Рішення № 78960849, 17.09.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.09.2018

Справа № 334/6340/17

Провадження № 2/334/1225/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючого - судді Гнатюка О.М.,

при сектерарі ОСОБА_1,

розглянувши у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

встановив:

позивач територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради звернулась до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру № 1 (13/25 частин) будинку № 8 по вул. Шишкіна у м. Запоріжжя за територіальною громадою в особі Запорізької міської ради.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 30.06.1988 року року до голови Запорізької міської ради народних депутатів звернувся гр. ОСОБА_3 із заявою про прийняття на баланс міста його особисту власність, якою виступали 13/25 частин житлового будинку № 8 по вул. Шишкіна в м. Запоріжжі, підтвердивши у такий спосіб свою волю та бажання відчужити свою власність на користь міста Запоріжжя. Своє рішення останній мотивував тим, що він є одинокою літньою людиною, має проблеми зі здоров'ям, що перешкоджає йому належним чином утримувати зазначену власність. Тому просив припинити його право власності на частину житлового будинку, шляхом виділення у його користування державного житла - квартири, оформивши належним чином обмін житла.

Запорізьким виконавчим комітетом міської ради народних депутатів 28.07.1988 року було розглянуто заяву гр. ОСОБА_3 та прийнято рішення № 233/5, згідно до якого надана згода на обмін, вирішено питання про прийняття на баланс міста 13/25 частин будинку житловою площею 38,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Посадовим особам вказано, що після прийняття на баланс місцевої Ради зазначеної части будинку, провести у встановленому порядку обмін житлових приміщень та укласти із гр. ОСОБА_3 належний договір жилого найму. Начальнику БТІ внести відповідні зміни до інвентарної справи, після взяття 13/25 частин будинку по вул. Шишкіна, 8 на баланс міської Ради, а саме змінити власника 13/25 частин з ОСОБА_3 на Запорізьку місцеву Раду народних депутатів.

Житловим управлінням Запорізької міської ради народних депутатів прийнято наказ від 11.10.1988 року за № 106, яким зобов'язано прийняти на баланс міської Ради 13/25 частин житлового будинку № 8 по вулиці Шишкіна в м. Запоріжжі, площею 38,0 кв.м., шляхом проведення відповідних змін.

Виконавчим комітетом Ленінської районної ради народних депутатів від 14.09.1989 року прийнято рішення № 218/2 щодо обміну службовими приміщеннями між ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Відповідним рішенням № 218/2 ОСОБА_3 було надано службову житлову площу АДРЕСА_2, а ОСОБА_5 було надано службову житлову площу квартиру АДРЕСА_3.

06.10.1989 року ОСОБА_2 було видано ордер на вселення у службове приміщення за адресою: 13/25 частин будинку житловою площею 38,0 кв.м. Запоріжжя, АДРЕСА_4.

Бюро технічної інвентаризації не внесло зміни до інвентарної справи, а саме не змінило власника кв. 1(13/25 частин) з ОСОБА_3 на Запорізьку місцеву Раду народних депутатів.

Розпорядженням голови Ленінської районної адміністрації ЗМР від 17.09.1998 року за № 368 квартиру № 1 за адресою: м. Запоріжжя, по вул. Шишкіна, буд. 8 було виключено з числа службової житлової площі.

Невиконання розпорядження Запорізької міської ради від 28.07.1988 року в частині внесення змін до інвентарної справи у зазначенні власників, призвело до порушення права позивача. На даний час територіальна громада, в особі Запорізької міської ради не має можливості реалізувати своє право власності.

Рішенням Ленінського районного суду № 334/3227/16-ц від 30.06.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради про скасування реєстрації права власності, скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 13/25 частин будинку № 8 по вул. Шишкіна у м.Запоріжжя.

На даний час, за інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостей про право власності відсутні за адресою: м.Запоріжжя, вул. Шишкіна, буд. 8,

Позивач вважає, що територіальна громада в особі Запорізької міської ради в установленому порядку набула право власності на нерухоме майно, а саме квартиру № 1 (13/25 частин) житлового будинку № 8 по вул. Шишкіна в м.Запоріжжя.

Просить визнати за територіальною громадою м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради право власності на квартири № 1 (13/25 частин) будинку № 8 по вул. Шишкіна у м.Запоріжжя.

Крім того, ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а саме на 13/25 частин житлового будинку № 8 по вул. Шишкіна в м.Запоріжжя.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судовому засіданні просили залишити зустрічний позов без розгляду.

Представник КП «Наше місто» Запорізької міської ради в ході розгляду справи надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Представник Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд дійшов наступного висновку.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належало 13/25 частин будинку № 8 по вул. Шишкіна у м. Запоріжжі, що підтверджено записом у технічному паспорті вказаного житлового будинку та визначено як квартира № 1 (а.с.10-15).

30.06.1988 року до голови Запорізької міської ради народних депутатів звернувся гр. ОСОБА_3 із заявою прийняти на баланс міста його особисту власність, якою виступали 13/25 частин житлового будинку № 8 по вулиці Шишкіна в м. Запоріжжі, підтвердивши у такий спосіб свою волю та бажання відчужити свою власність на користь міста Запоріжжя. Своє рішення останній мотивував тим, що він є одинокою літньою людиною, має проблеми зі здоров'ям, що перешкоджає йому належним чином утримувати зазначену власність. Просив припинити його право власності на частину житлового будинку, шляхом виділення у його користування державного житла - квартири, оформивши належним чином обмін житла.

