Рішення № 78970805, 21.12.2018, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/1368/16-ц

Провадження № 2/663/296/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Клімченка М.І.,

секретаря Ворфоломєєвої І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Скадовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лазурненської селищної ради Скадовського району, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що за договором від 20.06.2006 року, укладеним з Лазурненською селищною радою строком на 20 років, вона є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,3366 га, розташованої в смт. Лазурне на розі вулиць Набережна-Гагаріна, кадастровий № 6524755500:01:053:0015. Вказаний договір був зареєстрований у Скадовському районному окрузі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» «12» лютого 2007 року за № 4АА 002344-040772800003. У лютому 2015 році позивачка звернулася до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Скадовському районі із заявою про надання відомостей з державного земельного кадастру щодо орендованої земельної ділянки, проте, у задоволенні даної заяви було відмовлено з посиланням на невідповідність наданих позивачкою документів встановленим законом вимогам. Після звернення за правовою допомогою щодо роз’яснення отриманої відповіді, на адвокатський запит від 26.03.2015 року до Відділу держземагенства у Скадовському районі за вих. № 29-28-0.4-238/2-15 від 02.04.2015 року було отримано відомості, що 09.04.2008 року Скадовським районним відділом Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 4АА002344-040872800017 та 14.02.2014 року реєстраційною службою Садовського районного управління юстиції Херсонської області за № 4013562 було зареєстровано договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 6524755500:01:053:0018, яка накладається на орендовану мною земельну ділянку. Орієнтовна площа накладання становить 0,0400 га. Будучі переконаною в тому, що при здійсненні прав на земельну ділянку № 6524755500:01:053:0018 були порушені вимоги законодавства щодо державної реєстрації, 16.07.2015 року позивачка звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про оскарження дій державного реєстратора, в межах розгляду якого довідалася про наявність договору оренди від 24.03.2008 року, відповідно до якого Приватному підприємцю ОСОБА_3 строком на п’ять років Лазурненською селищною радою було передано в оренду земельну ділянку площею 0,0499 га (кадастровий № 6524755500:01:053:0018), яка, як уже зазначалося, частково (в межах площі 0,0400 га ) накладається на орендовану позивачкою земельну ділянку, тобто, за договором оренди від 24.03.2008 року (зареєстрований у Скадовському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 09.04.2008 року) відповідачу ОСОБА_3 фактично передано і частину (0,0400 га ) орендованої нею земельної ділянки. З матеріалів, наданих Скадовським районним управлінням земельних ресурсів, позивачка також довідалася, що додатковою угодою від 04.03.2013 року, укладеною на підставі рішення Лазурненської селищної ради № 378 від 27 лютого 2013 року, договір оренди було продовжено та встановлено строк оренди в 15-ть років з дня державної реєстрації. З огляду на виявлені факти, вважає, що договір оренди від 24.03.2008 року, укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_3 та Лазурненською селищною радою, зареєстрований у Скадовському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 09.04.2008 року) з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 04.03.2013 року має бути визнано недійсним.

29.07.2016 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до Лазурненської селищної ради Скадовського району, ОСОБА_1, третя особа державний реєстратор реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції, Прокурор Новокаховської місцевої прокуратури в Скадовському районі про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, в якому він просить припинити договір оренди між Лазурненською селищною радою та ОСОБА_1 від 19.06.2006 року шляхом його розірвання та скасувати державну реєстрацію оренди земельної ділянки.

Позивачка та представники позивачки у судовому засіданні уточнили позовні вимоги, просили визнати частково недійсним договір оренди землі від 24.03.2008 року, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 та Лазурненською селищною радою, зареєстрований у Скадовському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 09.04.2008 року (з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 04.03.2013 року) в частині надання в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0277 га (у складі земельної ділянки 0,0499 га, кадастровий №6524755500:01:053:0018), яка входить до складу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,3366га, розташованої в смт.Лазурне на розі вулиць Набережна-Гагаріна, кадастровий №6524755500:01:053:0015, що перебуває в оренді ОСОБА_1 за договором від 20.06.2006 року, укладеним з Лазурненською селищною радою та зареєстрованим у Скадовському районному окрузі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 12 лютого 2007 року за №4АА 002344-040772800003.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні уточнений позов визнали, проти його задоволення не заперечували, просили судові витрати стягнути з Лазурненської селищної ради Херсонської області. Одночасно з цим відповідач в судовому засіданні відмовився від свого зустрічного позову.

