Ухвала суду № 78968692, 07.12.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/15886/18

Провадження № 1-кс/428/7250/2018

УХВАЛА

іменем України

07 грудня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Кравченко О.А., за участю слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Кременчуцького Д. І., прокурора відділу прокуратури Луганської області Трофименко П.В., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання клопотання слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Кременчуцького Д. І., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Трофименко П. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 22018130000000371 від 14.11.2018 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алчевськ Луганської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченних ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 та ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018 р. до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Кременчуцького Д. І., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Трофименко П. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обгрунтування вимог клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14.11.2018р. о 21.30 год. громадянин України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи умисел, спрямований на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України до Російської Федерації з приховуванням від митного контролю, прямуючи в автобусі сполученням «Бахмут, Донецької області - Краснодар, Російської Федерації» державний номерний знак НОМЕР_1 через митний пост «Просяне» Марківського району Луганської області, у режимі «виїзд» з території України до Російської Федерації, зберігав при собі в особистій сумці вогнепальну зброю та боєприпаси.

Однак, під час проходження митного контролю МП «Просяне» Луганської митниці ДФС України у ОСОБА_3 в особистій сумці виявлено та вилучено 1 автомат Калашникова АК-74, 2 магазина до АК - 74, 2 гранати РГД-5 та патрони до АК-74 калібру 5,45мм у кількості 60 одиниць, які він приховав від митного контролю.

У зв'язку з чим, ОСОБА_3 не зміг довести до кінця злочин з причин, що не залежали від його волі.

Згідно висновку експерта Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 19/113/6-3/575е/6-1/459е/11/302е від 04.12.2018 надані на дослідження предмети є:

-конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 100-115 грам, в кожному) - двома корпусами ручних бойових гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, які містять заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам, кожний). В сукупності 2 корпуси бойових гранат РГД-5 з двома підривачами УЗРГМ-2 будуть являтися боєприпасами - ручними осколковими гранатами РГД-5, к кількості 2 штуки;

-вогнепальною зброєю - 5,45 автоматом Калашникова «АК-74М» № НОМЕР_3, 1989 року виробництва - до стрільби придатний;

-патрони у кількості 60 штук є боєприпасами - бойовими проміжними патронами зразка 1974 р., калібру 5,45х39 мм.

07 грудня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні дій, направлених на контрабанду зброї та боєприпасів, а саме на замах її переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та у носінні, зберіганні вогнепальної зброї, боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 та ч. 1 ст. 263 КК України обґрунтовується зібраними у провадженні доказами.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкі злочини, щодо яких відповідно Кримінального кодексу України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки не має місце постійної реєстрації, а місце проживання підозрюваного знаходиться на території Донецької області яка знаходиться у безпосередній близькості від тимчасово окупованої території України, що не контролюється правоохоронними органами України, у зв'язку з чим існує ризик того, що останній буде продовжувати свою злочинну діяльність, також може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

07.12.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 та ч. 1 ст. 263 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- показами свідка ОСОБА_5 - інспектора МП «Просяне», який пояснив, що 14.11.2018 р. під час несення служби ним в ході проведення митного контролю автобусу «Бахмут - Краснодар» державний номерний знак НОМЕР_2 у напрямку на виїзд з території України до Російської Федерації у ОСОБА_3, було виявлено при собі в особистій сумці вогнепальну зброю та боєприпаси;

- показами свідка ОСОБА_6 - інспектора ВПС «Марківка», який пояснивґ. що 14.11.2018р. під час несення служби ним в ході проведення митного контролю автобусу «Бахмут - Краснодар» державний номерний знак НОМЕР_2 у напрямку на виїзд з території України до Російської Федерації у громадянина ОСОБА_3, було виявлено при собі в особистій сумці вогнепальну зброю та боєприпаси;

- протоколом огляду місця події від 14.11.2018 на території МП «Просяне» Луганської митниці, під час якого у ОСОБА_3 під час прямування на виїзд з території України до Російської Федерації, було виявлено та вилучено 1 автомат Калашникова АК-74, 2 магазина до АК - 74, 2 гранати РГД-5 та патрони до АК-74 калібру 5,45мм у кількості 60 одиниць, які він приховав від митного контролю;

- висновком експерта №19/113/6-3/575е/6-1/459е/11/302е від 04.12.2018, згідно з якого предмети вилучені у ОСОБА_3 є боєприпасами - ручними осколковими гранатами РГД-5, к кількості 2 штуки, вогнепальною зброєю - 5,45 автоматом Калашникова «АК-74М» придатним до стрільби та бойовими проміжними патронами у кількості 60 штук калібру 5,45х39 мм.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_3 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК України є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відсутність міцних та сталих соціальних зв"язків.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_3, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Крім того, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки кримінальне правопорушення вчинено в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 22018130000000371 від 14.11.2018 р., порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_3, який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність судимостей.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 22018130000000371 від 14.11.2018 р., порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 263 КК України стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Кременчуцького Д. І., погоджене прокурора відділу прокуратури Луганської області Трофименко П. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 07 грудня 2018 року по 04 лютого 2019 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_3 заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35240 (тридцять п"ять тисяч двісті сорок) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області

ЄДРПОУ - 26297948

Банк одержувач - Держказначейська служба України м. Київ

МФО - 820172

Рахунок - 37317017002672

Призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави.

ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз"яснюється положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п'ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Слідчий суддя Н.В. Бойко