Рішення № 78962053, 17.12.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

17.12.2018 Єдиний унікальний номер 205/8396/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 рокум. ДніпроСправа № 205/8396/17 2/205/292/18

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Клуб», Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району про витребування майна, –

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради 14 грудня 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНЕССАНС–КЛУБ», Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, у якому просить суд витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення № 162, розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 10 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна - 86841212101). Стягнути з горбунко О.Ю. на користь прокуратури Дніпропетровської області судові витрати. Позовна заява обґрунтована тим, що в ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою Дніпропетровської області встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Дніпро об'єктів нерухомого майна шляхом їх відчуження на користь приватних підприємств, в тому числі вищевказаного нежитлового приміщення.

У судовому засіданні представник прокуратури Дніпропетровської області, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Дніпровської міської ради, ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. Відзив на позовну заяву суду не надала.

Представник третьої особи – ТОВ «РЕНЕССАНС–КЛУБ» в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. У своїх запереченнях просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи – Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Письмових заяв від нього не надходило.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення, судом відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України ухвалено проводити розгляд справи у заочному порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статей 319, 321, 658 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 року № 46 "Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів", яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.09.2001 року № 26/23 затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро (а.с.10-17).

Факт належності об'єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 № 46 територіальній громаді м. Дніпропетровська, встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2013 року у справі № 200/5829/13-ц за заявою Дніпропетровської міської ради, заінтересована особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення (а.с. 22-24).

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 27.11.1991 року № 46 та рішення Дніпропетровської міської ради від 26.09.2001 року № 26/23 відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 06.06.2013 року проведено державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на нежитлове приміщення № 162, розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 10 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна - 86841212101).

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 02.03.2011 року № 16/9 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради" проведено реорганізацію комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, зокрема, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, шляхом передачі з їх балансу на баланс Комунальному підприємству "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради окремо розташовані нежитлові будівлі і споруди, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2012 порушено провадження у справі № 38/5005/5752/2012 про банкрутство Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2012 у справі № 38/5005/5752/2012 Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4

Арбітражним керуючим ОСОБА_4, всупереч нормам чинного законодавства та рішення Дніпропетровської міської ради з питань управління об'єктами комунальної власності, нежитлове приміщення № 162, розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 10 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – 86841212101), було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів з продажу вказаного нежитлового приміщення, переможцем яких визнано ТОВ «Ренессанс-клуб».

На підставі проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення № 162, яке розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 10, 19.07.2013 року між Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Ленінського району та ТОВ «Ренессанс-клуб» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 162, яке розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 10. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1187 (а.с. 27-30).

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Ч. ч. 5, 8 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності; об'єкти комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Отже, виключні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Дніпровська міська рада.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. ст. 22-23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до внесення змін 19.01.2013) у випадках, передбачених законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру; з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом. Ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до внесення змін 19.01.2013) передбачено передачу певного майна боржника в комунальну власність місцевої громади.

Отже, законодавством про банкрутство не встановлюється порядок реалізації майна боржника виключно шляхом його продажу та не виключається можливість передачі майна боржника, в тому числі комунального підприємства, за наявності відповідного рішення місцевої ради, на баланс іншого комунального підприємства, зокрема, за рішенням суду про зобов'язання вчинити такі дії. Також, постанову суду першої інстанції про введення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство не можна вважати судовим рішенням, на виконання якого безумовно здійснюється реалізація майна боржника, оскільки даним судовим актом вводиться особлива процедура банкрутства боржника, а сама реалізація майна боржника або передача майна, яке перебувало у нього на праві власності чи повного господарського відання, здійснюється з урахуванням положень законодавства, що регулює хід ліквідаційної процедури та інших особливостей правового статусу майна боржника, визначених спеціальними законами щодо різних категорій боржників.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2017 року у справі № 38/5005/5752/2012 скаргу першого заступника прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2017р. № 05/2-420 вих.17 на дії ліквідатора задоволено. Визнано неправомірними дії ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району Дніпропетровської міської рад арбітражного керуючого ОСОБА_4 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, зокрема нежитлового приміщення № 162, розташованого за адресою м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 10, загальною площею 154,3 кв.м. та продажу з відкритих біржових торгів вказаного нерухомого майна. Визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 року Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу спірного нерухомого майна. Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1187 від 19.07.2013р., зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, укладений між ліквідатором-арбітражним керуючим ОСОБА_6 та ТОВ «Ренессанс-клуб» з відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення № 162, яке розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 10, загальною площею (а.с.43-48).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В подальшому, ТОВ «РЕНЕССАНС–КЛУБ» за договором купівлі-продажу від 11.08.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в рєстрі за № 3163, було здійснено відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1 (а.с.31-35).

