Рішення № 78962429, 18.12.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/2040/18

провадження № 2/336/1627/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ “ПриватБанк” звернулося 19.04.2018 р. до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За позовом, посилаючись на ст..ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України та умови договору б/н від 07.04.2011 р., просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 50661 грн. 39 коп., з яких: тіло кредиту – 9611,07 грн.; нараховані відсотки за користування кредитом – 3562,23 грн.; пеня – 34599,45 грн.; штраф (фіксована частина) – 500 грн.; штраф (процента складова) – 2388,64 грн.

Ухвалою судді від 18.05.2018 р. було відкрито провадження і справа призначена до розгляду на 20.06.2018 р.

20.06.2018 р. розгляд справи було відкладено на 23.08.2018 р. на підставі ч.4 ст.223 ЦПК України.

23.08.2018 р. розгляд справи було відкладено на 20.09.2018 р. у зв’язку із зайнятістю судді в іншому провадженні.

20.09.2018 р. розгляд справи відкладено на 19.10.2018 р. згідно п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.

19.10.2018 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 22.11.2018 р. на підставі ч.1 ст.240, п.4 ч.2 ст.223 ЦПК України.

22.11.2018 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2018 р. на підставі ч.1 ст.240, п.4 ч.2 ст.223 ЦПК України за клопотанням відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав для огляду оригінали витребуваних судом документів.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, в процесі розгляд справи просив відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених в письмовому клопотанні (а.с.56).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та в процесі розгляду справи відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07.04.2011 р. ОСОБА_1 (далі - відповідач) отримав кредит у розмірі 8000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.8).

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 договору відповідач зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

За змістом положень ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.2.1.1.5.7 договору, у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту) оплати винагороди банку.

П.2.1.1.5.7 договору передбачено обов’язок відповідача слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Згідно п.2.1.1.12.2 договору у разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на відповідному банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору.

У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1 договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1 договору на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш, ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 13.03.2018 року має заборгованість в сумі 50661,39 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту - 9611,07 грн.; відсотки за користування кредитом – 3562,23 грн.; пеня – 34599,45 грн.; штраф (фіксована частина) – 500 грн.; штраф (процентна складова) – 2388,64 грн. (а.с.4-5, 6-7).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 13173,30 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту – 9611,07 грн.; відсотки за користування кредитом – 3562,23 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачем не спростований.

В частині стягнення з відповідача пені – 34599,45 грн.; штрафу (фіксована частина) – 500 грн. та штрафу (процентна складова) – 2388,64 грн., суд виходив з наступного.

Основним зобов’язанням позичальника за кредитним договором є погашення кредитних коштів та сплата процентів за користування ними, додатковим зобов’язанням є сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Отже, антитерористична операція на території Донецької області була запроваджена з 14.04.2014 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, в якому міститься м. Донецьк.

Як вбачається зі справи, відповідач постійно проживав у м.Донецьку, де працював, що підтверджено відміткою в його трудовій книжці серії АГ № 482718 (а.с.57), оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні, а тому він є суб'єктом Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року, відносно якого, відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов'язань.

Крім того, комерційним банкам Національним банком України у листі за № 18-112/62138 від 27.10.2014 року були надані роз'яснення, згідно з якими банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО.

За таких обставин, суд вважає, що в частині стягнення пені у розмірі 34599,45 грн., а також штрафів відповідно до пункту 2.1.17.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. -(фіксована частина); 2388,64 грн. (процентна складова), необхідно відмовити в стягненні, оскільки Законом України «Про тимчасові заходи за період проведення антитерористичної операції» встановлена заборона їх нарахування з 14.04.2014 року.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 458,12 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (м.Київ, вул..Грушевського, б.1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором б/н від 07.04.2011 р. в сумі 13173 грн. 30 коп. (тіло кредиту – 9611,07 грн.; нараховані відсотки за користування кредитом – 3562,23 грн.).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” судовий збір в сумі 458,12 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Дмитрюк