Рішення № 78960857, 28.12.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста ОСОБА_1 Дніпропетровської області

Справа № 213/1674/18

Номер провадження 2/213/1008/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Нестеренка О.М.,

секретар судового засідання - Ладухіна І.С.,

за участю представників позивача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку між Інгулецьким районним судом міста ОСОБА_1 та Дзержинським районним судом м. Харкова цивільну справу за позовом Військової частини А1451 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить стягнути з Відповідача на користь Військової частини А1451 (в дохід держави) завдану ним майнову шкоду в розмірі 2605,00 грн. 92 коп. Також просить покласти на Відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Відповідач - ОСОБА_4 проходив військову службу на посаді водія-електрика інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини А4611, яка є структурним підрозділом військової частини А1451.

Наказом командира військової частини А1451 від 10.08.2017 № 16-РС солдата ОСОБА_4 було звільнено з військової служби у запас за пунктом «е» частини шостої (через службову невідповідність) ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та відповідно до наказу від 11.08.2017 № 167 виключено зі списків особового складу військової частини А1451 та всіх видів забезпечення з відрахуванням коштів із грошового забезпечення солдата ОСОБА_4 за 12 діб відпустки, що була використана в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення.

Оскільки відповідач був звільнений через службову невідповідність, виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 11.08.2017, тривалість належної йому відпустки за 2017 рік повинна була складати 1/12 частину тривалості належної йому відпустки, на яку він мав право за кожний повний місяць служби в році звільнення, тобто за 7 повних місяців (січень - липень 2017 року), отже 18 днів (30 днів/12 місяців х 7 місяців = 17,5 днів, тобто 18 днів).

Грошове забезпечення під час щорічної відпустки за 2017 рік відповідачу було виплачено військовою частиною А4611 за весь період цієї відпустки (з 20 лютого по 22 березня 2017 року) з розрахунку за 30 днів щорічної відпустки, за лютий в березні та за березень в квітні 2017 року, що підтверджується копією особового рахунку відповідача та копією банківських відомостей на перерахування коштів, засвідчених підписом представника «Приватбанку» та печаткою Банку.

Сума переплати коштів склала 2605,92 грн., яку позивач і просив стягнути з відповідача.

Ухвалою від 20 серпня 2018 року відкрито провадження у зазначеній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. На підставі ухвали суду від 20.09.2018 за клопотанням представника позивача розгляд справи проводиться в режимі відеоконференцзв’язку між Інгулецьким районним судом міста ОСОБА_1 та Дзержинським районним судом м. Харкова.

Відповідач неодноразово викликався до суду, порядок його виклику, передбачений ст.128 ЦПК України, дотримано, але судова кореспонденція, яка направлена відповідачу, була повернута у зв’язку зі спливом строку зберігання /а.с.38, 51, 57-59, 73/, в судове засідання відповідач не з’явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. Враховуючи зазначене, суд вважає причину неявки відповідача до суду не поважною.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, пояснив, що невідшкодування ОСОБА_4 на користь військової частини АІ45І (в дохід держави) коштів в сумі 2605,92 грн., є по суті завданих ним державі матеріальних збитків на зазначену суму, що тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави. Це проявляється у створенні умов для невиконання видаткової частини Держбюджету, що у кінцевому рахунку веде до зниження боєздатності Збройних Сил України та нанесення шкоди національній економіці та обороні України.

Зазначив, що на теперішній час наказ командира військової частини від 11.08.2017 № 167 не скасований, не змінений та є чинним, зазначена вище майнова шкода відповідачем добровільно не відшкодована, чинним законодавством досудове врегулювання спору не передбачено, тому сума збитків підлягає стягненню з відповідача.

Не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

За таких обставин, з урахуванням згоди позивача, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з Витягом з Наказу командира військової частини А1451 (по стройовій частині) від 15.04.2016 № 76 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини А4611 на посаду водія-електрика інформаційно-телекомунікаційного вузла /а.с. 10/.

Відповідно до наказу командира військової частини А1451 (по стройовій частині) від 20.02.2017 № 38 солдат ОСОБА_4 вибув у щорічну відпустку за 2017 рік на 30 діб з 20 лютого по 22 березня 2017 року /а.с.11/.

Наказом від 10.08.2017 № 16-РС підтверджується, що відповідача було звільнено з військової служби у запас за пунктом «е» частини шостої (через службову невідповідність) ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» /а.с.12/.