Таким чином, у справі № 38/5005/5752/2012 було встановлено факт недійсності договору купівлі-продажу з відчуження спірного нерухомого майна, що свідчить про вибуття спірного майна з володіння законного власника – територіальної громади міста з порушенням вимог чинного законодавства, та поза його волею, судом під час розгляду даної справи вказані обставини не встановлювалися та не доводилися знову в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України.

Ст. 124 Конституції України встановлена обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення. Відповідно до ст. 115 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Суд приймає до уваги преюдиційність фактів, встановлених у справі № 38/5005/5752/2012, та доходить висновків про те, що спірне комунальне майно вибуло з власності територіальної громади міста Дніпропетровська поза волею громади, інтереси якої представляє Дніпропетровська міська рада, іншим шляхом (шляхом вчинення ліквідатором боржника у справі про банкрутство дій з перевищенням повноважень, про що є відповідна ухвала суду у справі про банкрутство).

Доводи ТОВ «РЕНЕССАНС–КЛУБ» про те, що в ході провадження у справі про банкрутство припиняються повноваження Дніпропетровської міської ради, як власника майна боржника та органу управління майном територіальної громади, а вказані повноваження переходять до ліквідатора відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до внесення змін 19.01.2013), суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать положенням ст. ст. 16, 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 19, 143 Конституції України, оскільки в даному випадку провадження у справі про банкрутство здійснювалося щодо комунального підприємства, якому орган місцевої влади передав частину майна територіальної громади в господарське відання, та правовий статус такого майна повинен визначатися з врахуванням норм законодавства про місцеве самоврядування, які є спеціальними та підлягають переважному застосуванню.

Щодо доводів ТОВ «РЕНЕССАНС–КЛУБ» щодо застосування ч. 2 ст. 388 ЦК України, суд зазначає, що чинне законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами наявності у відчужувача за останнім договором у ряді цивільно-правових договорів, які укладалися щодо спірного майна, права на його відчуження; визнання недійсними результатів торгів (аукціону) на виконання рішення суду про грошове стягнення є підставою для витребування власником майна від добросовісного набувача за ст. 388 ЦК України, оскільки майно вибуло від власника поза його волею іншим шляхом – шляхом проведення публічних торгів іншою особою на виконання судового рішення про стягнення коштів.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України згідно постанови від 03.10.2011 у справі № 51/232 та постанови від 17.10.2011 у справі № 5002-8/5447-2010.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, у разі якщо відчуження майна мало місце два і більше разів після укладення правочину, який в подальшому визнано недійсним, таке майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, як від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Верховний Суд України в постановах від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15 дійшов висновку, що витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна – відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Встановивши, що спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника іншим шляхом, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у відповідача як добросовісного набувача в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог першого заступника прокурора Дніпропетровської області у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 8 066,04,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 19, 124, 143 Конституції України, ст. ст. 15-16, 319, 321, 328, 358, 387-388 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 82, 141, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс-Клуб», Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району про витребування майна-задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ: 26510514 нежитлове приміщення №162, розташоване за адресою: вул. ОСОБА_8 (Комунарівська), 10 у м. Дніпро (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна-86841212101).

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ: 02909938 судові витрати у розмірі 8 066,04 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 26.12.2018р.

СуддяОСОБА_9