клопотання судом було задоволено і акт від 05 лютого 2018 року приєднано до матеріалів справи, а тому суд вважає даний доказ допустимим.
Представником відповідача ОСОБА_3 нічим не спростовано достовірність даного акта .
У зв'язку з вище викладеним, позов у частині вимог про усунення ОСОБА_1 перешкод в користуванні ? частиною житлового приміщення - квартирою № 3 в будинку №73 по вул.Шевченка в м.Дунаївці Хмельницької області, загальною площею 64,2 кв. м., та житловою площею 38 кв. м., які чинить ОСОБА_5 шляхом його вселення у вказану квартиру підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Щодо заявленого позову в частині усунення перешкод в користуванні квартирою, які чинить ОСОБА_4 ,то суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки від 26.04.2018 року Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України видно, що відповідачка ОСОБА_4 з 24.09.2015 року періодично виїжджала за кордон та на даний час перебуває за кордоном (а.с.79).
А тому заявлені вимоги в частині усунення перешкод в користуванні квартирою, які чинить ОСОБА_4 задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю у цій частині позову, оскільки позивачем та його представником не доведено, що відповідачкою ОСОБА_4 якимось чином чинилися перешкоди у користуванні квартирою.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідачки ОСОБА_5 на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 640 грн.
Керуючись ст.ст.12,81, 141,263,265,268 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4,ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення в квартиру задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні ? частиною житлового приміщення - квартирою № 3 в будинку №73 по вул.Шевченка в м.Дунаївці Хмельницької області, загальною площею 64,2 кв. м., та житловою площею 38 кв. м., які чинить ОСОБА_5 шляхом його вселення у вказану квартиру.
В частині усунення перешкод в користуванні квартирою, які чинить ОСОБА_4 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1);
Відповідачі: - ОСОБА_4 (місце реєстрації м.Дунаївці вул.Шевченка,73 /3 Хмельницької області);
ОСОБА_5 (місце реєстрації м.Дунаївці вул.Шевченка,73 /3 Хмельницької області);
Дата складання повного судового рішення 29 грудня 2018р.
Головуюча:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук
Судове рішення № 78971039, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області було прийнято 20.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 674/1702/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: