Рішення № 78970393, 11.12.2018, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2265/18

Провадження № 2/548/830/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2018 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання – Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи його тим, що вона є донькою померлого ОСОБА_3, що доводиться копіями свідоцтв про народження серія ЯЕ №968109 та про укладення шлюбу серія І-КЕ №261254.

Згідно копії заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Тарасівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 08.07.2003 року зареєстрованого в реєстрі за №85, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті, все своє майно, де б воно не перебувало і з чого б воно не складалось, а також все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів, позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

15.04.2008 року спадкодавець ОСОБА_3 помер в с.Тарасівка Хорольського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-КЕ №099556.

Відповідно до довідки ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області № 02-24/2275 від 26.10.2018 року та листа Хорольської державної нотаріальної контори від 26.10.2018 року за № 1780/02-14, ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований до дня своєї смерті 15.04.2008 року в с.Запорожчине Хорольського району Полтавської області, вул.Шевченка, 19. На час його смерті за цією адресою проживала дружина - ОСОБА_5.

Після смерті спадкодавця, ОСОБА_3 відкрилась спадщина на його спадкове майно, тобто житловий будинок, розташований за адресою: с.Запорожчине Хорольського району Полтавської області, вул.Шевченка, 19.

З довідки КП «Лубенське МБТІ» №225 від 18.10.2018 року слідує, що житловий будинок, розташований за адресою: с.Запорожчине Хорольського району Полтавської області, вул.Шевченка, 19 в КП «Лубенське МБТІ» не зареєстрований.

З довідки КП «Лубенське МБТІ №№225 від 18.10.2018 року слідує, що вартість житлового будинку, розташованого за адресою: с.Запорожчине Хорольського району Полтавської області, вул.Шевченка, 19, який складається з житлового будинку Літ. А-1 загальною площею 53,5 кв.м., житловою площею 32, 7 кв.м., сарай-літня кухня літ.Б, прибудови літ.б, сараю літ.В, погріба Літ.Г, вбиральні Літ.Д, колодязя №1, огорожі №2 вартістю 140 239, 00 грн.

Належність ОСОБА_3 житлового будинку, розташованого за адресою: с.Запорожчине Хорольського району Полтавської області, вул.Шевченка, 19 доводиться рішенням Тарасівської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 35 від 19.06.2008 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася, але в заяві прохала суд провести розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області в судове засідання свого представника не направила, подала заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що сільська рада при вирішенні справи покдадається на розсуд суду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 4ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Повноваження сторін на вчинення дій по визнанню позову судом перевірені.

Відповідач не обмежений в цивільній процесуальній дієздатності, а тому розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, включаючи і право на визнання позову.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин справи.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ст. 1235 Цивільного кодексу України позивач , ОСОБА_1, є спадкоємцем за заповітом померлого 15.04.2008 року ОСОБА_3.

З листа Хорольської державної нотаріальної контори від 26.10.2018 року за № 1780/02-14 слідує, що позивач є, спадкоємцем за заповітом, яка єдина прийняла спадщину на майно свого батька - ОСОБА_3, померлого 15.04.2008 року, останнім місцем його постійного проживання було: с.Запорожчине Хорольського району Полтавської області, вул.Шевченка, 19 (спадкова справа № 502/2008 відкрита у Хорольській державній нотаріальній конторі на підставі її заяви про прийняття спадщини та заяви дружини спадкодавця (її матері) - ОСОБА_5 та брата ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини, інших заяв про прийняття спадщини, чи про відмову від прийняття спадщини у спадковій справі немає).

Нотаріусом у вищевказаному листі роз»яснено, що оскільки правовстановлюючий документ на спадкове майно відсутній і реєстрація права власності на житловий будинок, який успадковується, не була проведена за життя спадкодавця, що підтверджується даними КП «Лубенське МБТІ», питання належності цього будинку спадкодавцю та визнання права власності на нього за позивачем, як спадкоємцем, має вирішуватись у судовому порядку.

З листа Міністерства юстиції від 21.02.2005 року за № 19-32/319 слідує, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача на спадщину є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 15,16,328,392 ЦК України, ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,-задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом майна померлого 15.04.2008 року ОСОБА_3, право власності на житловий будинок, що складається з: житлового будинку Літ. А-1 загальною площею 53,5 кв.м., житловою площею 32, 7 кв.м., сараю-літньої кухні літ.Б, прибудови літ.б, сараю літ.В, погріба Літ.Г, вбиральні Літ.Д, колодязя №1, огорожі №2, вартістю 140 239, 00 грн., розташований за адресою: с.Запорожчине Хорольського району Полтавської області, вул.Шевченка, 19.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення»ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 11.12.2018 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканка м . Лубни, вул. Драгоманова, 127 Полтавської області.

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Хорольського району Полтавської області, місцезнаходження с. Покровська Багачка Хорольського району Полтавської області.

Суддя : О.В. Коновод