Представник Лазурненської селищної ради херсонської області до судового засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності редакцією ЦПК, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності редакцією ЦПК.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Згідно договору оренди укладеного 20.11.2006 року Лазурненська селищна рада Херсонської області передала в строкове платне користування ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,3366га в смт.Лазурне на розі вулиць Набережна-Гагаріна строком на 20 років для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до договору оренди укладеного 24.03.2008 року Лазурненська селищна рада Херсонської області передала в строкове платне користування ПП ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,0499га в смт.Лазурне на вулиці Набережна строком на 5 років для ведення особистого селянського господарства.

Додатковою угодою від 04.03.2013 року, укладеною на підставі рішення Лазурненської селищної ради № 378 від 27 лютого 2013 року, договір оренди було продовжено та встановлено строк оренди в 15-ть років з дня державної реєстрації.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи №0210 від 14.04.2017 року встановлено, що площа накладання земельних ділянок з кадастровими номерами №6524755500:01:053:0015 та №6524755500:01:053:0018, розташованих в смт.Лазурне Скадовського району Херсонської області становить 0,0277 га.

Відповідно до ст. ст. 1, 13 ЗУ «Про оренду землі» оренда землі— це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про оренду землі» Орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Крім того, ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» передбачено переважне право орендаря, який належно виконував обов’язки за умовами договору, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, укласти договір оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець, зокрема, зобов’язаний при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки та не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами частин першої - п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

У Постанові від 01 березня 2018 року по справі справа № 910/2280/17 Верховний суд зазначив, що «під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку -правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право».

Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє сторону (сторони) правочину, а також і інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» статті 215. 216 ЦК України).

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не мае права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Вказані висновки висловлені у Постанові ВСУ від 25.05.2016 року у справі 6-605цс16 .

З огляду на вищезазначене, за позовом особи, яка не є стороною правочину, останній може бути визнаний недійсним лише в разі встановлення судом факту порушення оспорюваним правочином прав особи, яка звернулася з відповідним позовом.

Суд оцінивши наявні у справі докази на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, приходить до висновку, що внаслідок укладання договорів оренди з вини Лазурненської селищної ради Херсонської області сталося накладання земельних ділянок позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду за захистом свого порушеного права, а відтак позов підлягає задоволенню.

На підставі ч.9 ст. 141 ЦПК України судові витрати, а саме: 1500 гривень судового збору та 6000 гривень за проведення судової будівельно-технічної експертизи підлягають стягненню з Лазурненської селищної ради Херсонської області, оскільки спір виник внаслідок її неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лазурненської селищної ради Скадовського району, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів оренди землі – задовольнити.

Визнати частково недійсним договір оренди землі від 24.03.2008 року, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 та Лазурненською селищною радою, зареєстрований у Скадовському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 09.04.2008 року (з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 04.03.2013 року) в частині надання в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0277 га (у складі земельної ділянки 0,0499 га, кадастровий №6524755500:01:053:0018), яка входить до складу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,3366га, розташованої в смт.Лазурне на розі вулиць Набережна-Гагаріна, кадастровий №6524755500:01:053:0015, що перебуває в оренді ОСОБА_1 за договором від 20.06.2006 року, укладеним з Лазурненською селищною радою та зареєстрованим у Скадовському районному окрузі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 12 лютого 2007 року за №4АА 002344-040772800003.

Стягнути з Лазурненської селищної ради Скадовського району судові витрати в розмірі 7500 гривень на користь ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.І. Клімченко

Повний текст рішення

виготовлено: 27.12.2018 року