Запорізьким виконавчим комітетом міської ради народних депутатів 28.07.1988 року було розглянуто заяву гр. ОСОБА_3 та прийнято рішення № 233/5, згідно до якого надана згода на обмін, вирішено питання про прийняття на баланс міста 13/25 частин будинку житловою площею 38,0 кв.м. АДРЕСА_5.

Посадовим особам вказано, що після прийняття на баланс міста зазначеного житла, провести у встановленому порядку обмін житлових приміщень та укласти із гр. ОСОБА_3 належний договір жилого найму. Начальнику БТІ внести відповідні зміни до інвентарної справи.

Житловим управління Запорізької міської ради народних депутатів прийнято наказ від 11.10.1988 року за № 106, яким зобов'язано прийняти на баланс міської Ради 13/25 частин житлового будинку № 8 по вул. Шишкіна в м. Запоріжжі, площею 38,0 кв.м., шляхом проведення відповідних змін.

Відповідним рішенням № 218/2 ОСОБА_3 було надано службову житлову площу - квартиру АДРЕСА_6, а ОСОБА_5 було надано службову житлову площу квартиру АДРЕСА_7 на сім’ю з 3 осіб (а.с.17).

06.10.1989 року ОСОБА_2 було видано ордер на вселення у службове приміщення, а саме 13/25 частин будинку житловою площею 38,0 кв.м. за адресою : АДРЕСА_8 (а.с.40).

Згідно ст. 58 ЖК України ордер, виданий відповідно до вимог закону на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду, є єдиною підставою для вселення в наде жиле приміщення.

Бюро технічної інветарізації не внесло зміни до інвентарної справи, а саме не змінило власника квартири № 1 (13/25 частин) з ОСОБА_3 на Запорізьку місцеву Раду народних депутатів.

Розпорядженням голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради від 17.09.1998 року за № 368 квартиру № 1 за адресою: м.Запоріжжя вул. Шишкіна, буд. 8 було виключено з числа службової площі (а.с.16).

01.07.2004 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-15 зі змінами від 20.12.2016 року, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

У відповідності до п.1 ст. 3 зазначеного Закону державна реєстрація є обов’язковою.

Відповідно до п.2 зазначеного Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації.

З метою реєстрації права власності за територіальною громадою, 27.10.2016 року Запорізькою міською радою подана заява про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою, в особі Запорізької міської ради, за реєстраційним номером № 192337663.

02.11.2016 року Департаментом реєстраційних послуг прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32179576 в якому зазначено, що в рішенні Запорізької міської ради від 28.07.1988 року № 233/5 невірно вказана частка в праві власності, яка належала ОСОБА_3 в житловому будинку № 8 по вул. Шишкіна в м. Запоріжжя, а також документи подані не в повному обсязі.

Керуючись ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» пунктом 18 та 23 Порядку державної реєстрації прав та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, державним реєстратором прийнято рішення про відмову у державні реєстрації № 33216741 від 27.12.2016 року.

У зв’язку з невиконанням розпорядження Запорізької міської ради від 28.07.1988 року в частині внесення змін до інвентарної справи у зазначенні власників, призвело до порушення права позивача. На даний час територіальна громада, в особі Запорізької міської ради не має можливості реалізувати своє право власності. Також невиконання даного розпорядження призвело до порушення права ОСОБА_2, щодо реалізації свого права на приватизацію.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 334/3227/16-ц від 30.06.2016 року скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_3 кузьміча на 13/25 частин будинку № 8 по вул. Шишкіна в м.Запоріжжя (а.с.46).

Територіальна громада в особі Запорізької міської ради в установленому порядку набула право власності на нерухоме майно, а саме 13/25 частин житлового будинку № 8 по вул. Шишкіна в м. Запоріжжя, а саме на квартиру № 1.

У відповідності до ст.17 п. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення перехід та припинення речових прав на майно повинні відповідати вимогам закону.

У відповідності до статті 5 Цивільного кодексу України Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

На момент переходу права власності з особистої власності до комунальної власності в 1988 року діяли інші норму закону, та дані відносини регулювалися Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селах міського типу Української PCP від 31.01.1966 року, яка втратила свою чинність лише в 13.12.1995 році на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу № 56.

Державну реєстрацію права власності на об’єкти нерухомого майна у 1989 року здійснювали комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації була обов’язковою для власників, незалежно від форми власності.

Відповідно до Інструкції існував перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, в якому не передбачався перелік документів, які передбачені на даний час Законному України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч. 1 ст. 346 ЦК України, підставою припинення права власності може бути відмова власника від права власності, яка кваліфікована за порядком припинення, що передбачає добровільне припинення права власності (за волею власника). Крім того, на підставі ч. 1 ст. 347 ЦК України, особа може відмовитись від права власності на майно заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Згідно п. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями ст.. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У зв’язку з тим, що позивач та його представник під час розгляду справи заявили клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, суд своєю ухвалою від 17.09.2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, залишив без розгляду.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним обставини на які посилається позивач за основним позовом, та вважає за необхідне визнати за територіальною громадою м.Запоріжжя, в особі Запорізької міської ради право власності на квартиру № 1 (13/25 частин) будинку № 8 по вул. Шишкіна у м.Запоріжжя.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 76-79, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 392 ЦК України, -

вирішив:

позовні вимоги територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_2 про визнання права власності за територіальною громадою в особі Запорізької міської ради - задовольнити.

Визнати за територіальною громадою м.Запоріжжя, в особі Запорізької міської ради право власності на квартиру № 1 (13/25 частин) будинку № 8 по вул. Шишкіна у м.Запоріжжя.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Гнатюк