На підставі зазначеного наказу командиром військової частини А1451 11.08.2017 видано наказ № 167, яким солдата ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу військової частини А1451, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Інгулецького РВК м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. В наказі йдеться про те, що щорічну основну відпустку за 2017 рік ОСОБА_4 використав повністю (30 діб), в зв’язку з чим наказано провести відрахування коштів із грошового забезпечення за 12 діб відпустки, що була використана в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення /а.с.13/.

У відповідності до наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 за № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» грошове забезпечення складається із: посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії).

У відповідності до пункту 1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 (із змінами), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріально забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів.

Згідно з п.14 ст.10-1 цього Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надасться з розрахунком 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення.

Станом на день звільнення - 11.08.2017 - відповідач мав вислугу років в календарному обчисленні 2 роки та 3 місяці (до 10 років), що підтверджується копією особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_1 військової частини А4611 солдата ОСОБА_4, отже тривалість його щорічної основної відпустки, на яку він мав права згідно вислуги років, становила 30 календарних днів, яку він повністю використав, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини А1451 (по стройовій частині) №38 від 20.02.2017.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідачу було нараховано грошове забезпечення, що складається із посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) при вибутті у щорічну відпустку у розмірі 7194,61 грн. та грошова допомога на оздоровлення в сумі 4496,63 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком переплата відповідачу грошового забезпечення за 12 днів використаної щорічної відпустки за 2017 рік склала 2605,92 грн., яка розрахована, виходячи з наступних показників: 7194,61 грн. : 30 днів X 12 днів = 2877,84 грн., із якої відраховано грошове забезпечення ОСОБА_4 за 11 днів серпня 2017 року у розмірі 232,24 грн. та 1,5 % військового збору, який складає 39,68 грн. /а.с. 14-21/.

Згідно з п.1.3 «Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних сил України», затверджених наказом Міністерства оборони України № 280 від 22.05.2017 розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є: Міністерство оборони України — головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів), які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів другого рівня; командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів третього рівня.

Отже, відповідно до вищевказаного наказу Міністра оборони України, військова частина А 1451 є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України третього ступеня. Фінансування діяльності військової частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Основні фонди, обігові кошти, інші цінності військової частини А 1451 є державною власністю.

Встановлено, що 19.03.2018 командиром військової частини А1451 видано наказ № 159 «Про відшкодування збитків нанесених державі», в тому числі стосовно відповідача у справі – ОСОБА_4, та наказано занести до книги обліку нестач та до книги грошових стягнень та нарахувань суми матеріальних збитків, нанесених державі в особі військової частини А1451 /а.с.22/.

Статтею 22 КЗпП України передбачено відрахування із заробітної плати за час відпустки. Так згідно з ч.1 цієї статті у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

За приписами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що Позивачем доведено, що Відповідач під час проходження військової служби за контрактом, в період з 20.02.2017 по 22.03.2017, тобто 30 днів, знаходився у щорічній основній відпустці за 2017 рік, яку відбув повністю та отримав грошову винагороду за весь період. Але у зв’язку із звільненням з військової служби 10 серпня 2017 року, тривалість належної йому відпустки за 2017 рік повинна була складати 18 днів, а тому він має заборгованість з отриманої грошової винагороди за 12 діб відпустки у розмірі 2605,92 грн.

Водночас, Відповідач не скористався своїм правом, в судове засідання не з’явився, відзив на позов та жодних доказів проти позову не подав.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України у зв’язку із задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст.ст. 1166 ЦК України, ст.22 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 80-81, 141, 228-229, 265, 274, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Військової частини А1451 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Військової частини А1451, код ЄДРПОУ 08208941 (в дохід держави) завдану матеріальну шкоду у розмірі 2605 (дві тисячі шістсот п’ять) гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Військової частини А1451, код ЄДРПОУ 08208941, на повернення сплаченого судового збору 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: Військова частина А1451 – 61103, м. Харків, вул.Дерев’янка, 3;

Відповідач: ОСОБА_4 – 50102, м.Кривий Ріг, пр.Перемоги, 17-72.

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено в судовому засіданні 28.12.2018.

Повний текст рішення складено 29.12.2018.

Суддя О.М. Нестеренко