Рішення № 78970423, 19.12.2018, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/1711/18

Провадження № 2/663/910/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Клімченка М.І.,

секретаря Ворфоломєєвої І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Скадовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, державного реєстратора Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування декларації про готовність об’єкта до експлуатації, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 03.09.2010 року на підставі нотаріально посвідченого договору дарування вона набула право власності на житловий будинок №74 по вул. Шевченко в м.Скадовську Херсонської області. 08.04.2011 року отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0554 га, на якій розташований житловий будинок за вищевказаною адресою. В 2010 році позивачкою прийнято рішення про реконструкцію та перебудову житлового будинку, у зв’язку з чим виконанні предпроектні розробки та 29.09.2011 року на її ім’я був виданий будівельний паспорт №03-11 на будівництво індивідуального житлового будинку загальною площею 142,5 кв.м. Повідомлення до ОСОБА_3 ДАБІ у Херсонській області про початок виконання будівельних робіт було внесено до єдиного Державного реєстру 08.11.2011 року за №ХС06211073493 за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 74. На час проведення будівельних робіт старий саманний будинок демонтовано і на його місці протягом 2011-2015 років був побудований фундамент нового будинку, зведені ганок, тераса, стіни першого поверху, проведенні роботи із підключення нового будинку до міської водопровідної та каналізаційної мережі. 12 березня позивачкою була видана та нотаріально посвідчена довіреність на ім’я ОСОБА_6, якою вона уповноважила останнього представляти її інтереси в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, зокрема в органах ДАБК, вирішувати всі питання щодо одержання проектної та іншої документації щодо будівництва, прийняття будинку до експлуатації, реконструкції, капітального ремонту тощо, а також розпоряджатися їй на праві власності житловим будинком та земельною ділянкою за вказаною вище адресою. В серпні 2015 року позивачці стало відомо про те, що на підставі виданої довіреності, ОСОБА_6 уклав договір купівлі-продажу старого та вже існуючого будинку, а також земельної ділянки на якій він розташований за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 74 із своїм братом ОСОБА_2 Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 20.04.2017 року залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18.07.2017 року вищевказаний договір визнано недійсним та скасовано держреєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку. Під час розгляду вищезазначеної судової справи позивачці стало відомо наступне. 07.04.2016 року державним реєстратором управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про знищення об’єкту нерухомого майна - житлового будинку, літ. «А» загальною площею 43,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 74 та припинено право власності ОСОБА_2 на даний об’єкт нерухомого майна. 19.05.2016 року ОСОБА_3 ДАБІ у Херсонській області зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт одноповерхового житлового будинку за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 84 ОСОБА_2 Підставою виникнення права власності на даний об’єкт нерухомого майна зазначено Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації видану ОСОБА_3 ДАБІ у Херсонській області 01.06.2017 року. В той час, в Єдиному державному реєстрі Декларація з зазначеним номером та серією містить інформацію про житловий будинок за іншою адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 84. 15.06.2017 року державним реєстратором ОСОБА_4 внесено запис про право власності на житловий будинок за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 74 житловою площею 133,5 кв.м. за ОСОБА_2 ОСОБА_3 ДАБІ в Херсонській області своїм листом від 28.08.2017 року повідомило позивачку, що згідно із даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, і посвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, з 2011 року по теперішній час зареєстровано лише одне повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об’єкт будівництва: «Індивідуальний житловий будинок по вул. Шевченко, 74, м. Скадовськ, Херсонська область» від 08.11.2011 року №ХС 06211073493 – замовник ОСОБА_1 Таким чином, зважаючи на наявність зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об’єкт будівництва «Індивідуальний житловий будинок по вул. Шевченко, 74, м. Скадовськ, Херсонська область» від 08.11.2011 року №ХС 06211073493 – замовник ОСОБА_1 ОСОБА_2 відповідно до норм діючого законодавства, повинен був повідомити ОСОБА_3 ДАБІ у Херсонській області про зміну замовника будівництва протягом трьох робочих днів з дня реєстрації договору купівлі-продажу. Але всупереч цьому ним було подано повідомлення про початок будівельних робіт одноповерхового житлового будинку за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 74, а ОСОБА_3 ДАБІ зареєстровано 19.05.2016 року повідомлення про початок будівельних робіт одноповерхового житлового будинку за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 84. В Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, будівництво одноповерхового житлового будинку, ОСОБА_2 зазначено адресу: Скадовський район, м.Скадовськ, вул.Шевченко, 74, а ОСОБА_3 ДАБІ у Херсонській області вона ж зареєстрована серія та номер ХС142171520875 від 01.06.2017 року за адресою Скадовський район, м.Скадовськ, вул.Шевченко, 84. 15.06.2017 року державним реєстратором ОСОБА_4 внесено запис про право власності на житловий будинок 74, житловою площею 133,5 кв.м., розташований за адресою вул. Шевченко, м.Скадовськ, Херсонська область за ОСОБА_2 Хоча підставою виникнення права власності на даний об’єкт нерухомого майна зазначено Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, серія та номер ХС 142171520875 видана ОСОБА_3 ДАБІ у Херсонській області 01.06.2017 року в якій зазначено адресу – Щевченко, 84. Після звернення позивачки з заявою про скасування державної реєстрації розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держаним реєстратором було встановлено, що земельна ділянка із вказаним реєстраційним номером не належить особі, право власності якої скасовано вищевказаним рішенням суду, у зв’язку з чим 29.08.2017 року було винесено рішення про відмову у скасуванні державної реєстрації. Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.06.2018 року, 24.07.2018 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 було посвідчено договір купівлі-продажу №443 житлового будинку, загальною площею 133,5 кв.м та договір купівлі-продажу №444 земельної ділянки що знаходяться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 74. Право власності на вищевказані об’єкти нерухомого майна зареєстровані на ОСОБА_5 Вважаючи, що вищевказане нерухоме майно вибуло з законного володіння позивачки поза її волею, просила: скасувати повідомлення про початок будівельних робіт одноповерхового житлового будинку за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 84; скасувати Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації одноповерхового житлового будинку за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 84; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень запис про право власності на житловий будинок 74, житловою площею 133,5 кв.м., розташований за адресою вул. Шевченко, м.Скадовськ, Херсонська область за ОСОБА_2; витребувати майно – земельну ділянку площею 0,0554 га, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 74 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5; витребувати майно – не введений в експлуатацію житловий будинок який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 74 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5

