Вирок № 78962857, 28.12.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/304/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2018 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

з участю

прокурора Замараєва Р.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42017140000000232 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Львівської області, Пустомитівського району, с.Оброшино, українця, громадянина України, з вищою освітою, одружений, тимчасовов не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, на підставі наказу №1о/с від 07.11.2015 начальника ГУ НП у Львівській області призначений на посаду слідчого слідчого управління ГУ НП у Львівській області.

Згідно ст.40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, а також уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом , проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам, звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до доручення начальника відділу СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 про проведення досудового розслідування від 28.07.2016 року, слідчому СУ ГУ НП у Львівській області, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.39 та ст.214 КПК України доручено проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016140210000513 від 22.07.2016.

ОСОБА_1, будучи службовою особою, виконуючи функції представника влади, здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016140210000513 від 22.07.16 за підозрою ОСОБА_3. та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, в період з 25 жовтня 2016 року по 8 листопада 2016 року усвідомлюючи, що строк досудового слідства у згаданому провадженні закінчується, а ним своєчасно не вжито заходів щодо призначення судово-товарознавчої експертизи, з метою створення видимості належного виконання ним своїх службових обов'язків при розслідуванні згаданого кримінального провадження, з особистих мотивів, вирішив вчинити службове підроблення, а саме підробити офіційний документ - висновок судової товарознавчої експертизи з метою використання його як доказу обвинувачення ОСОБА_3. та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1, в період з 25 жовтня 2016 року по 8 листопада 2016 року на власному комп'ютері за допомогою програми AdobePhotoshop виготовив підроблений висновок експерта від імені судового експерта сектору інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_5 на 3 аркушах, вказавши при цьому на першому аркуші №11/1578 від 27.10.16, на 2 та 3 аркушах «Висновок експерта від 27.10.2016 №11/1664», після чого роздрукував його на кольоровому принтері в одному з фотоательє у м.Львові, яке слідством не встановлено. В подальшому на кожній сторінці вказаного висновку експерта ОСОБА_1 особисто виконав підпис від імені експерта ОСОБА_6

В подальшому, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, ОСОБА_1 на початку 8 листопада 2016 року вніс відомості про вказаний вище висновок товарознавчої експертизи у Реєстр матеріалів досудового розслідування №12016140210000513 у розділ «Проведені під час досудового розслідування процесуальні дії», зазначивши під порядковим номером 98 - Висновок 11/1664 від 27.10.2016, та в обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016140210000513 від 22.07.17, зазначивши розмір витрат за залучення експерта за судово-товарознавчу експертизу №11/1664 - 413,3 грн., а також відповідно до вимог ст.290 КПК України 08.11.16 надав вказаний вище завідомо підроблений висновок експерта для ознайомлення разом з іншими матеріалами кримінального провадження №12016140210000513 від 22.07.16 неповнолітньому підозрюваному ОСОБА_3., його законному представнику ОСОБА_7, захиснику ОСОБА_8, неповнолітньому підозрюваному ОСОБА_4, його законному представнику ОСОБА_9, захиснику Цімко О.О., після чого скерував згаданий підроблений висновок товарознавчої експертизи разом з іншими матеріалами кримінального провадження прокурору у кримінальному проваджені №12016140210000513 - заступнику начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Львівської області Матлаху Ю.В. для затвердження обвинувального акта в порядку ст.291 КПК України та подальшого звернення з таким до суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 при допиті в судовому засіданні визнав себе винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст.358 КК України. Розкаявся у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень. Надав покази про те, що дійсно вчинив всі вищеописані дії спрямовані на виготовлення підробленого висновку експерта та скерував такий висновок разом з іншими матеріалами кримінального провадження прокурору. Просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки обвинувачений в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст.358 КК України при вищезазначених обставинах.

Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість, мотиви, розмір заподіяної шкоди, а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 366 КК України, оскільки останній, будучи службовою особою, склав завідомо неправдивий офіційний документ та за ч.4 ст.358 КК України, оскільки ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом`якшуючої покарання обставини.

Суд враховує, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення є злочинами невеликої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. За місцем проживання характеризується посередньо.

Пом`якшуючою покарання обставиною є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

До вчинення зазначених в цьому вироку кримінальних правопорушень ОСОБА_1 був раніше не судимий, обвинувачений щиро розкаявся. Суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому, буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді штрафу. Суд вважає необхідним відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ч.1 ст. 366 КК Україниобов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд прийшов до висновку про необхідність позбавити ОСОБА_1 права обіймати посади в органах національної поліції України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речового доказу необхідно вирішити в порядку, передбаченому положеннями ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 368- 371, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст. 366, ч.4 ст.358 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 2550 грн., з позбавленням права обіймати посади в органах національної поліції України строком на 3 роки.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.

Призначити ОСОБА_1 остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 2550 грн., з позбавленням права обіймати посади в органах національної поліції України строком на 3 роки.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів у розмірі 1581,92 грн. та за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 1977,40 грн., а всього 3559,32 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речовий доказ: висновок експерта від імені судового експерта сектору інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_5 на 3 аркушах, на першому аркуші якого зазначено №11/1578 від 27.10.16, на 2 та 3 аркушах «Висновок експерта від 27.10.2016 №11/1664» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Є. Радченко