Вирок № 78962242, 21.12.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4399/18

Провадження № 1-кп/442/372/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря - Півали І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №12018140110001396 від 27.06.2018 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Сторожинецького району Чернівецької області, громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого: 27.03.2018 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, -

- про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

- з участю прокурора - Кріцака Л.Ф.,

- обвинуваченого - ОСОБА_1,

- його захисника адвоката Галишина А.В.

встановив:

Судом визнано доведеним, що 27 червня 2018 року приблизно о 13.45 год. ОСОБА_1, перебуваючи на вул. В.Великого в м.Дрогобич Львівської області, поблизу автостанції №2, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення підбіг до ОСОБА_3 та умисно відкрито повторно заволодів його мобільним телефоном марки «Nokia-200», вартістю 280 гривень з вмістом сім-карти оператора стільникового зв'язку «Київстар» вартістю 20 гривень, чим спричинив майнову шкоду потерпілому на загальну суму 300 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майно, повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Показав, що в кінці червня 2018 року на автостанції №2 м.Дрогобича до нього підійшов потерпілий ОСОБА_3 і запропонував розпити алкогольні напої. Після вживання спиртного він побачив в руці потерпілого мобільний телефон, який вирішив викрасти. Вихопивши телефон з руки потерпілого, побіг по вул. П.Орлика. По дорозі його зупинили працівники поліції, яким він видав викрадений телефон. Мав намір продати викрадене для забезпечення потреб малолітніх дітей. Просив суворо його не карати, оскільки має на утриманні 6 неповнолітніх дітей.

Потерпілий претензій до обвинуваченого не має, просив розглядати справу у його відсутності, не заперечує щодо розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

При цьому, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України, оскільки він відкрито викрав чуже майно (здійснив грабіж), повторно.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, суд, призначаючи покарання ОСОБА_1 при виборі заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При цьому до обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї винуватості, каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Наявність у обвинуваченого 6 неповнолітніх дітей не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому суд не бере цю обставину до уваги.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Як вбачається з досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_1, складеної Дрогобицьким міськрайонним відділом з питань пробації від 13.09.2018 року, результати оцінки обвинуваченого показали високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства.

З урахуванням наведеного, а також обставин, які пом'якшують покарання, аналізу особи винного як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, характеристику за місцем проживання, встановлених судом конкретних обставин події, оцінки поведінки обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення (перебував у розшуку), суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів у майбутньому.

З речовими доказами слід поступити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому, залишити до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст. ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Nokia-200» ІMEI: НОМЕР_1, НОМЕР_2, без вмісту сім-карти, білого кольору, який 27.06.2018 був вилучений під час обшуку затриманої особи ОСОБА_1 - залишити власнику.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому - тримання під вартою, залишити до вступу вироку в законну силу, а час відбуття покарання рахувати з часу затримання, тобто з 05.12.2018.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Хомик А.П.