Постанова № 78966376, 18.12.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/3749/18

Провадження № 3/653/1537/18

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 грудня 2018 року м. Генічеськ

Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Крапівіна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПП в АР Крим та м. Севастополі ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, ід. номер невідомий, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ст. 130 ч.3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

При розгляді адміністративного матеріалу судом встановлено, що 20.10.2018 року інспектором роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП складено протокол, серії БД №191019 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, відповідно до якого останній 20.10.2018 року о 00 годині 53 хв. На а/д М-18 Харків-Сімферополь 497 км. керував транспортним засобом, автомобілем ВАЗ 21011, д/н Р36-31ЕК з ознаками алкогольного сп’яніння, що полягала у запаху алкоголю з порожнини рота, хиткій ході, порушенні вимови та координації рухів, проте від проходження медичного огляду та тесту на стан алкогольного спяніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.п. 2,5 ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.130 ч.3 КпАП України, так як раніше притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, Генічеським районним судом Херсонської області з №8989 від 14.02.2018 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, про дату та час розгляду справи повідомлен належним чином. Згідно відповіді Виконкому Партизанської селищної ради Генічеського району, Херсонської області №06/02-07/698 від 13.12.2018 року на запит про місце проживання гр. ОСОБА_1, останній зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Рикове), Генічеського району, Херсонської області, тобто за тією ж адресою, яку гр. ОСОБА_1 вказав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Поштові повідомлення повернулися до суду за причиною: адресат вибув. Тобто, листонощі, такі відомості були повідомлені особами, які проживають та зареєстровані за цією адресою. За таких умов суд вважає, що такими особами навмисно повідомлено про відсутність гр. ОСОБА_1, а тому у суду немає підстав вважати, що останній не був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами відповідно ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення;

- поясненнями свідків;

- розпискою гр. ОСОБА_1.

Згідно положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч. 3 ст. 130 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто обов'язковою кваліфікуючою ознакою є повторність протягом року правопорушення особою, яка двічі піддавалася адміністративному стягненню за даною статтею КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, Генічеським районним судом Херсонської області з №8989 від 14.02.2018 року, тобто протягом року один раз. Інформацію, про те, що гр. ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП двічі протягом року, суду не було надано.

Отже, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом не встановлено, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, у КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінально-процесуальному законодавстві.

Згідно з вимогамист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно дост.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

Суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даної справи, та вважає необхідним перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч. 2 ст. 130 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до розяснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, коли керував транспортним засобом. Від продуття алкотестеру та проходження на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився у присутності двох свідків, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та протоколом про адміністративне правопорушення, тобто суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 порушення п.п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.. 130 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення останній з таким був ознайомлений та у відповідній графі поставив свій підпис.

Отже, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно з ст.251 КУпАП суду надані об`єктивні та інші безперечні докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує особу ОСОБА_1, при цьому не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.

З урахуванням особи правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що відносно правопорушника ОСОБА_1 треба застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він не належить ОСОБА_1 на праві власності, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №191019 від 20.10.2018 року.

Керуючисьст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.27, 213, 221, 248, 249, 252, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 /двадцять тисяч чотириста/ грн. на р/р № 31118149021001, банк УК в Генічеському районі, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37959517, код платежу 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір в розмірі 352 /триста п’ятдесят дві/ гривні 40 коп. на р/р № 31211256026001, банк ГУК у м. Києві, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», код 02886775 Відповідно до п. 5 З.У. «Про судовий збір»/.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів. У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Апеляційна скарга може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.

Строк пред’явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути пред’явлена до _____2018 р.

Постанова набрала чинності _____2018 р.

Суддя: О.П. Крапівіна