Ухвала суду № 78964136, 05.10.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

05.10.2018 Єдиний унікальний номер 205/6894/16-ц

Єдиний унікальний номер судової справи:205/6894/2016-ц

Номер провадження: 6/205/159/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі подання державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційна фірма «Ігрек», про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, звернулася до суду із поданням про визначення розміру частки майна боржника ОСОБА_2.

В обґрунтування заявлених вимог державний виконавець посилалася на те, що на виконанні в Новокодацькому відділі державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження № 54011696 по примусовому виконанню виконавчого листа № 205/6894/16-ц від 10.04.2017 року, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми «Ігрек» матеріальної шкоди у розмірі 126 551 (сто двадцять шість тисяч п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 01 коп. та вартість розрахунку вартості матеріальної шкоди у розмірі 1 500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп. Боржником добровільно рішення суду не виконується. Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» 26.05.2017 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 54011696.

З метою перевірки майнового стану боржника та виявлення майна, на яке може бути звернено стягнення 03.07.2018 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі, про що складено акт державного виконавця, в якому встановлено, що з’ясувати місце проживання, перебування боржника та перевірити його майновий стан не виявилося можливим, так як двері квартири ніхто не відчинив, боржнику залишено виклик.

З метою виявлення рухомого майна боржника державним виконавцем направлено запит до Територіального сервісного центру № 1249 Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області Міністерства внутрішніх справ України. Згідно отриманої інформації транспортний засіб за гр. ОСОБА_2 не зареєстровано.

З метою отримання інформації про доходи боржника, виявлення рахунків боржника на підставі ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» 03.07.2018 року державним виконавцем направлено запити до Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України. Відповідно до відповіді з Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих у банка та інших фінансових установах та про джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб – інформація відносно боржника відсутня. Відповідно до відповіді з Пенсійного фонду України про осіб – боржників, які отримують пенсії та про осіб – боржників, які працюють за трудовим договором та цивільно – правовим договором, про останнє місце роботи – інформація відносно боржника не знайдена.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації отриманої від КП Дніпропетровського району «БТІ» боржнику ОСОБА_2, на праві спільної власності належить нерухоме майно, а саме: квартира № 23 в будинку № 5 на ж/м Гранітний в с. Новомиколаївка в Дніпровському районі Дніпропетровської області, без визначення розміру частки квартири.

У зв’язку з вищевикладений державний виконавець звернулася до суду та просить суд визначити розмір частки майна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1 в квартирі № 23 будинку № 5 на ж/м Гранітний в с. Новомиколаївка в Дніпровському районі Дніпропетровської області.

У судове засідання з приводу розгляду вказаного клопотання учасники справи не з’явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

ОСОБА_2 неодноразово викликався в судове засідання шляхом надсилання судових повісток за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Моніторна 7/14/528. Проте, конверт із судовою повісткою, яка була направлена на адресу такого боржника за виконавчим провадженням, повернувся з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Така кореспонденція має вважатись отриманою відповідачем в день її надходження до відділення, що обслуговує будинок за цією адресою незалежно від того чи з’явився відповідач особисто та незалежно від причин неотримання вказаного листа особисто. Таким чином поштовий документ, який повернувся з відміткою «за закінченням строку зберігання», має сприйматися достатнім доказом того, що відповідач був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку та час та місце розгляду справи.В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України». В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

В даному випадку, вказана заінтересована особа достеменно обізнана про відкрите відносно нього виконавче провадження. Крім того, всі процесуальні документи суду, прийняті в рамках цієї справи, розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а дати судових засідань на електронному сайті Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, тобто інформація по справі є доступною та відкритою для ознайомлення. Таким чином, небажання боржника за виконавчим провадженням отримувати судову кореспонденцію за місцем своєї реєстрації, у сукупності із його пасивної поведінкою щодо ознайомлення зі станом справи, яка стосується стягнення із нього грошових коштів, дає суду підстави розглянути справу у відсутність такого учасника справи.

В силу ч. 2 ст. 443 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання державного виконавця необхідно задовольнити з наступних підстав.

Як наголошує ч.1 ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

За змістом ч.1 та ч. 2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.12.2016 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційна фірма «Ігрек» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та вирішено стягнути з ОСОБА_2 користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційна фірма «Ігрек» матеріальну шкоду у розмірі 126 551 (сто двадцять шість тисяч п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 01 коп. та вартість розрахунку вартості матеріальної шкоди у розмірі 1 500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 1 920 (одна тисяча дев’ятсот двадцять) грн. 76 коп. (а.с.44-46).

Із матеріалів справи вбачається, що 10 квітня 2017 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за вказаним рішенням видано виконавчий лист (а.с.56).

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 26.05.2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 54011696 з примусового виконання даного виконавчого листа.

Як передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно ч.1 ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», частка боржника у спільній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності. Такі подання мають розглядатися з додержанням вимог процесуального закону щодо допустимості засобів доказування.

За змістом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № б/н від 27.05.2003 року, виданого Новомиколаївською сільською радою, на праві спільної сумісної власності належить квартира № 23, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новомиколаївка, житловий масив «Гранітний», будинок 5.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України в разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

При вирішенні питання суд враховує, що виділ частки боржника із спільної сумісної власності у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства.

При розгляді подання приватного виконавця в порядку ст. 443 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки, що не є його поділом чи виділенням частки та не тягне за собою припинення права спільної часткової власності, а такий захід спрямований лише на забезпечення виконання рішення суду.

Системне тлумачення положень вказаних норм дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд постановляє ухвалу, в якій зазначається конкретне майно, що підлягає саме виділу. Власники, які вважають, що у зв'язку зі зверненням стягнення на майно боржника у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, порушені їх майнові права у виконавчому провадженні, у зв'язку з накладенням арешту на майно, мають право звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту.

А тому, за таких умов суд приходить до переконання, що державним виконавцем надані належні і достатні докази, які свідчать про належність спірного майна на праві спільної сумісної власності боржнику, та як вбачається з матеріалів справи, у боржника відсутнє інше майно, на яке можна звернути стягнення, а тому подання підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.443 ЦПК України, ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

1. Подання державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційна фірма «Ігрек», про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами – задовольнити.

2. Визначити, що боржнику ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, належить 1/4 частина у праві спільної сумісної власності на квартиру № 23 в будинку № 5 на житловому масиві «Гранітний» в с. Новомиколаївка Дніпровського району, Дніпропетровської області.

Ухвала суд може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.В. Мовчан

.