02.08.2018 року від державного реєстратора КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву в якій він просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, 15.06.2017 року за заявою ОСОБА_2 було здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок розташований за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко, 84. Підстави для відмови в державній реєстрації права власності на вказаний житловий будинок були відсутні, а рішення про державну реєстрацію винесено з додержанням вимог чинного законодавства.

Від решти відповідачів відзиву на позовну заяву не надходило.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 16.11.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду на 26.11.2018 року.

Позивачка та представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що позивачка не є власником спірного майна, а тому не може звертатися з вимогою про його витребування.

Відповідач державний реєстратор КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що його дії грунтувались на Законі і будь-яких порушень з його боку не допущено.

Представник відповідача ОСОБА_3 ДАБІ у Херсонській області в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

З викладених правових приписів слідує, що правом витребувати майно із чужого незаконного володіння наділена особа - власник цього майна. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 6-327цс15.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд повинен встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння. До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Судом встановлено, що житловий будинок загальною площею 133.5 кв.м., житлова площа 68.6 кв.м, підсобна площа 64,9 кв.м., який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко,74, є новоствореним нерухомим майном.

В силу положень ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 Цивільного кодексу України у системному зв'язку з нормами статей 177 - 179, 181, 182 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом житловий будинок загальною площею 133.5 кв.м., житлова площа 68.6 кв.м, який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко,74 був побудований та введений в експлуатацію ОСОБА_2. Право власності на новостворене нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2, який в подальшому здійснив його відчуження ОСОБА_5 за договором купівлі – продажу житлового будинку від 24 липня 2017 року, серія та номер:443, посвідченого приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_7

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що право на звернення до суду з віндикаційним позовом має власник майна позивач зобов’язаний довести наявність права власності позивача на майно, а відтак - і його право на витребування цього майна.

Позивачка не довела належність їй на праві власності спірного нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 133.5 кв.м., житлова площа 68.6 кв.м, який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко,74, що виключає можливість витребування даного будинку на її користь.

Позивачка у позові зазначає, що спірний житловий будинок для відповідача ОСОБА_2 має всі ознаки самочинного і на нього розповсюджуються норми ст.376 ЦК України, при цьому просить суд витребувати майно – не введений в експлуатацію житловий будинок, який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко,74 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5.

У Постанові від 2 вересня 2015 року у справі №6-1168ц15 Верховний суд України вказав на те, що витребувати можна лише індивідуально визначене майно.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки,

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Не введений в експлуатацію житловий будинок не є індивідуально визначеним майном, а є сукупністю будівельних матеріалів, тобто майном, що визначене родовими ознаками, отже відсутні правові підстави для його витребування.

Щодо доводів позивачки про те, що спірний житловий будинок для відповідача ОСОБА_2 має всі ознаки самочинного і на нього розповсюджуються норми ст.376 ЦК України, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Будівництво об'єктів нерухомості являє собою взаємопов'язану діяльність різних суб'єктів права, які поєднані єдиною метою, спрямованою на безпосереднє забезпечення та створення об'єкта будівництва, яка включає різні аспекти і етапи будівництва.

У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Житловий будинок №74 загальною площею 133,5 кв.м. розташований за адресою вул.Шевченко, м.Скадовськ, побудовано на підставі затвердженого проекту без істотних порушень будівельних норм і правил на земельній ділянці, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд; категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Він введений в експлуатацію у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461.

Згідно із частиною другою статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на збудований та прийняти в експлуатацію житловий будинок загальною площею 133.5 кв.м., житлова площа 68.6 кв.м, який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко,74 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Наведені обставини спростовують доводи позивача про те, що житловий будинок загальною площею 133.5 кв.м., житлова площа 68.6 кв.м, який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко,74 є об’єктом самочинного будівництва.

Щодо вимоги позивачки про витребування земельної ділянки суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до правової позиції ВСУ у справі № 6-253цс16 від 13 квітня 2016р. визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Отже один із базових принципів законодавства у сфері земельних правовідносин - принцип цілісності земельної ділянки із будівлею, яка на ній розташована.

Конституційний Суд України в абз. 10 п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 у справі № 3-рп/2003 зазначив: “правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах”.

Натомість, у разі витребування земельної ділянки від відповідача на користь позивачці виникне ситуація коли нерухоме майно належать однієї особі, а земельна ділянка під цим нерухомим майном бути у власності іншої особи.

За таких підстав позовна вимога про витребування майна – земельної ділянки площею 0,0554 га, , яка знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко,74 з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 також не підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу, що 12 березня 2015 року ОСОБА_1 видала довіреність ОСОБА_6, якою уповноважила останнього на представництво з питань управління та розпорядження належним їй на праві власності житловим будинком №74 (сімдесят чотири), розташованим за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Шевченка, та земельною ділянкою №74 (сімдесят чотири), розташованою за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Шевченка.

Відповідно до виданої довіреності ОСОБА_6 крім повноважень, щодо управління майном були надані також повноваження щодо розпорядження даним майном, а саме продати, обміняти, передати в іпотеку, оренду визначаючи умови договорів на власний розсуд, належним позивачу на праві власності житловим будинком № 74 (сімдесят чотири), розташованим за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Шевченка та земельною ділянкою №74 (сімдесят чотири), розташованою за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Шевченка.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Довіреність від 12 березня 2015 року недійсною в судовому порядку не визнавалась.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для скасування повідомлення про початок будівельних робіт, Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень запис про право власності на житловий будинок, як таких що прийняті на підставі та з дотриманням порядку визначеному чинним законодавством.

Суд оцінивши наявні у справі докази на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, приходить до висновку, що позивачкою не доведено належність їй на праві власності спірного нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 133.5 кв.м., житлова площа 68.6 кв.м, який знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Шевченко,74, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, державного реєстратора Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування декларації про готовність об’єкта до експлуатації, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.І. Клімченко

Повний текст рішення

виготовлено: 27.12.2018 року